ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року Справа № 160/15622/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
ВСТАНОВИВ:
06.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000049/1 від 10.03.2021р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000050/1 від 12.03.2021р.
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110050/2021/000024/1 від 17.03.2021р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000081/1 від 09.04.2021р.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "Промислова компанія "ДТЗ" з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронні митні декларації, в яких обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи та повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до яких загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митних деклараціях митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірних рішеннях зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішеннями, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року, прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15622/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 11.10.2021 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
07.10.2021 року до суду надійшов відзив Дніпровської митниці Держмитслужби на позовну заяву ТОВ "Промислова компанія "ДТЗ", в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
12.10.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/15622/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07 грудня 2021 року о 14:00 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/15622/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості до 19.01.2022 року та призначено наступне підготовче судове засідання з розгляду справи на 19 січня 2022 року об 11:30 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/15622/21 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.02.2022р. об 11:00 год.
Представник позивача в судове засідання 16.02.2022р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому, останнім 07.12.2021 р. надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання 16.02.2022р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ», код ЄДРПОУ 42634661, зареєстроване як юридична особа 19.11.2018 року.
23.10.2019 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією "LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту.
Як встановлено судом, компанією «LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD», відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій: № 14 від 04.12.2020р., № 15 від 10.12.2020р., №13 від 02.12.2020р., №17 від 13.01.2021р.; рахунків-фактур: № YEKAI20201006-5 від 15.12.2020р., № YEKAI20201006-6 від 21.12.2020р., № YEKAI20201006-4 від 10.12.2020р., № YEKAI20191101-8 від 26.01.2021р. було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» - 4 партій товарів (шпулі та ножі для мотокос), а саме:
- частини до ручного садового інструменту з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: тримерна шпуля, що являється робочим органом ручної мотокоси, призначена для розміщення всередині та регулювання робочої довжини ріжучого волосіння в напівавтоматичному режимі: шпулі до мотокос універсальні (адаптер /посадовий діаметр: 10xl.25FLH): -мод.У-3 Vitals - 4230шт.; -мод.У-2 Vitals-6300шт.; -мод.У-11 Vitals - 1500шт.; -мод.У-28 Vitals - 1000шт.; -мод.У-9 - 4000шт.; -мод.У-3 - 10000шт.; -мод.У-4 -2500шт.; -мод.У-2 -2000 шт. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД);
- частини до ручного садового інструменту з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: тримерна шпуля, що являється робочим органом ручної мотокоси, призначена для розміщення всередині та регулювання робочої довжини ріжучого волосіння в напівавтоматичному режимі: шпулі до мотокос універсальні (адаптер /посадовий діаметр: 10xl.25FLH): -мод.У-3 - 5000шт.; -мод.У-30 - 700шт. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД);
- ножі різальні до ручного садового інструменту з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: змінний дисковий ніж, що являється робочим органом ручної мотокоси: ніж для мотокоси універсальний (40 зубів / нерж.сталь ) - 4000шт. (Товар № 2 в гр. 31 ЕМД);
- ножі різальні до ручного садового інструменту з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: змінний дисковий ніж, що являється робочим органом ручної мотокоси: ніж для мотокоси , універсальний дисковий (40 зубів / нерж.сталь ) - 24 000шт. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД);
- частини до ручного садового інструменту з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: тримерна шпуля Vitals, що являється робочим органом ручної мотокоси, призначена ддя W1 розміщення всередині та регулювання робочої довжини ріжучого волосіння в напівавтоматичному режимі; шпулі до мотокос Vitals (адаптер/ посадовий діаметр: 10x1.25FLH): -мод.У-3 -5760шт. (Товар № 2 в гр. - 31 ЕМД);
- ножі різальні до ручного садового інструменту з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: змінні' ножі, що являються робочим органом ручних мотокос: ніж для мотокоси універсальний дисковий (40 зубів / нерж.сталь ) - 10000шт. ножі для мотокоси зіркоподібні: - ніж (3-х зубий / нерж.сталь ) -4100шт.; -ніж (3-х зубий шпилястий нерж.сталь) -2000шт. /ніж для мотокоси дисковий (8-ми зубий / нерж.сталь )- 400шт. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД);
- частини до ручного садового інструменту з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: тримерна шпуля, що являється робочим органом ручної мотокоси, призначена для розміщення всередині та регулювання робочої довжини ріжучого волосіння в напівавтоматичному режимі: шпулі до мотокос універсальні (адаптер / посадовий діаметр: 10х1.25РЬН):,-мод.У-3 Vitals -10000шт.; -мод.У-11 -2000шт.; -мод.У-28 -2000шт.; -мод.У-34 -1700шт.;-мод.У-35 -1500шт.; -мод.У-28 Vitals -2000шт. (Товар № 2 в гр. 31 ЕМД).
З метою митного оформлення товарів позивач 10.03.2021 року подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) №UA110150/2021/003452, 11.03.2021 року подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) №UA 110150/2021/003532, 12.03.2021 року подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) №UA 110050/2021/001989, а також 08.04.2021 року подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) №UA 110150/2021/005428.
Разом із вказаними митними деклараціями позивачем надані митному органу наступні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 від 23.10.2019 р.; додаток (специфікація) до нього № 14 від 04.12.2020р; рахунок - фактура № YEKAI20201006-5 від 15.12.2020р.; пакувальний лист; платіжне доручення №341 від 26.02.2021р.; договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 пі 15.10.2019р.; коносамент №UTRUST20120404В 10.01.21р.; міжнародну товарно-транспортну накладну №0454; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/46 від 04.12.2020р.; рахунок №L40563 від 25.02.2021р. - (за (ЕМД) № UA110150/2021/003452 від 10.03.2021 року); зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 від 23.10.2019р.; додаток (специфікація) до нього від 10.12.2020р. № 15; рахунок - фактура № YEKAI20201006-6 від 21.12.2020р.; пакувальний лист; комерційна пропозиція від 02.12.2020р.; платіжне доручення №341 від 26.02.2021р.; договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент №UTRUST21010107C від 17.01.2021р.; міжнародну товарно-транспортну накладну №4688/1 ; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/47 від 10.12.2020р.; рахунок № L40598 від 26.02.2021р. - (за ЕМД № UA 110150/2021/003532 від 11.03.2021 року); декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 від 23.10.2019р.; додаток (специфікація) до нього №13 від 02.12.2020; рахунок - фактура №YEKAI20201006-4 від 10.12.2020р.; пакувальний лист, комерційна пропозиція б/н від 20.11.2020р.; платіжне доручення №341 від 26.02.2021р.; договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент № UTRUST20120303D від 01.01.2021р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/43-2 від 02.12.2020р.; рахунок №L40421 від 12.02.2021р. - (за ЕМД № UA 110050/2021/001989 від 12.03.2021 року); декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 від 23.10.2019р.; додаток (специфікація) до нього №17 від 13.01.2021р.; рахунок - фактура № YEKAI20191101-8 від 26.01.2021р.; пакувальний лист; комерційна пропозиція від 30.12.2020р.; прайс-лист від 22.12.2020р.; договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент №MRFB21013504D від 02.02.21р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/50-2 від 13.01.2021р.; рахунок № L40868 від 24.03.2021р.; акт виконаних робіт від 24.03.2021р. - (за ЕМД № UA 110150/2021/005428 від 08.04.2021 року).
У митних деклараціях митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Митниця направила ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. Щодо ЕМД від 10.03.2021 року №UA110150/2021/003452:
1) відповідно до графи 44 ЕМД до митного контролю заявлено: некласифікований комерційний документ від 25.02.2021 б/н (код 3000), каталог виробника товару від 10.03.2021 б/н (код 3012), пропозиція укласти договір (оферта) від 24.11.2020 б/н (код 4310), лист підприємства №01-10/03 від 10.03.2021, проте, скановані копії яких до митного оформлення не надано, що унеможливлює їх опрацювання;
2) поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 23.10.2019 №YEK-l-2020, специфікації №14 від 04.12.2020 до контракту, інвойсу від 15.12.2020 № YEKAI20201006-5. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB NINGBO (якими передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем) та пункт 3.1.1 Контракту від 23.10.2019 № YEK-1-2020, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано;
2) у наданій декларантом Специфікації №14 від 04.12.2020 зазначено, що оплата товару здійснюється на умовах протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Декларантом до митного оформлення надано банківській платіжний документ (код 3001) від 26.02.2021 № 341, у якому сума не кореспондується з сумою зазначеною у специфікації та інвойсі, поданих до митного оформлення;
3) згідно з частиною десятою ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну території0 України, витрати на страхування цих товарів. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: Договір ТЕО №1510/912/2019 від 15.10.2019 з Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA»; рахунок про надання ТЕО від 25.02.2021 № L40563, Заявку № 1/46 від 04.12.2020. Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері № DFSU6991370 на морському судні СМА CGM TIGRIS (гр.21 ЕМД) за домашнім коносаментом № UTRUST20120404В від 10.01.2021. Домашній коносамент - це коносамент, що випускається експедитором в додаток до лінійного або майстер-коносаменту. Домашній коносамент підтверджує договір між відправником і транспортною або експедиційною компанією, але не лінії, лінійний коносамент - між відправником і морською лінією. У домашньому коносаменті №UTRUST20120404В від 10.01.2021 у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD. Документального підтвердження договірних відносин ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» та/або «Global Container Lines Latvija SIA» з вищевказаною компанією до митного контролю та оформлення не надано;
4) згідно коносаменту № UTRUST20120404B від 10.01.2021 перевезення у контейнері DFSU6991370. Декларантом не надано документального підтвердження про перевантаження. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст.335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. В наданому рахунку про надання ТЕО від 25.02.2021 № L40563 вказано контейнери № DFSU6991370 зазначено вартість морського фрахту контейнерів, включаючи перевантаження на загальну суму - 500 дол.США;
5) згідно Заявки № 1/46 від 04.12.2020 визначено маршрут перевезення ті відповідно маршрут надання послуг Перевізником «Global Container Lines Latvijj SIA»: Port NINGBO, China - port Pivdennyi - city Dnipro, Ukraine. При цьому, у рахунку про надання ТЕО від 25.02.2021 № L40563 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) за маршрутом Port NINGBO, China - port Pivdennyi;
6) пунктом 2.4 Договору TEO №1510/912/2019 від 15.10.2019 передбачено надання акту виконаних робіт. Вказаний документ до митного оформлення не надавався;
7) у рахунку про надання ТЕО від 25.02.2021 № L40563 визначено термін оплати до 23.03.2021. До митного оформлення декларантом платіжні документи не надано. Слід надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату наданих транспортних послуг;
8) відповідно до розділу II наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: 2.1. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості. Надані до митного оформлення документи, не містять відомостей щодо якісних/технічних характеристик оцінюваного товару, що мають вплив на його вартість;
2. Щодо ЕМД від 11.03.2021 року №UA 110150/2021/003532:
1) оцінювана партія товарів заявлена на підставі контракту із виробником товарів "LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD. від 23.10.2019 №YEK-1-2020, специфікації №15 від 10.12.2020, рахунку YEKAI20201006-6 від F 21.12.2020. У графі 44 ЕМД від 11.03.2021 №UA110150/2021/003532 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 26.01.2021 б/н (код 3000), від 11.03.2021 б/н (код 3012), від 02.12.2020 б/н (код 4310);
2) відповідно до п.5.1 контракту від 23.10.2019 №YEK-l-2020 оплата за товар здійснюється відповідно до специфікації шляхом прямого банківського переказу. Відповідно до специфікації №15 від 10.12.2020 на суму 9400 дол.США, оплата 9400 дол.США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Декларантом до митного оформлення надано банківській платіжний документ;
3) відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, найменування торговельної марки (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах) (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами). Згідно відомостей графи 31 ЕМД «Вантажні місця та опис товару» декларантом заявлено наступний опис товарів: шпулі до мотокос універсальні (товар 1) та ніж для мотокоси універсальний " (товар 2). При цьому, у графі «торгівельна марка » електронний інвойс ЕМД зазначено - "немає даних". Зазначені відомості суперечать один одному та документально не підтверджені згідно товаросупровідних документів (специфікація №15, комерційний інвойс YEKAI20201006-6);
4) відповідно до п.3.1.1 Контракту ціна товару включає ціну експортного митного оформлення. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення;
5) відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB-NINGBO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено обов`язкову складову митної вартості - витрати на транспортування 200 дол.США (загальна вага брутто - 3675 кг). З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом із експедитором Global Container lines Latvija Sia від 15.10.2019 №1510/912/2019, рахунок на оплату від 26.02.2021 № L40598, заявку на перевезення № 1/47 від 10.12.2020. У рахунку на оплату від 26.02.2021 № L40598 зазначено обсяг послуг морський фрахт, включаючи перевантаження Частини 1 контейнеру 40-футового контейнеру MRKU5844688. При цьому, яка саме частина (вага брутто/нетто, об`єм, кількість) не зазначено;
6) відповідно до п.2.1 транспортного договору №1510/912/2019 перевезення здійснюється на підставі договору та заявок на перевезення. Відповідно до п.1.2 заявка є невід`ємною частиною договору. Детальні умови перевезення визначаються у заявках. У рахунку на оплату від 26.02.2021 № L40598 відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено організацію доставки вантажу за маршрутом Нінгбо (Китай) порт Одеса місто Дніпро;
7) у заявці на перевезення №1/47 від 10.12.2020 та рахунку на оплату № L40598 зазначена однакова вартість послуг - 200 дол.США, але, при цьому, різний об`єм наданих послуг та маршрут;
8) у коносаменті UTRUST21010107C у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD (Одеса), що свідчить про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування та наявність експедиторських витрат, що не включені до митної вартості товарів за ЕМД від 11.03.2021 №UA110150/2021/003532;
9) у п.1.1 транспортного договору зазначено, що Перевізник приймає на себе зобов`язання за плату здійснити міжнародне морське перевезення вантажів замовника. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі, в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог і законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої ст.58 МКУ), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався. Витрати на перевантаження, зазначені у рахунку на оплату L40598 та заявці на транспортуванні №1/47 не виділені із витрат на транспортуванням за межами митної території України, тому здійснити обчислення складової митної вартості, що передбачено вимогами Митного кодексу України, не можливо;
3. Щодо ЕМД від 12.03.2021 року №UA 110050/2021/001989:
1) оцінювана партія товарів заявлена на підставі контракту із заявленим виробником товарів "LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD. від 23.10.2019 №YEK-1-2020, специфікації №13 від 02.12.2020, рахунку YEKAI20201006-4 від 10.12.2020. У графі 44 ЕМД від 12.03.2021 №UA110050/2021/001989 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 12.02.2021 б/н (код 3000), від 12.03.2021 б/н (код 3012), від 20.11.2020 б/н (код 4310);
2) поставка товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB-Shanghai, згідно Інкотермс 2010. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB (якими передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем). Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Відповідно до п.3.1.1 Контракту ціна товару включає ціну експортного митного оформлення. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення;
3) відповідно до п.5.1 контракту від 23.10.2019 №YEK-l-2020 оплата за товар здійснюється відповідно до специфікації шляхом прямого банківського переказу. Відповідно до специфікації №13 від 02.12.2020 на суму 25689,6 дол.США, оплата 25689,6 дол.США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації. Надано платіжне доручення від 26.03.2021 №341 на суму 112121,38 дол.США та заяви на купівлю валюти від 26.02.2021 №№ 404, 405; специфікації №№13, 14 на суму 73489,48 дол.США. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Декларантом до митного оформлення надано банківській платіжний документ;
4) відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB-Shanghai, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено обов`язкову складову митної вартості - витрати на транспортування 610 дол.США (загальна вага брутто - 10716 кг). З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом із експедитором Global Container lines Latvija Sia від 15.10.2019 №1510/912/2019, рахунок на оплату від 12.02.2021 № L40421, заявку на перевезення № 1/43-2 від 02.12.2020. У рахунку на оплату від 12.02.2021 № L40421 зазначено обсяг послуг як морський фрахт включаючи перевантаження Частини 1 контейнеру 40-футового контейнеру MRKU2669576. При цьому, яка саме частина (вага брутто/нетто, об`єм, кількість) не зазначено;
5) відповідно до пункту 2.1. транспортного договору №1510/912/2019, перевезення здійснюється на підставі договору та заявок на перевезення. Відповідно до пункту 1.2 заявка є невід`ємною частиною договору. Детальні умови перевезення визначаються у заявках. У рахунку оплату № L40421 відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено організацію доставки вантажу за маршрутом Shanghai (Китай) - порт Південий (Україна);
6) відповідно до наказу Міністерства фінансів №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів. Відомості щодо загальної ваги брутто та загальну вартість морського фрахту всього контейнеру не надано, що унеможливлює обчислення складових митної вартості;
7) пунктом 2.4 транспортного договору передбачений документ: акт виконаних робіт. Зазначений документ не надавався до митного оформлення;
8) у коносаменті UTRUST20120303D у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD (Одеса), що свідчить про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування та наявність експедиторських витрат, що не включені до митної вартості товарів за ЕМД від 12.03.2021 №UA110050/2021/001989;
9) у п.1.1 транспортного договору зазначено, що Перевізник приймає на себе зобов`язання за плату здійснити міжнародне морське перевезення вантажів замовника. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі, в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог і законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої ст.58 МКУ), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався. Витрати на перевантаження, зазначені у рахунку на оплату L40421 та заявці на транспортуванні №1/43-2 не виділені із витрат на транспортуванням за межами митної території України, тому здійснити обчислення складової митної вартості, що передбачено вимогами Митного кодексу України, не можливо;
4. Щодо ЕМД від 08.04.2021 року №UA110150/2021/005428:
1) у графі 44 ЕМД від 08.04.2021 №UA110150/2021/005428 наявне посилання на документи з літерою d (каталог виробника за кодом 3012 від 08.04.2021 та Лист підпр-ва №03-08/04 за кодом 9000 від 08.04.2021 ), які не надані до митного оформлення;
2) відповідно до специфікації від 13.01.2021 № 17 оплата здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 02.02.2021 № MRFB21013504D, товар було завантажено на судно - 02.02.2021. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ);
3) відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB-NINGBO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 23.10.2019 №YEK-1-2020 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару;
4) заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення;
5) з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом не надано договір перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 №1510/912/2019, а надано рахунок від 24.03.2021 № L40868, Заявка на перевезення від 13.01.2021 № 1/50-2. В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 24.03.2021 № L40868 зазначена вартість морського фрахту одного контейнера з урахуванням перевантаження, на загальну суму - 650 дол.США. У коносаменті від 02.02.2021 № MRFB21013504D у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст.335 МКУ, до митного оформлення не надавався;
6) у наданій до митного оформлення заявці на перевезення від 13.01.2021 № 1/50-2 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п.11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати немає), при цьому, вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 650 дол.США. Згідно Заявки №1/50-2 від 13.01.2021 визначено маршрут перевезення відповідно маршрут надання послуг Перевізником: NINGBO, China - port Odesa-1 city Dnipro, Ukraine. При цьому, у рахунку про надання послуг перевезення від 24.03.2021 № L40868 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезенні (фрахту) маршрутом NINGBO, China - port Odesa;
7) відповідно до наданого декларантом рахунку від 24.03.2021 № L40868 термін його оплати спливає 14.04.2021. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Вказані документи до митного оформлення не надано.
У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця Повідомленнями №1 зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Так, позивачем до митниці надано листи № 07-10/03 від 10.03.2021 року, № 02-11/03 від 11.03.2021 року, № 05-16/03 від 16.03.2021 року та № 01-09/04 від 09.04.2021 року, відповідно до яких позивачем було надано додаткові документи, а саме: акт виконаних робіт б/н від 25.02.2021; комерційну пропозицію (оферта) б/н від 24.11.2020; прайс-лист б/н від 16.11.2020р.; заяви на купівлю валюти №404, №405 від 26.02.2021р.; Специфікації №13, №15, акт виконаних робіт б/н від 26.02.2021, комерційну пропозицію (повторно) б/н від 02.12.2020, прайс-лист б/н від 25.11.2020р., заяви на купівлю валюти №404, №405 від 26.02.2021р., Специфікації №13 та №14, акт виконаних робіт б/н від 12.02.2021; комерційну пропозицію (повторно) б/н від 20.11.2020; прайс-лист б/н від 09.11:2020р., Специфікації №14, №15, каталог виробника (технічний опис) від 08.04.2021р. та лист. №03-08/04 від 08.04.2021р. та додатково вказано про неможливість надання інших додаткових документів, з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митними деклараціями, і вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів.
Повідомленнями №2 митний орган поінформував позивача про те, що викладені в листах декларанта № 07-10/03 від 10.03.2021 року, № 02-11/03 від 11.03.2021 року, № 05-16/03 від 16.03.2021 року та № 01-09/04 від 09.04.2021 року доводи та надані разом із ними додаткові документи не спростували обґрунтовані сумніви митного органу щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів та не усунули виявлені у поданих документах розбіжності.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товару, а саме:
- рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000049/1 від 10.03.2021р.;
- рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000050/1 від 12.03.2021р.
- рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110050/2021/000024/1 від 17.03.2021р.;
- рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000081/1 від 09.04.2021р.,
відповідно до яких загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Отже, коригування митної вартості товару проведено за рішеннями про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
Не погодившись з вищевказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.
Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Щодо доводів відповідача відносно ненадання позивачем до митного оформлення документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) та митної декларації країни відправлення суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контрактом від 23.10.2019 №YEK-1-2020 сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.
При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.
Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Посилання митниці на нормативно-правовий акт КНР як міжнародно-правовий акт, є необґрунтованим і безпідставним, оскільки Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженим маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року, передбачено виключно порядок заповнення митної декларації суб`єктами господарської діяльності КНР і жодним чином не передбачено зобов`язання для підприємства КНР надання копії такої декларації підприємству України та не встановлено зобов`язання надання копії декларації КНР підприємством України митному органу України, тому твердження митниці про наявність такої декларації у ТОВ «ПК «ДТЗ» ґрунтується виключно на припущеннях і є безпідставним.
Суд також зазначає, що документи, які були надані позивачем митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.
Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.
Відносно доводів відповідача щодо не надання позивачем належних документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, при декларуванні до митного оформлення товару за ЕМД №UA110150/2021/003452, №UA 110150/2021/003532 та №UA 110050/2021/001989 митниці було надано платіжне доручення №341 від 26.02.2021 року, в гр. 70 «Призначення платежу» якого підтверджена оплата товарів за Специфікаціями №13, №14 та №15 (рахунки-фактури № YEKA120201006-5 від 15.12.2020, №YEKAI20201006-6 від 21.12.2020 та № YEKA120201006-4 від 10.12.2020).
Листами № 07-10/03 від 10.03.2021р., № 02-11/03 від 11.03.2021р. та № 05-16/03 від 16.03.2021р. митниці додатково були пред`явлені заявки на купівлю валюти, в т.ч. за №404 від 26.02.2021 р.
При цьому, загальна сума, що підлягала сплаті за Специфікаціями №13, №14 та №15 складала 70058,90 дол.США, і саме така сума була придбана позивачем у банку згідно з Заявкою на купівлю іноземної валюти №404 від 26.02.2021р., в якій зазначені в якості підстави перерахування Специфікації №13, №14 та №15.
Таким чином, у своїй сукупності надані документи не мали розбіжностей та надавали митниці можливість ідентифікувати суми валютних коштів, які фактично сплачені за поставлений товар за Специфікаціями №13, №14 та №15.
Щодо оплати товару за рахунком №YEKAI20191101-8 від 26.01.2021р., задекларованого згідно з ЕМД №UA 110150/2021/005428, то на момент митного оформлення товарів цей рахунок оплачено не було, бо умовами Специфікації №17 від 13.01.2021р., на підставі якої постачався цей товар, строк оплати не настав, бо згідно з цією Специфікацією оплата товару здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару, що на момент його митного оформлення не сплили, а тому надати банківські платіжні документи стосовно здійснення такої оплати не було можливим, у зв`язку з їх відсутністю, про що митницю було повідомлено листом декларанта.
При цьому, суд також вказує, що не має будь-яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.
Водночас, суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16.
З огляду на вищенаведене, суд знаходить необґрунтованими доводи митниці щодо ненадання декларантом відповідних банківських платіжних документів.
Щодо доводів митниці про те, що надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1.1. Контракту від 23.10.2019 №YEK-1-2020 його сторонами погоджено, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна на узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець зобов`язаний за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження , назву, час прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.
Таким чином, зважаючи на умови поставки FOB за Інкотермс 2010, суд вказує, що до ціни товару позивачем було включено вартість послуг з завантаження товару на борт судна, а тому вимоги щодо надання таких документів є безпідставними. За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних з витратами є неправомірними.
При цьому, надання документів, що підтверджують навантаження, перевантаження та інші дії пов`язані з транспортуванням товару також не є обов`язковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів враховуючи умови поставки товару та включення даних витрат до ціни товару.
Щодо зауважень митниці стосовно того, що надані до митного оформлення документи свідчать про перевантаження товару та пов`язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, які не були надані до митного оформлення, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем, як Замовником, укладено з компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником, Договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 21.10.2019р., відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов`язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів Замовника в порядку та на умовах цього Договору.
Умовами договору №1510/912/2019 від 21.10.2019р. передбачено, що:
- детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2);
- протягом 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення Перевізник видає коносамент; коносамент направляється Замовнику в електронній копії, що буде мати таку силу, як і оригінал. Перевізник видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення (п.2.2);
- у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт (п.4.3).
На виконання умов Договору №1510/912/2019 від 21.10.2019р. перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» видано коносаменти №UTRUST20120404В, № UTRUST21010107С, № UTRUST20120303D, № MRFB21013504D, які підтверджують факт здійснення перевезення вищевказаного вантажу.
Таким чином, безпосередньо самими умовами Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 21.10.2019р. передбачено, що у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту).
Отже, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту, а твердження митниці про наявність у позивача додаткового транспортного документу щодо перевантаження контейнеру з товарною партією з судна на судно, який не було надано до митного оформлення, ґрунтується виключно на припущеннях.
Відповідно до наказу Мінфіну № 651 від 30.05.2012р «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», відомості про відправника, якщо переміщення товарів здійснювалось послідовно за декількома товарно-транспортними документами, декількома видами транспорту, відомості про особу яка є відправником, зазначається згідно з першим із зазначених документів.
З урахуванням викладеного, достатнім є надання коносаменту, як єдиного транспортного документа для визначення числових значень транспортної складової митної вартості, який і було подано декларантом митниці під час здійснення митного оформлення спірної партії товару.
При цьому, за наведених вище обставин, також помилковими та безпідставними є посилання митного органу на те, що наявність факту перевантаження контейнерів з товаром з судна на судно свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог cт.335 МК України до митного оформлення не надавався, та наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару, оскільки, як встановлено судом за умовами Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 21.10.2019р. у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт, що спростовує доводи відповідача про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, а також виключає наявність у позивача додаткового транспортного документу, пов`язаного з таким перевантаженням, оскільки позивач в прямі взаємовідносини з агентами морської лінії не вступав, позаяк відповідно до умов Договору №1510/912/2019 від 21.10.2019р. та виданих на виконання умов цього договору коносаментів (Bill of Lading), перевізником міжнародного морського перевезення (фрахту) вантажів ТОВ «ПК «ДТЗ» виступає саме компанія «Global Container Lines Latvija SIA».
Саме вартість морського перевезення відповідно до умов поставки є транспортною складовою митної вартості товару в даному випадку, оскільки відповідно до ч.11 ст.58 МК України до транспортних витрат, як складової митної вартості включаються виключно витрати до митного кордону України.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що у наданих до митного оформлення коносаментах у графі «For delivery apply to» (для доставки звертатися до) зазначено «New line LTD», що, в свою чергу, свідчить про залучення Експедитором «GLOBAL container lines Latvija SIA» (Латвія) третіх осіб для перевезення вантажу та наявність додаткових витрат на транспортування, а, отже, надані транспортні документи не містять всіх числових значень витрат на залучення третіх осіб, залучених для перевезення вантажу, суд зазначає таке.
Як слідує з умов Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 21.10.2019р. компанія «Global Container Lines Latvija SIA» за цим договором виступає саме у якості Перевізника, а не Експедитора, і як Перевізник взяла на себе за цим договором зобов`язання саме щодо виконання за плату міжнародного морського перевезення (фрахту) вантажів Замовника (позивача) в порядку та на умовах цього Договору.
При цьому, відповідно до коносаментів у якості перевізника вказано саме компанія «Global Container Lines Latvija SIA» (GCLL), водночас, компанія «New line LTD» в цих коносаментах вказана саме у графі «For delivery apply to» (для доставки звертатися до), тобто саме до цієї компанії слід звертатися у порту призначення з приводу доставки вантажу.
Згідно зі ст.116, ч.1 ст.117 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов`язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Морський агент виконує формальності та дії, пов`язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов`язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників мультимодального перевезення.
Компанія «NEW LINE LTD», яка зазначена у коносаментах в якості особи, до якої треба звертатись в порту вивантаження з питань доставки вантажу, виступає агентом морської лінії (морським агентом) в порту призначення.
Таким чином, зазначена компанія надає послуги судновласнику на території України і не має ніякого відношення до контракту з міжнародного морського перевезення.
Стосовно посилання митниці на невідповідність маршрутів перевезення та об`єму наданих послуг, зазначених у заявках № 1/46 від 04.12.2020, №1/47 від 10.12.2020, №1/50-2 від 13.01.2021 та рахунках на оплату фрахту від 25.02.2021 № L40563, від 26.02.2021 № L40598, від 24.03.2021 № L40868, через те, що, на думку митниці, у заявках та у рахунках вказано однакову вартість послуг перевезення, але, при цьому, різний об`єм наданих послуг та маршрут, суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що у заявці на перевезення № 1/46 від 04.12.2020 зазначено маршрут прямування вантажу «рort NINGBO, China/порт Нінгбо, Китай port Odessa, Ukraine/порт Одеса, Україна», а не «Port NINGBO, China - port Pivdennyi - city Dnipro, Ukraine», як помилково стверджує відповідач, а у рахунку на оплату фрахту від 25.02.2021 № L40563 маршрут морського фрахту вказано: «Нінгбо, Китай Одеса, Україна», отже, жодних розбіжностей між маршрутами та обсягом наданих послуг, вказаних у цих документах, немає.
Також у заявці №1/47 від 10.12.2020 та у рахунку на оплату фрахту № L40598 від 26.02.2021 зазначено однаковий маршрут перевезення, а саме: «рort NINGBO, China/порт Нінгбо, Китай port Chornomorsk, Ukraine/порт Чорноморськ, Україна», що спростовує доводи митниці про наявність будь-яких розбіжностей у зазначеному маршруті і обсязі наданих послуг. Також у вказаних заявці та рахунку вказано однакову вартість послуг перевезення. Отже, жодних розбіжностей ці документи не містять.
Крім того, у заявці №1/50-2 від 13.01.2021 визначено маршрут перевезення вантажу: «рort NINGBO, China/порт Нінгбо, Китай port Odessa, Ukraine/порт Одеса, Україна», а не «NINGBO, China - port Odesa-1 city Dnipro, Ukraine», як помилково вказано митницею, а у рахунку на оплату фрахту від 24.03.2021 № L40868 маршрут морського фрахту вказано: «Нінгбо, Китай Одеса, Україна», отже, жодних розбіжностей між маршрутами та обсягом наданих послуг, вказаних у цих документах, також немає.
Також безпідставними є посилання митного органу на те, що у наданій до митного оформлення заявці на перевезення від 13.01.2021 №1/50-2 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме: в п.11 вартість послуг вказана: додаткові витрати - немає, при цьому, вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 650 дол.США.
Так, у графі 10 «Вартість послуги (включаючи додаткові витрати)» заявки на перевезення від 13.01.2021 №1/50-2 зазначено: «Фрахт по маршруту: Нінгбо Одеса 650 (частина 1 контейнера 1*40 HQ) доларів США (перевантаження входить в загальну вартість); разом 650,00 доларів США.
При цьому, у графі 11 «Додаткові витрати (оформлення додаткових документів, страхування, конвой та інше)» заявки на перевезення від 13.01.2021 №1/50-2 вказано: «немає».
Водночас, пунктом 1.2 Договору №1510/912/2019 від 15.10.2019р. передбачено, що детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.4.1 Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р. загальна сума цього Договору складається з сум, що наведені в рахунках (інвойсах) та/або актах виконаних робіт, що виставлені Перевізником Замовнику.
Як слідує з Заявки на перевезення від 13.01.2021 №1/50-2 в графі 1 зазначено загальний маршрут проходження вантажу, а саме: «рort NINGBO, China/порт Нінгбо, Китай port Odessa, Ukraine/порт Одеса, Україна». В графі ж 10 цієї Заявки зазначено вартість послуги саме з фрахту по маршруту: «рort NINGBO, China/порт Нінгбо, Китай port Odessa, Ukraine/порт Одеса, Україна» із врахуванням перевантаження, що входить в загальну вартість.
Саме вартість морського перевезення відповідно до умов поставки є транспортною складовою митної вартості товару в даному випадку, оскільки відповідно до ч.11 ст.58 МК України до транспортних витрат, як складової митної вартості включаються виключно витрати до митного кордону України.
Відомості стосовно вартості фрахту (числових показників транспортної складової митної вартості) у графі 10 Заявки №1/50-2 від 13.01.2021 повністю відповідають цим же відомостям, зазначеним у рахунку на оплату фрахту від 24.03.2021 № L40868 та акті виконаних робіт від 24.03.2021р., тобто ніяких розбіжностей між числовими показниками митної вартості в усіх зазначених документах не існує, а позиція митного органу, що через не зазначення в графі 11 вищевказаної заявки про наявність додаткових витрат (на перенавантаження) виникають певні розбіжності з цього приводу, є необґрунтованою, оскільки як вказано у графі 10 цієї заявки та у п.4.3 Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р., у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт, що і відображено у заявці №1/50-2 від 13.01.2021, при цьому, окреме виділення із загальної ціни послуги саме витрат на перевантаження ані умовами Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р., ані змістом заявок до нього не передбачено.
Щодо посилань митного органу на те, що відповідно до наказу Міністерства фінансів №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів, проте, відомості щодо загальної ваги брутто та загальну вартість морського фрахту всього контейнеру не надано, що унеможливлює обчислення складових митної вартості, суд зазначає що правила розподілу витрат на транспортування між товарами різних найменувань застосовуються у випадку заповнення додаткового аркушу на товари декількох найменувань, а не випадки ввезення декількох частин товарів, розміщених в одному контейнері і ввезених на підставі різних контрактів, за різними коносаментами перевізника та на підставі різних фінансових документів. При заповненні додаткового аркушу ДМВ до ЕМД від 12.03.2021 року №UA 110050/2021/001989 це правило позивачем дотримано, про що свідчить сама декларація митної вартості, копія якої міститься в матеріалах справи. У даному випадку перевезення 492 пакувань ножів та тримерних шпуль для мотокос загальною вагою 10716 кг здійснювалось на підставі окремої заявки на цей товар №1/43-2, за окремим коносаментом перевізника №UTRUST20120303D та за окремо вставленим рахунком №L40421. Відтак, доводи митниці про недотримання позивачем наказу Міністерства фінансів №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» є безпідставними.
Відносно посилань митного органу на не надання позивачем до митного оформлення платіжних документів щодо оплати рахунків про надання ТЕО, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідно до рахунку від 25.02.2021 №L40563 кінцевий термін оплати до 23.03.2021; відповідно до рахунку від 26.02.2021 №L40598 кінцевий термін оплати до 23.03.2021; відповідно до рахунку від 12.02.2021 №L40421 кінцевий термін оплати до 23.03.2021 та відповідно до рахунку від 24.03.2021 № L40868 кінцевий термін оплати 14.04.2021.
Таким чином, як станом на дату декларування товару, так і станом на час прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, кінцевий строк оплати вищевказаних рахунків не збіг, відтак, оплата послуг перевезення позивачем не здійснювалася, тому і відповідні платіжні документи до митного оформлення не було подано, що відповідає змісту приписів ч.2 ст.53 МК України, відтак, не може бути зазначено митним органом у якості розбіжності.
Стосовно зауважень відповідача на відсутність у рахунках на оплату від 26.02.2021 № L40598 та від 12.02.2021 № L40421 посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено організацію доставки вантажу за маршрутом, то такі зауваження не можуть вважатись розбіжністю у наданих документах, яка має вплив на правильність визначення митної вартості та її транспортної складової, оскільки, як встановлено судом, вартість транспортних послуг у даному випадку підтверджено належними первинними документами, такими як рахунками, в яких вказано маршрут, обсяг та вартість послуг, що повністю співпадає з заявками на перевезення, та актами виконаних робіт до договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р.
Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації товару позивачем надано: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 пі 15.10.2019р.; коносамент №UTRUST20120404В 10.01.21р.; міжнародну товарно-транспортну накладну №0454; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/46 від 04.12.2020р.; рахунок №L40563 від 25.02.2021р. - (за (ЕМД) № UA110150/2021/003452 від 10.03.2021 року); коносамент №UTRUST21010107C від 17.01.2021р.; міжнародну товарно-транспортну накладну №4688/1 ; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/47 від 10.12.2020р.; рахунок № L40598 від 26.02.2021р. - (за ЕМД № UA 110150/2021/003532 від 11.03.2021 року); коносамент № UTRUST20120303D від 01.01.2021р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/43-2 від 02.12.2020р.; рахунок №L40421 від 12.02.2021р. - (за ЕМД № UA 110050/2021/001989 від 12.03.2021 року); коносамент №MRFB21013504D від 02.02.21р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/50-2 від 13.01.2021р.; рахунок № L40868 від 24.03.2021р.; акт виконаних робіт від 24.03.2021р. - (за ЕМД № UA 110150/2021/005428 від 08.04.2021 року).
При цьому, акти виконаних робіт, передбачені пунктом 2.4 Договору №1510/912/2019 від 15.10.2019 було надано декларантом до митного оформлення в ході проведення консультацій, що митницею не заперечується.
Щодо зауважень митниці стосовно неможливості ідентифікувати рахунки від 26.02.2021 №L40598 та від 12.02.2021 №L40421 з актами виконаних робіт від 12.02.2021 та від 26.02.2021 з партіями товарів, задекларованих за ЕМД № UA 110150/2021/003532 від 11.03.2021 року та ЕМД № UA 110050/2021/001989 від 12.03.2021 року, суд зазначає наступне.
Так, в інвойсі на оплату фрахту від 26.02.2021 №L40598 зазначена і назва товару, і номер контейнеру, і вартість морського перевезення частини товарів, розташованих в контейнері, в розмірі 200 доларів США. Зазначена інформація кореспондується з іншими наданими документами, а саме: заявкою №1/47, в якій також зазначено назву товару, вага частини товарів, кількість місць товарів, вартість фрахту; пакувальним листом, в якому також міститься посилання на номер контейнеру і зазначається кількість одиниць товару, його вага; актом виконаних робіт від 26.02.2021. Крім цього, посилання на номер контейнеру міститься в інвойсі на оплату товару №YEKAI20201006-6, що в сукупності з усіма наданими декларантом документами надавало митниці можливість ідентифікувати інвойс на фрахт з задекларованою партією товарів та з іншими наданими документами.
Крім цього, в інвойсі на оплату фрахту від 12.02.2021 №L40421 зазначена і назва товару, і номер контейнеру, і вартість морського перевезення частини товарів, розташованих в контейнері, в розмірі 610 доларів США. Зазначена інформація кореспондується з іншими наданими документами, а саме: заявкою №1/43-2, в якій також зазначено назву товару, вага частини товарів, кількість місць товарів, вартість фрахту; пакувальним листом, в якому також міститься посилання на номер контейнеру і зазначається кількість одиниць товару, його вага; актом виконаних робіт від 12.02.2021. Крім цього, посилання на номер контейнеру міститься в інвойсі на оплату товару №YEKAI20201006-4, що в сукупності з усіма наданими декларантом документами надавало митниці можливість ідентифікувати інвойс на фрахт з задекларованою партією товарів та з іншими наданими документами.
Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу щодо підтвердження транспортної складової заявленої митної вартості, оскільки позивачем надано документи, які у своїй сукупності надають змогу перевірити суму, сплачену за транспортування товару.
Відносно зауважень відповідача про те, що згідно відомостей графи 31 ЕМД «Вантажні місця та опис товару» декларантом заявлено наступний опис товарів: шпулі до мотокос універсальні (товар 1) та ніж для мотокоси універсальний" (товар 2), при цьому, у графі «торгівельна марка» електронний інвойс ЕМД зазначено «немає даних», відтак, зазначені відомості суперечать один одному та документально не підтверджені згідно товаросупровідних документів (специфікація №15, комерційний інвойс YEKAI20201006-6), суд зазначає, що таке зауваження митниці не може бути визначено як розбіжність у поданих документах, позаяк, найменування торговельної марки не зазначено в усіх поданих митному органу документах, ані в специфікації, ані в інвойсі, ані в пакувальному листі, відтак, його і не могло бути вказано в ЕМД, заповнення якої було здійснено до вимог Порядку заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651.
Також необґрунтованими є зауваження митного органу про ненадання позивачем до митного оформлення документів, які містять відомості щодо якісних/технічних характеристик оцінюваного товару, що мають вплив на його вартість, оскільки надання таких документів не передбачено ч.2 ст.53 Митного кодексу України, яка містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення та встановлює заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Стосовно доводів відповідача про те, що відповідно до гр.44 наданих до митного контролю ЕМД є посилання на документи (з поміткою d), а саме: некласифікований комерційний документ від 25.02.2021 б/н, від 26.01.2021 б/н, від 12.02.2021 б/н (код 3000), каталог виробника товару від 10.03.2021 б/н, від 11.03.2021 б/н, від 12.03.2021 б/н, від 08.04.2021 б/н (код 3012), пропозиція укласти договір (оферта) від 24.11.2020 б/н, від 02.12.2020 б/н, від 20.11.2020 б/н (код 4310) та листи підприємства №01-10/03 від 10.03.2021 і №03-08/04 від 08.04.2021 за кодом 9000, скановані копії яких до митного оформлення не надано, що унеможливлює їх опрацювання, суд зазначає, що, по-перше, всі вищевказані документи були надані митному органу в процесі консультацій разом із листами підприємства № 07-10/03 від 10.03.2021 року, № 02-11/03 від 11.03.2021 року, № 05-16/03 від 16.03.2021 року та № 01-09/04 від 09.04.2021 року, тому на момент прийняття спірних рішень цих розбіжностей не існувало, а, по-друге, зазначаючи про такі розбіжності, митний орган жодним чином не обґрунтував як саме ненадання вищевказаних документів (пропозиції укласти договір (оферти), каталогів виробника товарів та листів підприємства) може впливати на визначення митної вартості товарів, поданих до митного оформлення, за наявності інших наданих декларантом документів, що у своїй сукупності піддержують заявлену митну вартість і не містять жодних розбіжностей.
Також безпідставними та формальними є зауваження митного органу, висловлені за наслідками розгляду додатково поданих декларантом документів відносно наданих ним прайс-листів, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись розбіжністю у наданих документах, яка має вплив на правильність визначення митної вартості, оскільки інформація щодо запропонованої ціни, зазначена у наданих прайс-листах та комерційних пропозиціях, повністю співпадає з іншими наданими до митного оформлення документами - специфікацфями та інвойсами.
Крім того, чинне законодавство України не встановлює вимог щодо форми та змісту прайс-листа. Наявність або відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, щодо умов оплати, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою прайс-лист, як правило, не має суб`єктивної спрямованості, та містить інформацію, яка доводиться до відома всіх потенціальних споживачів, незалежно від приналежності до країн, регіонів тощо, і має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу: найменування товару, якість (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки), ціну з зазначенням валюти. Комерційна пропозиція не може вважатись первинним документом, а є лише способом для продавця запропонувати свій товар.
Таким чином, доводи відповідача щодо неналежності поданих прайс-листів суд оцінює критично, оскільки прайс-лист не є документом, на підставі якого визначаються складові митної вартості, відомості з нього можуть лише бути додатковими, надто у разі, коли між відомостями контракту, специфікації, рахунків, платіжних документів немає суперечностей чи ознак підробки.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.08.2018р. у справі №804/14558/15 та від 16.04.2019р. у справі №810/4440/16.
Таким чином, твердження митниці у цій частині не є розбіжністю у поданих декларантом документах, яка могла б вплинути на визначення числових показників митної вартості задекларованих товарів.
З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.
Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведеній поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірних рішень про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
За таких обставин, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2270,00грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (код ЄДРПОУ 42634661, місцезнаходження: вул. Н. Алексеєнко, буд.100, прим. 1, м. Дніпро, 49000) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000049/1 від 10.03.2021р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000050/1 від 12.03.2021р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110050/2021/000024/1 від 17.03.2021р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000081/1 від 09.04.2021р.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (код ЄДРПОУ 42634661, місцезнаходження: вул. Н. Алексеєнко, буд.100, прим. 1, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2022 |
Оприлюднено | 06.01.2023 |
Номер документу | 108262535 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні