Рішення

від 29.12.2022 по справі 260/873/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 грудня 2022 року м. Ужгород№ 260/873/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - Дудурич І.В.;

представник відповідача - Вахатова І.О.,

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, третя особа - Виконуючий обов`язки голови Державної служби України з питань праці - Дегнера І.А., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, третя особа - Виконуючий обов`язки голови Державної служби України з питань праці - Дегнера І.А., а саме просив визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки голови Державної служби України з питань праці №17-кт від 27.01.2022 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 січня 2022 року виконуючим обов`язки голови Служби Дегнерою Ігорем Анатолійовичем накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що підтверджується наказом №17-кт від 27.01.2022 року, однак позивач вказує на те, що таке дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці якщо минув один рік після його вчинення. Зазначає про те, що обов`язок по передачі корпоративних прав у виник 02.10.2015 року, тобто на наступний день після спливу тридцяти денного строку визначеного законом після призначення на посаду. Крім того, вказує, що подав декларації про майновий стан за 2015-2020 роки, в яких відображав корпоративні права в ТДВ "Білоцерківський кар`єкр", а тому відповідачу було відомо про наявність у нього таких прав, так як у Державній службі України з питань праці наявна особа, яка відповідальна за контроль за дотриманням корупційного законодавства.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

11 травня 2022 року відповідачами подано пояснення на позовну заяву, із змісту яких вбачається, що такий вважає позов безпідставним та необґрунтованим. Відповідач вказує на те, що при аналізі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських Сформувань встановлено, що ОСОБА_1 має корпоративні права у Товаристві з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар`єр»(код ЄДРПОУ 00292480). Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції станом на 23,11,2015) особи, Зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. Договір про передачу в управлінні корпоративних прав Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар`єр» було укладено ОСОБА_1 лише 10.08.2021 року, чим порушено вимоги частини першої статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» щодо строків передачі наявних корпоративних прав. Відповідно до частини першої статті 65 1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачається неналежне виконання актів органів державної влади, яке полягає у порушенні строку передачі в управління іншій особі належних йому корпоративних прав.

30 червня 2022 року представником позивача подано заперечення на поясненя.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено таку до судового розгляду.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , заступник начальник Управління Держпраці у Закарпатській області, призначений на посаду наказом Держпраці від 23.11.2015 року № 124-кт «Про призначення заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області» (а.с. 143).

08 листопада 2021 року на адресу відповідача надійшов припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.11.2021 № 31-01/116-21 року.

Із вищевказаного припису вбачається, що при аналізі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських Сформувань встановлено, що ОСОБА_1 має корпоративні права у Товаристві з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар`єр» (код ЄДРПОУ 00292480).

Договір про передачу в управління корпоративних прав Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар`єр» було укладено ОСОБА_1 10.08.2021 року, чим порушено вимоги частини першої статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» щодо строків передачі наявних корпоративних прав.

Відповідач, у діях ОСОБА_1 вбачає неналежне виконання актів органів державної влади, яке полягає у порушенні строку передачі в управління іншій особі належних йому корпоративних прав, а відтак застосував дисциплінарне стягнення до позивача (шляхом видачі наказу від 27.01.2022 № 17-кт «Про накладення дисциплінарного стягнення на Володимира Горєва»), який і став предметом розгляду вказаної справи.

Разом з тим, судом встановлено, що 28.01.2022 року доповнено наказову частину наказу Держпраці від 27.01.2022 року №17-кт "Про накладення дисциплінарного стягнення на Володимира Горєва" новим абзацом такого змісту: "вважати днем накладення дисциплінарного стягнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності".

Вирішуючи правомірність оскаржуваного наказу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом та розгляду справи судами попередніх інстанцій; далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Правовий статус позивача як державного службовця, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, врегульовано Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Як передбачено статтею 8 Закону №889-VIII, державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частиною першою статті 64 Закону №889-VII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є, зокрема невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5).

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина перша статті 66 Закону №889-VIII).

Отже, єдиною підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частиною першою статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (частина друга статті 73 Закону №889-VII).

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону №889-VIII, зокрема, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця, дисциплінарне стягнення може бути застосоване не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку, а також не застосовується після спливу одного року після його вчинення, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину державного службовця, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом №889-VIII права державного службовця на участь у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з`ясування певних обставин та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з оскаржуваним наказом стало подання Дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 .

Так, під час розгляду вказаної дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 , заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області дисциплінарного поступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме: неналежне виконання вимог ч. 1 ст. 36 Закону України "Про запобігання корупції", яке полягає у порушенні строку передачі управління іншій особі належних йому корпоративних прав.

При цьому, як встановлено судом, підставою для порушення дисциплінарного провадження слугував припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.11.2021 року №31-01/116-21 у порядку п. 5 3 ч. 1, ч. 6 ст. 12 Закону України "Про запобігання корупції".

Зі змісту подання Дисциплінарної комісії та оскаржуваного наказу слідує, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку полягала у порушенні строку передачі в управління іншій особі належних йому корпоративних прав.

Суд вказує на те, що 01.09.2015 року позивач був призначений на посаду в Управління Депржпраці у Закарпатській області, а отже 02.10.2015 року, тобто на наступний день після спливу тридцятиденного строку визначеного Законом України "Про запобігання корупції" у позивача виник обов`язок щодо передачі корпоративних прав.

Отже, враховуючи вимоги ст. ст. 65, 74 Закону України "Про державну службу" суд вказує на те, що з моменту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, минуло більше одного року, а відтак відповідач не повинен був застосувати до позивача дисциплінарне стягнення.

Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність наказу від 27 січня 2022 року №17-кт "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", та похідного від нього наказу від 28 січня 2022 року №18-кт "Про внесення змін до наказу Держпраці від 27.01.2022 року №17-кт".

Таким чином, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, третя особа - Виконуючий обов`язки голови Державної служби України з питань праці - Дегнера І.А. - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки Голови Державної служби України з питань праці № 17-кт від 27 січня 2022 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на Володимира Горєва".

Визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки Голови Державної служби України з питань праці № 18-кт від 28 січня 2022 року "Про внесення зміни до наказу Держпраці від 27.01.2022 року №17-кт".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 січня 2023 року.

СуддяС.А. Гебеш