Ухвала

від 13.12.2022 по справі 203/2107/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2107/22

Провадження № 1-кп/0203/626/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ;

при секретарі - ОСОБА_2 ;

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ;

обвинуваченого - ОСОБА_4 ;

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12012040670000689, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 грудня 2012 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказаний обвинувальний акт з додатками.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, зокрема, з підстав неправильно визначеної підсудності, оскільки вона вже була визначена раніше та обвинувальний акт направлено судом апеляційної інстанції на розгляд в Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, де і здійснювалося судове провадження. Однак, після виконання прокурором ухвали Красногвардійського районного суду від 19.11.2021 року про повернення прокурору обвинувального акту, його було скеровано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника та просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Крім іншого зазначила, що обвинувальний акт підсудний Кіровському районному суду м. Дніпропетровська, оскільки нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване у м. Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграду, 10, у заволодінні яким обвинувачується ОСОБА_4 , знаходиться на території Центрального району м. Дніпра.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України.

Одним із рішень, які вправі ухвалити суд у підготовчому судовому засіданні, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, є рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України вказане питання підлягає першочерговому з`ясуванню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правило підсудності.

А відтак, всі інші питання, у тому числі щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, різного роду клопотань, зокрема, й про повернення обвинувального акту прокурору, мають вирішуватися належним судом, у зв`язку з чим, дані питання наразі не можуть розглядатися.

Положеннями ст. 32 КПК України, визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме, в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Атлант» використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки та у заволодінні майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є більш тяжким, ніж, передбачене ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, вважається закінченим з моменту заволодіння майном або придбанням права на майно.

Тобто, його склад є матеріальним, що передбачає наслідки, як обов`язковий елемент його об`єктивної сторони.

Таким чином, місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, є місце заволодіння майном або права на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За вимогами ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як вбачається з обвинувального акту, «… ОСОБА_4 , на підставі рішення суду, що ухвалено за поданою ним позовною заявою та додатками на обґрунтування вказаної позовної заяви, здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване у АДРЕСА_1 , загальною площею 442,3 кв.м. за ТОВ «Атлант».

Враховуючи те, що в обвинувальному акті мова йде про заволодіння нерухомим майном, дане кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , вважається закінченим з моменту державної реєстрації речових прав на нього.

Разом з тим, обвинувальний акт не містить інформації з приводу органу, який здійснив реєстрацію, та його місцезнаходження, у зв`язку з чим, місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, що в свою чергу, може призвести до розгляду кримінального провадження судом, якому не підсудна справа.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, про що не заперечувала і прокурор, що раніше по вказаному кримінальному провадженню Дніпровським апеляційним судом вже двічі було визначено підсудність за Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська (а.с. 152-153), який і здійснював кримінальне провадження до постановлення ухвали від 19.11.2021 року про повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_4 для усунення виявлених недоліків протягом 10 днів. Вказана ухвала набрала чинності 29.11.2021 року.

Згідно ч.5 ст.34 КПК України, спори про підсудність між судами не допускаються.

Однак, після усунення недоліків, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 було скеровано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Відтак, суд вважає, що вказаний обвинувальний акт направлено до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з порушенням правил територіальної підсудності.

Аналізуючи вищенаведене, з метою недопущення порушення територіальної підсудності кримінального провадження, з урахуванням вимог ст.ст.32,34 КПК України, є достатні підстави для направлення обвинувального акта відносно ОСОБА_4 до Дніпровського апеляційного суду, для визначення підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 314 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12012040670000689, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 грудня 2012 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1 КК України, направити до Дніпровського апеляційного суду, для визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1