Ухвала

від 02.01.2023 по справі 910/2754/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" січня 2023 р. Справа № 910/2754/22

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Шапран В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Стожари"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022

у справі №910/2754/22 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Приватного підприємства "Стожари"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося з позовом до Приватного підприємства "Стожари" про стягнення 204000,00 грн штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії відділення АМК №60/36-р/к від 12.05.2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №110/60/117-рп/к.19, та 204000,00 грн пені, нарахованої за невиконання рішення №60/36-р/к.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 відкрито провадження у справі №910/2754/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/2754/22 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 12.12.2022 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Також в апеляційній скарзі викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу у справі №910/2754/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/2754/22 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

28.12.2022 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/2754/22 до Північного апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Стожари", суд зазначає, що до скарги не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 9180,00 грн та розраховується наступним чином: 6120,00 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви)*150% (при поданні апеляційної скарги).

Разом з цим, як вже було зазначено, до апеляційної скарги заявником не додано жодних доказів сплати судового збору за її подання, як і не надано доказів звільнення від сплати судового збору.

Частиною 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього кодексу.

У свою чергу, ч. 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційна скарга Приватного підприємства "Стожари" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/2754/22 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави відсутності доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених законом порядку та розмірі.

При цьому, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Також, як було зазначено, Приватне підприємство "Стожари" просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду. Відповідач зазначає, що рішення йому не надсилалося, а його повний текст було взято з Єдиного державного реєстру судових рішень після отримання запиту державного виконавця від 09.11.2022. Також відповідач вказує на те, що своєчасному вчиненню процесуальних дій перешкодило запровадження в Україні воєнного стану, постійні терористичні акти зі сторони російської федерації, повітряні тривоги та відключення електрики. Наведене в сукупності, на переконання скаржника, є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Проте, апеляційний суд зазначає, що аргументи відповідача з приводу наявності підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, оскільки у даному випадку повне рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 складено того ж дня, заявник мав подати апеляційну скаргу у строк до 25.07.2022 включно, без урахування вихідних днів. Натомість, дану апеляційну скаргу подано 12.12.2022, тобто зі значним пропуском процесуального строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд звертає увагу також на те, що згідно положення п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).

Натомість, наведені відповідачем обставини щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок неотримання копії оскаржуваного рішення жодним чином не спростовують того, що Приватне підприємство "Стожари" було обізнане про наявність справи №910/2754/22 та було зобов`язане стежити за її рухом і ухваленими судовими рішеннями.

Так, матеріали справи містять докази на підтвердження того, що поштове відправлення з копією рішення від 04.07.2022, яке надсилалося відповідачу, було повернуто до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Також, з матеріалів справи вбачається, що у суді першої інстанції поштова кореспонденція, у тому числі і копія оскаржуваного рішення, надсилалися Приватному підприємству "Стожари" на адресу його місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського, буд. 4-Б, оф. 5.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, виходячи зі змісту положень ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116 та 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮО прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290 та 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та 14.08.2020 у справі №904/2584/19). Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Таким чином, у розумінні приписів процесуального закону рішення суду від 04.07.2022 вважається належним чином врученим Приватному підприємству "Стожари".

Також суд зазначає, що матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 0105492127511, яким судом першої інстанції надіслано відповідачу на вказану вище адресу ухвалу від 04.04.2022 про відкриття провадження у справі №910/2754/22. Вказана ухвала отримана Приватним підприємством "Стожари" 06.06.2022.

Відповідно до висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №911/2052/18, незважаючи на обізнаність про відоме судове провадження у справі, особа не вживала заходів, щоб дізнатись про його стан, зокрема, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, та не скористалася процесуальними правами навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене ст. 42 ГПК України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзивів та надання доказів. При цьому, скаржник був обізнаний про наявність судового провадження у цій справі протягом тривалого часу, а саме з 29.11.2018 (дата вручення ухвали від 07.11.2018) по 06.03.2019 (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) та не обґрунтував об`єктивної неможливості скористатись передбаченими ст. 42 ГПК України правами чи отримувати поштову кореспонденцію за його адресою.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що починаючи з дати отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі (06.06.2022) відповідач безумовно знав про наявність судового провадження та був зобов`язаний стежити за рухом справи і ухваленими судовими рішеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з оскаржуваним рішенням суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яке оприлюднено судом ще 07.07.2022.

Разом з цим, відповідач аргументує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, неврученням йому копії рішення суду. Проте, на переконання суду, враховуючи факт обізнаності скаржника з ходом судового провадження, а також наявність можливості самостійно ознайомитися з рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень, останній безпідставно зволікав із вчиненням дій щодо подання апеляційної скарги.

При цьому, у заяві про поновлення строку про наведені обставини відповідачем не вказано та не зазначено про факт обізнаності з ходом провадження у справі №910/2754/22.

Окрім цього, як було зазначено вище, відповідач також зазначає, що своєчасному вчиненню будь-яких процесуальних дій йому перешкодило запровадження в Україні воєнного стану, постійні терористичні акти зі сторони російської федерації, повітряні тривоги та відключення електрики.

Проте, суд звертає увагу на те, що перший масований ракетний обстріл території України, в результаті якого спричинено руйнування об`єктів енергетичної інфраструктури та, як наслідок, відключення електроенергії, здійснено російською федерацією 10.10.2022. В той же час, апеляційна скарга на рішення суду від 04.07.2022 мала бути подана скаржником у строк до 25.07.2022 включно, тоді як подана 12.12.2022. Тобто, твердження скаржника про неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану, постійними терористичними актами зі сторони російської федерації, повітряними тривогами та відключенням електрики, є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами.

Також, суд звертає увагу на те, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на цей факт не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.

Так, Верховний Суд висновки якого є обов`язковими для врахування загальними судами в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України, наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц).

Суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише у тому разі, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.

Проте, Приватне підприємство "Стожари" не навело жодних об`єктивних обставин, які були викликані введенням воєнного стану та унеможливили вчасне звернення підприємства із апеляційною скаргою, а саме лише посилання апелянта на перебування країни в умовах воєнного стану не являється поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження. Тобто, викладені скаржником та описані вище причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою. Звернення відповідача з апеляційною скаргою поза межами строку на оскарження відбулося виключно через суб`єктивну поведінку апелянта.

З урахуванням усього вищезазначеного, наведені обставини у їх сукупності, на переконання апеляційного суду, унеможливлюють визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, викладених Приватним підприємством "Стожари" в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України у чинній редакції апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційна скарга Приватного підприємства "Стожари" також підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави необґрунтованості заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідачу слід дотриматися зазначених в цій ухвалі вказівок і надати суду заяву про поновлення строку з іншими мотивами на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Одночасно суд звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стожари" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/2754/22 залишити без руху, надавши скаржникові строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

2. Попередити Приватне підприємство "Стожари", що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків в частині надання доказів сплати судового збору, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржникові, а у випадку не усунення у встановлений термін недоліків в частині подання заяви про поновлення строку - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Шапран