Рішення

від 19.12.2022 по справі 369/4672/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4672/19

Провадження № 2/369/138/22

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/4672/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Виконавчого комітету Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ПАТ «УКРІНБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку Караченцева Артема Юрійовича про визнання незаконної реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати (зняти) реєстрацію місця проживання, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2019 року представник позивача - Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконної реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати (зняти) реєстрацію місця проживання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.07.2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» було укладено договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у власність ПАТ "Український інноваційний банк" об`єкт нерухомості: домоволодіння (житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями загальною площею 573,0 кв.м., житловою площею 152,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку загальною площею 0,1560 га, кадастровий номер 3222480802:04:001:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Перехід у власність ПАТ «Український інноваційний банк» вищезазначеного нерухомого майна підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна та фактом реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вище зазначене нерухоме майно було передане у власність позивача у рахунок повного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 16 від 10.01.2011 року.

В травні 2018 року позивачем було прийнято рішення про продаж домоволодіння, для чого позивач звернувся з заявою до Виконавчого комітету Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про видачу довідки форми 3, щодо осіб, які зареєстровані у домоволодінні.

16.05.2018 року позивачем було отримано довідку за № 02-28/417, в якій було вказано, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб не має.

25.05.2018 року Виконавчим комітетом Бузівської сільської ради на адресу позивача було направлено листа за вих. № 02-26/289, яким було повідомлено, що внаслідок технічного збою у виданій раніше довідці форми-3 не було відображено факт реєстрації та проживання у домоволодінні інших відповідачів.

В грудні 2018 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Бузівської сільської ради зі зверненням, в якому просив повідомити підстави здійснення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідь Виконавчим комітетом Бузівської сільської ради було надано відповідь за вих. № 02-26/14 від 09.01.2019 року, в якій було повідомлено, що реєстрація була здійснена на підставі довідки № 58063778 з Реєстру прав власності на нерухоме майно і додано копію вищезазначеної довідки.

Реєстр прав власності на нерухоме майно функціонував до грудня 2012 року і інформація, що у ньому міститься, є актуальною саме станом на грудень 2012 року. Усі інші правочини, що відбувалися після 14.12.2012 року, в цьому реєстрі не відображаються. Це підтверджується зокрема й тим, що реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 в реєстрі прав власності на нерухоме майно вказаний 31991295, тоді як в чинному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно він зовсім інший - 683101232224. Власником майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно вказаний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 05.11.2010 року, в той час як в чинному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником цього майна є позивач, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, позивач відзначав, що при здійснені Виконавчим комітетом Бузівської сільської ради реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на підставі інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, який містить неповну інформацію і не обновлюється з 2012 року, не було враховано відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - єдиної державної інформаційної системи, відповідно до якої власником майна є позивач. При цьому особи, які були зареєстровані, не мали належних документів, що підтверджує їх право на проживання у домоволодіння.

На підставі вище наведеного, представник позивача просив суд, визнати незаконною реєстрацією місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що була здійснена виконавчим комітетом Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 26.04.2016 року та зобов`язати виконавчий комітет Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області скасувати (зняти) реєстрацію ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Медведського М.Д. від 11.05.2019 року постановлено відкрити загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Медведського М.Д. постановлено залучити у якості третьої особи Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на стороні відповідача ОСОБА_3 , у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Виконавчого комітету Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконної реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати (зняти) реєстрацію місця проживання.

Представник відповідача 2 - ОСОБА_1 надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти позову з причини того, що позивач - ПАТ «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 05839888) не має прав банку - ПАТ «Укрінбанк» (код ЄДРПОУ 05839888) і відповідно відповідачі не порушували законних прав та інтересів позивача. Просив у задоволенні позову відмовити.

22.11.2019 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що для здійснення банківської діяльності у юридичної особи має бути спеціальна правосуб`єктність та відповідна ліцензія Національного банку України, проте відсутність спеціальної правосуб`єктності не виключає правосуб`єктність юридичної особи в інших правовідносинах (трудові, майнові). Тому, оскільки власником домоволодіння є ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», позивач наділений правом судового захисту своїх прав та повноважень.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.11.2018 року при розгляді справи № 750/8669/17 щодо правового статусу ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ».

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. № 483 від 04.05.2020 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/4672/19 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.05.2020 року, який проведений, у зв`язку з закінчення строку відрядження як тимчасового переведення до Києво-Святошинського районного суду Київської області судді Медведського М.Д., судді Пінкевич Н.С. передано цивільну справу № 369/4672/19.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. № 989 від 28.12.2020 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/4672/19 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 року, який проведений, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Пінкевич Н.С. у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, судді Янченку А.В. передано цивільну справу № 369/4672/19.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 29.12.2020 року постановлено прийняти до розгляду цивільну справу № 369/4672/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Виконавчого комітету Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконної реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати (зняти) реєстрацію місця проживання. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 26.04.2021 року постановлено закрити підготовче провадження у справі та справу призначити до розгляду по суті.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 25.08.2022 року постановлено залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ПАТ «УКРІНБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку Караченцева Артема Юрійовича.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені у визначеному чинним законодавством порядку.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання, яким повідомив, що сторона позивача підтримує позов та просив провести судове засідання без його участі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов наступного висновку.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Судом встановлено, що 17.07.2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» було укладено договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у власність ПАТ «Український інноваційний банк» об`єкт нерухомості, що був предметом іпотеки: Домоволодіння (житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями) загальною площею 573,0 кв.м., житловою площею 152,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0, 1560 га, кадастровий номер 3222480802:04:001:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Перехід у власність ПАТ «Український інноваційний банк» вищезазначеного нерухомого майна підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна та фактом реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вищезазначене нерухоме майно було передане у власність позивача у рахунок повного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 16 від 10.01.2011 року.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя ОСОБА_1 повідомив, що у даному володінні зареєстрованих осіб не має.

13.07.2016 року за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ «УКРІНБАНК» перейменовано в ПАТ «УКРІНКОМ», а також викладено статут в новій редакції та змінено місцезнаходження товариства. Відповідні зміни внесені в ЄДР назви Відповідача вчинення 13.07.2016 року реєстраційної дії 10741070127038947 приватним нотаріусом Сазоновою О.М.

28.03.2017 року за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ «УКРІНКОМ» перейменовано в ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», викладено статут в новій редакції. Зміни до ЄДР внесені 03.04.2017 року, про що свідчить виписка з єдиного реєстру, в т.ч., з 28.03.2017 року Відповідач ПАТ «Український інноваційний банк» у зв`язку із зміною найменування є ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру станом на 04.12.2017 року.

Відповідно до Постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі № 826/14033/17 встановлено, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПАТ «Український інноваційний банк» є однією і тією ж юридичною особою з урахуванням проведеної зміни найменування.

В Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2022 року у справі № 640/5446/19 зазначено - «ПАТ «Український інноваційний банк» (скорочене найменування: ПАТ «Укрінбанк») 13.07.2016 року було перейменовано на ПАТ «УКРІНКОМ», яке 28.03.2017 року було перейменовано на ПАТ «Українська інноваційна компанія» (скорочене найменування ПАТ «УКР/ІН/КОМ»), тобто ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією і тією ж юридичною особою з одним кодом ЄДРПОУ 05839888».

26.04.2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , без згоди нового власника зареєструвалися в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є позивач. Про цей факт позивачу не було відомо до травня 2018 року.

В травні 2018 року позивачем було прийнято рішення про продаж домоволодіння, для чого позивач звернувся до з заявою до Виконавчого комітету Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про видачи довідки форми 3, щодо осіб, які зареєстровані у домоволодінні. 16.05.2018 року позивачем було отримано довідку за № 02-28/417 в якій було вказано, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб не має.

25.05.2018 року виконавчим комітетом Бузівської сільської ради на адресу позивача було направлено листа за вих. № 02-26/289, яким було повідомлено, що в наслідок технічного збою у виданій раніше довідці форми-3 не було відображено факт реєстрації та проживання у домоволодінні інших відповідачів.

Тобто, на момент здійснення реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не мали права власності на об`єкт нерухомого майна, а власник Домоволодіння (житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями загальною площею 573,0 кв.м., житловою площею 152,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не надавав згоди на реєстрацію місця проживання. Тобто, Виконавчий комітет Бузівської сільської ради здійснив реєстрацію місця проживання вказаних осіб в порушення передбаченого законодавством порядку.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

Порядок проведення реєстрації та зняття з реєстрації визначають також Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року.

Відповідно до п. 3 Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно з пунктом 26 Правил, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні); підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Слід зазначити, що згідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, а саме - про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Судом встановлено, що відповідач 2 ОСОБА_1 не оскаржував право власності Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 05839888).

Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 добровільно передав позивачу у власність нерухоме майно: домоволодіння (житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями загальною площею 573,0 кв.м., житловою площею 152,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку загальною площею 0,1560 га, кадастровий номер 3222480802:04:001:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за актом від 17.07.2015 року.

Крім того, суд критично ставиться до доводів відповідача 2 ОСОБА_1 про те, що позивач - ПАТ «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 05839888) не має прав банку - ПАТ «Укрінбанк» (код ЄДРПОУ 05839888), адже це питання неодноразово аналізувалось Верховним Судом.

Так, в Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020 року у справі № 922/2144/16 зазначено - «Щодо посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду № 925/698/16 від 10.12.2019 року колегія суддів зазначає, що у вказаній справі правові висновки про нікчемність правочину, укладеного органом управління ПАТ "Укрінбанк" з посиланням на приписи частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не можуть прийматися до уваги як такі, що зроблені за встановлення інших обставин справи, ні ПАТ «Укрінком», ні ТОВ «Оптимуму Фактор» не були учасниками даної справи. Крім того, зазначеною вище постановою, справу № 925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них».

В Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 року по справі № 922/2144/16 зазначено - «Щодо посилання заявника касаційної скарги на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 925/698/16 колегія суддів зазначає, що у вказаній справі правові висновки про нікчемність правочину, укладеного органом управління ПАТ "Укрінбанк" з посиланням на приписи частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не можуть прийматися до уваги як такі, що зроблені за встановлення інших обставин справи, ні ПАТ "Укрінком", ні ТОВ "Оптимуму Фактор" не були учасниками даної справи. Крім того, зазначеною вище постановою справу № 925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них. Отже, посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 925/698/16 є неприйнятними, крім того доводи щодо застосування правових висновків, викладених в наведеній постанові вже неодноразово досліджувались в справі, що розглядається, зокрема в постанові Верховного Суду від 25.11.2020 року».

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які учасники судового розгляду посилалися як на підстави своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до частини 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення лише з відповідача 2 ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» суми сплаченого судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Виконавчого комітету Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ПАТ «УКРІНБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку Караченцева Артема Юрійовича про визнання незаконної реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати (зняти) реєстрацію місця проживання - задовольнити повністю.

Визнати незаконною реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що була здійснена виконавчим комітетом Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 26.04.2016 року.

Зобов`язати виконавчий комітет Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області скасувати (зняти) реєстрацію ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», код ЄДРПОУ 05839888, адреса: 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 10-А суму сплаченого судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 30.12.2022 року.

Суддя А.В. Янченко