Постанова

від 21.12.2022 по справі 569/5399/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 569/5399/20

провадження № 61-7682св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама», Приватне підприємство «Буд Кепітал Менеджмент»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Дочірнє підприємство «Градобуд - Рівне»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року у складі судді Першко О. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» (далі - ОК Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама»), Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» (далі - ПП «Буд Кепітал Менеджмент»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» (далі - ДП «Градобуд-Рівне») про визнання майнових прав.

Позов обґрунтований тим, що вона уклала договори пайової участі у будівництві № 27/3 і № 19/9 з ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама». Згідно з договорами вона стала асоційованим членом Кооперативу та фінансувала будівництво квартири НОМЕР_1 в секції 3 (тепер В) , площею 58,82 кв. м та квартири НОМЕР_2 в секції № 9 , площею 62,47 кв. м.

Кооператив взяв на себе зобов`язання згідно з пунктами 1.2 договорів організувати і забезпечити будівництво об`єкта житлової та громадської забудови на вулицях Гагаріна та Костромській у м. Рівне та передати у власність квартиру НОМЕР_1 в секції 3 (тепер В) до 30 липня 2016 року, а квартиру НОМЕР_2 в секції № 9 - до 30 квітня 2017 року без внутрішньо-оздоблювальних робіт.

Наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про присвоєння адреси» від 10 вересня 2015 року № 328 об`єкту житлової та громадської забудови на вулицях Гагаріна та Костромській в м. Рівне присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_4 .

Вона достроково оплатила вартість квартир, виконавши повністю всі свої фінансові цивільно-правові зобов`язання за договорами. ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» зобов`язань за договорами не виконав, об`єкт в експлуатацію не здав.

26 лютого 2020 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» уклало додаткову угоду № 6 з Управлінням капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради та ДП «Градобуд - Рівне» про заміну інвестора 2 за «Угодою про дольову участь у будівництві кварталу житлової забудови з торгівельно-розважальним центром на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному № 20 » від 22 серпня 2007 року. ПП «Буд Кепітал Менеджмент» за додатковою угодою № 6 стало стороною Угоди «Новий Інвестор 2».

04 січня 2019 року вона звернулася із заявою до ПП «Буд Кепітал Менеджмент» про повернення коштів або надання оплачених квартир згідно з договорами про пайову участь у будівництві, однак листом від 09 січня 2019 року відповідач відмовив у задоволенні цієї вимоги.

Просила визнати за нею майнове право на квартиру НОМЕР_1 в секції № 3 (тепер В) площею 58,82 кв. м та квартиру НОМЕР_2 в секції № 9 площею 62,47 кв. м згідно з договорами пайової участі у будівництві № 27/3 і № 19/9 від 10 березня 2016 року, в третій та дев`ятій секціях об`єкта (квартал житлової забудови з торгівельно-розважальним центром на АДРЕСА_4 , якому присвоєна адреса: АДРЕСА_4 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, у позові відмовлено.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження початку будівництвакварталу житлової забудови на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному будівництва передбаченого укладеними позивачем договорами об`єктів нерухомого майна будь-ким з відповідачів і набуття останніми майнових прав на приміщення в об'єкті інвестування, що пов'язується з моментом початку будівництва.

Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачка обрала неефективний спосіб захисту свого права шляхом визнання за нею майнових прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, просила їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вона достроково оплатила вартість квартир, про що ОК ЖБК «Рівненська брама» надано відповідні довідки про внесення пайових внесків, згідно з якими вона після здачі об`єкта будівництва в експлуатацію як пайовик набуде права власності на квартири. Вказані довідки є підтвердженням набуття майнових прав на квартири.

Висновку про те, що в договорах пайової участі відсутня умова про можливість набуття пайовиком майнових прав на квартири у випадку порушення кооперативом своїх обов`язків, суди дійшли без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 522/16378/16-ц, провадження № 61-29179св18.

У наведеній постанові викладено правовий висновок про те, що майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права. У зв`язку із чим, у позивача виникає майнове (зобов`язальне) право вимагати від відповідача надання (передачі) йому речі після її створення. Отже, майнове право виникає та існує незалежно від створення речі, оскільки майнове право - це право на набуття майна у майбутньому. Закон та договір не пов`язують момент виникнення майнового права з початком будівництва.

Суд необґрунтовано врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 569/6008/19, провадження № 61-19644св19, які стосуються неподібних правовідносин у справі, рішення в якій вона оскаржує.

Висновку про те, що позивач обрала неефективний спосіб захисту порушеного права суди дійшли без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-21546св19. Відповідно до вказаних висновків, у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання прав на об`єкт інвестування.

Представник відповідача визнала, що будівництво не розпочалося лише щодо однієї квартири, а будівництво другої розпочалося, проте не завершене. У матеріалах справи є лист Управління ДАБІ у Рівненській області від 22 жовтня 2020 року, згідно з яким на об`єкт «Будівництво кварталу житлової та громадської забудови на вул. Костромській та Гагаріна у м. Рівному» видано дозвіл про початок будівництва.

Окремий висновок Верховного Суду щодо можливості визнання майнових прав на об`єкт будівництва незалежно від початку будівництва відсутній.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що проєктом договору № 27 купівлі - продажу майнових прав на квартиру ПП «Буд Кепітал Менеджмент» визнає наявність в неї майнових прав на квартиру.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

14 лютого 2022 року надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 15 серпня 2014 року головою депутатської інвестиційної комісії Рівненської міської ради затверджено нову редакцію угоди про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна в місті Рівному № 20 від 22 серпня 2007 року, відповідно до якої Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради (замовник) (далі - Управління), Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» (інвестор 1) (далі - ТОВ «РЕНОМЕ - ЄВРОБУД») та ДП Градобуд - Рівне») узгодили дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці орієнтовною площею 4,7078 га на розі вулиць Костромської та Гагаріна в місті Рівному.

Згідно з пунктами 3.7 та 3.8 вищевказаної угоди інвестор 2 отримує майнові права на 100 % житлових приміщень (квартир) в об`єкті інвестування інвестора 2 та майнові права інвестора на приміщення в об`єкті інвестування виникають з моменту початку будівництва об`єкту інвестування.

18 червня 2015 року між ДП «Градобуд-Рівне» (цедент) та ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» (цесіонарій) укладено договір уступки вимоги (цесії), за умовами якого останній набув належні ДП «Градобуд - Рівне» права та обов`язки інвестора 2, що відносяться до будівництва за угодою № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна в місті Рівному від 22 серпня 2007 року та додатковими угодами до неї, укладеними між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ - ЄВРОБУД» та ДП «Градобуд - Рівне».

10 березня 2016 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» та ОСОБА_1 (пайовик) укладено договір пайової участі в будівництві №27/3, за умовами якого ОСОБА_1 вступила, а кооператив прийняв її в асоційовані члени кооперативу та пайову участь щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна в місті Рівному (об`єкт) і реалізації статутної мети кооперативу. ОСОБА_1 зобов`язалася взяти пайову участь в будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна в місті Рівному та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 27 загальною проєктною площею 58,82 кв. м на п`ятому поверсі в третій секції об`єкта.

Кооператив зобов`язався організувати і забезпечити будівництво об`єкта та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність квартиру, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 %) сплати пайовиком пайового внеску.

Згідно з пунктом 2.1 договору пайової участі в будівництві №27/3 від 10 березня 2016 року загальний розмір пайового внеску пайовика становить 562 025,10 грн, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

У випадку, якщо після визначення фактичної площі квартири вона буде іншою, ніж проєктна площа квартири, визначена цим договором, після замірів уповноваженої особи або організації, загальний розмір пайового внеску підлягатиме корегуванню кооперативом пропорційно збільшенню/зменшенню площі квартири, з розрахунку вартості будівництва 1 кв. м (пункт 2.7. договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 27/3).

Відповідно до пункту 2.8 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 27/3 у випадку необхідності проведення доплати згідно з пунктом 2.7 цього договору кооператив направляє пайовику рахунок, який повинен бути оплачений протягом десяти днів.

Згідно з пунктом 3.1 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 27/3 пайовик має право після повної оплати пайового внеску, в порядку і строки, визначені цим договором, отримати від кооперативу довідку про здійснення повної оплати пайового внеску, яка підтверджує викуп пайовиком квартири - для оформлення права власності на квартиру.

Відповідно до пункту 3.4 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 27/3 кооператив зобов`язаний закріпити квартиру за пайовиком; організувати і забезпечити будівництво об`єкта та здачу його в експлуатацію в термін до 30 липня 2016 року за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Згідно з пунктами 4.1-4.4 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 27/3 відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Позивач сплатила встановлений пунктом 2.1 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 27/3 пайовий внесок в розмірі 562 025,10 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 10 березня 2016 року, 11 березня 2016 року, 12 березня 2016 року, 14 березня 2016 року та довідкою ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» від 14 грудня 2016 року № 27/3.

10 березня 2016 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» та ОСОБА_1 (пайовик) укладений договір пайової участі в будівництві № 19/9, згідно з яким ОСОБА_1 вступила, а кооператив прийняв її в асоційовані члени кооперативу та пайову участь щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна в місті Рівному (об`єкт) і реалізації статутної мети кооперативу. ОСОБА_1 зобов`язалася взяти пайову участь в будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна в місті Рівному та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 19 загальною проектною площею 62,47 кв. м на четвертому поверсі в дев`ятій секції об`єкта. Кооператив зобов`язався організувати і забезпечити будівництво об`єкта та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність квартиру, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 %) сплати пайовиком пайового внеску.

Згідно з пунктом 2.1 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 19/9 загальний розмір пайового внеску пайовика становить 609 362, 99 грн, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

У випадку, якщо після визначення фактичної площі квартири вона буде іншою, ніж проєктна площа квартири, визначена цим договором, після замірів уповноваженої особи або організації, загальний розмір пайового внеску підлягатиме корегуванню кооперативом пропорційно збільшенню/зменшенню площі квартири, з розрахунку вартості будівництва 1 кв. м (пункт 2.7. договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 19/9).

Згідно з пунктом 2.8 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 19/9 у випадку необхідності проведення доплати згідно з пунктом 2.7 цього договору кооператив направляє пайовику рахунок, який повинен бути оплачений протягом десяти днів.

Відповідно до пункту 3.1 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 19/9 пайовик має право після повної оплати пайового внеску, в порядку і строки, визначені цим договором, отримати від кооперативу довідку про здійснення повної оплати пайового внеску, яка підтверджує викуп пайовиком квартири - для оформлення права власності на квартиру.

Згідно з пунктом 3.4 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року №19/9 кооператив зобов`язаний закріпити квартиру за пайовиком, згідно з додатком 2; організувати і забезпечити будівництво об`єкта та здачу його в експлуатацію в термін до 30 квітня 2017 року за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Пунктом 4.1-4.4 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 19/9 передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Позивач сплатила встановлений пунктом 2.1 договору пайової участі в будівництві від 10 березня 2016 року № 19/9 пайовий внесок в розмірі 609 362,99 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 14 березня 2016 року, 15 березня 2016 року, 04 липня 2016 року, 05 липня 2016 року та довідкою ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» від 14 грудня 2016 року № 19/9.

26 лютого 2020 року головою депутатської комісії з питань визначення інвесторів з будівництва об`єктів житла та соціально-культурної сфери у м. Рівному затверджено додаткову угоду № 6 до угоди про дольову участь у будівництві житлової забудови з торгівельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна в місті Рівному № 20 від 22 серпня 2007 року, відповідно до якої Управління (замовник), ТОВ «РЕНОМЕ - ЄВРОБУД» (інвестор 1), ДП «Градобуд - Рівне» (інвестор 2), ПП «Буд Кепітал Менеджмент» (новий інвестор 2) дійшли взаємної згоди замінити інвестора 2 на нового інвестора 2 як сторону угоди та встановили, що з дати набрання чинності цією додатковою угодою права та обов`язки інвестора 2 будуть реалізовуватися та виконуватись новим інвестором 2 (відбувається відступлення інвестором 2 права вимоги на користь нового інвестора 2 та переведення боргу інвестора 2 на нового інвестора 2 за згодою замовника та інвестора 1).

04 січня 2019 року ОСОБА_1 зверталася до ПП «Буд Кепітал Менеджмент» зі заявою, в якій просила зарахувати кошти сплачені за договором № 19/9 в погашення доплати за квартиру за договором № 27/3.

09 січня 2019 року листом за вих. № 143 ПП «Буд Кепітал Менеджмент» повідомило позивачку, що у зв`язку із взятими на себе зобов`язаннями воно не може задовольнити її прохання. Єдиним варіантом, який можливо їй запропонувати, це розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Відповідно до умов договору у разі розірвання договору, кошти, що були внесені, продавець повертає покупцю за умови реалізації майнових прав на квартиру іншому покупцю. Кошти повертаються продавцем покупцю на його рахунок у будь-якій банківській установі на території України в національній валюті за наданими покупцем реквізитами у розмірі, визначеному відповідно до наданих покупцем належним чином завірених документів.

У грудні 2018 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» запропонувало позивачці укласти договір купівлі - продажу майнових прав на квартири 27/3 та 19/9 , сплативши певну суму коштів, надавши позивачці проєкти договорів, від підпису яких вона відмовилася.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також визначено необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. Разом з тим не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні - як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (N 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява № 44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі N 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15,від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі№ 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.

З огляду на вказане, громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-21546св19.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди встановили, що позивачка виконала грошові зобов`язання за договорами пайової участі у будівництві, за якими набула право вимоги, повністю сплативши вартість об`єктів будівництва, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права власності на об`єкти інвестування після завершення їх будівництва та введення в експлуатацію.

ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» своїх зобов`язань щодо введення будинків в експлуатацію та передання позивачу у встановлені договорами строки не виконало.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, провадження № 14-8 цс 21 зазначено, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 93 - 95).

Як на підставу позову позивачка посилалася на те, що достроково сплатила вартість проінвестованих нею квартир, а ОК «ЖБК «Рівненська брама» не виконав зобов`язання за договорами, не вів в експлуатацію об`єкт, що перешкоджає їй зареєструвати право власності на квартири 27/3 і 19/9, отже, розпоряджатися ними.

У додаткових письмових поясненнях в суді першої інстанції ПП «Буд Кепітал Менеджмент» зазначало, що будівництво квартири НОМЕР_1 в секції 3 (тепер В) ще не завершилося, технічна документація на квартиру ще не оформлялася. Щодо другої квартири НОМЕР_2 в секції 9 будівництво ще не розпочалося (а. с. 142).

Суд апеляційної інстанції встановив, що у грудні 2018 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» пропонувало позивачці укласти договір купівлі-продажу майнових прав на квартири 27/3 та 19/9 , сплативши певну суму коштів, надавши їй для підпису вже підписані директором та проштамповані мокрою печаткою договори, від підпису яких позивач відмовилася.

Суд апеляційної інстанції відмовивши в позові, виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження початку будівництва кварталу житлової забудови на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному будівництва передбаченого укладеними позивачем договорами об`єктів нерухомого майна будь-ким з відповідачів і набуття останніми майнових прав на приміщення в об`єкті інвестування, що пов`язується з моментом початку будівництва.

Відповідно до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2007 року № 367,рішення про присвоєння або зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна приймає уповноважений орган містобудування та архітектури, яким може бути, зокрема виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

Верховний Суд виходить з того, що адреса є ідентифікатором об`єкта нерухомого майна (за критеріями його місцезнаходження).

У цій справі відповідачі не спростували твердження позивачки, що наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про присвоєння адреси № 238 від 10 вересня 2015 року об`єкту житлової та громадської забудови на вулицях Гагаріна та Костромської у місті Рівне» присвоєно адресу: АДРЕСА_4 .

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частинпершої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з вказаними нормами цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Установивши, що позивачка повністю сплатила вартість пайового внеску за нерухоме майно, ПП «Буд Кепітал Менеджмент» пропонувало їй укласти договір купівлі - продажу майнових прав на квартири 27/3 та 19/9 , сплативши певну суму коштів, надавши позивачці проєкти договорів, отже, фактично оспорює її права на проінвестовані квартири.

З огляду на встановлені судами обставини у цій справі та підстав та змісту позову ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є визнання за нею майнових прав, що виникають з договорів пайової участі у будівництві від 10 березня 2016 року № 27/3 і № 19/9, тому суди дійшли помилкового висновку про відмову в позові.

Верховний Суд зазначає, що у рішеннях Рівненського міського суду Рівненської області (справи №№ 569/8035/18, 569/2107/18, 569/13149/18, 569/16644/18, 569/16680/18, 569/6235/18, 569/19068/17) за участі ОК Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» (кооператива згідно з договором участі у будівництві) позовні вимоги пайовиків про визнання майнових прав на квартиру задоволені, визнані за ними майнові права на квартири у багатоповерховому житловому будинку на АДРЕСА_4 ), відповідачі не оскаржували в апеляційному порядку ці рішення судів.

У справі № 569/914/18, провадження № 22-ц/4815/617/20, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2020 року, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року, визнано майнові права на квартиру за пайовиком.

Наведеними рішеннями встановлені порушені права позивачів у позовах про визнання майнових прав щодо того самого будинку, в якому позивачка проінвестувала квартири.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, суди встановили обставини справи, але помилково застосували норми матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Обґрунтованими є доводи касаційної скарги, що суди не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-21546св19, згідно з якими, у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання прав на об`єкт інвестування.

Доводи про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, Верховний Суд відхиляє, оскільки позивачка не зазначила у касаційній скарзі щодо якої норми права у подібних правовідносинах, з урахуванням спірних правовідносин, відсутній висновок, що не є достатнім для твердження про підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою - третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З урахуванням того, що касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, позов задоволено, з ОК Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама», ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 21 020,00 грн, з кожного по 10 510,00 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама», Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дочірнє підприємство «Градобуд - Рівне», про визнання майнових прав, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на квартиру НОМЕР_1 в секції № 3 (тепер В) площею 58,82 кв. м та квартиру НОМЕР_2 в секції № 9 площею 62,47 кв. м, згідно з договорами пайової участі у будівництві № 27/3 і № 19/9 від 10 березня 2016 року, в третій та дев`ятій секціях об`єкта (квартал житлової забудови з торгівельно-розважальним центром на АДРЕСА_4 , якому присвоєна адреса: АДРЕСА_4 .

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама», Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн 00 коп, з кожного по 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) грн 00 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. С. Олійник

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко