Рішення

від 12.12.2022 по справі 160/14814/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Справа № 160/14814/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 3762 від 03.02.2022 року;

зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (код ЄДРПОУ в адреса: пр. Слобожанський, 129/164, м. Дніпро, 49052) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) суму сплаченого судового збору в розмірі 2481,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначено, що 31 січня 2022 року на виконання рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку від 20.01.2022 №1756 товариством з обмеженою відповідальністю «Бромікс» було складено повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 31.01.2022 №1756, та надіслано у електронному виді пояснення щодо відповідності до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та реєстрації зупинених податкових накладних а також надані копії відповідних документів.

03 лютого 2022 року відповідачем прийнято рішення №3762, зі змісту якого слідує відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставами для включення позивача до переліку ризикових платників податку стало надання повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризикованості платника податку у неповному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» вважає, що рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3762 від 03.02.2022 підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, з огляду на що звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

17 жовтня 2022 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№73802/22, в якому останній вважає, що доводи викладені у позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

31.01.2022 ТОВ «Бромікс» (код 35394852) подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копії документів щодо господарської діяльності підприємства.

Згідно отриманих пояснень ТОВ «Бромікс» (код 35394852) здійснює виробництво та продаж/реалізацію хімічної продукції: змащувально-охолоджувальна рідина «Stanex-O» (код УКТЗЕД 3403); змащувально-охолоджувальна рідина «Stanex-S» (код УКТЗЕД 3403); змащувально-охолоджувальна рідина «STANEX» (код УКТЗЕД 3403); паста ріжуча універсальна «STANEX» (код УКТЗЕД 3403); рідини від налипання зварних крапель «Бромікс» (код УКТЗЕД 3403).

В ході розгляду отриманих від платника копій документів встановлено, що підприємством ТОВ «БРОМІКС» (код 35394852) не надано документи по взаємовідносинам з ризиковими контрагентами ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ» (код 42408161) та ТОВ «ТИТАНТОРГ» (код 44175873) (договори, платіжні доручення, видаткові накладні, ТТН, оборотно сальдові відомості по рахункам № №28, 361, 631 та іншім, тощо).

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає що висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» - позивач, код ЄДРПОУ 35394852, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та є платником податків, зборів (обов`язкових платежів).

Основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.

20 січня 2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1756.

Підставами для включення позивача до переліку ризикових платників податку послугувало встановлення інформації з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ» та ТОВ «ТИТАНТОРГ».

31 січня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» скористалося правом, визначеним Порядком № 1165, та подало до відповідача повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копії документів щодо господарської діяльності підприємства.

Згідно отриманих пояснень вбачається, що ТОВ «Бромікс» (код 35394852) здійснює виробництво та продаж/реалізацію хімічної продукції: змащувально-охолоджувальна рідина «Stanex-O» (код УКТЗЕД 3403); змащувально-охолоджувальна рідина «Stanex-S» (код УКТЗЕД 3403); змащувально-охолоджувальна рідина «STANEX» (код УКТЗЕД 3403); паста ріжуча універсальна «STANEX» (код УКТЗЕД 3403); рідини від налипання зварних крапель «Бромікс» (код УКТЗЕД 3403).

Проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено, що ТОВ «Бромікс» отримано податкові накладні від контрагентів, які включені до переліку ризикових СГ, а саме:

ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ» (код 42408161, - 2033.ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛ. (ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ Р. М.ХАРКОВА - вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля) - придбання здійснено на суму ПДВ 204,3тис. грн. (42,3%): Рідина ПМС-200 (код УКТЗЕД 3403), Блок клапанів до насосу гідравлічного ручного, Гідравлічна насосна станція, Домкрат гідравлічний, Калібр-пробка різьбова, Кислота олеїнова, Комплект (пуансон-матриця), Комплект круглих матриць, Масло гідравлічне, Матриці до пресу та інше. Підприємство включено до переліку ризикових СГ 09.12.2021.

ТОВ «ТИТАНТОРГ» (код 44175873, 2033. ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛ. (ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ Р. М.ХАРКОВА, вид діяльності - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів) - придбання здійснено на суму ПДВ 28,4тис. грн. (5,9%); Рідина ПМС-200. Підприємство включено до переліку ризикових СГ 18.01.2022.

03 лютого 2022 року відповідачем прийнято рішення №3762, зі змісту якого слідує відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставами для включення позивача до переліку ризикових платників податку стало надання повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризикованості платника податку у неповному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року по справі №160/3228/22 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1756 від 20.01.2022 року, зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» вважає, що рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3762 від 03.02.2022 підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, з огляду на що звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Внесення інформації до баз даних інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий п.74.1 сг.74 Податкового кодексу України ).

Перелік інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Однак, які вбачається з оскаржуваного рішення, вказане поле містить наступну податкову інформацію «Підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризикованості платника податку у неповному обсязі».

Суд зазначає, що у формі заповнення бланку рішення зазначено, що у разі відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно розшифрувати, яка саме інформація стала підставою для таких висновків. Тобто, обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. У даному випадку саме яких документів не додано.

Однак, з рішення № 3762 від 03.02.2022 вбачається, що в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, то воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, оскільки не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Вищезазначене кореспондується із усталеною практикою Верховного Суду у постановах від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20 та № 640/10988/20.

Суд зазначає, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку №1165).

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характеру цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Суд також звертає увагу, що приймаючи рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, не є реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Слід відокремити той факт, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. Відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення № 3762 від 03.02.2022 не містить, а відповідачем не наведено жодних обґрунтувань щодо наявності передбачених законодавством підстав для віднесення позивача до переліку платників податків з ознаками ризиковості, як і не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Крім того, суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року по справі №160/3228/22 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1756 від 20.01.2022 року, зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені в рішенні суду по справі №160/3228/22 мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи по суті.

Відтак, рішення № 3762 від 03.02.2022 не можна визнати таким, що відповідає вимогам ч.2ст.2 КАС України, отже, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої УкраїноюЗаконом від 17.07.1997 року №475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 3762 від 03.02.2022.

З метою ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача, що відповідає положенням ч.ч.2,3ст.245 КАС України, суд також вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вбачає за необхідне адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» задовольнити у повному обсязі.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог ч.1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2481,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням АТ КБ «Приват Банк» №1209 від 22 вересня 2022 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (код ЄДРПОУ 35394852) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Поняття витрат на професійну правничу допомогу та порядок їх розподілу між сторонами визначеніст.134 КАС України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Необхідно зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року, у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року, у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається із наданих позивачем документів, фактичні витрати на професійну правову допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до суду надано:

- копію договору про надання правової допомоги б/н від 03 серпня 2022 року;

- копію акту про прийняття-передачу наданих послуг від 03 серпня 2022 року.

Згідно з положеннями ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням того, що справа розглядалась за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тобто, без проведення судових засідань, з урахуванням відсутності складеної відповіді на відзив представником позивача, суд вважає, що понесені витрати позивача на правову допомогу адвоката не співмірні зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд вважає за можливе стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (код ЄДРПОУ 35394852) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03 лютого 2022 року №3762 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (код ЄДРПОУ 35394852) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (код ЄДРПОУ 35394852) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (код ЄДРПОУ 35394852) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (код ЄДРПОУ 35394852) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник