Рішення

від 03.01.2023 по справі 911/1460/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2023 р. Справа № 911/1460/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька дистрибуційна компанія

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЛК-Прім

про стягнення 95 057,44 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька дистрибуційна компанія (далі ТОВ Вінницька дистрибуційна компанія/позивач) надійшла позовна зава до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЛК-Прім (далі ТОВ ЖЛК-Прім/відповідач) про стягнення 95 680,40 гривень, з яких: 83 162,20 грн вартості неоплаченого за договором поставки товару, 1 480,13 грн 3% річних та 11 038,07 грн інфляційних втрат.

Вказані вище вимоги обгрунтовано обставинами порушення відповідачем умов договору поставки №ПР-31/07/19-19 від 31.07.2019 в частині повної та вчасної оплати вартості товару, поставленого з 11.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2022 у справі №911/1460/22 позовну заяву ТОВ Вінницька дистрибуційна компанія залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

08.09.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків та зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 95 057,44 грн, з яких: 82 624,14 грн вартості неоплаченого товару, 1 469,92 грн 3% річних та 10 963,38 грн інфляційних втрат.

Також, усуваючи недоліки позовної заяви, позивач зазначив, що повернення відповідачем з 24.01.2022 по 06.05.2022 товару на загальну суму 3 177,54 грн відображено у регістрах бухгалтерського обліку позивача, а зворотні накладні щодо такого повернення відповідач зі свого боку не повернув.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі №911/1460/22 прийнято позовну заяву ТОВ Вінницька дистрибуційна компанія, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, а також:

- надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження;

- зобов`язано відповідача у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, надати докази сплати позивачу 82 624,14 грн вартості неоплаченого за договором поставки товару;

- зобов`язано позивача до 13.10.2022 надати належним чином засвідчені копії регістрів бухгалтерського обліку господарських операцій з повернення відповідачем з 24.01.2022 по 06.05.2022 товару на загальну суму 3 177,54 грн;

- зобов`язано відповідача до 13.10.2022 надати належним чином засвідчені копії зворотних накладних на повернення позивачу з 24.01.2022 по 06.05.2022 товару на загальну суму 3 177,54 грн.

22.09.2022 та 27.09.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надішли бухгалтерські довідки, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі №911/1460/22, щодо проведених операцій з повернення відповідачем товару на загальну суму 3 177,54 грн.

Поряд з тим відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, у тому числі витребуваних судом:

- у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, доказів сплати позивачу 82 624,14 грн вартості неоплаченого за договором поставки товару;

- належним чином засвідченних копій зворотних накладних на повернення позивачу з 24.01.2022 по 06.05.2022 товару на загальну суму 3 177,54 грн,

Водночас, судом вчинено залежні від нього дії з повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Так, копію ухвали Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі №911/1460/22 не направлено відповідачу засобами поштового зв`язку з огляду на відсутність у суду фінансування на відправлення поштової кореспонденції, попри те зазначену ухвалу офіційно оприлюднено 14.09.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, як наслідок відповідне рішення суду знаходиться у вільному доступі, оскільки за змістом статтей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.

В розрізі вказаного вище судом враховано, що:

- з відомостей відстеження поштових відправлень з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за рекомендованим відправленням №0814700771889 слідує, що надіслану ТОВ Вінницька дистрибуційна компанія позовну заяву ТОВ ЖЛК-Прім отримано 24.08.2022;

- сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому відповідач, отримавши позовну заяву, є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2019 між ТОВ Вінницька дистрибуційна компанія як постачальником та ТОВ ЖЛК-Прім як покупцем укладено договір поставки №ПР-31/07/19-19 (далі договір №ПР-31/07/19-19), відповідно до п. 1.1. постачальник зобов`язується поставляти товар, а покупець приймає у власність товари згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається у специфікації.

Відповідно до пп. 2.1., 2.2., 2.3. та 9.1. договору №ПР-31/07/19-19 оплата за поставлений товар сум здійснюється покупцем в українській національній валюті гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківській рахунок постачальника протягом 21 календарних днів з дати поставки.

Покупець має право повернути постачальнику товари, що були поставлені останнім покупцю, а постачальник повинний прийняти такі товари у разі, якщо термін придатності/зберігання товарів до кінця терміну їх реалізації покупцем сплине більш ніж на 80%.

Покупець має право повернути товар постачальнику,якщо даний товар був повернутий покупцю споживачем товару як неякісний протягом строку придатності/зберігання або некомплектний.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019.

31.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №ПР-31/07/19-19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

Копії вказаних вище договору №ПР-31/07/19-19, протоколу розбіжностей, а також додаткової угоди до нього наявні в матеріалах зазначеної справи.

Так, згідно викладених у позові доводів позивач зауважив, що ним з 11.12.2021 по 11.01.2022 поставлено відповідачу товар загалом на суму 88 801,68 грн, зокрема згідно видаткових накладних:

- №ВИН-006829 від 11.12.2021 на суму 9966,48 грн;

- №ВИН-006919 від 14.12.2021 на суму 7045,20 грн;

- №ВИН-007017 від 21.12.2021 на суму 2663,28 грн;

- №ВИН-007018 від 21.12.2021 на суму 10 075,98 грн;

- №ВИН-007021 від 21.12.2021 на суму 21 702,84 грн;

- №ВИН-007083 від 24.12.2021 на суму 2797,20 грн;

- №ВИН-007158 від 28.12.2021 на суму 4644,48 грн;

- №ВИН-007160 від 28.12.2021 на суму 5862,96 грн;

- №ВИН-007238 від 31.12.2021 на суму 2812,74 грн;

- №ВИН-000051 від 06.01.2022 на суму 10 298,04 грн;

- №ВИН-000063 від 06.01.2022 на суму 4599,30 грн;

- №ВИН-000067 від 06.01.2022 на суму 3767,34 грн;

- №ВИН-000110 від 11.01.2022 на суму 2565,84 грн (далі видаткові накладні), в підтвердження чого до позовної заяви додано копії зазначених накладних.

Водночас, за доводами позивача, з 24.01.2022 по 06.05.2022 відповідачем повернуто товар на загальну суму 3 177,54 грн, після чого сума заборгованості відповідача зменшилась до 85 624,14 грн, а 10.06.2022 відповідачем здійснено останній платіж на суму 3 000,00 грн, з огляду на що у відповідача перед позивачем виникло 82 624,14 грн заборгованості.

В підтвердження зазначених обставин позивачем надано копію платіжного доручення №13567 від 10.06.2022 та бухгалтерські довідки про проведені операції з повернення відповідачем товару на загальну суму 3 177,54 грн.

В розрізі вказаного вище позивач зауважив, що вартість повернутого товару на суму 3 177,54 грн та проведений відповідачем платіж на суму 3 000,00 грн позивачем віднесено в рахунок часткового погашення боргу за видатковою накладною №ВИН-006829 від 11.12.2021 на суму 9966,48 грн, як наслідок борг за такою накладною склав 3 788,94 грн, а решту накладних не оплачено відповідачем повністю.

Враховуючи вказані вище обставини позивач звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення з відповідача, зокрема, 82 624,14 грн вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, подані докази і письмові пояснення сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Водночас згідно приписів ст. ст. 253, 254, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду зазначених вище норм права, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем товару за вказаними накладними та, відповідно, породжує для ТОВ ЖЛК-Прім обов`язок по сплаті коштів за відповідно отриманий товару у передбачений п. 2.1. договору №ПР-31/07/19-19 строк, з урахуванням приписів ст. 254 ЦК України, а саме:

- №ВИН-006829 від 11.12.2021 до 02.01.2022 включно;

- №ВИН-006919 від 14.12.2021 до 08.01.2022 включно;

- №ВИН-007017 від 21.12.2021 до 11.01.2022 включно;

- №ВИН-007018 від 21.12.2021 до 11.01.2022 включно;

- №ВИН-007021 від 21.12.2021 до 11.01.2022 включно;

- №ВИН-007083 від 24.12.2021 до 14.01.2022 включно;

- №ВИН-007158 від 28.12.2021 до 20.01.2022 включно;

- №ВИН-007160 від 28.12.2021 до 20.01.2022 включно;

- №ВИН-007238 від 31.12.2021 до 21.01.2022 включно;

- №ВИН-000051 від 06.01.2022 до 27.01.2022 включно;

- №ВИН-000063 від 06.01.2022 до 27.01.2022 включно;

- №ВИН-000067 від 06.01.2022 до 27.01.2022 включно;

- №ВИН-000110 від 11.01.2022 до 03.02.2022 включно.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Однак суду не надано доказів на підтвердження обставин сплати позивачу загалом 82624,14 грн вартості неоплаченого за договором поставки товару, як наслідок обставини несплати відповідачем позивачу відповідної суми коштів є встановленими у розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України.

Водночас відповідачем не надано також витребуваних судом належним чином засвідчених копій зворотних накладних на повернення позивачу з 24.01.2022 по 06.05.2022 товару на загальну суму 3 177,54 грн, як і не спростовано тих обставин, що вказаний товар повернуто без зауважень та претензій щодо його якості.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов`язання не виконав та не сплатив позивачу залишок вартості отриманого за договором №ПР-31/07/19-19 товару, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ТОВ ЖЛК-Прім 82 624,14 грн вартості неоплаченого товару підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №ПР-31/07/19-19 позивач просить суд стягнути з ТОВ ЖЛК-Прім 1 469,92 грн 3% річних та 10 963,38 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 02.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 1) на 3 788,94 грн боргу;

з 05.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 2) на 7 045,00 грн боргу;

з 12.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 3) на 34 442,00 грн боргу;

з 15.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 4) на 2 797,00 грн боргу;

з 19.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 5) на 10 507,00 грн боргу;

з 22.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 6) на 2 812,00 грн боргу;

з 28.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 7) на 18 664,00 грн боргу;

з 02.02.2022 по 20.08.2022 (борговий період 8) на 2 565,00 грн боргу.

Приписами ст. ст. 612, 625 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду наведеного вище, враховуючи передбачений договором строк розрахунків та, відповідно, визначений судом вище момент виникнення обов`язку по оплаті товару за кожною з видаткових накладних, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат у боргових періодах 1, 2, 5, 8 за дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи, а тому суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення коштів в межах вказаних позивачем періодів:

з 03.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 1) на 3 788,94 грн боргу;

з 05.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 2) на 7 045,00 грн боргу;

з 12.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 3) на 34 442,00 грн боргу;

з 15.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 4) на 2 797,00 грн боргу;

з 21.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 5) на 10 507,00 грн боргу;

з 22.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 6) на 2 812,00 грн боргу;

з 28.01.2022 по 20.08.2022 (борговий період 7) на 18 664,00 грн боргу;

з 04.02.2022 по 20.08.2022 (борговий період 8) на 2 565,00 грн боргу.

Оскільки арифметично правильний розмір 3% річних, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів, з урахуванням вказаного вище, складає 1 467,45 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 469,92 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 467,45 грн.

Водночас оскільки розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів, з урахуванням вказаного вище, складає 15 608,39 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 10 963,38 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно ст. 129 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В розрізі зазначеного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- приписами статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі;

- відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 гривень;

- за подання у 2022 році до господарського суду позовної заяви, зокрема, майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 481,00 гривень, а тому за подання відповідного позову про стягнення з відповідача 95 057,44 грн необхідний до сплати розмір судового збору складає 2 481,00 грн, оскільки 1,5% від 95 057,44 грн складає 1 425,86 грн та є меншим від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідний позов подано до суду - 2022 рік.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЛК-Прім (09109, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ СКВИРСЬКЕ ШОСЕ, будинок 176, ідентифікаційний код 40942477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька дистрибуційна компанія (21007, Вінницька обл., місто Вінниця(з), вул.Янгеля Академіка, будинок 4, кабінет 213, ідентифікаційний код 33892171):

- 82 624 (вісімдесят дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн 14 коп. вартості неоплаченого товару;

- 1 467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн 45 коп. 3% річних;

- 10 963 (десять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн 38 коп. інфляційних втрат;

- 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 94 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 03.01.2023.

Суддя В.А. Ярема