Рішення

від 03.01.2023 по справі 240/16702/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2023 року м. Житомир справа № 240/16702/22

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №7272/6/06-30-18-07 від 07.07.2022 Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області про виключення ДП ДГ «Нова Перемога» Інституту Полісся НААН з реєстру платників єдиного податку на підставі п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 СТ.291 ПК України з 01.01.2022 та зобов`язати ГУ ДПС у Житомирській області відновити реєстрацію ДП «ДГ «Нова Перемога» в Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 16.07.2022 підприємство отримало від ГУ ДПС у Житомирській області Рішення №7272/6/06- 30-18-07 від 07.07.2022 про виключення ДП ДГ «Нова Перемога» з Реєстру платників єдиного податку з 01.01.2022. Оскаржуване рішення позивач вважає протиправним, оскільки в ньому взагалі не вказано норму Закону, яка дає право відповідачу в даній ситуації приймати рішення про виключення суб`єкта господарювання з Реєстру платників єдиного податку; оскаржуване рішення має наступну назву: «Рішення №... від ... про виключення з реєстру платників єдиного податку», однак в абзаці 3 висновків вказаного рішення зазначено про відмову в реєстрації платником єдиного податку; оскаржуване рішення відповідачем прийнято заднім числом. Окрім того, позивач у позовній заяві заперечує наявність станом на 01.01.2022 податкового боргу з ПДВ в сумі 10637,80 грн. Позивач вважає прийняте відповідачем рішення №7272/6/06-30-18-07 від 07.07.2022 про виключення ДП ДГ «Нова Перемога» з Реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022 року у зв`язку із наявністю станом на 1 січня «податкового боргу» з податку на додану вартість (якого не має), на підставі висновків, що ДП ДГ «Нова Перемога» відмовлено в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи (за відсутності факту такого звернення), - є не тільки необґрунтованим та протиправним, а й абсурдним по своїй суті. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 30.09.2022. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення було порушення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1ст. 291 ПК України а саме, станом на 1 січня 2022 підприємство мало борг по податку на додану вартість в сумі 10637,80 грн, який виник у зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2021 року № 9420458575 від 23.12.2021. За результатами вищезазначеного уточнюючого розрахунку підприємством було самостійно нараховано суму штрафу у розмірі 10563 грн, зазначена сума штрафної санкції не була своєчасно сплачена платником до бюджету. Просить відмовити у задоволенні позову.

Як вбачається з довідки Головного управління ДПС у Житомирській області №5428/6/06/30-18-07 від 31.032021 Державне підприємство "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України є платником єдиного податку 4 групи у 2021 році (а.с. 12).

Рішенням №7272/6/06-30-18-07 від 07.07.2022 "про виключення з реєстру платників єдиного податку" Державне підприємство "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України виключено з 01.01.2022. Підставою для виключення з реєстру платника єдиного податку четвертої групи є: суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) відповідно до вимог п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Кодексу. У розділі висновок вказано:" суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) відповідно до вимог п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі - Кодексу) не може бути платником єдиного податку четвертої групи. В ході опрацювання інтегрованих карток платника ДП ДГ «Нова Перемога» Інституту СГ Полісся НААН (код згідно ЄДРПОУ 05453700) встановлено, що станом на 1 січня 2022 року підприємство мало борг по податку на додану вартість (14010100 ст.15) в сумі 10 637,80 грн. Відповідно до п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Кодексу ДП ДГ «Нова Перемога» Інституту СГ Полісся НААН відмовлено у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022 року" (а.с. 8-9).

Вважаючи таке рішення необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України встановлено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно норм п. 291.4 ст. 291 ПК України визначено, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Аналіз наведених норм свідчить, що до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сторонами визнається, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, який до прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, був платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п. 299.1, п. 299.2 ст. 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (п. 299.10 ст. 299 ПК України) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (п. 291.5-1 ст. 291 ПК України).

Відповідно до п. 299.10. ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків- і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Згідно з абз. 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Суд зазначає, що ПК України передбачений порядок реєстрації або анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Тобто, контролюючий органом повинен:

1) провести документальну перевірку платника податків;

2) прийняти рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Суд зазначає, що для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені Податковим кодексом України.

Однак, належними доказами підтверджується та відповідачем визнається, що оскаржуване рішення про виключенні позивача з реєстру платників єдиного податку було прийняте без проведення виїзної документальної перевірки, а лише на підставі опрацювання інтегрованих карток платника податків - Державного підприємства "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України.

Суд звертає увагу, що у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Суд вважає неприйнятними доводи контролюючого органу про наявність позивача податкового боргу у розмірі 10637,80 грн, як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Разом з тим, належним доказами підтверджується, що позивач у даному випадку з 18 травня 2000 року (а.с. 10-11) набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки вимоги пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення №7272/6/06-30-18-07 від 07.07.2022 про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022 позивача діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.

Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне позовну вимогу про зобов`язання Головного управління ДПС у Житомирській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про позивача, як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, задовольнити.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд враховує таке.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України)

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, має бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до пункту 3.1 Угоди про надання правничої допомоги №2 від 20 липня 2022 року зважаючи на складність справи, очікувану тривалість її розгляду та важливість її результатів для замовника, загальна вартість визначених у пункті 1.1 Угоди робіт по наданню правничої допомоги, сторонами визначена в розмірі 10000,00 грн.

Отже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений сторонами у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, копія платіжного доручення №4303 від 25 липня 2022 року підтверджує сплату Грицику А.В. суми 10000,00 грн. (Призначення платежу: оплата за послуги згідно угоди №2 від 20.07.2022).

Суд також ураховує положення частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву не вказує на неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги, не заперечує щодо її розміру.

З огляду на викладене, враховуючи умови угоди про надання правничої допомоги, складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд приходить до висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають відшкодуванню у повному обсязі за рахунок відповідачів.

Окрім того, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн, який необхідно стянгнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України (вул. Молодіжна, 1, с. Стара Чортория, Любарський район, Житомирська область, 13122. РНОКПП/ЄДРПОУ: 05453700) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №7272/6/06-30-18-07 від 07.07.2022 "про виключення з реєстру платників єдиного податку" Державного підприємство "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити у реєстрі платників єдиного податку відомості про Державне підприємство "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України, як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Державного підприємство "Дослідне господарство "Нова перемога" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України. документально підтверджені судові витрати у сумі 12481 ( дванадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук