Рішення

від 02.01.2023 по справі 755/11874/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11874/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник позивача Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» - адвокат Золотопуп С.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2021 року в розмірі 11 407,86 грн, з яких: 5 291,69 грн - заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 405,00 грн - за користування коморами, 4 046,33 грн - заборгованість по внесках в ремонтний фонд та на капітальний ремонт, 980,94 грн - інфляційні втрати, 372,19 грн - 3% річних.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачу ОСОБА_1 є членом

ЖБК «Суднобудівник-13», отримав у користування і проживає в квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 72,00 кв.м. Відповідач повністю сплатив вартість паю за вказану квартиру, проте не зареєстрував право власності в порядку, встановленому Законом України «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», та має відкритий особовий рахунок. ЖБК «Суднобудівник-13» створено для будівництва, управління, утримання, обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території. Власником та балансоутримувачем зазначеного багатоквартирного жилого будинку є позивач. Розмір щомісячної плати за утримання будинку та прибудинкової території, внесків на оплату за користування коморами, донарахування за додатково благоустроєну площу лоджій, приєднаних до спільного об`єму квартир шляхом їх утеплення і демонтажу вікон що були між лоджіями і приміщеннями квартир, внесків в ремонтний фонд та на капітальний ремонт, затверджені рішенням загальних зборів та рішеннями правління ЖБК «Суднобудівник-13»: з 01 січня 2017 року - у розмірі 3,80 грн/кв.м на місяць - для квартир першого поверху, 4,00 грн/кв.м на місяць для квартир з другого до шістнадцятого поверхів - на утримання будинку та прибудинкової території;

з 01 листопада 2017 року - здійснено коригування внесків і платежів на утримання будинку, прибудинкової території, платежів в ремонтний фонд за результатами обстежень квартир багатократного, яким було виявлено реконструкцію квартир будинку, включення до розрахунку площ лоджій, приєднаних до спільного об`єму квартир шляхом їх утеплення і демонтажу вікон що були між лоджіями і приміщеннями квартир, та здійснено врахування змінених в результаті реконструкції опалювальних площ квартир при розподілі нарахувань за централізоване опалення; з 01 квітня 2018 року - встановлено плату за користування коморами, розміщеними у загальнобудинкових підвальних приміщеннях багатоквартирного будинку у розмірі 15,00 грн/місяць за комору, 30,00 грн/місяць за комору з льохом; з 01 червня 2018 року - у розмірі 4,62 грн/кв.м на місяць - для квартир першого поверху, 6,00 грн/кв.м на місяць для квартир з другого до шістнадцятого поверхів - на утримання будинку та прибудинкової території, та на період з 01 червня 2018 року до 30 вересня 2018 року у розмірі 3,84 грн/кв.м на місяць в ремонтний фонд; з 01 травня 2019 року до 30 вересня 2019 року- у розмірі 3,70 грн/кв.м на місяць - в ремонтний фонд; з 01 січня 2021 року - одноразовий внесок на співфінансування на капітальний ремонт ліфтів (заміна) в рамках реалізації рішення Київської міської ради від 22 грудня 2016 року № 780/1784 зі змінами, внесеними Рішенням Київської міської ради від 12 грудня 2019 року № 262/7835 у відсотковому розмірі очікуваної вартості робіт згідно з прогресивною шкалою 95/5% у розмірі 21,20 грн/кв.м. Розмір загальної площі належної відповідачу квартири для цілей нарахувань і розподілу платежів визначений на підставі рішення правління ЖБК «Суднобудівник - 13». Також у користування відповідача знаходяться три комори, тому відповідачу нараховано плату за користування коморою у розмірі 45,00 грн/місяць. Представник позивача зазначає, що неоплачена заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2021 року складає 11 407,86 грн., в тому числі 5 291,69 грн - заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 405,00 грн - за користування коморами, 4 046,33 грн - заборгованість по внесках в ремонтний фонд та на капітальний ремонт, 980,94 грн - інфляційні втрати,

372,19 грн -3 % річних.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін (а.с.54-56).

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

27 вересня 2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката

Яреська Т.В. надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача вказує на хибність тверджень позивача щодо не набуття відповідачем права власності на квартиру та того, що ЖБК «Суднобудівник -13» є власником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , вважає неналежними та недостатніми докази, подані позивачем, в тому числі й докази наявності заборгованості відповідача перед позивачем, нормативно-правового обґрунтування тарифів на утримання будинку, визначення строків сплати внесків на утримання будинку. Крім того, у відзиві на позовну заяву викладено клопотання про застосування строків позовної давності, обґрунтоване тим, що позовна заява подана до суду 20 липня 2021 року, а отже заборгованість за комунальні послуги не може бути стягнута за період до 20 липня 2018 року (а.с. 61-72).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року витребувано у Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» засвідчену належним чином повну копію статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» (а.с. 90-91).

25 жовтня 2021 року від представника позивача ЖБК «Суднобудівник - 13» - адвоката Золотопупа С.В. надійшла відповідь на відзив, у якій представник просить задовольнити позовні вимоги повністю та зазначає, що ЖБК «Суднобудівник - 13» не заперечує членство відповідача в кооперативі та його права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Також зазначив, що оскільки рішення правління відповідачем не оскаржені, останній, як член кооперативу, зобов`язаний їх виконувати і фактично виконував, проте оплачував не регулярно і не в повній сумі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Посилаючись на ч.1 ст. 384 ЦК України вказує, що

ЖБК «Суднобудівник - 13» є власником будинку АДРЕСА_2 . На думку представника позивача, не заслуговують на увагу доводи відповідача про неналежність і недопустимість доказів, поданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки законом не визначено вимог до форми та змісту протоколів загальних зборів членів та протоколів засідання правління. Крім того, представник позивача вказав, що відповідач не подав суду заяви про застосування позовної давності. До відповіді на відзив представником позивача, серед іншого, долучено засвідчену належним чином повну копію статуту. (а.с.93-95)

11 листопада 2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката

Яреська Т.В. надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких представник просить відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. Заперечення мотивовані тим, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами. Посилаючись на контррозрахунок, представник відповідача зазначає, що у відповідача на момент подання позивачем позовної заяви наявна переплата у розмірі 4 230,11 грн за житлово-комунальні послуги. (а.с.112-119)

Крім того, представником позивача ЖБК «Суднобудівник - 13» - адвокатом Золотопупом С.В. 22 листопада 2021 року подані до суду письмові пояснення (а.с.135-136) та представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Яресько Т.В. 18 серпня 2022 року - додаткові пояснення (а.с.138-143), які не є заявами по суті справи в розумінні положень ст.174 ЦПК України, якою закріплено, що учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 січня 2023 року закрито провадження в цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2021 року 5 291,69 грн заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 450,00 грн - заборгованості та користування коморами, 4 046,33 грн - заборгованості по внесках в ремонтний фонд та на капітальний ремонт, у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що надані позивачем та відповідачем докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01 лютого 1992 року в повному обсязі сплачено паєнакопичення за трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа якої 72,0 кв.м, житлова площа - 43,8 кв.м, що підтверджується довідкою ЖБК «Суднобудівник -13» від 04 червня 2021 року (а.с. 8).

21 грудня 1983 року проведено державну реєстрацію ЖБК «Суднобудівник - 13», код ЄДРПОУ 23494281, місцезнаходження: 02218, м. Київ, вул.Райдужна, 35 (а.с.11).

Відповідно ч. 1 Розділу І Статуту ЖБК «Суднобудівник - 13», затвердженого протоколом №3 від 30 листопада 2016 року загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник - 13» (а.с.96-106), метою створення кооперативу є забезпечення житлом (квартирами) членів кооперативу і їхніх сімей шляхом будівництва одного шістнадцятиповерхового багатоквартирного житлового будинку на 111 квартир за адресою АДРЕСА_2 за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

Кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому житлового будинку, прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу. Витрати кооперативу по технічному обслуговуванню водопровідних, каналізаційних, теплофікаційних та електричних мереж та пристроїв у будинку відшкодовується кооперативу підприємствами, які одержують доходи від експлуатації цих мереж. Плата за користування тепловою та електричною енергією, газом, водопроводом та каналізацією в будинку кооперативу проводиться по тарифам, встановленим для державного житлового фонду. (ч.15 Розділу ІІІ Статуту).

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги»

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно змісту ч. 22 Розділу V Статуту, кошти кооперативу складаються з: вступних внесків, пайових внесків, внесків на проведення капітального ремонту житлового будинку, внесків на експлуатацію житлового будинку та утримання прибудинкової території і штату кооперативу, інших надходжень. Кошти, що отримує кооператив, витрачаються виключно для фінансування видатків на утримання кооперативу, реалізації меті (цілей) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом.

За рішенням загальних зборів членів кооперативу можуть бути створені спеціальні фонди для цілей, що відповідають завданнями кооперативу (на благоустрій території, культурно-виховну та спортивно-оздоровчу роботу серед членів кооперативу і членів кооперативу і членів їх сімей, преміювання членів правління, ревізійної комісії). (ч.26 Розділу V Статуту).

Рішенням загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник - 13», проведених 21 грудня 2016 року, оформленим протоколом №4, вирішено, серед іншого, затвердити нові внески у розмірі 4,00 грн/кв.м для квартир другого-шістнадцятого поверхів, та до 3,08 грн/кв.м для квартир першого поверху (а.с.26).

Рішенням правління ЖБК «Суднобудівник - 13» від 20 жовтня 2017 року, оформленим протоколом №6, вирішено, серед іншого, внести зміни в опалювальну та загальну площу реконструйованих квартир, скоригувати нарахування внесків на утримання будинку та прибудинкової території, згідно додатку №1 до протоколу засідання правління№6 від 20 жовтня 2017 року (а.с.27-28)

Як убачається з додатку №1 до протоколу засідання правління№6 від 20 жовтня 2017 року, затвердженого рішенням правління від 20 жовтня 2017 року, загальна площа кватири відповідача - №43 становить 84,9 кв.м, опалювальна площа - 59,1 кв.м, додаткова опалювальна площа - 12,9 кв.м (а.с. 28).

Рішенням правління ЖБК «Суднобудівник - 13» від 21 березня 2018 року, оформленим протоколом №3, затверджено список користувачів комор та суми щомісячної плати, за яким квартира АДРЕСА_3 займає комору з льохом із щомісячною платою 45,00 грн (а.с. 29)

Рішенням загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник - 13», проведених 30 травня 2018 року, оформленим протоколом б/н, вирішено, серед іншого, затвердити суму внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,00 грн/кв.м (4,62 грн/1кв.м для квартир 1 поверху) починаючи з 01 червня 2018 року та затвердити суму внесків додаткової статті витрат «ремонтний фонд» у розмірі 3,84 грн за кв.м на період з 01 червня 2018 року по 30 вересня 2018 року (а.с. 30).

Рішенням загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник - 13», проведених 24 квітня 2019 року, оформленим протоколом б/н, вирішено, серед іншого, затвердити суму внесків додаткової статті витрат «ремонтний фонд» у розмірі 3,70 грн за кв.м на період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року (а.с. 31).

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача щодо відсутності підстав для встановлення загальними зборами кооперативу розміру внесків, тарифів та затвердження внесків додаткової статті витрат, оскільки зазначені доводи спростовуються положеннями статуту. Сторона відповідача не надала доказів оскарження та скасування рішень загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник -13» та правління кооперативу.

За змістом ст.ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно довідки про заборгованість за житлово-комунальні послуги власника квартири АДРЕСА_1 за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня

2021 року включно, ЖБК «Суднобудівник - 13» нарахувало 3% річних в розмірі 372,19 грн, інфляційні втрати - 980,94 грн (а.с.44).

При цьому, як убачається з матеріалів справи позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних виходячи з вартості послуг, нарахованих на загальну площу приміщення 84,9 кв.м, а не виходячи з дійсної загальної площі - 83,00 кв.м (а.с. 74-76).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно довідки про заборгованість за житлово-комунальні послуги власника квартири АДРЕСА_1 за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2021 року включно, ОСОБА_1 своєчасно не було сплачено за житлово комунальні-послуги у: грудні 2017 року, травні 2017 року, грудні 2019 року, січні 2020 року, лютому 2020 року, березні 2020 року, квітні 2020 року, травні 2020 року, липень 2020 року, жовтні 2020 року, листопаді 2020 року, травні 2020 року та червні 2021 року.

Сторона відповідача не надала суду доказів щодо належного виконання зобов`язання щодо оплати за житлово-комунальні послуги за вказаний період, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не спростував несвоєчасного та не повного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, які відповідають вимогам ст. 77-80 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до відповідача ОСОБА_1 вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, як це передбачено частиною ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, позивач звернувся з даним позовом до суду 20 липня 2021 року (а.с.1).

Представником відповідача у відзиві зазначено про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України), а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки спірні правовідносини встановлюють обов`язок відповідача - сплату коштів частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового місячного платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення споживачем житлово-комунальних послуг терміну внесення чергового платежу, виконавець в свою чергу має право вимагати сплату прострочених щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення позивача до суду щомісячні платежі підлягають стягненню в межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Правовий висновок щодо застосування строків позовної давності до щомісячних платежів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження 14-10цс18).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що відповідач не подав заяви про застосування позовної давності, оскільки законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 09 квітня 2019 року по справі №912/1104/18, від 20 вересня

2019 року у справі №904/4342/18).

За таких обставин вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01 грудня

2017 року (згідно розрахунку заборгованості) по 20 липня 2018 року не підлягають задоволенню - з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Крім того, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ від 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (Соvid-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Соvid-19»,

з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року зі змінами, з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Зважаючи на те, що на території України з 12 березня 2020 року було запроваджено карантин, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Соvid-19)» (№530-ІХ від 17 березня 2020 року) заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, нарахування та стягнення судом 3% річних та інфляційних втрат з 17 березня 2020 року на суму боргу за надані послуги, є помилковим та порушує норми чинного законодавства.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, тому інфляційні мають розраховуватися з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Отже, виходячи з наведеного, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за користування коморами та по внесках на ремонтний фонд за період з 20 липня 2018 року по 16 березня 2020 року включно, виходячи з загальної площі квартири відповідача - 83,00 кв.м, становлять 115,82 грн ((99,8/100 *

498,00 грн - 498,00 грн) + (100,2/100 * 996,00 грн - 996,00 грн) + (99,7/100 * 1 494,00 грн -

1 494,00 грн) +(100,8/100 * 1 992,00 грн - 1 992,00 грн) + (99,8/100 * 45,00 грн - 45,00 грн) + (100,2/100 * 90,00 грн - 90,00 грн) + (99,7/100 * 135,00 грн - 135,00 грн) +(100,8/100 *

180,00 грн - 180,00 грн) + (100,00/100 *318,72 грн -318,72 грн) + (101,9/100 * 101,7/100 * 101,4/100 * 100,8/100 *101,0/100 *100,5/100 *100,9/100 *101,0/100 *100,7/100 *99,5/100 *

637,44 грн - 637,44 грн) +(99,4/100 *944,54 грн - 944,54 грн) + (99,7/100 * 1 251,64 грн -

1 251,64 грн) + (100,7/100 *100,7/100 *100,1/100 *99,8/100 *100,2/100 *99,7/100 *100,8/100 *

1 558,74 грн - 1 558,74 грн)).

Виходячи з наведеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 115,82 грн.

За період з 20 липня 2018 року по 16 березня 2020 року включно, за несвоєчасну сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за користування коморами та по внесках на ремонтний фонд виходячи з загальної площі квартири відповідача - 83,00 кв.м., розмір 3% річних складає 47,50 грн (498,00 грн*3*31/365/100 + 996,00 грн*3*31/365/100 +

1 494,00 грн*3*29/366/100 + 1 992,00 грн*3*31/365/100 + 45,00 грн*3*31/365/100 + 90,00 грн *3*31/365/100 + 135,00 грн *3*29/366/100 + 180,00 грн*3*31/365/100 +

318,72 грн*3*31/365/100 + 637,44 грн*3*303/365/100 + 944,54 грн*3*31/365/100 +

1 251,64 грн*3*31/365/100 + 1 558,74 грн *3*91/365/100 )

Виходячи з наведеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 47,50 грн.

Що стосується інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, то Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,

№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Так, ухвалою суду закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2021 року 5 291,69 грн заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 450,00 грн - заборгованості та користування коморами, 4 046,33 грн - заборгованості по внесках в ремонтний фонд та на капітальний ремонт, у зв`язку з відмовою представника позивача від позову в цій частині, яка обґрунтована частковим задоволенням відповідачем заявлених до нього позовних вимог після пред`явлення позову.

Отже, враховуючи, що позивач відмовився від частини позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а також часткове задоволення позову за рештою позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 026,66 грн.

В заявах по суті справи та долучених до них документах представник позивача - адвокат Золотопуп С.В. просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Представник відповідача також просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати та зазначає, що витрати які поніс відповідач на правничу допомогу складають 4 000,00 грн та 2 000,00 грн - додаткові витрати на правничу допомогу за складання та подачу заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як визначено в статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. (ч.1 ст.632 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

15 березня 2021 року між ЖБК «Суднобудівник-13» та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №15/03/2021-4, за яким бюро зобов?язується надавати ЖБК «Суднобудівник-13» правничу допомогу стосовно складання, підготовки до подачі і подачі до Дніпровського районного суду міста Києва позовної заяви ЖБК «Суднобудівник-13» до ОСОБА_1 про стягнення на користь

ЖБК «Суднобудівник-13» заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 45).

На підставі даного договору, адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери»

15 березня 2021 року видано Ордер серії ВІ №1040049 на надання правової допомоги адвокатом Золотопупом С.В. ( а.с.47).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору, сторони погодили, що вартість послуг складає 1000,00 грн за одну годину надання послуг. Остаточна сума вартості наданих в рамках даного договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті прийняття-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількості годин обслуговування та їх загальної вартості.

Як убачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 19 березня 2021 року вартість наданої послуги за складання позовної заяви ЖБК «Суднобудівник-13» до

ОСОБА_1 про стягнення на користь ЖБК «Суднобудівник-13» заборгованості за житлово-комунальні послуги при подачі до Дніпровського районного суду міста Києва становить

3 000,00 грн (а.с. 46).

Відповідно до копії платіжного доручення №441 від 24 травня 2021 року

ЖБК «Суднобудівник-13» сплатило Адвокатському бюро «Тарас Кулачко та партнери» кошти за договором про надання правничої допомоги №15/03/2021-4 від 15 березня 2021 року в розмірі 3 000,00 грн (а.с. 49).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 12 жовтня 2021 року вартість складання відповіді ЖБК «Суднобудівник-13» в Дніпровський районний суд міста Києва на відзив ОСОБА_1 на позов ЖБК «Суднобудівник-13» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг у цивільній справі №755/11874/21 становить

3 000,00 грн (а.с. 108).

За змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України ).

У розумінні положень ч.5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відзиві на позовну заяву стороною відповідача викладено клопотання щодо зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з неспівмірністю заявлених позивачем витрат.

Однак суд не вважає завищеним визначений адвокатом витрачений час на складання позовної заяви про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги, виходячи з обсягу фактичних підстав позову, характеру спірних правовідносин та предмету доказування в даній справі, а також обсягу наявних в матеріалах справи доказів та не може погодитись з позицією сторони відповідача.

Наведені в актах кількість витраченого адвокатом часу на складання позовної заяви і відповіді на відзив, та вартість погодинної оплати, виходячи з умов договору (п.3.2), відповідає критерію розумного розміру судових витрат на правничу допомогу в даній справі, та визнається судом справедливим до відшкодування іншою стороною - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст.137, ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібний правовий висновок сформовано в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

09 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Яресько Т.В. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №2124 (а.с. 78).

Згідно змісту п. 3.1. цього договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

На підставі даного договору, видано Ордер серії КС №901743 на надання правової допомоги адвокатом Яресько Т.В. (а.с.59).

09 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Яресько Т.В. підписано додаток №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №2124 від 09 вересня 2021 року, відповідно до якого сторонами визначено порядок оплати правничої (правової) допомоги адвокату за складення та подання відзиву на позовну заяву по судовій справі №755/11874/21. Вартість послуг за домовленістю сторін складає фіксовану суму 4 000,00 грн. (а.с.79)

Як убачається з Акту приймання-передачі послуг №1 від 24 вересня 2021 року адвокатом Яресько Т.В. надано ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правової допомоги №2124 від 09 вересня 2021 року наступні послуги: складення та подання відзиву на позовну заяву по судовій справі №755/11874/21, вартість яких становить 4 000,00 грн (а.с. 80).

Відповідно до розрахункової квитанції №1 від 24 вересня 2021 року до договору про надання правової допомоги №2124 від 09 вересня 2021 року, адвокатом Яресько Т.В. від ОСОБА_1 отримано за складення та подання відзиву на позовну заяву по судовій справі №755/11874/21 кошти в розмірі 4 000,00 грн (а.с. 81).

29 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Яресько Т.В. підписано додаток №2 до договору про надання правничої (правової) допомоги №2124 від 09 вересня 2021 року, відповідно до якого сторонами визначено порядок оплати правничої (правової) допомоги адвокату за написання та подання заперечення на відповідь на відзив по справі №755/11874/21. Вартість послуг за домовленістю сторін складає фіксовану суму 2 000,00 грн. (а.с.131)

Як убачається з Акту приймання-передачі послуг №1 від 24 вересня 2021 року адвокатом Яресько Т.В. надано ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правової допомоги №2124 від 09 вересня 2021 року наступні послуги: складення та подання заперечення на відповідь на відзив по справі №755/11874/21, вартість яких становить 2 000,00 грн (а.с. 132).

Відповідно до розрахункової квитанції №02/11/21 від 02 листопада 2021року до договору про надання правової допомоги №2124 від 09 вересня 2021 року, адвокатом Яресько Т.В. від ОСОБА_1 отримано за складення та подання відзиву на позовну заяву по судовій справі №755/11874/21 кошти в розмірі 2 000,00 грн (а.с.133).

Враховуючи, що позов задоволено частково, а від частини позовних вимог позивач відмовився внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, беручи до уваги обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат сторонами, суд вважає, що на відповідача слід покласти понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 356,80 грн, а на позивача слід покласти понесені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 643,20 грн.

Керуючись статтями 253, 257, 261, 322, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Райдужна, буд.35, ЄДРПОУ 23494281) до ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» інфляційні втрати за період з 20 липня 2018 року по

16 березня 2020 року включно у розмірі 115,82 грн, 3% річних за період з 20 липня 2018 року по 16 березня 2020 року включно - 47,50 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 026,66 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 356,80 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 13» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 643,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: