Рішення

від 09.12.2022 по справі 369/15282/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15282/21

Провадження № 2/369/2529/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді:Волчко А.Я.,

за участю секретаря:Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Альянс Вест Плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2021 року позивач Акціонерне товариство "Універсал банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Альянс Вест Плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 12 жовтня 2021 року представником банку після моніторингу офіційного сайту СЕТАМ стало відомо, що майно, яке знаходиться на балансі банку від 27.06.2019. А саме 27.06.2019 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районногонотаріального округКиївського областізареєстровано домоволодіння,площею 361.5кв.м.та земельнаділянка,площею 0.0984га,К/Н3222486603:02:002:0063,за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Універсал Банк» (свідоцтво про право власності та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

По сьогоднішній день майно, а саме домоволодіння, площею 361.5 кв. м. та земельна ділянка, площею 0.0984 га, К/Н 3222486603:02:002:0063, за адресою: АДРЕСА_1 , належить АТ «Універсал Банк» та не відчужувалося.

24 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 068-2008-054, відповідно до якого Позичальник отримав кредит в розмірі 202 940,00 доларів СІІІА, строком до 10.01.2028 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за договором щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій є : іпотека нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Для забезпечення виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором № 068- 2008-054 від 24.01.2008 року між ВАТ «Універсал Банк»» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 24.01.2008 року.

Відповідно доп.1.1договору іпотекиіпотекодавець передаєв іпотекунаступне нерухомемайно,а саме:квартира,загальною площею197,70кв.м.,житловою площею84,40кв.м.,що складаєтьсяз 5жилих кімнатта знаходитьсяза адресою АДРЕСА_2 .,яка належитьіпотекодавцю направі власностіна підставісвідоцтва проправо власності,виданого 22.03.2007року Головнимуправлінням житловогозабезпечення Виконавчогооргану Київськоїміської радина підставіНаказу Головногоуправління житловогозабезпечення від03.03.2007року №393-С/КІта зареєстровано27.03.2007рокуКомунальним підприємством КМБТІ за № о.283-312 за реєстровим №9682.

14березня 2008року міжБанком таПозичальникомбуло укладено кредитний договір №068-2008-663, відповідно до якого Позичальник отримав кредит в розмірі 393 460,00 шв. франків, строком до 10.03.2032 року зі сплатою відсотків за користування кредитом. 10.04.2010 р. та 30.04.2010 р. до вказаних кредитних договорів були укладені додаткові угоди, в яких узгоджувалася зміна розміру плати за користування кредитом.

За умовами п.3.2 Кредитних договорів забезпеченням виконання зобов`язань за договорами є іпотека нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Вказане підтверджено договорами іпотеки від 24.01.2008 р. та від 14.03.2008 р. відповідно.

Наявність у ПАТ «Універсал Банк» вимог до Позичальника та Поручителя в рамках заявлених позовних вимог, доведеність розміру та обґрунтованість нарахування кредитної заборгованості встановлена судовими рішеннями Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2013 року та від 12.04.2016 року, що відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

На сьогоднішній день зобов`язання за кредитними договорами не виконані.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2021 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.05.2022 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У зв`язку із відсутністю заперечень представника позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст.280-281Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України).

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПКУкраїни датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено,що 24січня 2008року міжБанком та ОСОБА_2 укладенокредитний договір№ 068-2008-054,відповідно доякого Позичальникотримав кредит в розмірі 202 940,00 доларів СІІІА, строком до 10.01.2028 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за договором щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій є: іпотека нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Для забезпечення виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором № 068-2008-054 від 24.01.2008 року між ВАТ «Універсал Банк»» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 24.01.2008 року.

Відповідно доп.1.1договору іпотекиіпотекодавець передаєв іпотекунаступне нерухомемайно,а саме:квартира,загальною площею197,70кв.м.,житловою площею84,40кв.м.,що складаєтьсяз 5жилих кімнатта знаходитьсяза адресою АДРЕСА_2 .,яка належитьіпотекодавцю направі власностіна підставісвідоцтва проправо власності,виданого 22.03.2007року Головнимуправлінням житловогозабезпечення Виконавчогооргану Київськоїміської радина підставіНаказу Головногоуправління житловогозабезпечення від03.03.2007року №393-С/КІта зареєстровано27.03.2007рокуКомунальним підприємством КМБТІ за № о.283-312 за реєстровим №9682.

14березня 2008року міжВАТ «УніверсалБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №068-2008-663, відповідно до якого Позичальник отримав кредит в розмірі 393 460,00 швейцарських франків, строком до 10.03.2032 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.

За умовамип.3.2Кредитних договорівзабезпеченням виконаннязобов`язань задоговорами єіпотека нерухомогомайна,розташованого заадресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Зобов`язання за кредитними договорами на день подання позову не виконані.

Наявність у ПАТ «Універсал Банк» вимог до Позичальника та Поручителя в рамках заявлених позовних вимог, доведеність розміру та обґрунтованість нарахування кредитної заборгованості встановлена судовими рішеннями Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2013 року та від 12.04.2016 року, що відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до свідоцтва від 27 червня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2221, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Свяштошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О., приватним нотаріусом посвідчено, що АТ «Універсал Банк» належить на праві власності майно, що складається з земельної ділянки, кадастровий номер 3222486603:02:002:0063, загальною площею 0,984 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та житлового будинку, загальною площею 361,5 кв. м., житловою площею 125,7 кв. м., з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки майно не реалізоване/торги не відбулися і стягувач АТ «Універсал Банк» виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2 , на підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого 14.03.2008 року Захарченко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за зареєстрованим № 449.

Згідно звитягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно про реєстраціюправа власності№171936961від 27.06.2019року,право власностіна земельнуділянку з кадастровим номером: 3222486603:02:002:0063, загальною площею 0,984 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 27 червня 2019 року за АТ «Універсал Банк», як приватна власність.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 171943512 від 27.06.2019 року, право власності на житловий будинок, загальною площею 361,5 кв. м., житловою площею 125,7 кв. м., з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 27 червня 2019 року зареєстрований за АТ «Універсал Банк», як приватна власність.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2013 року ЄУН 205/9019/13-ц було відмовлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 та ТОВ «Фірма «Альянс Вест Плюс» про стягнення грошових коштів, а зустрічні позовні вимоги задоволено частково.

Так, визнано договір поруки від 14.03.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 таким, що припинив свою дію.

Розподілено спільне часткове майно: домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 361,5 кв.м. між ТОВ «Фірма «Альянс Вест Плюс» та ОСОБА_2 на частку, належну ТОВ «Фірма «Альянс Вест Плюс» яка розташована за адресою: Київська область,Києво-Святошинськийрайон,село Нове,провулок Чкалова,будинок №3-а,кв.1, та частку належну ОСОБА_2 в розмірі 53,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Розподілено спільне часткове майно: квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 194,70 кв.м. між ТОВ «Фірма «Альянс Вест Плюс» та ОСОБА_2 на частку належну ТОВ «Фірма «Альянс Вест Плюс» в розмірі 169,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та частку належну ОСОБА_2 в розмірі 25,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Виділено в натурі частку та визнано право власності за ТОВ «Фірма «Альянс Вест Плюс», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 308,3 кв.м. із реконструйованого домоволодіння загальною площею 361,58 кв.м., виділена частка 308,3 кв.м., складається з наступних приміщень: 1-й поверх: 1 коридор - 19,14 кв.м.; 2 санвузол 9,3 кв.м., 3 санвузол 3,4 кв.м.; 4 кухня - 16,4 кв.м.; 5 житлова - 33, 4 кв.м.; 6 житлова - 24,0 кв.м.. Всього по 1 поверху: 105,6 кв.м.. 2-й поверх: 7 коридор - 15,9 кв.м.; 8 житлова - 16,5 кв.м.; 9 житлова 16,4 кв.м.; 10 коридор - 4,5 кв.м.; 11 житлова - 11,4 кв.м., 12 житлова - 24, 0 кв.м.; 13 санвузол - 12,3 кв.м.. Всього по 2 поверху: 101,0 кв.м. Підвал: І Приміщення - 9,8 кв.м.; ІІ Приміщення - 16,0 кв.м.; ІІІ Приміщення - 57,5 кв.м.; IV -18,4 кв.м.. Всього по підвалу: 101,7 кв.м., з відокремленням цієї частки в окрему квартиру розміром 308,36 кв.м.

Виділено в натурі частку та визнано право власності за ТОВ «Фірма «Альянс Вест Плюс», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 169,0 кв.м.із реконструйованої квартири, загальною площею 194, 7 кв.м , виділена частка площею 169,0 кв.м.складається з наступних 4 кімнат: 9-й поверх: 1 коридор - 5,0 кв.м; 2 передпокій - 22,1 кв.м.; 3 санвузол - 4,2 кв.м.; 4 кухні - 47,2 кв.м.; 5 комора 1,5 кв.м.; І лоджія - 1,8 кв.м. Всього по 9 поверху 81,8 кв.м. 10-й поверх: 6 житлова - 15,3 кв.м.; 7 передпокій - 22,4 кв.м.; 8 санвузол - 6,1 кв.м.. Всього по 10 поверху 43,8 кв.м. МП: 9 житлова 10,1 кв.м.; 10 житлова - 22,7 кв.м.; 11 житлова - 10,6 кв.м. Всього по МП : 43,4 кв.м. з відокремленням цієї частки будинку в окрему квартиру розміром 169,0 кв.м.;

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідно до Інформації довідки № 278460220 від 06.10.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12 квітня 2014 року на квартиру АДРЕСА_5 ,за ОСОБА_5 зареєстроване право приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу, серії та номер:1524, виданого 12 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Тетяною Анатоліївною.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року провадження № 22-ц/803/1467/18Справа № 205/9019/13-ц, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"задоволено; рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2013 року в частині задоволених зустрічних вимогскасовано; у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальність "Фірма "Альянс Вест Плюс" до, ОСОБА_3 про визнання договору таким, що припинив свою дію, розподіл майна, виділення частки в натурі та визнання права власності відмовлено. В іншій частині рішення - залишено без змін.

07 грудня 2018 року Постанова Дніпровського апеляційного суду набрала законної сили.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно п. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 року у справі № 757/13243/17 висловила правову позицію, що недотримання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відсутність повідомлення, передбаченого частиною першою статті 38 Закону України «Про іпотеку» є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Як зазначив, Верховний суд у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 345/2217/17, частиною першою статті 38 Закону України «Про іпотеку» визначено правові наслідки у вигляді відшкодування завданих збитків за невиконання іпотекодержателем умов щодо письмового повідомлення за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір, а саме відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків. Водночас стаття 38 Закону України «Про іпотеку» не містить обмежень щодо можливості застосування загальних положень, додержання яких є необхідним для чинності правочину (стаття 203 ЦК України). Отже, встановлення у частині 1 статті 38 Закону України «Про іпотеку» відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків не свідчить про обмеження щодо захисту порушеного права шляхом визнання правочину недійсним з підстав, визначених загальними нормами статті 215 ЦК України.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 ЦК України.

Відповідно до приписів згаданої статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Водночас способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту (тобто такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням), не заборонений законом.

Отже, остаточним результатом прийнятого судового рішення є поновлення порушеного права у спосіб, що обраний позивачем і не суперечить законодавству.

Стаття 38 Закону України «Про іпотеку» не містить обмежень щодо захисту порушеного права на придбання предмета іпотеки шляхом визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності.

Водночас такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним та визнання права прямо передбачені пунктами 1, 2 частини 2 статті 16 ЦК України, а тому позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом, використавши зазначені способи захисту.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 вказаного Закону (в редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом наведеної правової норми в чинній редакції (яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень в цій справі), на відміну від положень статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"в попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, на даний час способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності суд приходить до висновку, що при укладенні оспорюваного договору купівлі - продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені (в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку») не було додержано вимог ст. 203 ЦПК України та вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку» , а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 1681грн.60коп. Що стосується судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн., то вказані витрати документально не підтверджені, а тому не підлягають стягненню.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.4,12,13,80,81,141,263,265ЦПК України, Закону України «Про іпотеку, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Альянс Вест Плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу - задовольнити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири квартиру АДРЕСА_5 , укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмежено відповідальністю «Фірма «Альянс Вест Плюс», серії та номер:1524, виданий 12 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Тетяною Анатоліївною.

Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 , за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, індексний номер: 12388918 від 12 квітня 2014 року від 16:13:13, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Тетяною Анатоліївною.

Скасувати запис про право власності за номером 5334112 від 12 квітня 2014 року державного реєстратора приватного нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульськової Тетяни Анатоліївни , про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме кватиру АДРЕСА_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Альянс Вест Плюс" на користь Акціонерного товариства "Універсал банк" судовий збір у розмірі 6810 грн. 00 коп. в рівних частках по 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. з кожного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство"УніверсалБанк",код ЄДРПОУ: 21133352, адреса:Автозаводська,54/19 ,Київ , 04114.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач 2:ТОВ "Фірма Альянс Вест Плюс", код ЄДРПОУ: 31119542, адреса: м. Дніпро? вул. Запорізьке шосе 60 оф 234.

Суддя: А.Я. Волчко