Рішення

від 05.01.2023 по справі 904/948/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2023м. ДніпроСправа № 904/948/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Арнаутовій А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2 код ЄДРПОУ 03340920

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРИДНІПРОВСЬКЕ», 51230, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, село Голубівка, вул. Лесі Українки, будинок 10 Код ЄДРПОУ 41102163

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1

про відшкодування майнової шкоди

Представники сторін:

від позивача: Шамраєв Максим Євгенович адвокат посвідчення №1149

від відповідача: Майко Антон Вадимович адвокат посвідчення №1297

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРИДНІПРОВСЬКЕ» про відшкодування майнової шкоди (з врахуванням заяви про зменшення від 11.08.2022р. позовних вимог) у сумі 268 122,64грн., витрат з ремонтно-відновлюваних робіт системи газопостачання в розмірі 407 126,04грн., а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.11.2012 року між Міністерством енергетики та вугільної промисловості Україні (далі - Орган Управління) та АТ «Дніпропетровськгаз» (далі - Підприємство) було укладено Договір про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва №31/02.

У АТ «Дніпропетровськгаз» на праві господарського відання перебуває газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково, що підтверджується Додатком 1 до Договору.

26.10.2021 о 21:49 годин до аварійно-диспетчерської служби АТ «Дніпропетровськгаз" надійшла заявка №2360 про витік газу на розподільному газопроводі у селі Личкове, в полі у між ГРС Свічановка та ГРС Личкове.

Зазначені обставини зафіксовані у складеному акті виявлення пошкодження складових газорозподільної системи №47 від 26.10.2021. Час витоку газу через механічне пошкодження газопроводу сільськогосподарською технікою становить 1 година 36 хвилин.

АТ «Дніпропетровськгаз» не надавав дозволу на проведення земляних робіт ТОВ «АП Придніпровське», або будь-якому іншому підприємству у межах охоронної зони - місцезнаходження газопроводу високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний номер №112030700330110121.

Відповідно в акті виявлення пошкодження складових газорозподільної системи №47 від 26.10.2021 встановлено механічне пошкодження землерийною технікою газопроводу високого тиску, який перебуває на балансі АТ «Дніпропетровськаз». Згідно розрахунку позивача майнова шкода склала 268 122,64грн.

Крім того, у зв`язку із пошкодженням відповідачем газопроводу високого тиску Позивачем було донесено витрати з ремонтно-відновлюваних робіт системи і газопостачання. Відновлення газопостачання житлових будинків склало 407 126,04грн.

Вказані витрати підтверджуються актом №313 від 29.10.2021 на суму 407126,04грн., підсумковою відомістю ресурсів за період жовтень 2021 року.

Ухвалою суду від 25.04.2022р. залишено позовну заяву без руху. Зобов`язано позивача протягом 7-ми днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати докази направлення стороні (відповідачу) позивної заяви з додатками (в тому числі копію платіжного доручення про сплату судового збору), додатки (Копію заяви від 04.11.2021 вих.№490-Сл-18969-1121; Копію акту перевірки технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу від 11.10.2021;) до позовної заяви. 03.05.2022р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.05.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

07.06.2022р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає про твердження позивача про те, що глибина залягання газопроводу на момент виявлення пошкодження складає 0,4 м., тоді як відповідно до акту виявлення пошкодження на місцевості від 28.10.2021, складеного комісією ТОВ «АП «ПРИДНІПРОВСЬКЕ» глибина залягання газопроводу на місці пошкодження складала 0,3 м. Відповідач жодних ремонтних будівельних та/або земляних робіт ТОВ «АП «ПРИДНІПРОВСЬКЕ» на Земельній ділянці не здійснювало, а отже не було зобов`язано отримати письмове погодження Оператора ГРМ. Також відповідач звертає увагу суду на те, що в договорі оренди з пайщиком (з урахуванням додаткових угод), кадастровому плані земельної ділянки з експлікацією угідь, інформаційній довідці з Державного земельного кадастру від 05.02.2018, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.09.2018 № 136438174 та інших документах на земельну ділянку не зазначено жодних обмежень у використанні земельної ділянки; охоронна зона газопроводу високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний номер 112030700330110121 в межах та поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046 жодним чином позначена не була. Отже відповідач вважає, що позивачем не доведено, що ним, як особою на яку покладено обов`язок вчиняти попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, свої обов`язки вчинені у повному обсязі та належним чином. Відповідач не погоджується із розрахунком позивача завданих збитків, оскільки ціна природного газу, яку використовує позивач для розрахунку, видається значно завищеною та незрозуміло з яких джерел отриманою; розрахунок виробничо-технічних втрат природного газу зроблений працівниками позивача не може бути перевіреним без застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, при цьому, висновок незалежного експерта щодо визначення розміру майнової шкоди позивачем не надано.

13.06.2022р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 1.1. ДБН В.2.5-20:2018 встановлено, що норми вказаного ДБН встановлюють вимоги проектування при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні наявних систем газопостачання, що забезпечують споживачів природним газом із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, та інше та вказаний нормативно-правовий акт було прийнято у 2018 році, поруч з тим, газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково), інвентарний номер №112030700330110121, був збудований у 1980 році, задовго до прийняття стандартів щодо глибини залягання газопроводів по ораних та зрошувальних землях. Позивач акцентує увагу суду на те, що ДБН В.2.5-20-2001, на який посилається Позивач втратив чинність та на заміну йому був прийнятий ДБН В.2.5-20-2018, положення якого не передбачають встановлення стовпчиків, інших показників на земляк, призначених для сільського господарства (орних землях).

17.06.2022р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046 від 15.06.2022 № ЗВ-9907623952022.

19.07.2022р. до суду від відповідача надійшли заперечення в яких зазначає, що йому з незалежних від нього причин не було відомо про проходження газопроводу по орендованій земельній ділянці та не визнає, що саме під час сільськогосподарських робіт його техніки на земельній ділянці з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046 було пошкоджено газопровід інвентарний номер 11203070033011012, а лише допускає таку можливість, оскільки проводив оранку на даній земельній ділянці.

Судове засідання 17.06.2022р. не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному з 15.06.2022р. по 05.10.2022р.

Ухвалою суду від 11.10.2022р. призначено підготовче засідання по справі на 15.11.2022р.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні, 15.11.2022р., оголошено перерву до 16.11.2022р. об 14:00.

Представник позивача в судовому засіданні, 16.11.2022р., подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме, фотографічні зображення земельної ділянки 1222384000:01:001:0046 на яких зображені стовпи електропередач з відповідними позначками щодо прокладеного поруч газопроводу.

Ухвалою від 16.11.2022р. суд повернувся до стадії підготовчого провадження, призначив підготовче засідання на 01.12.2022 та залучив до участі у справі № 904/948/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 .

30.11.2022р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо ціни природного газу, використаної при розрахунку виробничо-технологічних втрат природного газу.

07.12.2022р. до суду від третьої особи надійшли пояснення в яких вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, тому просить суд в їх задоволенні відмовити. В своїх поясненнях третя особа зазначає, що їй не було відомо щодо пролягання через її земельну ділянку підземного газопроводу високого тиску.

07.12.2022р. від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРИДНІПРОВСЬКЕ» надійшло клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі. Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що для встановлення реального розміру майнової шкоди, завданої АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" необхідні спеціальні знання. В судовому засіданні, 08.12.2022р., від представника позивача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" надійшли заперечення на клопотання відповідача щодо призначення експертизи в яких відповідач зазначає, що застосування формули для розрахунку завданих збитків, спеціальних знань не потребують, тим самим виключає необхідність призначення експертизи. Ухвалою суду від 08.12.2022р., в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРИДНІПРОВСЬКЕ» від 07.12.2022р. про призначення експертизи було відмовлено.

Ухвалою суду від 08.12.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.01.2023р.

04.01.2023р. до суду електронною поштою надійшли додаткові пояснення щодо визначення джерел підвищеної небезпеки.

В судове засідання, 05.01.2023р., з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні, 05.01.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п.1.1.1., п.1.1. розділу 1 Статуту Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (протокол № 1 від 11.04.2019р.) Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно п.п.1.2.1., п.1.2. розділу 1 Статуту, Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз".

12.11.2012р. між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (далі - Орган Управління) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - підприємство) був укладений Договір № 31/02 про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва.

Згідно п.1.1. договору, предметом цього Договору є надання підприємству на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі підприємства і не може бути відокремлене від їх основного виробництва (далі - державне майно).

Перелік державного майна, яке перебуває на балансі підприємства та надається йому на праві господарського відання, зазначається у додатку 1, який є невід`ємною частиною Договору. (п.1.2. договору)

Розділом 3.4. Договору передбачено, що використовувати державне майно відповідно до мети, визначеної у преамбулі; забезпечувати цілісність державного майна; здійснювати страхування державного майна; відшкодовувати збитки, заподіяні знищенням (втратою) державного майна з вини Підприємства; виконувати роботи, пов`язані з поліпшенням, відновленням, ремонтом, реконструкцією та технічним обслуговуванням державного майна, відповідно до вимог чинного законодавства України, а також забезпечувати умови безпечної та безаварійної його експлуатації.

На підставі ліцензії виданої Постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 844 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Дніпропетровскгаз» здійснює розподіл природного газу споживачам в межах території Дніпропетровської області (крім міст Дніпро і Кривий Ріг та Дніпровського і Криворізького районів), а також сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське Дніпровського району, житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, села Темирівка Гуляйпільского району Запорізької області та села Придніпрянське Кобиляцького району Полтавської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон) затверджено Постановою від 30.09.2015 № 2494 Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Кодексом визначено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, відповідно до якого основним видом діяльності товариства, є, зокрема, надання послуг з розподілу природного газу, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ.

У АТ «Дніпропетровськгаз» на праві господарського відання перебуває газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний номер №112030700330110121.

З матеріалів справи вбачається, що у 26.10.2021 о 21:49 годин до аварійно-диспетчерської служби АТ "Дніпропетровськгаз" надійшла заявка № 2360 про витік газу на розподільному газопроводі у селі Личкове, в полі між ГРС Свічановка та ГРС Личкове, про що був складений акт № 47 виявлення пошкодження складових газорозподільної системи від 26.10.2021. (а.с. 148)

В акті №47 від 26.10.2021 зазначено, що наскрізне пошкодження газопроводу високого тиску сільськогосподарською технікою (плугом), невідомою особою. Розмір наскрізного пошкодження отвору - 8 см на 2,5 см = 20 см2. (а.с. 145-146)

Також виявлено незначне переміщення осі газопроводу в бік напрямку руху трактора під час оранки. Інвентарний № газопроводу 112030700330110121.

Вищевказаний акт підписаний представниками Новомосковського відділення АТ "Дніпропетровськгаз": майстром Бредун О.М., слюсарем Маковецьким О.П. та водієм Сидоренко В.В.

Внаслідок пошкодження газопроводу працівниками АДС АТ "Дніпропетровськгаз" аварію було локалізовано 26.10.2021 року о 23:25 год. шляхом перекриття засувки.

Глибина залягання газопроводу на момент виявлення пошкодження складала 0,4 м.

Сільськогосподарська техніка, якою імовірно було пошкоджено газопровід на момент прибуття бригади АТС була відсутня.

О 23:25 26.10.2021 аварійна ситуація була локалізована шляхом зупинення подачі газу від АГРС Личково.

Час витоку газу через механічне пошкодження газопроводу сільськогосподарською технікою становить 1 година 36 хвилин.

27.10.2021 майстром групи ГРП/ШРП Шульгою В.О. був складений акт здачі приймання-робіт про те, що група ГРП/ШРП СЕСГ УЕ виконали пуск об`єктів, які були задіяні при виконанні ремонтних робіт на підвідному газопроводі високого тиску 1 кат. комунальної власності інв. № №112030700330110121, рік вводу експлуатацію 1980 ГІС 04060003 с.Личкове. Загальна вартість робіт склала без ПДВ 15 439,34грн. (а/с 147)

Заявою від 04.11.2021 вих.№490-Сл-18969-1121 АТ «Дніпропетровськгаз» звернулося до Новомосковського районного відділення поліції ГУ Національної поліції Дніпропетровської області повідомило про вчинення кримінального правопорушення.

23.11.2022 до Єдиного реєстру досудового розслідування були внесенні відомості про заяву повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.194 Кримінального кодексу України та присвоєно номер кримінального провадження 12021041470000208.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 94 від 31.01.2022, власником земельної ділянки кадастровий номер 1222384000:01:001:0046 в межах якої прокладений підвідний газопровід високого тиску до с.Личкове та с.Приорільське є Вовченко Валентина Іванівна, яка зареєстрована за адресою с.Личкове, вул.Партизанська, 85 В та здає в оренду дану земельну ділянку - частку (пай) ТОВ АП "Придніпровське", код ЄДРПОУ 41102163. (а.с. 142)

В зв`язку з пошкодженням газопроводу, AT "Дніпропетровськгаз" понесло матеріальні збитки на загальну суму 810 298,42грн., які складаються з наступного:

- виконання відновлювальних робіт форма КБ-2в (ВР) на суму 407 126,04грн. (без ПДВ, акт № 313 від 29.10.2021);

- інші витрати пов`язані з витоками газу (ІВ) на суму 268122,64грн. (без ПДВ, розрахунок виробничо-технологічних втрат природного газу);

- ПДВ у розмірі 135 049,74грн. ,

що підтверджується розрахунком завданих збитків, який доданий до матеріалів справи разом з заявою про зменшення позовних вимог від 11.08.2022р. № б/н.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що пошкодження газопроводу високого тиску відбулось внаслідок порушення позивачем Державних будівельних норм України щодо глибини залягання газопроводу більше ніж в два рази, оскільки пунктом 7.18 Державних будівельних норм України «Газопостачання» ДБН В.2.5.-20:2018 встановлено норми глибини прокладання газопроводів, якими зокрема встановлено, що глибину прокладання сталевих газопроводів слід приймати не менше ніж 0,8 метрів до верху газопроводів або футлярів. При прокладанні по ораних та зрошуваних землях рекомендується глибину прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів. Аналогічні вимоги містив і пункт 4.18 ДБН В.2.5-20-2001. Відповідно до наказу ТОВ «АП «Придніпровське» від 26.07.2021 № 101 глибина оранки на землях села Личкове проводилась на глибині 25-30 см. Згідно підпункту 5 Пункту 2 «Загальній відомості про газопровід» паспорту технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу, що наданий Позивачем в складі позовної заяви, максимальна і мінімальна глибина укладання від верху труби до поверхні землі пошкодженого газопроводу має бути 0,8 - 0,9 м. При цьому, у додаткових даних зазначено: «на орних землях ГК № 25 газопровід протяжністю L=5,0 м глибина залягання складає 0,3 - 0,4 см.». Розділ «Пропозиції щодо подальшої експлуатації» містить пропозицію «Усунути виявлені порушення». Відповідно до акту виявлення пошкодження на місцевості від 28.10.2021, складеного комісією ТОВ «АП «ПРИДНІПРОВСЬКЕ», глибина залягання газопроводу на місці пошкодження складала 0,3 м.

Також відповідач зазначив, відповідно до вимог чинного законодавства обробка ґрунту плугом не входять до ремонтних будівельних та/або земляних робіт, а тому у відповідача не виникає зобов`язань на отримання від оператора ГРМ письмового погодження.

Відповідач зазначає, що в договорі оренди з пайщиком (з урахуванням додаткових угод), кадастровому плані земельної ділянки з експлікацією угідь, інформаційній довідці з Державного земельного кадастру від 05.02.2018, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.09.2018 № 136438174 та інших документах на земельну ділянку не зазначено жодних обмежень у використанні земельної ділянки.

В порушення вимог пункту 4.23 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» охоронна зона газопроводу високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний номер 112030700330110121 в межах та поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046 не була позначена табличками-вказівниками, стовпчиками контрольно-вимірювального пункту або контрольними трубками. (аналогічні за змістом вимоги містить і пункт 7.23 ДБНУ "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018)

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

У відповідності з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 16.04.2020 у справі № 904/5489/18).

Враховуючи визначені цивільно-процесуальним законодавством принципи змагальності і диспозитивності цивільного судочинства можна зробити висновок, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини.

У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 554/1583/16-ц.

Наявність всіх зазначених вище умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, доводам учасників справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступнуго.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються Цивільним кодексом України; Господарським кодексом України; Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VII; Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р.; Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. №285; ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального, господарства України від 15.11.2018 № 305.

За змістом п. 17 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до п. 2 розділу 2 глави 1 Кодексу газорозподільних систем (далі КГС) оператор газорозподільної системи (далі ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (п.1 розділу 1 глави 3 КГС).

Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (п. 4 розділу 1 глави 3 КГС).

Главою 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, визначено порядок проведення земляних робіт у охоронній зоні об`єктів газорозподільної системи (об`єктів ГРМ), а саме:

Охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (пункт 1).

Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ (пункт 4).

Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5).

Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ (пункт 7).

Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.

Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.

Погодження має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (пункт 8).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (пункт 9).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ (пункт 10).

Письмове погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в Оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством (пункт 11).

До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) (пункт 15).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт (пункт 16).

Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (пункт 17).

Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (пункт 18).

Згідно пункту 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ч.3 п. 1.6 глави 1 розділ V Правил безпеки систем газопостачання, контролюється виконання земляних і будівельних робіт, що проводяться у смузі 15 м з обох боків від осі газопроводу з метою попередження його пошкодження.

Отже, відповідно до п. 1.1. ДБН В.2.5-20:2018 встановлено, що норми вказаного ДБН встановлюють вимоги проектування при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні наявних систем газопостачання, що забезпечують споживачів природним газом із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, та інше.

Вказаний нормативно-правовий акт було прийнято у 2018 році, поруч з тим, газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково), інвентарний номер №112030700330110121, був збудований у 1980 році, задовго до прийняття стандартів щодо глибини залягання газопроводів по ораних та зрошувальних землях.

Відповідно до паспорту технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу станом на 11.10.2021 газопровід є герметичним, знаходиться в задовільному стані та придатний до подальшої експлуатації.

Згідно до робочого аркушу маршруту №19 комплексного приладового обстеження підземних газопроводів від 11.10.2021 витік газу не зафіксований, зауваження відсутні.

Актом перевірки технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу від 11.10.2021 зафіксовано, що газопровід є герметичним, знаходиться в задовільному стані та придатний до подальшої експлуатації.

Окрім того, з моменту прийняття на баланс АТ «Дніпропетровськгаз» газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний №112030700330110121 24.03.1989 року Оператор ГРМ належним чином здійснював обслуговування та ремонт вказаного газопроводу.

Вказане підтверджується паспортом № 2 газопроводу високого тиску, село Личково, де з моменту вводу в експлуатацію газопроводу зафіксовані всі дії, які проводились стосовно газопроводу.

Окрім того, у витягу до журналу реєстрації результатів технічного огляду трас розподільних газопроводів і вводів міститься запис, що станом на 20.07.2021 відповідно до технічного огляду газопроводу зауважень не виявлено.

Відповідно до пунктів 6, 7, 9, 14, 16, 17 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРМ) сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ. Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ, Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Опера тора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження. Підставою для отримання дозволу на порушення благоустрою для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охорон ній зоні є письмове погодження, видане Оператором ГРМ відповідно до вимог цієї глави. 15. До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт. Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 18 липня 2019 року у справі №826/2426/16 дійшов наступного правового висновку: « 39. Поряд з цим, слід зазначити, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів».

Згідно з п.1.34. глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Отже, судом був встановлений факт аварії, що підтверджується заявкою № 2360 про витік газу на розподільному газопроводі у селі Личкове, в полі між ГРС Свічановка та ГРС Личкове, про що був складений акт № 47 виявлення пошкодження складових газорозподільної системи від 26.10.2021. Акт був підписаний представниками Новомосковського відділення АТ "Дніпропетровськгаз": майстром Бредун О.М., слюсарем Маковецьким О.П. та водієм Сидоренко В.В..

З посиланням позивача на ненадання письмового погодження Оператора ГРМ щодо проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ, що передбачено п.п.7-9 глави 4 розділу 3 Кодексу ГРМ, суд не погоджується.

Пунктом 4 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем унормовано, що власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Положеннями Кодексу газорозподільних систем Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5).

Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ (пункт 6 глави 4).

Проведення ремонтних будівельних робіт та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням про їх початок оператора ГРМ (пункт 7 глави 4).

Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (пункт 8 розділу 4).

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо визначення поняття "земляні роботи" і порядку проведення підготовчих робіт під час будівництва листом №7/14-3872 від 07.03.2012 роз`яснило, що усталеною практикою є віднесення до земляних робіт комплексу робіт, пов`язаних з розробкою, переміщенням, укладанням та ущільненням ґрунту, вичерпний перелік яких наведено у ДБН Д.2.2-1-99 "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи", що містить норми на розробку, переміщення ґрунту та супутні роботи в промисловому, житлово-цивільному, транспортному та гідротехнічному будівництві".

Наказом від 28.12.2012 №667 Про прийняття національних стандартів, розроблених методом перевидання (передруку) на заміну державних будівельних норм (ДБН), прийнятих до 2001 року на заміну вказаним містить ресурсні елементи та кошторисні норми на будівельні роботи (витрати на оплату праці робочих-будівельників і машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідних для визначення потреби в ресурсах при виконанні земляних робіт.

Таким чином, поняття "земляні роботи" і "сільськогосподарські роботи" не є тотожними поняттями, оскільки виконання сільськогосподарських робіт не передбачає глибинну розробку, переміщення, ущільнення ґрунту тощо, а є спектром робіт з обробки виключно верхнього плодородного шару ґрунту, у зв`язку із чим законодавством встановлено спрощений порядок для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об`єктів ГРМ - шляхом надсилання повідомлення оператору ГРМ.

Поняття "земляні роботи" є нерозривно пов`язаним з будівництвом і є комплексом робіт, в тому числі глибинним переміщенням, ущільненням, розробкою ґрунту, що у свою чергу несе збільшені ризики пошкодження газопроводів, для запобігання чого Кодексом газорозподільних систем встановлено більш жорсткі умови для отримання дозволу для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об`єктів ГРМ - шляхом отримання виконавцем погодження у оператора ГРМ.

Отже, з огляду на зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, суд прийшов до висновку про безпідставне твердження позивача про те, що відповідачем проводились земельні, а не сільськогосподарські роботи (оранка землі), та, відповідно, посилання на приписи пункту 7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем щодо неотримання відповідачем письмового погодження оператора ГРМ на проведення земельних робіт замість застосування приписів пункту 6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, яким унормовано, що сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок оператора ГРМ. (аналогічний висновок викладений в постанові Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021р. у справі № 922/89/21)

Також суд констатує, що згідно із інформацією зазначеною у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900807272022 від 15.06.2022 (том 1, а.с.239-242) земельна ділянка з кадастровим номером № 1222384000:01:001:0046, місце розташування земельної ділянки: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Личківська сільська рада, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 не зареєстровані. Відповідно до додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.06.2022р., кадастровий план земельної ділянки № 1222384000:01:001:0046 не містить позначень щодо наявності газопроводу та встановленої навколо нього охоронної зони. (том 1, а.с.243-244)

Отже, ні власник, ні користувач (ТОВ "Аграрне підприємство "ПРИДНІПРОВСЬКЕ", а ні АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", як найбільш зацікавлена особа, на балансі якої перебуває спірний газопровід та особа на яку законодавчо покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, не звернулись з заявою до Державного земельного кадастру про земельну ділянку про встановлення на вказаній земельній ділянці зони обмеження у використанні земель у зв`язку із наявністю прокладеним газопроводом.

При цьому достатніх та більш вірогідних доказів обізнаності працівників відповідача про факт прокладення та розміщення об`єктів трубопровідного транспорту, на земельній ділянці, яка знаходження у їх орендному користуванні, суду не надано.

Так, згідно вимог пункту 7.23 Державних будівельним нормам України «Газопостачання» ДБН В.2.5.-20:2018, траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличкам -покажчиками. Покажчики встановлюються, зокрема, на прямих ділянках траси газопроводу на відстані не більше 500 метрів за межами населених пунктів. На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольні трубки. Більш вірогідних доказів наявності таких табличок-покажчиків матеріали справи не містять.

Судом було досліджено фотографічні зображення від 11.11.2022, надані позивачем до матеріалів справи, земельної ділянки 1222384000:01:001:0046 на яких зображені стовпи електропередач з відповідними позначками щодо прокладеного поруч газопроводу.

Суд не може взяти вказані вище фотографічні зображення, оскільки з них неможливо встановити де вони були сфотографовані та чи дійсно такі об`єкти, зображені на наданих фотоматеріалах розміщені саме на земельній ділянці з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046, тобто достовірність цих доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Недостатнім для виконання вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України є лише перерахунок доводів сторін і поданих на їх підтвердження доказів - необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу, чого не було зроблено судами попередніх інстанцій.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього Кодексу з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на усі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v.SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

Крім того, пунктом. 7.18 Державних будівельних норм України «Газопостачання» ДБН В.2.5.-20:2018 встановлено норми глибини прокладання газопроводів, якими зокрема встановлено, що при прокладанні по ораних та зрошуваних землях рекомендується глибину прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що на полі де сталася аварія глибина закладення газопроводу в районі пошкодження склала 30 см (акт виявлення пошкодження на місцевості від 28.10.2021р., складеного комісією ТОВ "АП "Придніпровське") та на самому полі де провадились сільськогосподарські роботи та відбулося пошкодження газопроводу на момент пошкодження покажчики газопроводу були відсутні.

Таким чином, глибина прокладання газопроводу, у місці де відбулась аварія є меншою ніж передбачена обов`язковими будівельними нормами та більше ніж у половину меншою, за рекомендовану.

Крім того суд звертає увагу, що відповідно до наказу відповідача від 26.07.2021 № 101 глибина оранки на землях села Личкове поводилась на глибині 25-30 см.

Відповідно до п.п.5 п.2 "Загальні відомості про газопровід" паспорту технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу максимальна і мінімальна глибина укладення від верху труби до поверхні землі пошкодженого газопроводу має бути 0,8-0,9м, в додаткових даних зазначено, що на орних землях ГК № 25 газопроводів протяжністю L = 5,0 м. глибина залягання складає 0,3 - 0,4 см. За висновками перевірки технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу від 11.10.2021р. зазначено, що газопровід герметичний; знаходиться в задовільному стані та придатний до подальшої експлуатації; виконати ремонт пошкодження ізоляційного покриття газопроводу та усунути виявлені порушення. (том 1, а.с.177-178)

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що охоронна зона підземного газопроводу була позначена відповідними табличками-покажчиками.

Матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував наявність інформації щодо обмежень її користуванні спірною земельною ділянкою. Такі обставини щодо відсутності у землевпорядній документації інформації щодо охоронних зон та обмежень у користуванні такою ділянкою є порушенням приписів частини 1 пункту 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, пунктів 2, 3 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, оскільки саме на оператора ГРМ покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а також встановлено обов`язок зазначення в документації із землеустрою охоронні зони об`єктів ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ.

Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів здійснення вказаних обов`язків. Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач мав можливість встановити із землевпорядних документів та відкритих реєстрів про наявність обмежень щодо користування вказаною земельною ділянкою.

Щодо твердження позивача про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 1187 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Газопровід використовується позивачем для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом, ця діяльність в розумінні ст. 1187 ЦК України також є джерелом підвищеної небезпеки.

Системний аналіз вищезазначених норм права щодо деліктної відповідальності у сукупності з нормами права щодо шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.

Отже, суд приходить до висновку про те, що позивач не довів, що аварія сталась внаслідок неправомірних дій відповідача (не доведено факту обізнаності відповідача щодо охоронної зони земельної ділянки); причинно-наслідковий зв`язок між подією і неотриманням відповідачем дозволу (повідомленням оператора ГРМ про проведення сільськогосподарських робіт) відсутній, Жоден з доказів, що містяться у матеріалах справи, не підтверджує наявності вини ТОВ "Аграрне підприємство "ПРИДНІПРОВСЬКЕ" у ситуації, яка склалась щодо пошкодження газопроводу. Одночасно позивачем не доведено, що ним, як особою, на яку покладено обов`язок вчиняти попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, свої обов`язки вчинені у повному обсязі та належним чином.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Згідно з ст.ст. 73, 74, 76 77, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

З врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Судовий збір покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.01.2023р.

Суддя С.П. Панна