Рішення

від 30.12.2022 по справі 120/3251/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 грудня 2022 р. Справа № 120/3251/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яланецьке" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Яланецьке" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправність податкового повідомлення-рішення №0075580713 від 30.08.2021 з податку на додану вартість в загальній сумі 189 454,00 грн та рішення про застосування фінансових санкцій №7561/02-32-07-13/03733654 від 30.08.2021 в сумі 500 000,00 грн.

З метою скасування вказаних рішень, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до мотивів позову в частині протиправності податкового повідомлення-рішення позивач вказує на помилковість висновків перевіряючих, викладених на арк 12 Акту перевірки, про безпідставність включення товариством в листопаді 2019 до податкового кредиту ПДВ в сумі 92 898 гривень по розрахунках з ФОП ОСОБА_1 .

Так, згідно Акту перевірки зазначено, що відповідно до договору оренди сільськогосподарської техніки №01/09-19 від 01.09.2019, який укладено позивачем з фізичною особою ОСОБА_1 , техніка надається без екіпажу.

Натомість, згідно ЄРПН ФОП ОСОБА_1 виписав та зареєстрував на ТОВ "ЯЛАНЕЦЬКЕ" податкову №1 від 01.11.2020 на оренду комбайна з екіпажем, що не відповідає умовам договору та первинним бухгалтерським документам.

Позивач, спростовуючи висновки Акту перевірки вказує, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 на виконання умов договору оренди сільськогосподарської техніки було укладено додатки №1 та №2 до договору, у яких визначено розмір орендної плати та інші умови оренди техніки, визначили техніку, яку передано в оренду та вказано членів екіпажу. Також були оформлені відповідні Акти приймання-передачі техніки в оренду та її повернення.

01 листопада 2019 року між сторонами складено Акт надання послуг №6, за умовами якого орендодавцем надано орендареві послуги з оренди техніки з екіпажем, вартість таких послуг складає 557 392,50 грн. з ПДВ.

01 листопада 2019 року, орендарем складено та зареєстровано податкову накладну №1.

Розрахунок за оренду техніки з екіпажем ФОП ОСОБА_1 проведено 03.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням №5955 від 03.12.219 року.

Таким чином, позивач вважає, що саме на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ним правомірно сформовано податковий кредит, який задекларовано у податковій декларації за листопад 2019 року, поданій до контролюючого органу 20.12.2019 року під реєстраційним № 9307525821, де у Додатку 5 відображено суму податкового кредиту під №14.

Щодо висновків на арк 13 Акту перевірки про невірне визначення дати першої події при постачані наданих послуг від МПП фірми Гарант, податкова накладна №7 від 01.12.2019 на суму 47237 не відповідає вимогам п. 187.1 ст. 187 Пк, то позивач також заперечує з огляду на наступне.

Так, 28 жовтня 2019 року між ТОВ "ЯЛАНЕЦЬКЕ" (Орендар за умовами Договору) та МПП "Фірма Гарант" (Орендодавець за умовами Договору) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №25.

28 жовтня 2019 року між орендарем та орендодавцем було укладено додаток №1 до договору оренди за умовами якого передано у користування орендарю трактор, визначено розмір орендної плати та інші умови оренди техніки. 29.10.2019 сторонами підписано Акт приймання-передачі техніки в оренду. 01 грудня 2019 року між орендарем та орендодавцем підписано акт приймання-передачі повернення техніки з оренди.

01 грудня 2019 року між сторонами складено Акт надання послуг №36 з оренди сільськогосподарської техніки, вартість яких складає 283 420 грн. з ПДВ.

01 грудня 2019 року, орендарем складено та зареєстровано податкову накладну №7. Оплату ТОВ "Яланецьке" за надані послуги МПП "Фірма Гарант" у сумі 283 420,00 грн. проведено 04.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 5969.

Відтак, позивач вважає, що по взаємовідносинах з МПП Фірма Гарант, ним правомірно сформовано податковий кредит, який задекларовано у податковій декларації за грудень 2019 року, поданій до контролюючого органу 20.01.2020 року під реєстраційним № 9332255096 де у Додатку 5 відобразило суму податкового кредиту під №3.

Стосовно протиправності рішення про застосування фінансових санкцій №7561/02-32-07-13/03733654 від 30.08.2021 в сумі 500 000,00 грн., позивач вказує, що ним неодноразово через електронний кабінет подавались відповідні заяви щодо отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), що підтверджується належними доказами. Проте, розпорядженнями ГУ ДПС у Вінницькій області товариству було відмовлено у зв`язку з не зазначенням фактичного місцезнаходження ємкостей, що використовуються для зберігання пального (не подано звіт 20-ОПП). Позивач заперечує дане твердження, оскільки воно спростовується обставинами та доказами, а саме те, що Позивачем двічі подано заяву за формою 20-ОПП.

Лише після направленої на адресу Державної податкової служби України скарги №б/н від 26.05.2020, ГУ ДПС у Вінницькій області 10.06.2020 року видано позивачеві ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) відомості про які містяться у Єдиному державному реєстрі суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Позивач зазначає, що ним як добросовісним платником податків та зборів, вжито всіх дій щодо своєчасного отримання ліцензії на право зберігання пального. Однак через протиправні дії ГУ ДПС у Вінницькій області позивач фізично не мав можливості її отримати.

Ухвалою від 12.04.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем подано до суду матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою від 02.05.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

30.06.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що на підставі наказу № 2025к від 25.06.2021, відповідних направлень, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено перевірку документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Яланецьке" за період діяльності з 01.10.2019 по 29.06.2021 року з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 29.06.2021 з метою правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт № 6775/02-32-07-13/03733654 від 19.07.2021 року, в якому зафіксовано порушення товариством податкового законодавства. Зокрема:

п. п. 14.1.266. п. 14.1 ст. 14, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 п. 198.5. ст. 198, п. 199.1 ст. 199, статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 151 563 грн., в тому числі в грудні 2019 року в сумі 140 934 грн. в травні 2020 року - 9 627 грн. та грудні 2020 року в сумі 1 002 грн.;

п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 1, ст. 15, ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" зберігання пального без наявних ліцензій.

На підставі Акту прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0075580713 від 30.08.2021 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 189 454,00 грн., з яких: 151 563,00 грн сума податку на додану вартість та 37 891,00 грн. штрафної санкції; та рішення про застосування фінансових санкцій №7561/02-32-07-13/03733654 від 30.08.2021 року, яким до товариства застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 500 000 гривень за зберігання пального без наявності ліцензії.

Так, перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.10.2019 по 29.06.2021 встановлено заниження зобов`язань в сумі 9 840 грн., чим порушено п. 198.5 статті 198 та п. 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою всього на суму 9 840 грн., у тому числі жовтень 2019 року - 6 432 грн.; грудень 2019 - 1 734грн; січень 2020 - 672 грн.; та грудень 2020 - 1002 грн.

В порушення п. п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України ТОВ "Яланецьке" безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 141 723 грн. в т.ч: листопад 2019 в сумі 94 486 грн., грудень 2019 в сумі 47 237 грн.

Зокрема, відповідно до наданих документів для перевірки ТОВ "Яланецьке" в листопаді 2019 року безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 92 898, грн. по розрахунках з ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до договору оренди № 01/09-19 від 01.09.2019 товариству надавалась сільськогосподарська техніка без екіпажу. Додаткові угоди до даного договору до перевірки не надавались.

Згідно акту виконаних робіт без номера від 01.11.2019 орендна плата становить 557 392, 50 грн. в т.ч ПДВ - 92 898 грн. Згідно ЄРПН ФОП ОСОБА_1 виписав та зареєстрував на ТОВ "Яланецьке" податкову №1 від 01.11.2020 на оренду комбайна з екіпажем, що не відповідає умовам договору та первинним бухгалтерським документам.

Стосовно податкової накладної № 7 від 01.12.2019 року на сумі 47 237 грн., то така не відповідає вимогам п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу, оскільки МПП "Фірма Гарант" не вірно визначило дату першої події, оскільки відповідно до наданих до перевірки документів та картки рахунку 631 по контрагенту МПП "Фірма Гарант" встановлено, що першою подією при постачанні товарів наданих послуг є 22.11.2019.

ТОВ "Яланецьке" на порушення п. 201.10 ст. 201 ПК не подавало заяву зі скаргою на МПП Фірма "Гарант" та ФОП ОСОБА_2 про виписані ним податкові накладні з порушенням чинного законодавства.

Товариству направлявся запит про надання завірених копій договорів та підтверджуючих документів від 07.08.2021 року по ряду контрагентів. Проте відповіді на вищевказаний запит платником не надано, про що складено відповідний акт.

Відповідач, спростовуючи доводи позивача щодо відображення в бухгалтерському обліку в Акті виконаних робіт у листопаді 2019 допущених технічних помилок, вказує, що до проведення перевірки та до винесення рішення платником виправлення цієї помилки не проведено.

З приводу тверджень позивача про неможливість отримати ліцензію на право зберігання пального через неправомірні дії відповідача, які полягали у відмові її видати, то відповідач заперечує. Зазначено, що від ТОВ "Яланецьке" засобами поштового зв`язку надходили заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) із платіжним дорученням від 18.03.2020 № 3144.

Дані заяви були зареєстровані 23.03.2020 № 9735/10/02-32 та 13.04.2020 № 11549/10.

При перевірці даних ТОВ "Яланецьке" було встановлено відсутність відомостей в ITC "Податковий блок" про реєстрацію фактичного місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального, як об`єкта оподаткування, про що було повідомлено в телефонному режимі суб`єкта господарювання. Однак, підприємством вищевказана інформація не була внесена.

Розпорядженнями від 01 квітня 2020 року № 69-Р та від 16 квітня 2020 року № 80-Р, відповідно, товариству було відмовлено у видачі ліцензії на право зберігання пального у зв`язку з відсутністю відомостей в даних ITC "Податковий блок", зареєстрованого фактичного місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального, як об`єкта оподаткування, що подається за формою 20-ОПП, а саме, в поданих повідомленнях 20-ОПП 18.03.2020 та 27.03.2020 в графі 4 "Найменування об`єкта оподаткування" позивачем зазначався об`єкт оподаткування - земельна ділянка, в той час, коли б позивач мав вказати об`єкт оподаткування - паливний склад.

Лише 01.04.2020 та 16.04.2020 платником було самостійно виправлено помилку та в графі 4 зазначено - паливний склад.

Однак, з повторною заявою щодо видачі ліцензії на право зберігання пального Позивач звернувся лише 10.06.2020.

Тобто, ліцензія на право зберігання пального не могла видаватися ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі попередньо поданих заяв 18.03.2020 та 31.03.2020, оскільки дані заяви були подані з порушенням вимог діючого законодавства. Лише 01.04.2020 позивачем було вірно зазначено об`єкт оподаткування, а тому після подання заяви 10.06.2020 в ГУ ДПС у Вінницькій області відсутні підстави для відмови у видачі ліцензії, і в подальшому ТОВ "Яланецьке" отримало ліцензію на зберігання пального.

Відтак, на переконання відповідача, саме факт прийняття рішення у формі видачі ліцензії на право зберігання пального та внесення відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального надає суб`єкту господарювання право здійснювати ліцензійну діяльність.

03.06.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, зміст якої є аналогічним змісту позовної заяви.

Заперечень на адресу суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв не надходило, клопотання щодо продовження процесуального строку не подавались, відтак, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в ній доказами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ТОВ "Яланецьке" зареєстроване Бершадською районною державною адміністрацією 24.08.1991 за №185, взято на податковий облік в органах державної податкової служби ГУ ДПС у Вінницькій області, податковий номер платника податків 03733654.

На підставі наказу №2025к від 25.06.2021 та направлень від 29.06.2021 року №2462, №2464, №2465 та від 30.06.2021 року №2526, виданих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Яланецьке" за період діяльності з 01.10.2019 по 29.06.2021 року з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 29.06.2021 з метою правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт № 6775/02-32-07-13/03733654 від 19.07.2021 року щодо порушень ТОВ "Яланецьке". Зокрема:

- п. п. 14.1.266. п. 14.1 ст. 14, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 п. 198.5. ст. 198, п. 199.1 ст. 199, статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 151 563 грн., в тому числі в грудні 2019 року в сумі 140 934 грн. в травні 2020 року - 9 627 грн. та грудні 2020 року в сумі 1 002 грн.;

- п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 1, ст. 15, ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" зберігання пального без наявних ліцензій.

Не погоджуючись із Актом перевірки, позивачем 05 серпня 2021 року було подано до контролюючого органу заперечення на акт перевірки (а.с. 83-87).

Листом №21257/6/02-32-07-13-13 від 25.08.2021 року податковий орган повідомив позивача про те, що заперечення задоволено частково, а висновки наведені у акті №6775/02-32-07-13/03733654 від 19.07.2021 викладено у новій редакції (а.с. 88-91).

За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийняті спірні рішення, а саме, податкове повідомлення-рішення №0075580713 від 30.08.2021 з податку на додану вартість в загальній сумі 189 454,00 грн та рішення про застосування фінансових санкцій №7561/02-32-07-13/03733654 від 30.08.2021 в сумі 500 000,00 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковими повідомленням-рішенням та рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач, в порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст. 56 ПК України, подав скаргу № 299 від 15.09.2021 до Державної податкової служби України (а.с. 92-100).

Рішенням №3419/6/99-00-06-01-05-06 від 22.02.2022 ДПС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0075580713 від 30.08.2021 року та рішення про застосування про застосування фінансових санкцій №7561/02-32-07-13/03733654 від 30.08.2021 року, а скаргу Позивача - без задоволення (а.с. 101-108).

Позивач, вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування про застосування фінансових санкцій, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного

законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звіз ного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України).

При цьому, п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-X1V (далі - Закон № 996-X1V) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після п закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-XIV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, аналіз положень податкового законодавства, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;

- документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами;

- придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності;

- наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій;

-наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ);

- наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Відповідно до матеріалів справи відповідачем проведено перевірку ТОВ "Яланецьке" за період діяльності з 01.10.2019 по 29.06.2021 року з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 29.06.2021 з метою правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт № 6775/02-32-07-13/03733654 від 19.07.2021 року щодо порушень ТОВ «Яланецьке». Так, зокрема, вказано, що в порушення п. п. 14.1.266. п. 14.1 ст. 14, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 п. 198.5. ст. 198, п. 199.1 ст. 199, статті 200 Податкового кодексу України товариством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 151 563 грн.

Відповідно до Акту перевірки встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за листопад місяць 2019 у сумі 94486грн, що складається із безпідставно, на думку податкового органу, включеного до податкового кредиту ПДВ в сумі 92 898грн по розрахунках з ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору оренди від 01.09.2019; суми віднесеного до податкового кредиту за листопад 2019 ПДВ у розмірі 1588 грн, яка була відображена двічі в податковій декларації з ПДВ, поданій 20.12.2019.

В грудні 2019 року до податкового кредиту податкової декларації включено ПДВ в сумі 47 237 грн. по взаємовідносинах з МПП "Фірма Гарант" відповідно до податкової накладної №7 від 01.12.2019. Однак, відповідно до наданих до перевірки документів та картки рахунку 631 по контрагенту МПП «Фірма Гарант» встановлено, що першою подією при постачанні товарів надання послуг є 22.11.2019 отримання послуг по оренді техніки по даних бухгалтерського обліку відображено проведенням Д трах 23 "Виробництво" Кт рах 63 "Рахунки з постачальниками та підрядниками" 236 183,35 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 47 237 грн. Відтак, на думку податкового органу податкова накладна не відповідає вимогам п. 187.1 ст. 187 ПК, МПП "Фірма Гарант" не вірно визначило дату першої події.

Також перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.10.2019 по 29.06.2021 встановлено заниження зобов`язань в сумі 9 840 грн., чим порушено п. 198.5 статті 198 та п. 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою всього на суму 9 840 грн., у тому числі жовтень 2019 року - 6 432 грн.; грудень 2019 - 1 734грн; січень 2020 - 672 грн.; та грудень 2020 - 1002 грн.

За результатами проведеної перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0075580713 від 30.08.2021 з податку на додану вартість, яким позивачу нараховано обов`язкового платежу в сумі 151 563 грн та штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків від обов`язкового платежу, що становить 37 891грн.

Позивач наводить аргументи щодо протиправності податкового повідомлення-рішення в частині взаємовідносин товариства з ФОП ОСОБА_1 та МПП "Фірма Гарант", що відповідно до умов договору від 01.09.2019, актів виконаних робіт, умов договору від 28.10.2019, актів виконаних робіт, розмір ПДВ становить 140 135грн. - (92 898грн. +47 237 грн.).

Щодо іншої частини встановлених порушень на суму ПДВ 11 428грн., що відображено в Акті перевірки, та відповідно нараховано у спірному рішенні, мотивів позивачем у позові не наведено.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд виходить з наступного.

Так, 01 вересня 2019 року між ТОВ «ЯЛАНЕЦЬКЕ» (Орендар за умовами Договору) та ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець за умовами Договору) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №01/09-19 (надалі - Договір оренди) (а.с. 109-115).

За умовами п. 1.1. Договору, орендодавець взяв на себе зобов`язання передати орендарю в строкове платне користування сільськогосподарську техніку для здійснення сільськогосподарської діяльності орендаря та забезпечити своїми силами її керування за завданням орендаря. Визначення техніки, що передається в оренду її вид та перелік відображаються у додатках до договору оренди.

За умовами п. 1.5. Договору оренди, керування технікою, що передається у користування орендареві за цим договором здійснюється силами орендаря або орендодавця, що визначається у додатках.

За умовами п. 2.1. Договору оренди, приймання-передача техніки здійснюється повноважними представниками сторін за Актом приймання передачі.

01 вересня 2019 року між орендарем та орендодавцем було укладено додаток №1 до договору оренди за умовами якого, Орендодавець передав у користування Товариству комбайн class lexion 560 та комбайн class lexion 600, визначено розмір орендної плати та інші умови оренди техніки. На виконання вимог п. 2.1. Договору, між сторонами підписано Акт приймання-передачі техніки в оренду (а.с. 116-117).

Додатково, з метою визначення членів екіпажу, які керуватимуть орендованою технікою, між сторонами 20.09.2019 року було укладено Додаток №2 до Договору (а.с. 118), за умовами якого сторони визначили техніку, яку передано в оренду та вказано членів екіпажу.

01 листопада 2019 року між орендарем та орендодавцем підписано акт приймання-передачі (повернення техніки з оренди (а.с. 119).

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, загальна сума орендної плати за цим договором сторони визначили як суму орендної плати зазначеної у всіх актах приймання-передачі наданих послуг оренди техніки, що будуть підписання протягом дії цього договору та встановлюються виходячи з інтенсивності використання техніки.

01 листопада 2019 року між сторонами складено Акт надання послуг №6 (а.с. 120). За умовами Акту, орендодавцем надано орендареві послуги з оренди техніки з екпіпажем, вартість таких послуг складає 557 392,50 грн. з ПДВ.(сума ПДВ складає 92 898,75 грн).

01 листопада 2019 року орендарем складено та зареєстровано податкову накладну №1 (а.с. 121).

Позивачем здійснено розрахунок за оренду техніки з екіпажем ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням №5955 від 03.12.219 року (а.с. 122).

Відтак, суд погоджується із доводами позивача, що, вищевикладені обставини та первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують правомірність складення ФОП ОСОБА_1 податкової накладної від 01.11.2019 року, з вказанням виду послуг "оренда комбайна з екіпажем", оскільки остання складена на підставі Акту надання послуг №6 від 01.11.2019, Додатку №2 до договору оренди від 20.09.2019 р. та акту приймання-передачі (повернення техніки з оренди).

Таким чином, саме на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, Позивачем правомірно сформовано податковий кредит, який задекларовано у податковій декларації за листопад 2019 року, поданій до контролюючого органу 20.12.2019 року.

Стосовно доводів відповідача, що Додаткові угоди до даного договору до перевірки не надавались, судом відхиляються з огляду на те, що такі докази подавалися до скарги на податкове повідомлення-рішення, поданої в порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст. 56 ПК України, у якій у додатках 9-16 вказані акти приймання-передачі, акт надання послуг №6 (а.с. 92-100).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що висновки в Акті перевірки щодо безпідставного включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 92 898 гривень по розрахунках з ФОП ОСОБА_1 , не підтверджуються матеріалами справи, а відтак податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо взаємовідносин із контрагентом МПП "Фірма Гарант", то відповідно до Акту перевірки зазначено, що в грудні 2019 року до податкового кредиту податкової декларації за грудень 2019 року включено ПДВ в сумі 47 237 грн. з МПП Фірма Гарант по податковій накладній №7 від 01.12.2019 р. Відповідно до наданих до перевірки документів та картки рахунку 631 по контрагенту МПП Фірма Гарант встановлено, що першою подією при постачанні товарів наданих послуг є 22.11.2019 р. Таким чином, податкова накладна не відповідає вимогам п. 187.1 ст. 187 ПК, МПП «Фірма Гарант» не вірно визначило дату першої події.

Матеріалами справи підтверджено, що 28 жовтня 2019 року між ТОВ «ЯЛАНЕЦЬКЕ» (Орендар за умовами Договору) та МПП «Фірма Гарант» (Орендодавець за умовами Договору) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №25 (а.с. 123-128).

За умовами п. 1.1. Договору, орендодавець взяв на себе зобов`язання передати орендарю в строкове платне користування сільськогосподарську техніку для здійснення сільськогосподарської діяльності орендаря та забезпечити своїми силами її керування за завданням орендаря. Визначення техніки, що передається в оренду її вид та перелік відображаються у додатках до договору оренди.

За умовами п. 1.5. Договору оренди керування технікою, що передається у користування орендареві за цим договором здійснюється силами орендаря або орендодавця, що визначається у додатках.

За умовами п. 2.1. Договору оренди, приймання-передача техніки здійснюється повноважними представниками сторін за Актом приймання передачі.

28 жовтня 2019 року між орендарем та орендодавцем було укладено додаток №1 до договору оренди (а.с. 129) за умовами якого, Орендодавець передав у користування орендарю трактор JOEIN DEER 8345R та плуг JOHN DEER 3810, визначено розмір орендної плати та інші умови оренди техніки. На виконання вимог п. 2.1. Договору, між сторонами підписано Акт приймання-передачі техніки в оренду від 29.10.2019(а.с. 130).

01 грудня 2019 року між орендарем та орендодавцем підписано акт приймання-передачі (повернення техніки з оренди, а.с. 131).

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, загальна сума орендної плати за цим договором сторони визначили як суму орендної плати зазначеної у всіх актах приймання-передачі наданих послуг оренди техніки, що будуть підписання протягом дії цього договору та встановлюються виходячи з інтенсивності використання техніки.

01 грудня 2019 року між сторонами складено Акт надання послуг №36 (а.с. 132). За умовами Акту, орендодавцем надано орендареві послуги з оренди сільськогосподарської техніки, вартість послуг складає 283 420 грн. з ПДВ (сума ПДВ - 47236,67 грн).

01 грудня 2019 року орендарем складено та зареєстровано податкову накладну №7 (а.с. 133).

ТОВ "Яланецьке" у повному обсязі проведено оплату на надані МПП "Фірма Гарант" послуги з оренди сільськогосподарської техніки у сумі 283 420,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5969 від 04.12.2019 року (а.с. 134).

З приводу доводів відповідача, що податкова накладна не відповідає вимогам п. 187.1 ст. 187 ПК через не вірне зазначення дати першої події, то суд їх відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до матеріалів справи датою надання послуг є 01.12.2019, що підтверджується актом виконаних робіт (послуг) №36 (а.с. 132). Цією ж датою сформована податкова накладна №7 (а.с. 133), що зареєстрована в ЄРПН.

З приводу того, що , відповідно до наданих до перевірки документів та картки рахунку 631 по контрагенту МПП "Фірма Гарант" встановлено, що першою подією при постачанні товарів надання послуг є 22.11.2019 отримання послуг по оренді техніки по даних бухгалтерського обліку відображено проведенням Дт рах 23 "Виробництво" Кт рах 63 "Рахунки з постачальниками та підрядниками" 236 183,35 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 47 237 грн., як зазначено в Акті перевірки, то суд їх відхиляє, оскільки податкові накладні є документом, який надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Питання того, що отримання послуг по оренді техніки по даних бухгалтерського обліку відображено 22.11.2019 проведенням Дт рах 23 "Виробництво" Кт рах 63 "Рахунки з постачальниками та підрядниками", то позивач вказує, що це є помилкою, відповідальність за яку передбачена за порушення правил ведення бухгалтерського обліку, а не відповідальністю у виді донарахування податкових зобов`язань, з чим погоджується суд. До того ж, документами податкового обліку не підтверджується, що перша подія відбулася 22.11.2019.

Натомість належними та допустимими доказами доводиться, що послуги з оренди сільськогосподарської техніки на суму 283 420,00 грн. (із них сума ПДВ - 47236,67 грн) отримані 01.12.2019, про що складено Акт надання послуг №36 (а.с. 132) та сформована і зареєстрована податкова накладна №7 (а.с. 133). Оплата проведена в повному обсязі 04.12.2019.

Відтак, наявність у Позивача зареєстрованих податкових накладних є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

З оглягу на вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність донарахованого податковим органом податку на додану вартість в сумі 47237 грн.

Разом з тим, визначаючись щодо спірного рішення суд звертає увагу, що податковим повідомленням-рішенням №0075580713 від 30.08.2021 з податку на додану вартість, яке позивач просить скасувати повністю, позивачу нараховано обов`язкового платежу в сумі 151 563 грн та штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків від обов`язкового платежу, що становить 37891грн.

Позивачем заперечується розмір ПДВ на суму 140 135грн. - (92 898грн. +47 237 грн.).

Щодо іншої частини встановлених порушень на суму ПДВ 11 428грн., що відображено в Акті перевірки, та відповідно нараховано у спірному рішенні, мотивів позивачем не наведено.

Відтак, оскільки, оцінивши доводи позивача, суд дйшов висновку про протиправність донарахованого обов`язкового платежу в сумі 140 135грн., то протиправним є нарахування штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків від обов`язкового платежу, що становить 35034грн.

Інша частина податкового повідомлення-рішення не підлягає скасуванню з підстав того, що висновки Акту перевірки в іншій частині позивачем не заперечувались, а відтак, йому оцінка судом не надавалась.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню повністю, якщо неможливо виокремити відповідні суми із загальних донарахованих. Однак, в даному випадку, оскільки можна виокремити, ідентифікувати, визначену оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суму грошового зобов`язання з ПДВ та штрафних санкцій, яка визначена контролюючим органом правомірно, а яка протиправно, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню.

Отже, виходячи з тієї суми, яка протиправно донарахована позивачу, про що суд дійшов висновку у рішенні, та суми яка належить до сплати (правомірно визначені грошові зобов`язання), податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню а саме: в частині нарахування обов`язкового платежу в сумі 140 135грн. та штрафних санкцій в розмірі 35034грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій за №7561/02-32-07-13/03733654 від 30.08.2021 в сумі 500 000,00 грн, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95-ВР).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ (далі по тексту - Закон № 2628-VІІІ) внесені зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: частини першу і четверту статті 15 викладено у такій редакції: "Імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії".

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Одночасно Законом № 2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону № 481/95-ВР, за приписами якої до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень.

За змістом статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з частиною 22 статті 18 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Аналіз наведених норм свідчить, що суб`єкти господарювання всіх форм власності, які отримують пальне для власних потреб та здійснюють діяльність з його зберігання, повинні отримати відповідну ліцензію в органах ДПС.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР, під місцем зберігання пального, розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст.14 ПК акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

З наведеного слідує, що приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального є акцизним складом.

Разом з цим, не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні, а відтак, у разі дотримання платником податку вказаних умов відсутній обов`язок отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Відповідно до матеріалів справи, 18.03.2020 позивач вперше звернувся із заявою щодо видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) та платіжним дорученням до ГУ ДПС у Вінницькій області (а.с. 135-136). Таку заяву зареєстровано 23.03.2020 за №9735/10/02-32.

Також, 18.03.2020 позивачем подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП, відповідного до якого найменуванням об`єкта оподаткування зазначено земельну ділянку (а.с. 137). Вказане повідомлення надійшло до податкового органу 18.03.2020, про що свідчить квитанція №2.

27.03.2020 позивачем подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП, відповідного до якого найменуванням об`єкта оподаткування зазначено земельну ділянку (а.с. 137). Вказане повідомлення надійшло до податкового органу 27.03.2020, про що свідчить квитанція №1.

01.04.2020 позивачем подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП, відповідного до якого найменуванням об`єкта оподаткування зазначено паливний склад (а.с. 141). Вказане повідомлення надійшло до податкового органу 01.04.2020, про що свідчить квитанція №1.

31.03.2022 позивач вдруге звернувся із заявою щодо видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) до ГУ ДПС у Вінницькій області (а.с. 146). Таку заяву зареєстровано 13.04.2020 за №11549/10.

Розпорядженням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.04.2020 за №69-р відмовлено у видачі ліцензії на право зберігання пального суб`єкту господарювання ТОВ "Яланецьке", за заявою від 23.03.2020, у зв`язку із не зазначенням фактичного місцезнаходження ємкостей, що використовуються для зберігання пального (не подано звіт 20-ОПП).

16.04.2020 позивачем подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП, відповідного до якого найменуванням об`єкта оподаткування зазначено паливний склад (а.с. 148). Вказане повідомлення надійшло до податкового органу 16.04.2020, про що свідчить квитанція №1.

Розпорядженням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.04.2020 за №80-р відмовлено у видачі ліцензії на право зберігання пального суб`єкту господарювання ТОВ "Яланецьке", за заявою від 13.04.2020, у зв`язку із не зазначенням фактичного місцезнаходження ємкостей, що використовуються для зберігання пального (не подано звіт 20-ОПП).

Судом встановлено, що в поданих повідомленнях за формою 20-ОПП від 18.03.2020 та 27.03.2020 в графі 4 "найменування об`єкта оподаткування" зазначено земельну ділянку, тоді як позивач мав зазначити де саме провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального (акцизний склад).

Тобто, заяви позивача щодо видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 18.03.2020 та 31.03.2020 подані з порушенням вимог діючого законодавства.

При цьому, позивач лише 01.04.2020 та 16.04.2020 в поданих повідомленнях за формою 20-ОПП в графі 4 змінив "найменування об`єкта оподаткування", а саме земельну ділянку на паливний склад.

Вказана обставина не заперечується представником відповідача.

10.06.2020, після оскарження вищевказаних розпоряджень в адміністративному порядку до ДПС України, позивач втретє звернувся із заявою щодо видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) до ГУ ДПС у Вінницькій області. За результатами розгляду якої позивачем отримано ліцензію на зберігання пального, за реєстраційним номером 02020414202001521 від 10.06.2020, згідно із ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Відтак, саме з 10.06.2020 позивач мав право здійснювати ліцензійну діяльність, зокрема, зі зберігання пального.

Втім, як свідчать матеріали справи, позивач 06.04.2020, не маючи відповідної ліцензії, отримав від ТОВ "Альянс Енерго Трейд" бензин моторний в кількості 5970 л. на суму 108 749,50 грн. Злив пального здійснювався за адресою: с. Яланець, Бершадського району, Вінницької області, вул. Шкільна, 75. Факт реалізації пального підтверджується акцизною накладною №523 від 06.04.2020.

Згідно даних бухгалтерського обліку дана операція відображена проведенням Дт рах. 203 "Пальне" Кт рах. 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" на суму 90624,60 грн та Дт рах. 64 "Розрахунки з бюджетом" Кт рах. 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" на суму 18 124,92 грн, що підтверджується податковою накладною № 449 від 06.04.2020, виписаною та зареєстрованою ТОВ "Альянс Енерго Трейд" на адресу ТОВ "Яланецьке".

Враховуючи вищевикладене ТОВ "Яланецьке" здійснювало зберігання пального в періоді з 06.04.2020 по 10.06.2020 (дата отримання ліцензії) без ліцензії на зберігання пального.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

З огляду на викладені обставини відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 500 000 гривень за зберігання пального без відповідної ліцензії.

Стосовно тверджень позивача про неправомірні дії відповідача щодо відмови у видачі ліцензії, то такі відхиляються судом, з огляду на те, що такі дії, як і самі розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області, не є предметом оскарження у даній справі, а відтак суд не надає оцінки щодо них у межах спірних правовідносин.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову частково.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до квитанції від 30.03.2022 (а.с. 155) сплачено судового збору у розмірі 5323,00 грн. та квитанції про сплату судового від 21.04.2022 (а.с. 164), позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5018,81грн, тобто 1,5 відсотка ціни позову.

Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2627,32грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Яланецьке" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0075580713 від 30.08.2021 з податку на додану вартість в частині нарахування обов`язкового платежу в сумі 140 135грн. та штрафних санкцій в розмірі 35034грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яланецьке" за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2627,32грн. (дві тисячі шістсот двадцять сім гривень 32 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯЛАНЕЦЬКЕ" (24460, Вінницька область, Бершадський район, с. Яланець, вул. Сонячна, 56, код ЄДРПОУ - 03733654);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна