Ухвала

від 30.12.2022 по справі 522/17046/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17046/22

Провадження № 2 ві/522/26/22

УХВАЛА

30 грудня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бондаря Вячеслава Яковича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що у є спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності,

ВСТНОВИВ:

До суду 28.12.2022 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Бондаря Вячеслава Яковича, яка мотивована тим, що в ухвалі про залишення позову без руху було помилково вказано відповідача, який був виключений при повторній подачі позову, вказує, що суд обрахував судовий збір, незважаючи на відсутність визначеної загальної площі частки у спільному майні. Також вказує, що при первинній подачі позову суд обчислив судовий збір, що підлягав доплаті у розмірі 11 412,60 грн, а нині сума судового збору становить 13 397,40 грн. У позивача відсутня інформація про вартість майна, яке вона просить суд виділити та отримувати таку інформацію вона не може, оскільки вартість може погоджуватися всіма співвласниками.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.12.2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бондаря Вячеслава Яковича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що у є спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності.

В ухвалі зазначено, що «заява передана судді 29.12.2022, втім у зв`язку з черговою масованою ракетною атакою на інфраструктуру України, зокрема Одеської області, в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси 29.12.2022 було відсутнє електропостачання майже весь робочий день (з 09 год. 11 хв. до 18 год. 03 хв.), тому заява розглядається 30.12.2022.

ОСОБА_1 04.11.2022 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ частки з майна, що є спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності, справі присвоєно номер 522/14998/22 та в порядку автоматизованого розподілу передано судді Бондарю В.Я.

Ухвалою суду від 07.11.2022 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору, не зазначенням ціни позову та реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідачів.

До суду 02.12.2022 в рамках цивільної справи №522/14998/22 надійшла заява ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви та ухвалою суду від 07.12.2022 позовну заяву було повернуто позивачу.

До суду 15.12.2022 надійшла повторна позовна заява ОСОБА_1 , якій присвоєно номер справи 522/17046/22 та яка на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана судді Бондарю В.Я., у зв`язку з тотожністю позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.12.2022 позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору та не зазначенням ціни позову. Ідентифікаційні номери відповідачів були зазначені позивачем.

При обчисленні судового збору в ухвалі від 07.11.2022 суд помилково не врахував вимоги немайнового характеру, в той час як в даній справі в ухвалі від 16.12.2022 суд розрахував судовий збір, враховуючи як вимоги майнового так і не майнового характеру, тому і утворилася різниця в сумах судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Позивачем не визначена ціна позову, втім сплачений судовий збір у мінімальному розмірі вочевидь не відповідає дійсній вартості майна, тому, суд визначив розмір судового збору, виходячи з площі вказаної позивачкою в позовних вимогах, додавши зазначені окремо площі приміщень, які ОСОБА_1 просить їй виділити в натурі зі спільного майна, що в цілому становить 189,3 кв.м.».

У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з ухвали суду від 30.12.2022 року, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява передана для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України для розглдяу даної заяви.

За результатами автоматичного розподілу заява про відвід передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіну Р.Д..

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 30.12.2022 року заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в той же день без повідомлення учасників справи.

Суд, перевіривши матеріали заяви про відвід, в якій зазначено про незгоду заявника з процесуальними діями судді під час розгляду справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи і відводиться за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, згідно до положень ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Між тим дослідивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені заявником, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.

Фактично підставою для звернення з заявою про відвід судді стала незгода з процесуальними діями судді, які підлягають оскарженню в установленому процесуальним законом порядку і не є підставою для відводу судді.

Враховуючи положення ст. 36 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, оскільки підстави для відводу зазначені заявником не відповідають вимогам даної статті та є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявницею не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Бондаря В.Я. при вирішенні даної цивільної справи.

Отже, передбачених ст.36 ЦПК України підстав для задоволення відводу, заявленого головуючому судді, не встановлено. Враховуючи, що заявник фактично оскаржує процесуальні дії судді, передбачені ст.36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а справа підлягає продовженню розгляду тим самим складом суду.

Керуючись ст. ст. 35-40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Бондаря Вячеслава Яковича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що у є спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Д. Абухін

30.12.2022