Постанова

від 31.05.2023 по справі 600/3911/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3911/22-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

31 травня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" (далі - позивач) до Чернівецької митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив:

- скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України від 26.10.2022 про корегування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 через її протиправність;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26.10.2022 через її безпідставність;

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.01.2023 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у митниці були обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, оскільки надані документи містили розбіжності щодо кількісних і якісних характеристик товару та умов його поставки, що відповідно до чинного законодавства впливає на митну вартість товару.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що митний орган оформив митну декларацію після корегування митної вартості в графі 31 якої зазначено, що даний парафіновий віск має температуру плавлення 63-65 градусів по Цельсію. Тому посилання в рішенні про коригування митної вартості на товар з іншою температурою плавлення 56-80 градусів по Цельсію, з вмістом масел до 2,9% та з назвою парафін нафтовий надає підстави стверджувати про посилання митного органу на інший товар.

Зазначено, що ТОВ "ЮКІ ТРЕЙД" не відняла вартість перевезення товару по території України від загальної вартості перевезення даної партії товару, тому судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи.

Також позивачем вказано про безпідставність вимоги митного органу щодо додання до декларації заявки на дану партію товару, оскільки в ній обговорюються лише технічні характеристики.

При цьому у відповідача були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні та якісні його характеристики, а тому митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що у графі 31 митної декларації вказано, що температура плавлення парафінового воску 63-65 градусів Цельсія, проте, жодних документів на підтвердження вказаної температури плавлення парафінового воску позивачем не надано митному органу.

Також вказано, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товару (рахунок фактура (інвойс) та автотранспортна накладна) містять розбіжності в частині зазначення місця прийняття (відправлення) товару, що фактично унеможливило митний орган правильно перевірити включення всіх складових до митної вартості товару та застосувати основний метод визначення митної вартості товару за ціною угоди.

Крім того декларантом додатково надано митному органу експортну декларацію країни відправлення, однак у гр. 20 такої декларації зазначено умови поставки СРТ Ukraine, тобто без конкретного місця призначення.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 30.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

15.04.2022 між KIMIA PARAFFIN ALBORZ Co (Іран) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" укладено Контракт №2214 на поставку парафіну і воску нафтового.

Згідно п.2 контракту загальна кількість товарів, що постачається, складається із кількості, яка вказується в інвойсі (фактурі) до кожної поставки.

У відповідності до п.п. 3.4 цього ж контракту продавець здійснює поставку товару на базисних умовах, які зумовлені правилами "ІНКОТЕРМС-2010", та узгоджуються сторонами для кожної поставки та вказуються у інвойсі та/або додатку, та/або специфікації до цього Контракту.

Відповідно до п. 5 контракту платежі повинні здійснюватися покупцем на рахунки, які вказані продавцем у контракті, інвойсі, та/або додатку на кожну поставку товарів.

Остаточні розрахунки за товар, що постачаються, повинні бути здійснені з продавцем протягом 30 днів, починаючи з дати поставки товару.

Можливі розрахунки за товар у вигляді передоплати 100%.

Відповідно до Invoice виданого KIMIA PARAFFIN ALBORZ Co. № 1007 від 06.10.2022 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" поставлятиметься партія парафінового воску на загальну суму 16303,00 доларів США.

25.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію №UA408020/2022/049718 згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп. 1 ч. 1 ст. 57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 16 303, 00 доларів США, а також надані підтверджуючі митну вартість документи:

- рахунок фактура (інвойс) №1007 від 06.10.2022;

- автотранспортна накладна від 13.10.2022 №20035;

- сертифікат про походження товару форми А від 08.10.2022 №4442210080001 АА4037392;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу від 15.04.2022 року №2214 з доповненнями;

- інші документи.

26.10.2022 Чернівецькою митницею Держмитслужби України, за результатами розгляду електронної митної декларації типу №UA408020/2022/049718 від 25.10.2022, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2, згідно з яким, митним органом визначено митну вартість за резервним методом, яка становить 41790,84 доларів США та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості.

Підставою для коригування митної вартості товару, в рішенні №UА408000/2022/000134/2 від 26.10.2022, митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п.3.2 контракту від 15.04.2022 № 2214 продавець робить заявку на майбутню поставку у письмовому вигляді, де вказується бажана дата відвантаження товару. Продавець надсилає факсом проформу-інвойс з підтвердженням дати відвантаження. До митного оформлення заявку та проформу-інвойс не надано;

- відповідно до п.3.4 контракту від 15.04.2022 №2214 базисні умови поставки узгоджуються для кожної поставки та вказуються у інвойсі. Згідно інвойсу в 06.10.2022 №1007 заявлено умови поставки СРТ, Chernivtsi, Ukraine. При цьому. у автотранспортній накладній від 13.10.2022 № 20035 заявлено СРТ Ukraine зазначення географічного місця прибуття, що унеможливлює перевірку правильності включення всіх складових до митної вартості товару;

- відповідно до п.5.3 контракту від 15.04.2022 №2214 можливі розрахунки за товар у вигляді передоплати 100%. Також згідно з п.5.5 цього контракту оплата товару здійснюється на дату виставлення рахунку. Документи щодо здійснення оплати не надано;

- відповідно до гр. 20 "Умови поставки" митної декларації від 25.10.2022 №UA408020/2022/049718 заявлено СPT UA Чернівці. Згідно з графами 11, 15, 34 цієї декларації та електронного інвойсу від 06.10.2022 №1007 торгівельною країною, країною відправлення, країною походження та країною виробництва зазначено Іран. При цьому, в автотранспортній накладній від 13.10.2022 №20035: в гр.3 "Місце доставки товару" зазначено "ODESSA-UKRAINE", в гр.4 "Місце і дата прийняття товару" зазначено GEBZE/TURKEY. Роз`яснень з цього приводу не надано;

- в гр.31 митної декларації від 25.10.2022 №UA408020/2022/049718 заявлено "температура плавлення 63-65 град Ц". Заявлені відомості не підтверджуються жодним документом, наданим до оформлення. Зазначене ставить під сумнів опис товару, що може вплинути на його митну вартість.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UА408000/2022/000134/2, Чернівецькою митницею сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26.10.2022.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 від 26.10.2022 та Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26.10.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 цієї статті вказано, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У відповідності до частини 6 зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень МК України вбачається, що контролюючий при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно матеріалів справи позивачем подано до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію №UA408020/2022/049718, згідно якої заявлена митна вартість товару (парафінового воску) була визначена за першим методом, який передбачений пп. 1 ч. 1 ст. 57 МК України, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 16 303, 00 доларів США.

При поданні електронної митної декларації №UA408020/2022/049718 позивачем до митного оформлення, серед інших документів, подано рахунок фактуру (інвойс) №1007 від 06.10.2022; автотранспортну накладну від 13.10.2022 №20035; сертифікат про походження товару форми А від 08.10.2022 №4442210080001 АА4037392; зовнішньоекономічний договір (контракту) купівлі продажу від 15.04.2022 №2214 з доповненнями.

Проте, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 від 26.10.2022 митний орган виходив з того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

Зокрема, відповідачем вказано про те, що у графі 31 митної декларації декларантом вказано, що температура плавлення парафінового воску 63-65 градусів Цельсія, проте жодних документів на підтвердження вказаної температури плавлення парафінового воску, що вимагається ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, позивачем не було надано митному органу при поданні митної декларації.

Колегія суддів зазначає, що вказуючи про необхідність надати додаткові документи, митним органом не обґрунтовано вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

При цьому колегія суддів враховує, що температура плавлення парафінового воску впливає на визначення його кількісних та якісних характеристик, проте відповідачем не вказано яким чином температура плавлення парафінового воску впливає на порядок визначення вартості такого товару.

Стосовно відсутності платіжного доручення про переказ контрагенту коштів за дану товарну партію слід зазначити, що відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документом, який підтверджує митну вартість є: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Якщо рахунок не сплачено то даний документ не подається митному органу для підтвердження митної вартості задекларованого товару. При цьому умови платежів регламентовано п. 5 Контракту №2214 від 15.04.2022.

Водночас слід вказати, що відсутність даного документу жодним чином не спростовує інформацію про вартість товару, зазначену в комерційному інвойсі.

Щодо встановлених митним органом розбіжностей у наданих позивачем документах стосовно умов поставки, зокрема, щодо місця доставки/прийняття товару, слід вказати, що зазначені розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару. При цьому договірні відносини контрагента позивача з Ірану з суб`єктами господарювання, зареєстрованими за межами України, не є предметом розгляду у цих правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивач подав до митного органу повний пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товару, а саме: Контракт №2214 на поставку парафіну і воску нафтового від 15.04.2022, Invoice № 1007 від 06.10.2022, рахунок фактура (інвойс) №1007 від 06.10.2022; автотранспортна накладна від 13.10.2022 №20035; сертифікат про походження товару форми А від 08.10.2022 №4442210080001 АА4037392; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу від 15.04.2022 року №2214 з доповненнями та інші документи.

В свою чергу, відповідач не довів, що подані відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Враховуючи, що декларантом надані зазначені вище документи, колегія суддів погоджується дійшла висновку, що у відповідача були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.

Крім того, відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2, митним органом визначено митну вартість за резервним методом, яка становить 41790,84 доларів США.

Колегія суддів зауважує, що за відсутності документів, які б обгрунтовували сумніви митного органу, відповідач не мав достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості товару за ціною договору, враховуючи таке.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено та інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем разом із митною декларацією було надано документи, необхідні для митного оформлення.

Проте, митним органом не зазначено, які саме розбіжності мають подані документи, чи яких відомостей не вистачає, або які наявні ознаки підробки документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Докази того, що у позивача існували такі обставини чи розбіжності відповідачем не надано.

Таким чином висновки у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів.

У свою чергу відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість, позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, обґрунтовано свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення. Разом з тим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 520/3246/2020.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України від 26.10.2022 про корегування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26.10.2022.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 12 405 грн. судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 1 від 02.11.2022 на суму 4962 грн. та квитанції №5 від 02.03.2023 на суму 7443 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України від 26 жовтня 2022 року про корегування митної вартості товарів №UА408000/2022/000134/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001167 від 26 жовтня 2022 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКІ ТРЕЙД" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Держмитслужби судові витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 12 405 грн (дванадцять тисяч чотириста п`ять гривень).

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.