Постанова

від 28.03.2023 по справі 260/873/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/873/22 пров. № А/857/2589/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача виконувач обов`язків Голови Державної служби України з питань праці Дегнера Ігор Анатолійович про визнання протиправним та скасування наказу,-

суддя у І інстанціїГебеш С.А.,

час ухвалення судового рішення 16 год 03 хв,

місце ухвалення судового рішенням. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення 04 січня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків Голови Державної служби України з питань праці (далі Держпраці) №17-кт від 27 січня 2022 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 ».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 260/873/22 позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що з моменту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку минуло більше одного року, а відтак Держпраці було не вправі застосувати до позивача дисциплінарне стягнення. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність оспорюваного наказу від 27 січня 2022 року №17-кт «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » та похідного від нього наказу від 28 січня 2022 року №18-кт «Про внесення змін до наказу Держпраці від 27.01.2022 року №17-кт».

Держпраці у своїй апеляційній скарзі просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що ОСОБА_1 після призначення на посаду не виконав вимоги частини 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700-VII) щодо строків передачі наявних у нього корпоративних прав у ТОВ «Білоцерківський кар`єр» (код ЄДРПОУ 00292480).

08 листопада 2021 року на адресу Держпраці надійшов припис Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) від 04 листопада 2021 року №31-01/116-21, у якому зазначено, що при аналізі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_1 має корпоративні права у ТОВ «Білоцерківський кар`єр» (код ЄДРПОУ 00292480).

Договір про передачу в управлінні корпоративних прав ТОВ «Білоцерківський кар`єр» було укладено ОСОБА_1 тільки 10 серпня 2021 року.

У діях позивача дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку через неналежне виконання вимог частини 1 статті 36 Закону № 1700-VII та рекомендовано суб`єкту призначення застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Відтак, Держпраці діяла виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством України.

Представник Держпраці у судовому засіданні апеляційного суду цу режимі відеоконференції підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржника.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , заступник начальник Управління Держпраці у Закарпатській області, був призначений на посаду наказом Держпраці від 23 листопада 2015 року № 124-кт «Про призначення заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області».

10 серпня 2021 року ОСОБА_1 уклав договір управління майном (корпоративними правами) із ОСОБА_3 , яким передав в управління корпоративні права ТОВ «Білоцерківський кар`єр».

08 листопада 2021 року на адресу відповідача надійшов припис НАЗК від 04 листопада 2021 року № 31-01/116-21 року, у якому вказано, що при аналізі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було встановлено, що позивач має корпоративні права у ТОВ «Білоцерківський кар`єр» (код ЄДРПОУ 00292480).

Відповідач при проведенні дисциплінарного провадження дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 строку передачі в управління іншій особі належних йому корпоративних прав, встановленого частиною 1 статті 36 Закону № 1700-VII, та застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани наказом від 27 січня 2022 року № 17-кт «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 ».

28 січня 2022 року наказову частину наказу від 27 січня 2022 року №17-кт «Про накладення дисциплінарного стягнення на Володимира Горєва» Держпраці доповнено новим абзацом такого змісту: «вважати днем накладення дисциплінарного стягнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності».

ОСОБА_1 вважав наказ Держпраці від 27 січня 2022 року №17-кт про накладення на нього дисциплінарного стягнення протиправним та звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, регламентовано положеннями Закону України «Про державну службу» (далі Закон №889-VІІІ).

Приписами частини 1 статті 5 Закону № 889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом (частина 2 статті 5 Закону №889-VIII).

Згідно із частиною 5 статті 5 Закону № 889-VIII на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

За приписами частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

За правилами частини 1 статті 64 Закону № 889-VII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до приписів частини 1 статті 65 Закону № 889-VII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Як передбачено частиною 1 статті 66 Закону № 889-VII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Згідно із приписами частини 1 статті 36 Закону № 1700-VII у редакції на час виникнення спірних правовідносин особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 статті 3 Закону № 1700-VII встановлено, що до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено, зокрема, посадових та службових осіб інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим.

Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності оспорюваним наказом Держпраці №17-кт від 27 січня 2022 року з огляду на встановлення порушення ним вимог частини 1 статті 36 Закону № 1700-VII через недотримання встановленого строку передачі управління іншій особі належних йому корпоративних прав.

При цьому позивачем не заперечується те, що він був призначений на посаду заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області наказом Держпраці від 23 листопада 2015 року № 124-кт, а отже на виконання вимог частини 1 статті 36 Закону № 1700-VII був зобов`язаний у 30-денний строк передати належні йому корпоративні права у ТОВ «Білоцерківський кар`єр».

Разом із тим, фактично передача таких прав була оформлена лише 10 серпня 2021 року шляхом укладення договору управління майном (корпоративними правами) із ОСОБА_3 .

При задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до приписів частини 5 статті 74 Закону № 889-VII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Відтак, оскільки з моменту вчинення позивачем дисциплінарного проступку минуло більше одного року, то відповідач не мав права застосовувати до нього дисциплінарне стягнення.

Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає помилковими з огляду на таке.

На адресу Держпраці припис НАЗК від 04 листопада 2021 року №31-01/116-21 надійшов 08 листопада 2021 року.

На переконання апеляційного суду, покладений на ОСОБА_1 приписами частини 1 статті 36 Закону № 1700-VII обов`язок був ним виконаний лише 10 серпня 2021 року шляхом укладення договору управління майном (корпоративними правами) із ОСОБА_3 (т.1 а.с. 151-152) і саме із цієї дати слід обчислювати присічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачений частиною 5 статті 74 Закону № 889-VII.

Відтак, оспорюваний наказ від 27 січня 2022 року №17-кт «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » та похідний від нього наказу від 28 січня 2022 року №18-кт «Про внесення змін до наказу Держпраці від 27.01.2022 року №17-кт» були винесені відповідачем у межах встановленого Законом № 889-VII строку, а висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача права на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача із зазначених підстав не відповідає фактичним обставинам справи.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці задовольнити.

Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 260/873/22 та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 29 березня 2023 року.