Постанова

від 26.12.2022 по справі 2-362/10

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-362/10 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С. Провадження № 22-ц/802/1066/22 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л.В., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою.

Покликався на те, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. перебувають виконавчі провадження за №55839956 та 55774033 по виконанню виконавчих листів №1461 та №1462 у справі за позовом ВАТ «БМ Банк» до ОСОБА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, виданих 30 березня 2010 року Луцьким міськрайонним судом про стягнення з нього на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором №4/58/240408 від 24 квітня 2008 року в розмірі 778864 грн 49 коп. та витрат за сплачений судовий збір - 567 грн і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 40 грн.

Також вказував, що з 27 липня 2017 року на виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області перебувало виконавче провадження № 54393098 по виконанню виконавчого напису №486 від 20 квітня 2010 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., про звернення стягнення на незавершене будівництво адміністративно-складське приміщення та магазин готовністю 32% /А-3/ та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 0710100000:22:027:0052, що належить на праві власності майновому поручителю ПФ «Сунар» в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №4/58/240408 від 24 квітня 2008 року. 19 вересня 2017 року в зв`язку з поданням стягувачем ПАТ «БМ Банк» заяви про повернення виконавчого документу, державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Луцьк було винесено постанову про повернення вказаного виконавчого документу стягувачу та закінчення виконавчого провадження №54393098.

Крім того боржник ОСОБА_1 зазначав, що 05 жовтня 2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С. повторно було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису №486 від 20 квітня 2010 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., про звернення стягнення на вище зазначене майно та вирішено стягнути суму основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10509,57 доларів США та 500 гривень.

07 лютого 2020 року ДП «Сетам», за поданням приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С., було проведено прилюдні електронні торги по лоту №401542 з реалізації предмету іпотеки незавершеного будівництва адміністративно-складського приміщення та магазину готовністю 32% /А-3/ та земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 0710100000:22:027:0052, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . В результаті проведених торгів та реалізації майна було задоволено вимоги стягувача за кредитним договором №4/58/240408 від 24 квітня 2008 року у розмірі 1645820 грн 18 коп.

Ураховуючи наведене, зокрема те, що заборгованість була фактично погашена за рахунок коштів виручених від реалізації вказаного вище нерухомого іпотечного майна, належного іпотекодавцю Приватній фірмі «Сунар», та вважаючи, що правових підстав для продовження стягнення заборгованості у виконавчих провадженнях №55839956 та №55774033 немає, ОСОБА_1 просив суд визнати виконавчі листи №1461 та №1462, видані 30 березня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі про стягнення з нього на користь ПАТ «БМ Банк» (правонаступник якого ПАТ «ВТБ Банк») заборгованості за кредитним договором від 24 квітня 2008 року в розмірі 778864 грн 49 коп. та судових витрат на загальну суму (567+40) = 607 грн такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2022 року в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню відмовлено.

Вважаючи ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, боржник ОСОБА_1 просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував тієї обставини, що кредитна заборгованість вже погашена у повному обсязі за рахунок реалізованого з прилюдних торгів іпотечного майна і подальше стягнення неіснуючої заборгованості призведе до подвійного стягнення боргу.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Заслухавши пояснення боржника ОСОБА_1 , дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що виконавчі листи, які боржник просить визнати такими, що не підлягають виконанню, були видані на примусове виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості і правові підстави для визнання даних виконавчих листів таким, що не підлягають виконанню, передбачені чинним процесуальним законодавством, відсутні.

Такий висновок суду є правильний.

З наявного в матеріалах справи заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2010 року, яке набрало законної сили, встановлено, що з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ВАТ «БМ Банк» солідарно було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 24 квітня 2008 року в розмірі 778864 грн 49 коп. та з кожного по 567 грн судового збору і по 40 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання даного рішення суду 30 березня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області були видані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 кредитної заборгованості в розмірі 778864 грн 49 коп. та судових витрат за сплачений судовий збір по 567 грн і по 40 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Також, як убачається з матеріалів справи, 12 та 19 лютого 2018 року, на підставі виконавчих листів № 1461, 1462 від 30 березня 2011 року, приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №55774033, №55839956 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» сплаченого судового збору 567 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 40 грн. та заборгованості за кредитним договором №4/58/240408 від 24 квітня 2008 року в розмірі 778864 грн 49 коп., і стягнення з останнього винагороди приватного виконавця в сумі 77886 грн 45 коп.

Крім того встановлено, що 20 квітня 2010 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сергеєвим О. О. було видано виконавчий напис № 486 про звернення стягнення на незавершене будівництво адміністративно-складське приміщення та магазин готовністю 32% /А-3/ та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 0710100000:22:027:0052, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , і належать на праві власності майновому поручителю ПФ «Сунар» в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №4/58/240408 від 24 квітня 2008 року.

05 жовтня 2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № 486 від 20 квітня 2010 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., про звернення стягнення на вище зазначене нерухоме майно та вирішено стягнути суму основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10 509,57 доларів США та 500 гривень.

07 жовтня 2019 року ухвалою Волинського окружного адміністративного суду у виконавчому провадженні по виконанню вище зазначеного виконавчого напису нотаріуса було проведено заміну стягувача АТ «ВТБ Банк» на ОСОБА_5

07 лютого 2020 року ДП «Сетам» за поданням приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. було проведено прилюдні електронні торги по лоту № 401542 з реалізації предмету іпотеки незавершеного будівництва адміністративно-складськьго приміщення та магазину (раніше буд 9) готовністю 38 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 0710100000:22:027:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належали на праві власності Приватній фірмі «Сунар».

В результаті проведених торгів та реалізації майна було задоволено вимоги стягувача за кредитним договором №4/58/240408 від 24 квітня 2008 року у розмірі 1645820 грн 18 коп. та стягнуто основну винагороду приватного виконавця в сумі 164458 грн 22 коп.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як визначено ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як випливає зі змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року, а також зазначено Верховним Судом у постанові від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. До підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню) відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа, або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин:

- помилковість видачі виконавчого листа;

- боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився;

- обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Отже, врахувавши наведені норми матеріального права та встановивши те, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та ст. 432 ЦПК України обставини для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, відсутні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана боржником ухвала суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її зміни чи скасуванняя не вбачає.

Доводи апеляційної скарги боржника ОСОБА_1 не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді