Рішення

від 02.01.2023 по справі 600/3911/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/3911/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" до Чернівецької митниці Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукти та напої", про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" (далі - позивач), звернулося в суд з позовом до Чернівецької митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить:

- скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України від 26.10.2022 року про корегування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 через її протиправність;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26.10.2022 через її безпідставність;

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з винесеними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, а викладені у них обставини та підстави порушення митних правил не відповідають дійсності.

Так, 25 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" подало для митного оформлення електронну митну декларацію №UA408020/2022/049718, згідно якої було задекларовано вантаж «парафіновий віск».

При цьому, при поданні митної декларації для митного оформлення декларант надав всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товарів, яка із врахуванням його фактурної вартості та вартості перевезення склала 16303,00 доларів США, що в свою чергу, на думку позивача, слугувало підставою для застосування працівниками митниці першого методу визначення митної вартості товарів, тобто за ціною угоди.

Натомість, відповідач у оскаржуваному рішенні від 26.10.2022 року №UА408000/2022/000134/2 не погодився із задекларованою митною вартістю товарів та здійснив коригування такої вартості за резервним методом, визначивши її на рівні 41790,84 доларів США.

З наведеним позивач не погоджується з огляду на таке.

На думку позивача, не надання ним додаткових документів на підтвердження температури плавлення парафінового воску 63-65 градусів по Цельсію (гр. 31 декларації) жодним чином не впливає на порядок визначення митної вартості даної партії товару, а відтак висновки відповідача про те, що вказане ставить під сумнів опис товару, що може вплинути на його митну вартість, є надуманими.

Стосовно висновків відповідача про не надання декларантом митному органу заявки на майбутню поставку у письмовому вигляді, де вказується бажана дата відвантаження товару, то позивач зазначив, що дана заявка не має жодного відношення до порядку визначення митної вартості, оскільки в ній оговорюються лише технічні характеристики товару та дата її відвантаження.

Крім цього, позивач вказав, що підставою для оплати товару є інвойс, а товарно-транспортна накладна є лише свідченням укладання угоди між перевізником та замовником перевезення та жодного відношення до порядку визначення митної вартості товарів не має, а тому висновки відповідача про розбіжності умов поставки, зазначених у інвойсі та ТТН, є надуманими та не свідчать про помилковість визначення декларантом митної вартості товару.

Щодо тверджень відповідача про відсутність платіжного доручення про переказ контрагенту коштів за дану партію товару позивач зазначив, що даний факт немає жодного значення в частині визначення митної вартості. В п.5.3 Контракту №2214 від 15.04.2022 року регламентовано стосунки позивача з контрагентом. В п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ визначено, що документом, який підтверджує митну вартість є: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Тому, якщо рахунок не сплачено, то даний документ не подається митному органу для підтвердження митної вартості задекларованого товару.

Позивач також вважає нікчемними висновки відповідача стосовно виявлених розбіжностей про те, що країна виробництва та відправки товару є Іран, а в ТТН зазначено місцем прийняття товару Гебзе, Туреччина, оскільки продавець оплатив доставку товару до м. Чернівці Україна, і вартість доставки охоплюється сумою, зазначеною в інвойсі №1007 від 06.10.2022, правомірність якого митним органом не оспорюється.

Окрім іншого, позивач також звертав увагу суду на те, що посилання митного органу на рівень митної вартості, взятий з декларації UA209110/2022/4582 від 19.09.2022 року, є протиправними, через відсутність в базі даних цінової інформації про оформлення ідентичних товарів. Цей факт не відповідає дійсності, оскільки 08.10.2022 року Чернівецькою митницею було оформлено митну декларацію UA408020/2022/045468, в якій задекларований ідентичний вантаж, від цього ж виробника та з таким описом і характеристиками.

Отже, на підставі викладеного, митний орган в спірному рішенні про коригування митної вартості товару безпідставно вказав ч.3 ст. 53 МК України, як підставу для коригування митної вартості, оскільки у нього не було жодного обґрунтованого сумніву, що документи, які надані позивачемдля митного оформлення містять розбіжності, або мають наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, позивач вважає, що при декларуванні товарів згідно митних декларацій, нимвірно обрано основний метод визначення їх митної вартості за ціною угоди, адже подані до митного органу відомості повністю підтверджені документально, в наявності були всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що позивачем до митного органу подано документи до митного оформлення, під час аналізу яких виявленні розбіжності та неточності, що в свою чергу викликало у відповідача сумніви щодо правильності визначення митної вартості задекларованого товару.

Так, звертав увагу суду на те, що при поданні митної декларації декларант не надав заявку на майбутню поставку у письмовому вигляді та проформу-інвойс, які передбачені п. 3.2 контракту від 15.04.2022 №2214.

Крім цього, відповідач зазначив, що згідно інвойсу від 06.10.2022 №2214 заявлено умови поставки СРТ Chernivtsi Ukraine. При цьому, в автотранспортній накладній від 13.10.2022 №20035 заявлено СРТ Ukraine, без зазначення географічного місця прибуття, що унеможливлює перевірку правильності включення всіх складових до митної вартості товару. Пункт призначення впливає на розрахунок митної вартості, оскільки від віддаленості пункту призначення пропорційно змінюється митна вартість товару.

Відповідач також наголошував на тому, що при поданні митної декларації позивач не надав митному органу документів щодо здійснення оплати, що унеможливлює перевірити здійснений декларантом розрахунок митної вартості.

Крім того, відповідач зазначив, що подані декларантом митному органу документи містять розбіжності з місцями доставки/прийняття товару, що викликає сумніви щодо правильності розрахунку митної вартості товару та коректного включення до неї точних, документально підтверджених усіх складових.

Поряд з тим, в гр. 31 митної декларації заявлено «температура плавлення 63-65 град Ц». Натомість, заявлені відомості не підтверджуються жодним документом, наданим до оформлення. Зазначене ставить під сумнів опис товару, що може вплинути на митну вартість.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що декларантом неправильно проведено розрахунок митної вартості товару та не підтверджено у встановленому МКУ порядку заявлений рівень митної вартості товарів.

Також відповідач звернув увагу, що ним вірно обрано резервний метод визначення митної вартості, згідно з яким вбачалося можливим визначити точну та правильну митну вартість товарів.

При цьому, у відзиві вказано, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовано, оскільки заявлена митна вартість митним органом не визнана.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу основи для додавання вартості.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

2. Ухвалою суду залучено до участі у справі №600/3911/22-а третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукти та напої".

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в призначене судове засідання двічі не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

2. Представники відповідача в судовому засіданні подалидо суду заяву, в якій просили суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечували з підстав наведених у відзиві.

3. Представник третьої особи в призначене судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

4. Враховуючи приписи статей 194, 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 15 квітня 2022 року між KIMIA PARAFFIN ALBORZ Co (Іран) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкі Трейд» укладено Контракт №2214 на поставку парафіну і воску нафтового (а.с.13-16).

2. Згідно п.2 контракту загальна кількість товарів, що постачається, складається із кількості, яка вказується в інвойсі (фактурі) до кожної поставки.

У відповідності до п.п. 3.4 цього ж контракту продавець здійснює поставку товару на базисних умовах, які зумовлені правилами «ІНКОТЕРМС-2010», та узгоджуються сторонами для кожної поставки та вказуються у інвойсі та/або додатку, та/або специфікації до цього Контракту.

Відповідно до п. 5 контракту платежі повинні здійснюватися покупцем на рахунки, які вказані продавцем у контракті, інвойсі, та/або додатку на кожну поставку товарів.

Остаточні розрахунки за товар, що постачаються, повинні бути здійснені з продавцем протягом 30 днів, починаючи з дати поставки товару.

Можливі розрахунки за товар у вигляді передоплати 100%.

3. Відповідно до Invoice виданого KIMIA PARAFFIN ALBORZ Co. № 1007 від 06.10.2022 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкі Трейд» поставлятиметься партія парафінового воску на загальну суму 16303,00 доларів США (а.с. 17).

4. 25 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкі Трейд» подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію №UA408020/2022/049718 (а.с. 7), згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 16303,00 доларів США, а також надані підтверджуючі митну вартість документи:

- рахунок фактура (інвойс) №1007 від 06.10.2022 року (а.с. 17);

- автотранспортна накладна від 13.10.2022 року №20035 (а.с. 20);

- сертифікат про походження товару форми А від 08.10.2022 року №4442210080001 АА4037392 (а. с. 19);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу від 15.04.2022 року №2214 з доповненнями (а.с. 13-16);

- інші документи.

5. 26 жовтня 2022 року Чернівецькою митницею Держмитслужби України, за результатами розгляду електронної митної декларації типу №UA408020/2022/049718 від 25 жовтня 2022 року, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2, згідно з яким, митним органом визначено митну вартість за резервним методом, яка становить 41790,84 доларів США та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкі Трейд» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості (а.с. 11).

Підставою для коригування митної вартості товару, в рішенні №UА408000/2022/000134/2 від 26 жовтня 2022 року, митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п.3.2 контракту від 15.04.2022 № 2214 продавець робить заявку на майбутню поставку у письмовому вигляді, де вказується бажана дата відвантаження товару. Продавець надсилає факсом проформу-інвойс з підтвердженням дати відвантаження. До митного оформлення заявку та проформу-інвойс не надано;

- відповідно до п.3.4 контракту від 15.04.2022 №2214 базисні умови поставки узгоджуються для кожної поставки та вказуються у інвойсі. Згідно інвойсу в 06.10.2022 №1007 заявлено умови поставки СРТ, Chernivtsi, Ukraine. При цьому. у автотранспортній накладній від 13.10.2022 № 20035 заявлено СРТ Ukraine зазначення географічного місця прибуття, що унеможливлює перевірку правильності включення всіх складових до митної вартості товару;

- відповідно до п.5.3 контракту від 15.04.2022 №2214 можливі розрахунки за товар у вигляді передоплати 100%. Також згідно з п.5.5 цього контракту оплата товару здійснюється на дату виставлення рахунку. Документи щодо здійснення оплати не надано;

- відповідно до гр. 20 «Умови поставки» митної декларації від 25.10.2022 №UA408020/2022/049718 заявлено СPT UA Чернівці. Згідно з графами 11, 15, 34 цієї декларації та електронного інвойсу від 06.10.2022 №1007 торгівельною країною, країною відправлення, країною походження та країною виробництва зазначено Іран. При цьому, в автотранспортній накладній від 13.10.2022 №20035: в гр.3 «Місце доставки товару» зазначено «ODESSA-UKRAINE», в гр.4 «Місце і дата прийняття товару» зазначено GEBZE/TURKEY. Роз`яснень з цього приводу не надано;

- в гр.31 митної декларації від 25.10.2022 №UA408020/2022/049718 заявлено «температура плавлення 63-65 град Ц». Заявлені відомості не підтверджуються жодним документом, наданим до оформлення. Зазначене ставить під сумнів опис товару, що може вплинути на його митну вартість.

6. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UА408000/2022/000134/2, Чернівецькою митницею сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26.10.2022 (а.с. 12).

7. Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 від 26.10.2022 року та Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26.10.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

2. Так, статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частини 5 цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У відповідності до частини 6 зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

3. За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та, відповідно, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

4. Заперечуючи проти позову аргументи відповідача фактичного зводились до того, що в ході митного оформлення у спірних відносинах позивачем подані до митного контролю документи, які містять розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товару.

5. Надаючи оцінку наведеним доводам та аргументам сторін, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, позивачем подано до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію №UA408020/2022/049718, згідно якої заявлена митна вартість товару (парафінового воску) була визначена за першим методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 16303,00 доларів США.

Судом також встановлено, що при поданні електронної митної декларації №UA408020/2022/049718 позивачем до митного оформлення, серед інших документів, подано рахунок фактуру (інвойс) №1007 від 06.10.2022 року; автотранспортну накладну від 13.10.2022 року №20035; сертифікат про походження товару форми А від 08.10.2022 року №4442210080001 АА4037392; зовнішньоекономічний договір (контракту) купівлі продажу від 15.04.2022 року №2214 з доповненнями.

Однак, за результатами розгляду поданої декларації та документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 від 26 жовтня 2022 року.

Суд погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваному рішенні та відзиві, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

6. Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, у графі 31 митної декларації декларантом вказано, що температура плавлення парафінового воску 63-65 градусів Цельсія.

Разом з тим, жодних документів на підтвердження вказаної температури плавлення парафінового воску, що вимагається ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, позивачем не було надано митному органу при поданні митної декларації. Такі документи також не подавалися відповідачем під час судового розгляду справи.

Більше того, судом вказана справа призначена до розгляду саме в судовому засіданні, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, в тому числі і з метою з`ясування обставин ввезення ідентичних товарів, та оплати позивачем придбаного товару. Разом з тим, позивач в призначене судове засідання двічі не з`явився.

На думку позивача, температура плавлення парафінового воску та документи, які підтверджують таку температуру, жодним чином не впливають на порядок визначення митної вартості товару.

Проте, з такими доводами позивача суд не погоджується та зазначає, що температура плавлення парафінового воску впливає на визначення його кількісних та якісних характеристик, що в свою чергу, має значення при визначенні митної вартості такого виду товару. Наведене також підтверджується наданими представником відповідача (до подібних товарів) зразки кваліфікаційних сертифікатів на парафіновий віск, в яких, серед іншого, містяться відомості про його температуру плавлення (а. с. 56-57).

Отже, наведене вище в сукупності свідчить про те, що згідно вимог ч.2 ст. 58 Митного кодексу України, позивач був зобов`язаний надати митному органу документи на підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, стосовно температури плавлення парафінового воску, чого останній не зробив, що в свою чергу, правомірно слугувало однією із підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

7. Поряд з цим, суд звертає увагу, що при поданні митної декларації, а також під час судового розгляду справи, позивачем не надано жодного документа на підтвердження оплати за товар (парафіновий віск).

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про те, що відсутність документів на підтвердження здійснення оплати за товар фактично унеможливило митний орган об`єктивно перевірити здійснений декларантом розрахунок митної вартості товару.

8. Крім цього, як вбачається з оскаржуваного рішення, коригування митної вартості товару також відбулося з таких підстав:

- відповідно до п.3.4 контракту від 15.04.2022 №2214 базисні умови поставки узгоджуються для кожної поставки та вказуються у інвойсі. Згідно інвойсу в 06.10.2022 №1007 заявлено умови поставки СРТ, Chernivtsi, Ukraine. При цьому у автотранспортній накладній від 13.10.2022 № 20035 заявлено СРТ Ukraine як зазначення географічного місця прибуття, що унеможливило перевірку правильності включення всіх складових до митної вартості товару;

- відповідно до гр. 20 «Умови поставки» митної декларації від 25.10.2022 №UA408020/2022/049718 заявлено СPT UA Чернівці. Згідно з графами 11, 15, 34 цієї декларації та електронного інвойсу від 06.10.2022 №1007 торгівельною країною, країною відправлення, країною походження та країною виробництва зазначено Іран. При цьому в автотранспортній накладній від 13.10.2022 №20035: в гр.3 «Місце доставки товару» зазначено «ODESSA-UKRAINE», в гр.4 «Місце і дата прийняття товару» зазначено GEBZE/TURKEY. Плутанина з місцями доставки/прийняття товару викликає сумніви щодо правильності розрахунку митної вартості товару та коректного включення до неї точних документально підтверджених усіх складових. Роз`яснень з цього приводу декларантом не надано.

У позовній заяві позивач посилається на те, що підставою для оплати товару є інвойс, а ТТН (автотранспортна накладна) і відомості зазначені у ній є лише свідченням укладання угоди між перевізником і замовником та жодного відношення до порядку визначення митної вартості немає.

Проте, суд відхиляє вказані вище доводи позову та зазначає, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товару (рахунок фактура (інвойс) №1007 від 06.10.2022 та автотранспортна накладна від 13.10.2022 року №20035) дійсно містять розбіжності в частині зазначення місця прибуття товару (CPT Chernivtsi, Ukraine та CPT, Ukraine), а також в частині місця прийняття (відправлення) товару (Іран та GEBZE/TURKEY), що фактично унеможливило митний орган правильно перевірити включення всіх складових до митної вартості товару та застосувати основний метод визначення митної вартості товару за ціною угоди.

До того ж, у відзиві вказано, що декларантом додатково було надано митному органу експортну декларацію країни відправлення від 06.10.2022 №1639912 (а.с. 42), однак у гр. 20 такої декларації зазначено умови поставки СРТ Ukraine, тобто без конкретного місця призначення.

9. Щодо визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Як вбачається з поданого відзиву, визначення митної вартості товару відбулося за резервним методом.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості за МД №UA209110/2022/4582 від 19.09.2022 «Парафін нафтовий твердий марки: Парафін PW 58-62 1,5%, в плитах-16878кг. Парафін PW до 1 %, в плитах-3558 кг. Парафін-цезерин PW 80, в плитах-1991кг. Кристалічна маса білого кольору, допускається відтінок сірого чи жовтого кольору. Температура плавлення 56-80 градусів С, масова доля олії -0,8-2,9% в залежності від марки, вміст водорозчинних кислот та лугів-відсутні, масова частка механічних домішок відсутня. Використовується в хімічній, нафтохімічній промисловостях та для виготовлення свічок», рівень митної вартості 1,82 USD/кг.

Зазначену митну декларацію взято за основу при визначенні рівня митної вартості, оскільки оформлювані за нею товари максимально відповідають фізичними характеристиками, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

При цьому відповідач зазначив, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовано, оскільки заявлена митна вартість митним органом не визнана.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу основи для додавання вартості.

Отже, наведене свідчить про те, що відповідач за результатами розгляду митної декларації №UA408020/2022/049718 від 25.10.2022 року, правомірно не застосував основний метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначив митну вартість товару за резервним методом.

10. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 від 26.10.2022 року є правомірним, а відтак правові підстави для його скасування відсутні.

Решта доводів учасників справи не спростовують висновків суду щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

11. Зважаючи на правомірність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 від 26.10.2022 року, підстави для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26.10.2022 року також відсутні.

12. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).

13. Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

14. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат щодо стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товаристваз обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" до Чернівецької митниці Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукти та напої", про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" (вул. О. Кобилянської, 16, кв. 5, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 44526027);

Відповідач - Чернівецька митниця Держмитслужби (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ 43971359).

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукти та напої" (вул. Корольова, 57, м. Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 42919167).

Суддя О.В. Боднарюк