Постанова

від 22.02.2023 по справі 904/948/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023 року м.Дніпро Справа № 904/948/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Шамраєв М.Є., довіреність № -1Др-202-1222 від 07.12.2022 р.;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2023 (суддя Панна С.П., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 05.01.2023), у справі №904/948/22

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2 код ЄДРПОУ 03340920

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське", 51230, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, село Голубівка, вул. Лесі Українки, будинок 10 Код ЄДРПОУ 41102163

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про відшкодування майнової шкоди (з урахуванням заяви про зменшення від 11.08.2022 позовних вимог) у сумі 268 122,64грн., витрат з ремонтно-відновлюваних робіт системи газопостачання в розмірі 407 126,04грн., а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у АТ "Дніпропетровськгаз" на праві господарського відання перебуває газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково, що підтверджується Додатком 1 до Договору.

26.10.2021 о 21:49 годин до аварійно-диспетчерської служби АТ "Дніпропетровськгаз" надійшла заявка №2360 про витік газу на розподільному газопроводі у селі Личкове, в полі у між ГРС Свічановка та ГРС Личкове.

АТ "Дніпропетровськгаз" не надавав дозволу на проведення земляних робіт ТОВ "АП Придніпровське", або будь-якому іншому підприємству у межах охоронної зони - місцезнаходження газопроводу високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний номер №112030700330110121.

Відповідно, в акті виявлення пошкодження складових газорозподільної системи №47 від 26.10.2021 встановлено механічне пошкодження землерийною технікою газопроводу високого тиску, який перебуває на балансі АТ "Дніпропетровськаз". Згідно розрахунку позивача майнова шкода склала 268 122,64грн.

Крім того, у зв`язку із пошкодженням відповідачем газопроводу високого тиску Позивачем було донесено витрати з ремонтно-відновлюваних робіт системи і газопостачання. Відновлення газопостачання житлових будинків склало 407 126,04грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Судовий збір покладений на позивача.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; провести огляд доказів за їх місцезнаходженням, а саме стовпів електропередач з відповідними позначками щодо прокладеного поруч газопроводу із вказанням напрямку та відстані газопроводу від стовпів поруч із земельною ділянкою кадастровий номер 1222384000:01:001:0046 в с. Личкове Магдалинівського району Дніпропетровської області.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі не погоджується з висновком господарського суду про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 1187 ЦК України, а саме, оскільки газопровід використовується позивачем для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом, то ця діяльність в розумінні ст. 1187 ЦК України також є джерелом підвищеної небезпеки.

Натомість, такий висновок суперечить практиці Верховного Суду України, Вищого господарського суду та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Очевидно, що за обставинами цієї справи газопровід, що знаходився під землею, сам по собі, без здійснення на нього стороннього впливу, не створює небезпеки - як наприклад автомобіль, що не рухається.

Саме спрямована дія елементів спеціалізованого автотранспорту, що перебував у користуванні відповідача (і що ним не заперечується), призвела до пошкодження газопроводу і, як наслідок, завдання шкоди позивачеві.

Відтак, за обставинами цієї справи не відбулось взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а отже ст. 1188 ЦК України застосуванню не підлягала.

Водночас, господарський суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин. Враховуючи, що позивач жодних дій не вчиняв, та належний йому газопровід так би й лежав під землею, якби його не було пошкоджено плугом, до спірних правовідносин підлягали застосуванню ст. 1187, 1193 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 1193 ЦК України не відшкодовується лише шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу. Очевидно, що позивач не мав жодного умислу на пошкодження газопроводу, який перебуває у нього на балансі та є об`єктом критичної інфраструктури.

Позивачем було долучено до матеріалів справи копії фотографічних зображень земельної ділянки кадастровий номер 1222384000:01:001:0046 в с. Личкове Магдалинівського району Дніпропетровської області, на яких зображені стовпи електропередач з відповідними позначками щодо прокладеного поруч газопроводу із вказанням напрямку та відстані газопроводу від стовпів.

При цьому, представником позивача були надані пояснення щодо неможливості проведення фотофіксації із геолокаційними мітками, позаяк застосування навігації заборонено через військовий стан та загрозу обстрілів, про що було повідомлено працівникам позивача на блокпосту на під`їзді до земельної ділянки.

Однак, всупереч наданим представником поясненням, суд першої інстанції не надав оцінки зазначеним доказам, пославшись на те, що з них неможливо встановити де вони були сфотографовані та чи дійсно такі об`єкти, зображені на наданих фотоматеріалах розміщені саме на земельній ділянці з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046, тобто поставив під сумнів достовірність указаних доказів. При цьому, представником відповідача не було, ані підтверджено, ані спростовано указаних обставин, позаяк, з його слів, він на цій земельній ділянці ніколи не був.

Вважає, що за наявності сумнівів у достовірності вказаних доказів та правдивості наданих представником пояснень, суд першої інстанції мав вчинити таку процесуальну дію як огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права. Зазначає, що твердження апелянта про те, що визнання підземного газопроводу джерелом підвищеної небезпеки суперечить судовій практиці, не відповідає дійсності, оскільки не підкріплено посиланням на конкретні постанови Верховного Суду, де міститься такий висновок. Посилання ж позивача на висновки узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ не є обов`язковими до застосування господарським судом.

Звертає увагу, що така діяльність Позивача тим більше є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки здійснюється Позивачем із порушенням державних будівельних норм щодо глибини залягання пошкодженого газопроводу та частини п`ятої статті 111 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пункту 3, 4 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем щодо обов`язкового позначення обмежень у використанні земель у схемах землеустрою та обов`язкового позначення охоронних зон об`єктів ГРМ в документації із землеустрою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху через неподання останнім доказів направлення скарги третій особі листом з описом вкладення. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

02.02.2023 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 02.02.2023 надійшло клопотання до якого додано докази направлення скарги третій особі у справі листом з описом вкладення. Отже, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 (суддя - доповідач Іванов О.Г., судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2023 у справі №904/948/22; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.02.2023.

В судовому засіданні 22.02.2023 року Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Відповідно до п.п.1.1.1., п.1.1. розділу 1 Статуту Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (протокол № 1 від 11.04.2019) Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно п.п.1.2.1., п.1.2. розділу 1 Статуту, Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз".

12.11.2012 між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (далі - Орган Управління) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - підприємство) був укладений Договір № 31/02 про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва.

Згідно п.1.1. договору, предметом цього Договору є надання підприємству на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі підприємства і не може бути відокремлене від їх основного виробництва (далі - державне майно).

Перелік державного майна, яке перебуває на балансі підприємства та надається йому на праві господарського відання, зазначається у додатку 1, який є невід`ємною частиною Договору. (п.1.2. договору).

Розділом 3.4. Договору передбачено, що використовувати державне майно відповідно до мети, визначеної у преамбулі; забезпечувати цілісність державного майна; здійснювати страхування державного майна; відшкодовувати збитки, заподіяні знищенням (втратою) державного майна з вини Підприємства; виконувати роботи, пов`язані з поліпшенням, відновленням, ремонтом, реконструкцією та технічним обслуговуванням державного майна, відповідно до вимог чинного законодавства України, а також забезпечувати умови безпечної та безаварійної його експлуатації.

На підставі ліцензії виданої Постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 844 "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ "Дніпропетровськгаз", АТ "Дніпропетровскгаз" здійснює розподіл природного газу споживачам в межах території Дніпропетровської області (крім міст Дніпро і Кривий Ріг та Дніпровського і Криворізького районів), а також сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське Дніпровського району, житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, села Темирівка Гуляйпільского району Запорізької області та села Придніпрянське Кобиляцького району Полтавської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон) затверджено Постановою від 30.09.2015 № 2494 Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Кодексом визначено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, відповідно до якого основним видом діяльності товариства, є, зокрема, надання послуг з розподілу природного газу, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ.

У АТ "Дніпропетровськгаз" на праві господарського відання перебуває газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний номер №112030700330110121.

З матеріалів справи вбачається, що у 26.10.2021 о 21:49 годин до аварійно - диспетчерської служби АТ "Дніпропетровськгаз" надійшла заявка № 2360 про витік газу на розподільному газопроводі у селі Личкове, в полі між ГРС Свічановка та ГРС Личкове, про що був складений акт № 47 виявлення пошкодження складових газорозподільної системи від 26.10.2021 (а.с. 148, т.1).

В акті №47 від 26.10.2021 зазначено, що наскрізне пошкодження газопроводу високого тиску сільськогосподарською технікою (плугом), невідомою особою. Розмір наскрізного пошкодження отвору - 8 см на 2,5 см = 20 см2 (а.с. 145-146, т.1).

Також виявлено незначне переміщення осі газопроводу в бік напрямку руху трактора під час оранки. Інвентарний № газопроводу 112030700330110121.

Вищевказаний акт підписаний представниками Новомосковського відділення АТ "Дніпропетровськгаз": майстром ОСОБА_2 , слюсарем ОСОБА_3 та водієм ОСОБА_4

Внаслідок пошкодження газопроводу працівниками АДС АТ "Дніпропетровськгаз" аварію було локалізовано 26.10.2021 о 23:25 год. шляхом перекриття засувки.

Глибина залягання газопроводу на момент виявлення пошкодження складала 0,4 м.

Сільськогосподарська техніка, якою імовірно було пошкоджено газопровід на момент прибуття бригади АТС була відсутня.

О 23:25 годині 26.10.2021 аварійна ситуація була локалізована шляхом зупинення подачі газу від АГРС Личково.

Час витоку газу через механічне пошкодження газопроводу сільськогосподарською технікою становить 1 година 36 хвилин.

27.10.2021 майстром групи ГРП/ШРП ОСОБА_5 був складений акт здачі приймання-робіт про те, що група ГРП/ШРП СЕСГ УЕ виконали пуск об`єктів, які були задіяні при виконанні ремонтних робіт на підвідному газопроводі високого тиску 1 кат. комунальної власності інв. № №112030700330110121, рік вводу експлуатацію 1980 ГІС 04060003 с.Личкове. Загальна вартість робіт склала без ПДВ 15 439,34 грн. (а.с 147, т.1).

Заявою від 04.11.2021 вих.№490-Сл-18969-1121 АТ "Дніпропетровськгаз" звернулося до Новомосковського районного відділення поліції ГУ Національної поліції Дніпропетровської області повідомило про вчинення кримінального правопорушення.

23.11.2022 до Єдиного реєстру досудового розслідування були внесенні відомості про заяву повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.194 Кримінального кодексу України та присвоєно номер кримінального провадження 12021041470000208.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 94 від 31.01.2022, власником земельної ділянки кадастровий номер 1222384000:01:001:0046 в межах якої прокладений підвідний газопровід високого тиску до с. Личкове та с. Приорільське є ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та здає в оренду дану земельну ділянку - частку (пай) ТОВ АП "Придніпровське", код ЄДРПОУ 41102163 (а.с. 142, т.1).

За доводами позивача, в зв`язку з пошкодженням газопроводу AT "Дніпропетровськгаз" понесло матеріальні збитки на загальну суму 810 298,42грн., які складаються з наступного:

- виконання відновлювальних робіт форма КБ-2в (ВР) на суму 407 126,04грн. (без ПДВ, акт № 313 від 29.10.2021);

- інші витрати пов`язані з витоками газу (ІВ) на суму 268122,64грн. (без ПДВ, розрахунок виробничо-технологічних втрат природного газу);

- ПДВ у розмірі 135 049,74грн.,

що підтверджується розрахунком завданих збитків, який доданий до матеріалів справи разом з заявою про зменшення позовних вимог від 11.08.2022 № б/н.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що пошкодження газопроводу високого тиску відбулось внаслідок порушення позивачем Державних будівельних норм України щодо глибини залягання газопроводу більше ніж в два рази, оскільки пунктом 7.18 Державних будівельних норм України "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018 встановлено норми глибини прокладання газопроводів, якими зокрема встановлено, що глибину прокладання сталевих газопроводів слід приймати не менше ніж 0,8 метрів до верху газопроводів або футлярів. При прокладанні по ораних та зрошуваних землях рекомендується глибину прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів. Аналогічні вимоги містив і пункт 4.18 ДБН В.2.5-20-2001. Відповідно до наказу ТОВ "АП "Придніпровське" від 26.07.2021 № 101 глибина оранки на землях села Личкове проводилась на глибині 25-30 см. Згідно підпункту 5 Пункту 2 "Загальній відомості про газопровід" паспорту технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу, що наданий Позивачем в складі позовної заяви, максимальна і мінімальна глибина укладання від верху труби до поверхні землі пошкодженого газопроводу має бути 0,8 - 0,9 м. При цьому, у додаткових даних зазначено: "на орних землях ГК № 25 газопровід протяжністю L=5,0 м глибина залягання складає 0,3 - 0,4 см.". Розділ "Пропозиції щодо подальшої експлуатації" містить пропозицію "Усунути виявлені порушення". Відповідно до акту виявлення пошкодження на місцевості від 28.10.2021, складеного комісією ТОВ "АП "ПРИДНІПРОВСЬКЕ", глибина залягання газопроводу на місці пошкодження складала 0,3 м.

Також відповідач зазначив, відповідно до вимог чинного законодавства обробка ґрунту плугом не входять до ремонтних будівельних та/або земляних робіт, а тому у відповідача не виникає зобов`язань на отримання від оператора ГРМ письмового погодження.

Відповідач зазначає, що в договорі оренди з пайщиком (з урахуванням додаткових угод), кадастровому плані земельної ділянки з експлікацією угідь, інформаційній довідці з Державного земельного кадастру від 05.02.2018, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.09.2018 № 136438174 та інших документах на земельну ділянку не зазначено жодних обмежень у використанні земельної ділянки.

В порушення вимог пункту 4.23 ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання" охоронна зона газопроводу високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний номер 112030700330110121 в межах та поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046 не була позначена табличками-вказівниками, стовпчиками контрольно-вимірювального пункту або контрольними трубками. (аналогічні за змістом вимоги містить і пункт 7.23 ДБНУ "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що аварія сталась внаслідок неправомірних дій відповідача (не доведено факту обізнаності відповідача щодо охоронної зони земельної ділянки); причинно-наслідковий зв`язок між подією і неотриманням відповідачем дозволу (повідомленням оператора ГРМ про проведення сільськогосподарських робіт) відсутній. Жоден з доказів, що містяться у матеріалах справи, не підтверджує наявності вини ТОВ "Аграрне підприємство "ПРИДНІПРОВСЬКЕ" у ситуації, яка склалась щодо пошкодження газопроводу. Одночасно позивачем не доведено, що ним, як особою, на яку покладено обов`язок вчиняти попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, свої обов`язки вчинені у повному обсязі та належним чином.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються Цивільним кодексом України; Господарським кодексом України; Законом України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 №329-VII; Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015; Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285; ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального, господарства України від 15.11.2018 № 305.

За змістом п. 17 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до п. 2 розділу 2 глави 1 Кодексу газорозподільних систем (далі КГС) оператор газорозподільної системи (далі ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (п.1 розділу 1 глави 3 КГС).

Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (п. 4 розділу 1 глави 3 КГС).

Главою 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, визначено порядок проведення земляних робіт у охоронній зоні об`єктів газорозподільної системи (об`єктів ГРМ), а саме.

Охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (пункт 1).

Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ (пункт 4).

Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5).

Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ (пункт 7).

Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт (пункт 16).

Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (пункт 17).

Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (пункт 18).

Згідно пункту 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ч.3 п. 1.6 глави 1 розділ V Правил безпеки систем газопостачання, контролюється виконання земляних і будівельних робіт, що проводяться у смузі 15 м з обох боків від осі газопроводу з метою попередження його пошкодження.

Отже, відповідно до п. 1.1. ДБН В.2.5-20:2018 встановлено, що норми вказаного ДБН встановлюють вимоги проектування при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні наявних систем газопостачання, що забезпечують споживачів природним газом із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, та інше.

Вказаний нормативно-правовий акт було прийнято у 2018 році, поруч з тим, газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково), інвентарний номер №112030700330110121, був збудований у 1980 році, задовго до прийняття стандартів щодо глибини залягання газопроводів по ораних та зрошувальних землях.

Відповідно до паспорту технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу станом на 11.10.2021 газопровід є герметичним, знаходиться в задовільному стані та придатний до подальшої експлуатації.

Згідно до робочого аркушу маршруту №19 комплексного приладового обстеження підземних газопроводів від 11.10.2021 витік газу не зафіксований, зауваження відсутні.

Актом перевірки технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу від 11.10.2021 зафіксовано, що газопровід є герметичним, знаходиться в задовільному стані та придатний до подальшої експлуатації.

Окрім того, з моменту прийняття на баланс АТ "Дніпропетровськгаз" газопровід високого тиску Магдалинівського району, село Личково, інвентарний №112030700330110121 24.03.1989 Оператор ГРМ належним чином здійснював обслуговування та ремонт вказаного газопроводу.

Вказане підтверджується паспортом № 2 газопроводу високого тиску, село Личково, де з моменту вводу в експлуатацію газопроводу зафіксовані всі дії, які проводились стосовно газопроводу.

Окрім того, у витягу до журналу реєстрації результатів технічного огляду трас розподільних газопроводів і вводів міститься запис, що станом на 20.07.2021 відповідно до технічного огляду газопроводу зауважень не виявлено.

Відповідно до пунктів 6, 7, 9, 14, 16, 17 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРМ) сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ. Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ, Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Опера тора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження. Підставою для отримання дозволу на порушення благоустрою для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охорон ній зоні є письмове погодження, видане Оператором ГРМ відповідно до вимог цієї глави. 15. До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт. Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.

Згідно з п.1.34. глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Отже, колегією суддів встановлений факт аварії, що підтверджується заявкою № 2360 про витік газу на розподільному газопроводі у селі Личкове, в полі між ГРС Свічановка та ГРС Личкове, про що був складений акт № 47 виявлення пошкодження складових газорозподільної системи від 26.10.2021. Акт був підписаний представниками Новомосковського відділення АТ "Дніпропетровськгаз": майстром ОСОБА_2 , слюсарем ОСОБА_3 та водієм ОСОБА_4

З посиланням позивача на ненадання письмового погодження Оператора ГРМ щодо проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ, що передбачено п.п.7-9 глави 4 розділу 3 Кодексу ГРМ, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 4 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем унормовано, що власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Положеннями Кодексу газорозподільних систем Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5).

Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ (пункт 6 глави 4).

Проведення ремонтних будівельних робіт та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням про їх початок оператора ГРМ (пункт 7 глави 4).

Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (пункт 8 розділу 4).

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо визначення поняття "земляні роботи" і порядку проведення підготовчих робіт під час будівництва листом №7/14-3872 від 07.03.2012 роз`яснило, що усталеною практикою є віднесення до земляних робіт комплексу робіт, пов`язаних з розробкою, переміщенням, укладанням та ущільненням ґрунту, вичерпний перелік яких наведено у ДБН Д.2.2-1-99 "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи", що містить норми на розробку, переміщення ґрунту та супутні роботи в промисловому, житлово-цивільному, транспортному та гідротехнічному будівництві".

Наказом від 28.12.2012 №667 Про прийняття національних стандартів, розроблених методом перевидання (передруку) на заміну державних будівельних норм (ДБН), прийнятих до 2001 року на заміну вказаним містить ресурсні елементи та кошторисні норми на будівельні роботи (витрати на оплату праці робочих-будівельників і машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідних для визначення потреби в ресурсах при виконанні земляних робіт.

Таким чином, поняття "земляні роботи" і "сільськогосподарські роботи" не є тотожними поняттями, оскільки виконання сільськогосподарських робіт не передбачає глибинну розробку, переміщення, ущільнення ґрунту тощо, а є спектром робіт з обробки виключно верхнього плодородного шару ґрунту, у зв`язку із чим законодавством встановлено спрощений порядок для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об`єктів ГРМ - шляхом надсилання повідомлення оператору ГРМ.

Поняття "земляні роботи" є нерозривно пов`язаним з будівництвом і є комплексом робіт, в тому числі глибинним переміщенням, ущільненням, розробкою ґрунту, що у свою чергу несе збільшені ризики пошкодження газопроводів, для запобігання чого Кодексом газорозподільних систем встановлено більш жорсткі умови для отримання дозволу для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об`єктів ГРМ - шляхом отримання виконавцем погодження у оператора ГРМ.

Отже, з огляду на зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставне твердження позивача про те, що відповідачем проводились земельні, а не сільськогосподарські роботи (оранка землі), та, відповідно, посилання на приписи пункту 7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем щодо неотримання відповідачем письмового погодження оператора ГРМ на проведення земельних робіт замість застосування приписів пункту 6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, яким унормовано, що сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок оператора ГРМ.

Також колегія суддів констатує, що згідно із інформацією зазначеною у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900807272022 від 15.06.2022 (том 1, а.с.239-242) земельна ділянка з кадастровим номером № 1222384000:01:001:0046, місце розташування земельної ділянки: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Личківська сільська рада, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 не зареєстровані. Відповідно до додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.06.2022, кадастровий план земельної ділянки № 1222384000:01:001:0046 не містить позначень щодо наявності газопроводу та встановленої навколо нього охоронної зони (том 1, а.с.243-244).

Отже, ні власник, ні користувач (ТОВ "Аграрне підприємство "ПРИДНІПРОВСЬКЕ", а ні АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", як найбільш зацікавлена особа, на балансі якої перебуває спірний газопровід та особа на яку законодавчо покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, не звернулись із заявою до Державного земельного кадастру про встановлення на вказаній земельній ділянці зони обмеження у використанні земель у зв`язку із наявністю прокладеного газопроводу.

При цьому достатніх та більш вірогідних доказів обізнаності працівників відповідача про факт прокладення та розміщення об`єктів трубопровідного транспорту, на земельній ділянці, яка знаходиться у їх орендному користуванні, суду не надано.

Так, згідно вимог пункту 7.23 Державних будівельним нормам України "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018, траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличкам -покажчиками. Покажчики встановлюються, зокрема, на прямих ділянках траси газопроводу на відстані не більше 500 метрів за межами населених пунктів. На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольні трубки. Більш вірогідних доказів наявності таких табличок-покажчиків матеріали справи не містять.

Позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції долучено до матеріалів справи копії фотографічних зображень земельної ділянки (за його доводами саме земельної ділянки, де сталася аварія на газопроводі із кадастровим номером 1222384000:01:001:0046 в с. Личкове Магдалинівського району Дніпропетровської області), на яких зображені стовпи з відповідними позначками щодо прокладеного поруч газопроводу.

Господарським судом не взято до уваги вказані вище фотографічні зображення, оскільки з них неможливо встановити, де вони були сфотографовані та чи дійсно об`єкти, зображені на наданих фотоматеріалах, розміщені саме на земельній ділянці з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046. Тобто, ці фотографії визнано недостовірними доказами.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку з даного доказу, оскільки проміжок часу між настанням події пошкодження газопроводу та фотофіксацією місця події Позивачем складає більше одного календарного року; з фотографічних зображень дійсно неможливо встановити, де саме проводилась фотофіксація та якої саме земельної ділянки, з огляду на що фотографічні зображення є недостовірним доказом наявності стовпів з відповідними позначками прокладеного газопроводу саме на спірній земельній ділянці, на час настання події пошкодження газопроводу.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо неможливості проведення фотофіксації із геолокаційними мітками, позаяк застосування навігації заборонено через військовий стан та загрозу обстрілів, про що було повідомлено представників позивача на блокпосту на під`їзді до земельної ділянки, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

При цьому колегія суддів констатує, що відповідно до пояснень сторін за місцезнаходженням земельної ділянки з кадастровим №1222384000:01:001:0046 в с.Личкове Магдалинівського району Дніпропетровської області не ведуться та не велись бойові дії з моменту введення військового стану в Україні.

З огляду на що колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання позивача про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, а саме стовпів електропередач з відповідними позначками щодо прокладеного поруч газопроводу із вказанням напрямку та відстані газопроводу від стовпів поруч із земельною ділянкою кадастровий номер 1222384000:01:001:0046 в с. Личкове Магдалинівського району Дніпропетровської області, оскільки позивачем не надано доказів неможливості проведення фотофіксації земельної ділянки, де відбулося пошкодження газопроводу, із застосуванням геолокаційних міток, тобто позивач не скористався своїм правом надати саме достовірні докази.

Крім того, пунктом. 7.18 Державних будівельних норм України "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018 встановлено норми глибини прокладання газопроводів, якими зокрема встановлено, що при прокладанні по ораних та зрошуваних землях рекомендується глибину прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що на полі де сталася аварія глибина закладення газопроводу в районі пошкодження склала 30 см (акт виявлення пошкодження на місцевості від 28.10.2021, складеного комісією ТОВ "АП "Придніпровське") та на самому полі де провадились сільськогосподарські роботи та відбулося пошкодження газопроводу на момент пошкодження покажчики газопроводу були відсутні.

Таким чином, глибина прокладання газопроводу у місці, де відбулась аварія, є меншою ніж передбачена обов`язковими будівельними нормами та більше ніж у половину меншою, за рекомендовану.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до наказу відповідача від 26.07.2021 № 101 глибина оранки на землях села Личкове поводилась на глибині 25-30 см.

Відповідно до п.п.5 п.2 "Загальні відомості про газопровід" паспорту технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу максимальна і мінімальна глибина укладення від верху труби до поверхні землі пошкодженого газопроводу має бути 0,8-0,9 м. В той же час в додаткових даних зазначено, що на орних землях ГК № 25 газопроводів протяжністю L = 5,0 м. глибина залягання складає 0,3 - 0,4 см. За висновками перевірки технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу від 11.10.2021 зазначено, що газопровід герметичний; знаходиться в задовільному стані та придатний до подальшої експлуатації; виконати ремонт пошкодження ізоляційного покриття газопроводу та усунути виявлені порушення (том 1, а.с.177-178).

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що охоронна зона підземного газопроводу була позначена відповідними табличками-покажчиками. Матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував наявність інформації щодо обмежень користуванні спірною земельною ділянкою. Такі обставини щодо відсутності у землевпорядній документації інформації щодо охоронних зон та обмежень у користуванні такою ділянкою є порушенням приписів частини 1 пункту 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, пунктів 2, 3 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, оскільки саме на оператора ГРМ покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а також встановлено обов`язок зазначення в документації із землеустрою охоронні зони об`єктів ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ.

Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів здійснення вказаних обов`язків. Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач мав можливість встановити із землевпорядних документів та відкритих реєстрів інформацію про наявність обмежень щодо користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до пункту третього частини другої статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписами частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи положення статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб`єктивного права. Під збитками розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, з самого законодавчого визначення поняття «джерело підвищеної небезпеки» однозначно випливає і вірно вказано судом першої інстанції, що діяльність позивача із розподілу і транспортування природного газу (вибухонебезпечної речовини), є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України.

Тим більше така діяльність позивача є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки здійснюється позивачем із порушенням державних будівельних норм щодо глибини залягання пошкодженого газопроводу та частини п`ятої статті 111 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пункту 3,4 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем щодо обов`язкового позначення обмежень у використанні земель у схемах землеустрою та обов`язкового позначення охоронних зон об`єктів ГРМ в документації із землеустрою.

Системний аналіз вищезазначених норм права щодо деліктної відповідальності у сукупності з нормами права щодо шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що позивач не довів, що аварія сталась внаслідок неправомірних дій відповідача (не доведено факту обізнаності відповідача щодо охоронної зони земельної ділянки); причинно-наслідковий зв`язок між подією і неотриманням відповідачем дозволу (повідомленням оператора ГРМ про проведення сільськогосподарських робіт) відсутній, Жоден з доказів, що містяться у матеріалах справи, не підтверджує наявності вини ТОВ "Аграрне підприємство "ПРИДНІПРОВСЬКЕ" у ситуації, яка склалась щодо пошкодження газопроводу. Одночасно позивачем не доведено, що ним, як особою, на яку покладено обов`язок вчиняти попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, свої обов`язки вчинені у повному обсязі та належним чином.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що рішення господарського суду суперечить практиці Верховного Суду України, Вищого господарського суду та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, є безпідставними оскільки в тексті апеляційної скарги є лише посилання на узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ. Жодних посилань на конкретні постанови Верховного Суду апеляційна скарга не містить.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт. що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи зазначене, твердження заявника апеляційної скарги про те, що визнання підземного газопроводу джерелом підвищеної небезпеки суперечить судовій практиці, не відповідає дійсності, оскільки не підкріплено посиланням на конкретні постанови Верховного Суду, де міститься такий висновок. Посилання ж позивача на висновки узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ не є обов`язковими до застосування господарським судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін (за виключенням висновку про те, що негативні якісні зміни ґрунту сталися в результаті господарської діяльності саме Відповідача, та джерела отримання інформації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки), прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2023 у справі №904/948/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2023 у справі №904/948/22 - залишити без змін.

Судові витрати Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.03.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік