Постанова

від 30.12.2022 по справі 922/4654/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/4654/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства ЛВС ПАВЛІН м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2022 у справі №922/4654/21,

за позовом - Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав м.Київ

до - Приватного підприємства ЛВС ПАВЛІН м.Харків

про - стягнення 17 853,22 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав м. Київ (далі-Позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ЛВС Павлін" (далі-Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 17 853,22 грн за неналежне виконання Відповідачем умов №КБР-221/12/19-Н від 01.12.2019 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів сумісних прав в публічних закладах.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.01.2022 року у справі №922/4654/21 вищезазначені позовні вимоги задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу у розмірі 17 853,22 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 270,00 грн віднесено на Відповідача.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просив означене рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Зокрема, скаржник зазначає наступне:

- суд першої інстанції в порушення принципу змагальності безпідставно переклав тягар доказування факту наявності у Відповідача перед Позивачем заборгованості за спірним Договором у розмірі 17 853,22 грн саме на Відповідача та фактично використав в обґрунтування рішення концепцію негативного доказу, яка сама по собі порушує означений принцип права;

- посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на акт взаємних розрахунків станом на 08.11.2021 року, Позивач означеного акту до суду не надав, більш того, акт звірки не є належним доказом у даній справі, не доводить факт здійснення будь-яких господарських операцій та не є первинним бухгалтерським обліковим документом;

- доказів виконання умов Договору сторонами Позивачем до суду не надано, як і не надано будь-яких інших доказів на підтвердження факту сплати чи несплати Відповідачем відповідних грошових коштів;

- доказів на підтвердження факту несплати Відповідачем винагороди на користь Приватної організації Українська ліга авторських та суміжних прав впродовж певного періоду Позивачем не надано, як і не надано доказів, з яких би можна було зробити висновок в якому розмірі та за які періоди Відповідач вносив оплату за Договором;

- в силу ненадання Позивачем доказів на обґрунтування позовних вимог суд першої інстанції не мав можливості перевірити дійсність (реальність) заявлених позовних вимог та пересвідчитися, що Відповідач дійсно не здійснював оплату винагороди (роялті) за періоди зазначені Позивачем.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/4654/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення та повідомлено учасників справи, що розгляд справи буде здійснюватися без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 ГПК України, оскільки ціна позову в даній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Позивач просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оспорюване судове рішення - залишити без змін.

Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.

Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснювалася.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указом від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, Указом від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, та Указом від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX) дана постанова винесена в межах розумних строків.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем (користувач), Позивачем (суміжна організація), ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі-Авторська організація, АО) та Приватною організацією "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі-ПО «УЛАСП») був укладений Договір забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.12.2019 №КБР-221/12/19-Н (далі - Договір), відповідно до предмету якого Відповідач доручає ПО "УЛАСП" укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Відповідач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

На виконання умов Договору між Відповідачем в особі ПО "УЛАСП" та Позивачем був укладений договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 01.12.2019 (додаток №1 до Договору)

На виконання умов Договору між Відповідачем в особі ПО «УЛАСП» та Авторською організацією був укладений договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (додаток №2 до Договору).

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що внаслідок укладеного Договору у Відповідача виник безумовний щомісячний обов`язок сплачувати встановлений платіж, 50% якого належить Позивачу, проте відповідний обов`язок ним не виконується.

У якості доказу наявності такої заборгованості, а також її розрахунку, Позивач посилається на акт звіряння взаємних розрахунків на 08.11.2021 року між ПО «УЛАПС» та Відповідачем, згідно до якого розмір заборгованості складає 35706,44 грн. Отже Позивач вважає, що спірна суму в межах даної справи складає 50% від зазначеного, тобто 17 853,22 грн, яку він вимагає стягнути з Відповідача.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив факт неналежного виконання Відповідачем грошового зобов`язання за Договором по внесенню єдиного сукупного платежу за майнові права та наявність заборгованості станом на листопад 2021 у розмірі 17 853,22 грн (50% від 35706,44 грн), у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в розмірі 17853,22 грн.

Інших фактичних обставин справи щодо виконання Договору сторнами судом не наведено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав до задоволення позовних вимог, а вимоги апеляційної скарги вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту укладеного Договору, він підписаний чотирма сторонами та встановлює права та обов`язки для них, зокрема, щодо отримання дозволу на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозволів на використання (способом публічного виконання) майнових прав стосовно об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань, а також встановлення особливого порядку оплати за отримані дозволи, за змістом якого Позивач зобов`язаний сплачувати встановлений єдиний сукупний платіж за майнові права на розрахунковий рахунок ПО «УЛАСП», а вже зазначена особа перераховує по 50 % винагороди від такого платіжу на рахунок Позивача та АО (п.п.3.5,5.5 Договору).

Сторонами узгоджено, що Відповідач здійснює оплату за весь строк дії Договору шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату періодами та в розмірі, які встановлені у додатку № 3 до цього Договору на рахунок ПО УЛАСП , проте, у разі наявності заборгованості за два місяці поспіль, встановлений порядок змінюється та Відповідач має сплачувати річний обсяг платежу на умовах передоплати (п.п.3.3,3.4 Договору).

Умовами п.п.3.43 3.6 Договору передбачено щомісячне складання акту нарахування роялті та підписання його кваліфікованими електронними підписами сторін та направлення його за допомогою системи електронного документообігу, а також можливість направлення рахунку разом із зазначеним актом Відповідачу з боку ПО «УЛАПС».

Укладені у якості додатків 1 та 2 до Договору- договору про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав та договору про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права від 01.12.19 року - сторони визначили у якості ліцензійних договорів (п.п.3.1,3.2 Договору).

За змістом п.4.3 Договору, сторонами узгоджено, що :

- надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у додатках №1 і №2 до Договору;

-строк дії Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток №1 і додаток №2 до Договору);

- адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, визначені в додатку №3 до Договору;

- розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в додатку №3 та і в додатках №1 і №2 відповідно щодо суміжних прав та стосовно авторських прав;

- порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок ПО «УЛАСП» встановлений Договором та додатком №3 до нього, при цьому порядок сплати винагороди роялті ПО «УЛАСП» (від імені і за рахунок користувача) на користь Авторської організації та Суміжної організації встановлений також відповідно додатками №1 і №2 до Договору.

В Додатку №3 до Договору сторонами погоджено розмір єдиного сукупного платежу за майнові права в розмірі 5000,00 грн, що має бути сплачений в строк до п`яти днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Відповідно до приписів статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб`єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Згідно з частиною п`ятою статті 32 Закону право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Так, за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ст.ст.13, 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, Позивач, вважаючи своє право порушеним на отримання спірної суми на підставі укладеного Договору, яку він визначає як 50% від заборгованості останнього за Договором, всупереч вимог вищенаведеної норми не навів жодних обставин порушення його прав та невиконання Відповідачем грошового зобов`язання, виходячи зі змісту зазначеного Договору.

Так, Позивач, звертаючись з позовом в листопаді 2021 року щодо виконання Договору від 01.12.2019 року , ані в позовній заяві, а також в інших заявах по суті спору, не наводить жодного розрахунку суми, на 50% якої він претендує в межах даної справи, не наводить період виникнення заборгованості, а також не надає будь-яких доказів, з яких такі обставини можуть бути встановлені.

Позивач не наводить обставин щодо фактичного виконання або невиконання зазначеного Договору Відповідачем, а також іншими його учасниками, а також з урахуванням вставного в Договорі порядку перерахування коштів, за яким роялті на користь Позивача має перераховувати саме ПО "УЛАСП" ( яке не є учасником даної справи), а не Відповідач.

Посилаючись на існування акту звірки, який начебто складений між Відповідачем та ПО "УЛАСП", Позивач не додає його до матеріалів справи та не заявляє клопотання щодо його витребування. Посилання на цей доказ відсутне навіть в переліку додатків до са мої позовної заяви.

Навіть у відзиві на апеляційну скаргу Відповідача, де останній вказує на вищенаведену необґрунтованість позовних вимог, Позивач відповідних пояснень або заперечень не надає.

Встановлюючи факт порушення Відповідачем умов спірного Догоовру та права, за захистом якого Позивач звернувся до суду, суд першої інстанції обмежився лише загальним висновком про підтвердження таких обставин матеріалами справи, не наводячи конкретних посилань.

Дійсно, Відповідач не скористався можливістю подати відзив на позовну заяву та не навів в апеляційної скарзі причин невикористання такого права, проте, судова колегія не може спиратися на норму ч. 4 ст. 165 ГПК України щодо позбавлення Відповідача можливості в подальшому заперечувати фактичні обставини, якими Позивач обгрунтовує позовні вимоги, якщо він не заявив про незгоду з ними у відзиві на позовну заяву, оскільки обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення спірної суми внаслідок порушення Відповідачем господарського зобов`язання, Позивачем взагалі не зазначено.

Лише посилання на укладений Договір з додатками та аналіз його вимог є обставиною, що свідчить про укладення Договору, а не його виконання або порушення передбачених в ньому обов`язків, що призвели до порушення права Позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Інших обставин Позивач в позовній заяві не наводить.

Крім того, виходячи із заявленої Позивачем суми загальної заборгованості в 35 706,44 грн начебто за актом звіряння, неможливо співвіднести її з кратним розміром в 5000 грн єдиного сукупного щомісячного платежу за майнові права, встановленому в додатку №3 за Договором, отже така сума мала утворитися лише у разі часткового порушення грошового зобовязання та за певно визначений період.

Отже судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що внаслідок відсутності вищенаведених обставин та доказів в позовній заяві, Відповідач позбавлений можливості їх заперечувати у встановленому процесуальним законом порядку.

За змістом ч.2 ст.74 ГПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Оскільки в позовній заяві таких обставин не зазначено (розрахунок спірної заборгованості, період її виникнення, обставини неможливості перерахування грошей ПО «УЛАПС» на рахунок Позивача саме через неправомірну несплату їх Відповідачем, тощо), судова колегія позбавлена можливості визанання встановленими відповідних обставин в порядку вищенаведеної норми.

Крім того, за змістом ч.ч.3, 4 ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом , коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивачем, крім самого укладеного договору з додатками, не надано інших доказів щодо його виконання сторонами, зокрема, не надано жодного акту нарахування роялті, складення якого прямо передбачено п. 3.6 Договору, а також акту, на якій Позивач посилається в позовній заяві.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Одними з основних засад господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність та диспозитивність.

Рішення суду не може базуватися на припущеннях та суд не має права сам вигадувати та доводити обставини на користь іншої сторони, а також збирати докази на користь однієї із сторін за своєю ініціативою.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17)

Оскільки Позивач не наводить обставин та доказів, які б свідчили про порушення його права на отримання суми за Договором в зазначеному ним розмірі, а також порушення цього права саме Відповідачем, відсутні підстави до покладення на Відповідача обов`язку сплатити ці грошові кошти на користь Позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним, суди не повинні допускати "надмірного формалізму". Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справах "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), "Салов проти України").

Враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, з огляду на не доведення Позивачем факту неналежного виконання Відповідачем умов спірного Договору в частині не внесення останнім єдиного сукупного платежу за майнові права у заявленому Позивачем розмірі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в даній ситуації законних та належним чином обґрунтованих підстав до задоволення позовних вимог Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав до Приватного підприємства ЛВС ПАВЛІН про стягнення з останнього 17 853,22 грн заборгованості за договором №КБР-221/12/19-Н від 01.12.2019 року.

За таких підстав рішення господарського суд Харківської області від 19.01.2022 року у справі №922/4654/21 підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України через не з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

У справі №922/4654/21 слід прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі вимог ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені в суді першої та апеляційної інстанції слід покласти на Позивача, відшкодувавши за рахунок останнього суму сплаченого Відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ЛВС ПАВЛІН м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2022 року у справі №922/4654/21- задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2022 року у справі №922/4654/21 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав до Приватного підприємства ЛВС ПАВЛІН про стягнення суми боргу в 17 853,22 грн - відмовити.

Судові витрати за подання позовної заяви до суду першої інстанції віднести на Громадську спілку Українська ліга авторських та суміжних прав м. Київ.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції віднести на Громадську спілку Українська ліга авторських та суміжних прав м. Київ.

Стягнути з Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група прм. 57, оф. 7, код ЄДРПОУ 42502769) на користь Приватного підприємства ЛВС ПАВЛІН (61029, м. Харків, вул. Карпатська, 95, код ЄДРПОУ 40106790) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков