Рішення

від 21.10.2022 по справі 369/15204/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15204/19

Провадження № 2/369/257/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2022 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Павловій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання зобов`язання за договором іпотеки припиненим, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання зобов`язання за договором іпотеки припиненим, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, посилаючись на те, що 30.08.2006 року між АТ «Райффайзен Банк «Аваль» та позивачем укладено кредитний договір № 014/9441/74/44115, на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладено договір іпотеки, за умовами якого предметом іпотеки є земельна ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому 15.09.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний «Індустріальний Банк» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/9441/74/44115 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до кредитного договору від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115. Потім 15.09.2017 року між ПАТ «Комерційний «Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінстрим» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до кредитного договору від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115. Після чого 15.09.2017 року між ТОВ «Фінстрим» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до кредитного договору від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115.

Позивач вказує, що у зв`язку із виконанням Позивачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у зв`язку із стягненням суми боргу шляхом звернення стягнення на об`єкт іпотеки, враховуючи, що ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, вважає, що зобов`язання за договором іпотеки припинено, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав та просив задовольнити.

У судове засідання відповідач і її представник не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.08.2006 року між АТ «Райффайзен Банк «Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/9441/74/44115, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 280 000,00 доларів США, а останній зобов`язався у строк до 30.08.2026 повернути кредитору зазначену суму та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12 % річних, комісію згідно з умовами договору та тарифами кредитора та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені умовами кредитного договору.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 30.08.2006 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований в реєстрі за номером 2934з, за умовами якого предметом іпотеки є земельна ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

15.09.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний «Індустріальний Банк» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/9441/74/44115, за яким в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором.

15.09.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний «Індустріальний Банк» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до кредитного договору від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115.

15.09.2017 року між ПАТ «Комерційний «Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінстрим» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115.

15.09.2017 року між ПАТ «Комерційний «Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінстрим» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до кредитного договору від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115.

15.09.2017 року між ТОВ «Фінстрим» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115.

15.09.2017 року між ТОВ «Фінстрим» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до кредитного договору від 30.08.2006 року № 014/9441/74/44115.

Згідно постанови Верховного Суду від 13.01.2021 року по справі № 369/11811/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Козлов Юрія Вікторович про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання незаконними та скасування рішень і записів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно вирішено:

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222481600:02:006:0005, площею 0,1494 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, та житловий будинок, загальною площею 430,2 кв. м, житловою площею 160 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222481600:02:006:0005, площею 0,1494 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, та житловий будинок, загальною площею 430,2 кв. м, житловою площею 160 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати запис про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, кадастровий номер: 3222481600:02:006:0005, площею 0,1494 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який внесено на підставі рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Козлова Ю. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01 листопада 2017 року, індексний номер: 37885508.

Скасувати запис про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 430, 2 кв. м, житловою площею 160 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з Державного реєстру прав на нерухоме майно, який внесено на підставі рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Козлова Ю. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01 листопада 2017 року, індексний номер: 37886899.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер: 3222481600:02:006:0005, площею 0,1494 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 житловий будинок, загальною площею 430, 2 кв. м, житловою площею 160 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з огляду на вищевикладене основне зобов`язання за кредитним договором, в тому числі задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, є не виконаними.

Згідно ст. 509 ЦК України Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 546 ЦК України Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 572 ЦК України В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 598 ЦК України Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 1054 ЦК України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ЗУ «Про іпотеку» вказано:

Ст. 1 У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом;

іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Ст. 7 За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Ст. 33 У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ст. 36 Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Ст. 37 Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Так, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.04.2021 року у справі № 910/10011/19 вказано, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.09.2018 року у справі № 921/107/15-г/16 вказано, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення. Що ж стосується іпотеки, то вона має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. Тобто, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Також, на думку колегії Великої Палати, суди попередніх інстанцій не врахували, що звернення стягнення на предмет іпотеки є відмінною вимогою від вимоги про стягнення заборгованості, адже порядок задоволення вимог іпотекодержателя врегульовано спеціальною статтею 33 Закону України «Про іпотеку», а не загальними нормами Цивільного Кодексу, які регулюють відносини пов`язані з основним зобов`язанням. На підставі цього суд зазначив, що застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості. Більше того, судді вказали, що питання щодо виконання виданого кредитору виконавчого документа у разі, коли обов`язок боржника за виконавчим документом відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням (через виконання боржником, іншою особою тощо) підлягають вирішенню в порядку, передбаченому частиною другою статті 328 ГПК України. Мається на увазі, що у випадку виконання одного з судових рішень про стягнення заборгованості або про звернення стягнення на предмет іпотеки основне зобов`язання може бути припиненим. Якщо ж це станеться, то боржник може звернутися до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що борг вже не існує, але є ще один виконавчий документ, який стосується стягнення коштів або звернення стягнення на майно в рахунок погашення того ж самого погашеного боргу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у разі якщо позивач вважає, що основне зобов`язання, та як наслідок похідне зобов`язання (іпотеки) припинилося внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки або погашення заборгованості, то це має значення для вирішення питання про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню (за яким відбувається подальше стягнення боргу), з тих підстав, що борг вже був погашений за рахунок предмету іпотеку або грошовими коштами.

За таких обставин, спосіб захисту прав, який був обраний позивачами (визнання зобов`язання припиненими) не є ефективним в розумінні ст. 15 ЦК України.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши вказані вище правові позиції Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на обрання позивачами неефективного способу захисту своїх прав.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 15, 77, 80, 81, 509, 546, 572, 589, 598, 599, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання зобов`язання за договором іпотеки припиненим, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 05 січня 2023 року.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ковальчук Л.М.