Ухвала

від 03.01.2023 по справі 420/19337/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19337/22

УХВАЛА

03 січня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби, головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Олега Ігоровича про визнання протиправними дії та рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби, головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Олега Ігоровича, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії та рішення державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Сергія Ігоревича по складанню Протоколу про порушення митних правил №1491/50000/22;

зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби повернути вилучений товар у кількості 144 рулону, вагою 3417,68, загальна вартість якого 541360,5 грн.;

стягнути солідарно з відповідачів дійсну матеріальну шкоду у розмірі вилученого та недопоставленого товару у сумі 541 360,5 грн.;

стягнути солідарно з відповідачів судові витрату, які складаються з оплати судового збору, згідно наданих квитанцій та витрат на правову допомогу, згідно наданих документів.

Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Суд зазначає, що способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.

У прохальній частині позову позивач просить визнати протиправним рішення державного інспектора митного поста, проте не конкретизує яке саме рішення, не наводить його реквізитів.

Тобто, з прохальної частини позовної заяви слідує, що заявлена позивачем перша позовна вимога є не конкретизованою, оскільки позивачем не вказано, яке саме рішення відповідача слід визнати протиправним.

Наведене свідчить про недотримання позивачем вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв`язку з чим позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити позовні вимоги шляхом викладення позовної заяви (її прохальної частини) в новій редакції.

Крім того, відповідно п.3 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові не вказана ціна позову, а також обґрунтований розрахунок суми матеріальної шкоди, яку він просить стягнути.

Таким чином позивачу необхідно зазначити ціну позову, а також обґрунтований розрахунок суми матеріальної шкоди, яку він просить стягнути.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав в частині позовних вимог про визнання протиправними дії по складанню протоколу про порушення митних правил №1491/50000/22, суд зазначає таке.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вбачається, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.07.2020 у справі № 420/647/19 (провадження № К/9901/32880/19) викладено правову позицію за змістом якої сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень КУпАП, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Подібна правова позиція висловлювалась Верховним Судом неодноразово (наприклад, аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.03.2019 у справі № 199/7360/17 (2-а/199/252/17)), та є сталою.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби, головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Олега Ігоровича про визнання протиправними дії та рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяА.А. Радчук