Постанова

від 13.12.2022 по справі 521/11231/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/11231/22

Номер провадження 3/521/7858/22

ПОСТАНОВА

13 грудня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Передерка Д.П.,

при секретарі Вольман Є.М.,

представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д.А.,

особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу № 0615/50000/22 від 23.03.2022 року, що надійшла з Одеської митниці Держмитслужби, відносно:

ОСОБА_1 , керівника ТОВ «ОДЕСА ФРУКТИ ОВОЧІ» (Україна, 65006, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Льва Симиренка, буд. 2, кв. 3), ідентифікаційний номер 44517798,

про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається зі змісту протоколу про порушення митних правил № 0615/50000/22 від 23.03.2022, 23.03.2022 року о 16 годині 00 хвилин в пункт пропуску „Рені -Джюрджюлешть митного поста «Рені» Одеської митниці прибув вантажний автомобіль марки «MAN» з напівпричепом з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , країна реєстрації України, який прямував з Туреччини (м. SEYHAN/ADANA) до України (м. Білгород - Дністровський) під керуванням водія, громадянина України ОСОБА_2 , з вантажем «ЦИБУЛЯ РІПЧАСТА ПРОДОВОЛЬЧА СВІЖА УПАКОВАНА У ПОЛІПРОПІЛЕНОВІ СІТКИ».

Згідно поданих до митного оформлення товаросупровідних документів, а саме, попередньої митної декларації від 23.03.2022 року типу «ІМ/40/ЕЕ» №UA500000000/2022/911505, в якій зазначено вагу нетто - 22000 кг, вага брутто - 22100 кг, загальна вартість - 1760,00 доларів США, товаротранспортної накладної CMR від 19.03.2022 року №165417, фітосанітарного сертифікату EC/TR А4598823 від 17.03.2022 року та рахунку-фактури (invoice) №ALN2022000000005 від 18.03.2022 року (без відповідних штампів румунських та молдавських митних органів), у якому зазначено загальну вартість товару 1760,00 доларів США.

Отримувачем вказаного вантажу є - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОДЕСА ФРУКТИ ОВОЧІ" (65006, Одеська область, м. Одеса, вул. Симиренка Льва, буд. 2, кв. З (44517798); відправником -«ALINAR TARIM URUNLERI HAYVANCILIK OTOMOTIV GIDA TUR1Z1M TEMIZLIK INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI. Resatbey Mah Adalet CD. Yildiz Apt. №13/5/ SEYHAN/ADANA, Туреччина.

В результаті використання можливостей спільного контролю з митними органами Молдови було встановлено, що при проходженні відповідного оформлення в Молдові громадянином України ОСОБА_3 було подано рахунок-фактуру (invoice) з таким самим номером №ALN2022000000005 від 18.03.2022 року, у якому було зазначено загальну вартість товару - 19 920,00 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) доларів США.

В результаті проведеного усного опитування громадянина України ОСОБА_2 було встановлено, що у нього в наявності рахунок-фактура (invoice) №ALN2022000000005 від 18.03.2022 року, у якому вказано загальну вартість товару 19 920,00 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) доларів США та наявні відповідні відмітки (штампи) про проходження румунського та молдавського контролю.

В результаті порівняння відомостей зазначених рахунків-фактур (invoice) було встановлено, що в поданому до митного оформлення митному органу України громадянином України ОСОБА_3 рахунку-фактурі (invoice) зазначено вартість товару- 1760,00 (одна тисяча сімсот шістдесят) доларів США, при цьому в рахунку-фактурі (invoice), за яким було здійснено оформлення румунськими та молдавськими митними органами зазначено вартість товару- 19 920,00 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) доларів США.

Відмінність полягає у відомостях щодо фактурної вартості товарів, а саме: у інвойсі від 18.03.2022 року №ALN2022000000005, що поданий ТОВ "ОДЕСА ФРУКТИ ОВОЧІ" у якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України за попередньою митною декларацією типу «ІМ/40/ЕЕ» від 23.03.2022 року № UA500000000/2022/911505, загальна вартість товарів складає 1760,00 доларів США, а відповідно до відомостей, наявних в рахунку-фактурі (інвойсі) від 18.03.2022 року №ALN2022000000005, за яким було здійснено оформлення румунськими та молдавськими митними органами вартість товару складає 19 920,00 доларів США.

Відповідно до відомостей інформаційних баз даних Державної митної служби України, станом на 23.03.2022 р., на посаді керівника ТОВ "ОДЕСА ФРУКТИ ОВОЧІ" (ідентифікаційний код 44517798) перебував гр. України ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).

Перебуваючи на посаді керівника підприємства, громадянин України ОСОБА_4 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов`язаний забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Таким чином, на думку митного органу, громадянином України ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «ЦИБУЛЯ РІПЧАСТА ПРОДОВОЛБЧА СВІЖА УПАКОВАНА У ПОЛІПРОПІЛЕНОВІ СІТКИ» з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості, а саме, рахунок-фактуру (invoice) №ALN2022000000005 від 18.03.2022 року.

За даним фактом 23.03.2022 було складено протокол про порушення митних правил №0615/50000/22 у відношенні громадянина України ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом про порушення митних правил №0615/50000/22 було вилучено предмет правопорушення - товар «ЦИБУЛЯ РІПЧАСТА ПРОДОВОЛБЧА СВІЖА УПАКОВАНА У ПОЛІПРОПІЛЕНОВІ СІТКИ».

Згідно з рахунком - фактурою (invoice) №ALN2022000000005 від 18.03.2022 року та відповідно до курсу НБУ на 23.03.2022 (1 долар США -29,2549 грн.) загальна вартість затриманого по протоколу про порушення митних правил №0615/50000/22 товару «ЦИБУЛЯ РІПЧАСТА ПРОДОВОЛЬЧА СВІЖА УПАКОВАНА У ПОЛІПРОПІЛЕНОВІ СІТКИ» складає 582 757,61 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України, не визнав та пояснив, турецька компанія-відправник невірно вказала в інвойсі дані щодо ваги (вказано 24900 кг замість вірного 22000 кг) та вартості, а саме: замість вірної вартості 0,08 доларів США вказана невірна 0,8 доларів США. Невідповідність у рахунку-фактурі помітив водій, про що одразу повідомив в телефонному режимі, та було отримано новий інвойс, однак, в ньому також містилась помилка: були вказані дата та номер попереднього інвойсу. Окрім цього, ОСОБА_1 повідомив, що особисто декларуванням не займався, лише надав представникам ТОВ «ЮККА» електронну пошту турецької компанії-відправника для вирішення усіх необхідних питань, після чого саме ТОВ «ЮККА» займались складанням та подачею попередньої декларації. Про різницю, що містилась в товаросупровідних документах, він обізнаний не був.

Представник Одеської митниці Держмитслужби у суді подання підтримав та вважав, що вина ОСОБА_1 доведена повністю матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути рахунок-фактура.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

На думку митного органу, порушення особи полягало в порушенні процедури декларування, а саме вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, товаросупровідних документів, а саме, рахунок-фактуру (invoice) №ALN2022000000005 від 18.03.2022, який містить неправдиві відомості стосовно товару.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що при складанні протоколу митним органом не були враховані наступні обставини.

Митне оформлення це виконання митних формальностей (тобто сукупності дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи) необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (стаття 4 МК України).

Відповідно до ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Згідно з Класифікатором митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (далі наказ Мінфіну № 1011), митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Тобто, у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

В подальшому, з метою випуску вказаних товарів у вільний обіг на митну територію України до митного органу призначення у визначених ч. 13 ст. 259 МК України випадках, подається додаткова декларація до попередньої митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ», при цьому декларантом або уповноваженою ним особою перед подачею митної декларації можуть бути реалізовані права, передбачені ст. 266 МК України, у тому числі і на проведення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», це додаткова декларація до попередньої митної декларації (наказ Мінфіну №1011), яка подається до відповідного митного органу, яким була оформлена відповідна попередня митна декларація.

Митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» разом із митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку.

Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (ч. 1 ст. 258 МК України).

Тобто, подана ТОВ «ЮККА» митна декларація типу «ЕЕ», в даному випадку, є лише попереднім повідомленням, в розумінні ст. 194 МК України, і використовувалась не для митного оформлення товарів в митному режимі «імпорт» та сплати необхідних митних платежів, а для контролю доставки товару до відповідного митного посту митного органу на території України.

Слід зазначити, що для випуску товарів у вільний обіг, до митного органу призначення декларант (уповноважена особа) повинен подати додаткову митну декларацію («ІМ 40 ДЕ»), без оформлення якої неможливо сплатити митні платежі, товар не вважається оформленим у вільне використання та не може бути виданий одержувачу. Саме на цьому етапі можливо проведення декларантом (уповноваженою особою) фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису, зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Таким чином, попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант (уповноважена особа) подає додаткову митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і сплачуються митні платежі за ввезення товару. Тобто, визначений законодавством статус попередньої митної декларації (тип «ЕЕ») не тотожний митній декларації, заповненій у звичайному порядку (ч.ч. 13, 14 ст. 259 МК України) з достатнім обсягом відомостей для завершення митного оформлення у заявлений митний режим, а є лише повідомленням про намір ввезти товари на митну територію України.

Суд вважає, що працівниками митниці при застосуванні законодавчих актів, хибно зроблено висновок та надана не правильна кваліфікація діям особи, що встановлено під час розгляду справи.

Так, законодавством передбачений такий документ як «попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим», але згідно з наказом Мінфіну №1011 цей документ класифікується як декларація типу «ІМ ЕА». Однак, у випадку, за яким складено протокол про порушення митних правил, товар переміщувався за попередньою декларацією «ІМ ЕЕ». За цією декларацією у будь - якому випадку митне оформлення в режимі імпорт (випуск у вільний обіг) не може бути проведено, оскільки необхідно подання додаткової декларації, тільки після митного оформлення якої одержувач вправі розпоряджатись/користуватись товаром згідно із заявленою метою.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 11 ст. 259 МК України, ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним органом.

Відповідно до вимог ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається при ввезенні в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (в тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. На підставі попередньої декларації не нараховуються митні платежі, не оплачується мито. Ці документи не є документами, на підставі яких митний орган приймає рішення про випуск товарів у вільний обіг на території України, на що є посилання в постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8.

Заповнення попередньої митної декларації не передбачає визначення митної вартості товарів, нарахування та сплати митних платежів. Такі дії передбачені при виконанні митних формальностей за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Отже, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, подача попередньої декларації типу «ІМ 40 ЕЕ» для переміщення вантажу, відсутня як така подія правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки на підставі цих документів митницею не приймається рішення про випуск товару у вільний обіг на територію України.

В даному випадку, попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант, або уповноважена на то особа, подає додаткову митну декларацію типу «ДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і проводяться митні платежі за ввезення товару.

Також, слід зазначити, що відповідно до вимог пункту 7 статті 259 МК України, при поданні попередньої митної декларації відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених в цій декларації, настає з моменту: випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх органу доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація.

Тому, внесення даних в попередню митну декларацію не тягне за собою юридичних наслідків, оскільки попередня декларація не є митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч.ч. 13, 14 ст. 259 МК України), попередня митна декларація містить всі необхідні відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, оскільки ця декларація прийнята до митного оформлення митним органом (ч. 8 ст. 259 МК України).

Крім іншого, диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено, що відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України є об`єктом порушення митних правил за ст. 483 МК України. Об`єктивною стороною зазначеного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і, що спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.

Отже, зміст ст. 483 МК України вказує на те, що це правопорушення є навмисним, тобто особа, яка вчиняє такі дії, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачити їх шкідливі наслідки й бажати настання цих наслідків, об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а суб`єктивна сторона - лише прямим умислом.

При заповненні митної декларації ТОВ «ЮККА» було відображено відомості із товаросупровідних та комерційних документів, які були надані компанією відправником товару, відповідно до попередньо досягнутих домовленостей. Тому, особою, як декларантом, були виконані вимоги Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, під час внесення відомостей до МД щодо вартості товару.

Факт переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості митним органом не доведено, оскільки не надано достатньо належних та допустимих доказів, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу, як суб`єктивної сторони правопорушення, на вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, за кваліфікуючою ознакою - подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару.

Згідно зі ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази по справі мають бути належними та допустимими. Належний доказом - це доказ, зміст якого відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа, яка здійснює провадження оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Тобто, на думку суду, митницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві дані стосовно товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суд, аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи та її винність не доведена, а тому це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно ст. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.

Статтею 265 КУпАП встановлено, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.

Отже, керуючись наведеними нормами, а також враховуючи правову позицію Верховного суду викладену в постанові суду від 15.04.2020 року №400/548/19, у зв`язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений відповідно до протоколу, підлягає поверненню власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 483, 527, 528, 529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483МК України.

Товар, вилучений за протоколом про порушення митних правил № 0615/50000/22 від 23.03.2022, повернути власнику або уповноваженій ним особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

Постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справ протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.П. Передерко