Ухвала

від 05.01.2023 по справі 420/17755/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17755/22

У Х В А Л А

05 січня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний перевалочний комплекс" до Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний перевалочний комплекс" звернулося з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 27.10.2022 р. № 7519717/41128218 про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 04.10.2022 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України провести в Єдиному державному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих ТОВ "Південний перевалочний комплекс" податкової накладної № 54 від 04.10.2022 р. на загальну суму 5394000 грн. днем її надходження.

Ухвалою від 12.12.2022 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подані відзиву на позовну заяву.

28.12.2022 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні. Клопотання мотивоване тим, що Головне управління ДПС в Одеській області бажає приймати участь у відкритих судових засіданнях по даній справі для розгляду справи по суті спору, доказувати суду обставини, які свідчать про правомірність прийнятого рішення, заперечувати проти доводів позивача, надавати додаткові пояснення, ставити питання представникам позивача тощо.

При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні .

Згідно ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 ст.257 та ч.4 ст.12 КАС України. Зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання відповідача-1 не є належним чином вмотивованими та обґрунтованими підставами, які дозволяють суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Заявляючи клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням сторін в судовому засіданні, відповідач-1 жодних доводів на обґрунтування необхідності проведення судового засідання не навів.

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній адміністративній справі не передбачають необхідності проведення судового засідання, заслуховування свідків чи представників сторін, а тому, враховуючи положення КАС України, суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача-1 належить відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача-1 про розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням сторін в судовому засіданні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І.Бездрабко