Рішення

від 03.01.2023 по справі 320/6575/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2023 року справа №320/6575/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунальної організації Бородянський палац культури ім. Т.Г. Шевченка про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі (споруди) Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Паркова, 1-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.11.2021 №1228.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка, розташованої за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Паркова, 1-А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 поновлено позивачу строк звернення до суду з позовною заявою, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

14.09.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення прохальної частини позовної заяви в частині формулювання «застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі (споруди) Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Паркова, 1-А, шляхом зобов`язання Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.11.2021 №1228» на «застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі (споруди) Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Паркова, 1-А, шляхом зобов`язання Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.11.2021 №1229».

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши змісті заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вказана заява не є заявою про зміну предмету або підстав позову, про збільшення або зменшення розміру позовних вимог як то встановлено ст.47 Кодексу адміністративного судочинства.

Так, у вказаній заяві позивач лише просить суд виправити описку у номері акта перевірки, в якому зафіксовані допущені відповідачем порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду вказану заяву.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

Комунальна організація (установа, заклад) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка (ідентифікаційний код 05531373, місцезнаходження: 07801, Київська обл., Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Паркова, буд.1А) 29.07.2014 зареєстрована як юридична особа, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.52-54).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.11.2021 по 24.11.2021 головним інспектором ВОПР Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Маринець Іваном Петровичем та провідним інспектором ВЗНС Бучанського РУ ГУ ДСНС у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Прокопенком Владиславом Івановичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 20.10.2021 №1230 (а.с.20-21) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.10.2021 №8344 (а.с.22-23) було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальною організацією (установою, закладом) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка, розташованою за адресою: Київська область, Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Паркова, буд.1А, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 24.11.2021 №1229 (а.с.24-34).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Комунальною організацією (установою, закладом) Бородянського палацу культури ім. Т.Г.Шевченка законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

- пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки України - системи протипожежного захисту не приведено у справний стан і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи (автоматична пожежна сигналізація, автоматичні установки пожежогасіння, керування евакуацією і оповіщення);

- пункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежний резервуар не приведено у справний стан і не утримуються таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

- пункту 6 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - не встановлено контроль за утриманням протипожежного запасу води у пожежних резервуарах та не відновлюється у строк згідно з ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди»;

- пункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежні кран-комплекти не приведено у справний стан;

- пункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля (елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однакові);

- пункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - не здійснюється технічне обслуговування і перевірка пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- пункту 4 пункту 2.3 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - електрифіковані засувки та пожежні насоси не перевіряються, знаходяться в несправному стані та не утримуються у постійній експлуатаційній готовності. Не перевіряється надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі;

- пункту 5 пункту 2.3 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - розміщення запірної арматури на всмоктувальних та напірних трубопроводах пожежних насосів не забезпечує можливість заміни або ремонту будь-якого насоса, зворотного клапана, запірної арматури без припинення подавання води в мережу протипожежного водопроводу;

- пункту 12 розділу ІІ та пункту 2.8 розділу VI Правил пожежної безпеки України - з метою проведення заходів із запобігання виникнення пожеж та організації їх гасіння на об`єкті не створено добровільну пожежну охорону, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи відповідно до Порядку функціонування добровільної пожежної охорони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №564;

- пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - двері на шляхах евакуації не виконано відчиняємими у напрямку виходу з приміщень відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

- пункту 2.20 розділу VІ, пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - шляхи евакуації недозабезпечено евакуаційним освітленням (у тому числі виходи з глядачевих, експозиційних, виставкових, читальних залів, виходи з фойє, кулуарів, планшета сцени, виходи з робочих галерей, колосників та трюмів) відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги». Світильники евакуаційних виходів не вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей;

- пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - світлові покажчики «Вихід» знаходяться у несправному стані. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях не забезпечено їх увімкнення на весь час перебування людей (проведення заходу);

- пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України -допущено улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів та інших пристроїв, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - двері сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів не дообладнано пристроями для самозачинення;

- пункту 1.1 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - експлуатацію електроустановок та електромереж не приведено у відповідність вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 №258, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 №4;

- пункту 1.6 глави 1 розділу IVПравил пожежної безпеки України - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння та затискачів;

- пункту 1.7 глави 1 розділу IVПравил пожежної безпеки України - електророзподільні коробки не закрито кришками з негорючого чи важкогорючого матеріалу;

- пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж;

- пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - допущено підвищування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

- пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - допущено експлуатацію світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) та використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

- пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- пункті 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - будівля не обладнана пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- пункту 2.3 глави 2 розділу VІ Правил пожежної безпеки України - горючі декорації, сценічне оформлення, драпірування в залах для глядачів та експозиційних залах, фойє, не оброблено вогнезахисними засобами. Дерев`яні конструкції сценічної коробки не оброблено вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (організація, яка проводить обробку, зобов`язана надати власникові установи акт із зазначенням дати проведення робіт та строку придатності вогнезахисних покривів (просочень);

- пункту 2.3 глави 2 розділу VІ Правил пожежної безпеки України - миття планшета сцени не здійснюється водним розчином, що містить вогнезахисну речовину;

- пункту 2.5 глави 2 розділу VІ Правил пожежної безпеки України - клапани димових люків (не рідше одного разу на 10 днів) не перевіряються на безвідмовність у роботі (відкриття клапанів повинно відбуватися під дією власної ваги після звільнення їх від утримуючих пристроїв);

- пункту 2.11 глави 2 розділу VІ Правил пожежної безпеки України - електрошафи, а також усю електроапаратуру для регулювання напруги та струму розміщено в межах площ естрад, підмостків, а також сцен;

- пункту 2.1 глави 2 розділу VІ Правил пожежної безпеки України - у музеї на доповнення до плану евакуації людей не опрацьований план евакуації експонатів та інших цінностей;

- пункту 2.28 глави 2 розділу VІ Правил пожежної безпеки України - не заборонено: проводити масові заходи, коли засоби та системи протипожежного захисту є несправними або вимкненими, проводити спектаклі, концерти й інші масові заходи за відсутності на сцені пожежного поста з числа працівників пожежної охорони об`єкта або членів добровільної пожежної охорони;

- пункту 2.29 глави 2 розділу VІ Правил пожежної безпеки України - об`єкт не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (кількість засобів індивідуального захисту органів дихання визначається за кількістю обслуговуваного персоналу);

- пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, глави 6 розділу V, пункту 2 розділу ІІІ ПТБ - керівним складом об`єкту не пройдено навчання з питань техногенної безпеки, навчання діям і способам захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403 (далі - КЦЗ України, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 КЦЗ України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як підставу для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 24.11.2021 №1229 встановлено двадцять сім окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417 (п.1).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417 усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Стосовно порушення відповідачем підпунктів 2,6 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України (п.2, 3).

Згідно зпідпунктом 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417 зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам:

- пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями (підпункт 2);

- витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж:24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В;36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д;72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В (підпункт 6).

Згідно з пунктом 6.2.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди» витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.

Відповідно до примітки 1 до таблиці 4 ДБН В.2.5-74:2013 витрати води на зовнішнє пожежогасіння будівель умовною висотою або об`ємом більше ніж зазначено в таблиці 4, а також громадських будівель об`ємом понад 25 тис. м3 з масовим перебуванням людей (видовищні заклади, торгові центри, універмаги та інші) приймаються за технічними або містобудівними умовами та обмеженнями відповідно до ДБН А.2.2-3, ДБН В.1.1-7.

Стосовно порушення відповідачем вимог підпунктів 2 та 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил №1417 (п.4-6).

Згідно з підпунктами 2 та 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил №1417 система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам:

- кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів(за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними (підпункт 2);

- пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання (підпункт 9).

Стосовно порушення відповідачем підпунктів 4 та 5 пункту 2.3 глави 2 розділу V Правил №1417 (п.7-8).

Відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 2.3 глави 2 розділу V Правил №1417 насосні станції повинні відповідати таким вимогам:

- електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності. Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі (підпункт 4);

- розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах пожежних насосів повинно забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого насоса, зворотного клапана, запірної арматури без припинення подавання води в мережу протипожежного водопроводу (підпункт 5).

Щодо порушення відповідачем пункту 12 розділу ІІ та пункту 2.28 розділу VI Правил №1417 (п.9).

Відповідно до підпункту 12 пункту 2.8 розділу ІІ глави 2 розділу V Правил №1417 з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємствах створюється добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи. Порядок функціонування добровільної пожежної охорони затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564.

Згідно з пунктом 1 Порядку функціонування добровільної пожежної охорони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564 (далі-Порядок №564), добровільна пожежна охорона створюється з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння.

Пунктами 2 та 3 Порядку №564 передбачено, що для забезпечення функціонування добровільної пожежної охорони утворюються пожежно-рятувальні підрозділи: за рішенням керівника суб`єкта господарювання - з числа його працівників; за рішенням органу місцевого самоврядування - з числа жителів відповідного населеного пункту.

Порядок забезпечення діяльності пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони, права та обов`язки осіб, які є їх членами, визначаються положенням про добровільну пожежну охорону, що затверджується органом місцевого самоврядування, керівником суб`єкта господарювання, що їх утворили, за погодженням з територіальним органом ДСНС.

Згідно з пунктом 6 Порядку №564 основними завданнями пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони є забезпечення пожежної безпеки, запобігання виникненню пожеж та нещасних випадків на них, гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

Пунктом 7 Порядку №564 передбачено, що пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони відповідно до покладених на них завдань: 1) проводять заходи із запобігання виникненню пожеж; 2) здійснюють гасіння пожеж, проводять евакуацію людей та матеріальних цінностей, заходи для мінімізації або ліквідації наслідків пожеж, зокрема разом з підрозділами державної, відомчої та місцевої пожежної охорони; 3) проводять заходи для постійного підтримання своєї готовності; 4) інформують територіальний орган ДСНС про факти виникнення пожеж і порушення вимог щодо пожежної безпеки; 5) проводять серед працівників підприємств, установ, організацій та громадян роботу з дотримання правил пожежної безпеки, підбір осіб, які бажають стати членами пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони; 6) вносять керівникам суб`єктів господарювання та органам місцевого самоврядування, що їх утворили, пропозиції щодо забезпечення пожежної безпеки; 7) беруть участь у проведенні:оглядів-конкурсів протипожежного стану;разом з територіальними органами ДСНС, органами освіти, молодіжними організаціями заходів з утворення та організації роботи дружин юних пожежників; разом з територіальними органами ДСНС перевірок протипожежного стану об`єктів; 8) здійснюють інші функції, передбачені актами законодавства.

Відповідно до пункту 8 Порядку №564 пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони утворюються як: пожежна дружина - підрозділ, забезпечений пожежними мотопомпами та/або первинними засобами для гасіння пожеж;пожежна команда - підрозділ, забезпечений пожежними автомобілями або іншою необхідною технікою для гасіння пожеж.

Контроль за діяльністю пожежної дружини (команди) здійснює відповідний орган місцевого самоврядування, керівник суб`єкта господарювання та територіальний орган ДСНС (пункт 18 Порядку №564).

Згідно з пунктом 2.28 розділу VI Правил №1417 не допускається, зокрема, проводити спектаклі, концерти й інші масові заходи за відсутності на сцені пожежного поста з числа працівників пожежної охорони об`єкта або членів добровільної пожежної охорони.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 (п.10).

Згідно з пунктом 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Відповідно до пункту 7.2.9 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу людей з будинків.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.20 глави 2 розділу VІ, пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 (п.11).

Пунктом 2.20 глави 2 розділу VІ Правил №1417 визначено, що крім виходів з глядачевих, експозиційних, виставкових, читальних залів, світловими покажчиками з написом "Вихід" повинні бути обладнані виходи з фойє, кулуарів, планшета сцени, вихід з робочих галерей, колосників та трюмів.

Відповідно до пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Щодо порушення відповідачем вимог пунктів 2.32 та 2.37 розділу ІІІ Правил №1417 (п.12-14).

Відповідно до пункту 2.32 розділу ІІІ Правил №1417 світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Не допускається:улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положення.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.1 глави 1 розділу IV Правил №1417 (п.15).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу IV Правил №1417 експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року №91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за №93/2533.

Відповідно до пункту 1.4 розділу І Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1143/13017 (далі-Правила №258) технічна експлуатація електроустановок споживачів може здійснюватись за спеціальними правилами, установленими в галузі. Галузеві правила не повинні суперечити цим Правилам та Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року N 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за N 93/2533.

Згідно з пунктом 3.1 розділу ІІІ Правил №258 у цих Правилах терміни та визначення вживаються у таких значеннях: електроустановка - комплекс взаємопов`язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2 розділу IV Правил №258 керівник споживача повинен забезпечити: належну експлуатацію електроустановок згідно з вимогами цих Правил та інших НД; надійну роботу електроустановок і безпечне їх обслуговування; виконання заходів із запобігання використанню технологій і методів роботи, що негативно впливають на навколишнє природне середовище; дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії та потужності; впровадження енергозберігаючих технологій, теплоутилізаційних установок, використання вторинних паливно-енергетичних ресурсів тощо; безперешкодний доступ на свої об`єкти уповноважених осіб Держенергонагляду, представників електропередавальної організації (за пред`явленням службового посвідчення), надання їм інформації і документів, необхідних для здійснення ними своїх повноважень, а також виконання виданих приписів у зазначені терміни.

Згідно з пунктами 1.1.6 - 1.1.7 розділу І Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за №93/2533, машини, механізми, пристосування і інструмент, що застосовуються в електроустановках, повинні бути справні і випробувані відповідно до чинних нормативних документів і строків.

Електрообладнання, конструкції, комплектувальні деталі, вузли вітчизняного та іноземного виробництва повинні відповідати вимогам чинних в Україні нормативних документів.

Відповідно до пункту 1.1.9 розділу І вказаних Правил під час експлуатації електроустановок необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки, встановлених Правилами пожежної безпеки в Україні.

Щодо порушення відповідачем пунктів 1.6-1.8, 1.18 та 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417 (п.16-21).

З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів (п.1.6).

В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (п.1.7).

Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт (п.1.8).

Забороняється, зокрема, використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів (п.1.18).

Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ (Правилами технічної експлуатації електроустановок).

Стосовно порушення відповідачем вимог пунктів 2.1, 2.3, 2.5, 2.11, 2.28 та 2.29 глави 2 розділу VI Правил №1417 (п.23-29).

У музеях та картинних галереях на доповнення до плану евакуації людей повинен бути опрацьований план евакуації експонатів та інших цінностей, а в цирках і зоопарках - план евакуації тварин (п.2.1).

Усі горючі декорації, сценічне оформлення, драпірування в залах для глядачів та експозиційних залах, фойє мають бути важкозаймистими або обробленими вогнезахисними засобами. Дерев`яні конструкції сценічної коробки повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Організація, яка проводить обробку, зобов`язана надати власникові установи акт із зазначенням дати проведення робіт та строку придатності вогнезахисних покривів (просочень).

Власник повинен організувати щоквартальну перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій, сценічного оформлення і щороку - дерев`яних конструкцій. У разі необхідності вогнезахисна обробка повинна поновлюватися.

Миття планшета сцени слід здійснювати водним розчином, що містить вогнезахисну речовину (п.2.3).

Клапани димових люків на зимовий період необхідно утеплювати і не рідше одного разу на 10 днів перевіряти на безвідмовність у роботі.

Відкривання клапанів повинно відбуватися під дією власної ваги після звільнення їх від утримуючих пристроїв (п.2.5).

Електрошафи, а також уся електроапаратура для регулювання напруги та струму повинні розміщатися за межами площ естрад, підмостків, а також сцен.

У разі монтажу тимчасового електрообладнання слід вимірювати опір ізоляції електричних мереж та електроустановок із складанням актів (п.2.11).

Не допускається: проводити спектаклі, концерти й інші масові заходи за відсутності на сцені пожежного поста з числа працівників пожежної охорони об`єкта або членів добровільної пожежної охорони (п.2.28).

У всіх культурно-видовищних та дозвіллєвих закладах слід влаштовувати шафи для зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. Кількість засобів індивідуального захисту органів дихання визначається за кількістю обслуговувального персоналу (п.2.29).

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, глави 6 розділу V, пункту 2 розділу ІІІ ПТБ (п.30).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2018 №879 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом, забезпечують техногенну безпеку шляхом: навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту з урахуванням вимог техногенної безпеки.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача в акті 24.11.2021 №1229 на порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил № 1417, оскільки вимога зазначеного припису ґрунтується на стандарті В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з Наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 16.10.2019 № 313 скасовано чинність національного стандарту СТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" з 01.11.2019, що взагалі виключає можливість його застосування.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, про які вказано в акті від 24.11.2021 №1229.

Суд зазначає, що виявлені позивачем порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

Так, відсутність у справному стані автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність вогнезахисного обробляння горючих декорацій та сценічного оформлення вогнезахисною речовиною, яка має сертифікат відповідності державного центру сертифікації виробів протипожежного призначення та забезпечує 1 групу вогнезахисної ефективності, призводить до зменшення межі вогнестійкості цих елементів. Вогнезахисне ж обробляння дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організацій гасіння пожежі.

Несправність внутрішнього протипожежного водопроводу та неналежне комплектування пожежних кранів для цілей пожежогасіння призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей.

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять допустимих доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Натомість, суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з пунктом 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 Терміни та визначення понять ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 №162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

Слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/589/16.

Оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено повне усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки, то на даний час існує загроза життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно за статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Вище зазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у ст.27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Стосовно посилання відповідача на необхідність врахування у цій справі принципу пропорційності суд звертає увагу відповідача на те, що у справах, пов`язаних з порушеннями у сфері пожежної та техногенної безпеки суд враховує не лише право осіб на освіту, культуру, використання об`єктів цивільних прав на різних правових титулах тощо, але й право осіб на життя та здоров`я, яке ставиться під загрозу при наявності порушень положень законодавства у сфері пожежної безпеки.

Тобто право на освіту, культуру, використання об`єктів цивільних прав на різних правових титулах тощо не може виправдовувати порушення у сфері пожежної безпеки, а тому таке право може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей.

При цьому суд зауважує, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі 826/1024/18.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов для працівників та осіб, які відвідують заклад культури, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівлі (споруди) Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г. Шевченка за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Паркова, буд.1А, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.11.2021 №1229.

При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2020 у справі №320/1539/19 зазначив, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі (споруди) Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г. Шевченка за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Паркова, буд.1А, шляхом зобов`язання Комунальної організації (установи, закладу) Бородянського палацу культури ім. Т.Г. Шевченказупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.11.2021 №1229.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.