Рішення

від 29.12.2022 по справі 141/769/21

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/769/21

Провадження №2/141/21/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2022 року смт Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Рожковій Л.М.

за участю сторін:

позивача: не з`явилась,

представника позивача: адвоката Панасюк Н.А.,

відповідача : не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/769/21 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біріт-Надія» про повернення земельних ділянок, скасування права оренди земельних ділянок,

У С Т А Н О В И В :

23.10.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біріт-Надія» про повернення земельних ділянок, скасування права оренди земельних ділянок

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4139 га та площею 2,4136 га, які розташовані на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

10 вересня 2007 року ОСОБА_1 передала вказані земельні ділянки в оренду відповідача ДП «Біріт-Надія» строком на десять років, про що між сторонами було укладено договори оренди землі б/н від 10.09.2007. Сторонами було погоджено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк шляхом письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору про намір його продовжити.

Строк дії спірних договорів було закінчено 10.09.2017. Однак, без повідомлення позивача ОСОБА_1 , строк дії спірних договорів було продовжено на десять років, що підтверджується відповідними додатковими угодами, укладеними 26.07.2017 та зареєстрованими у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.08.2017 року за індексним номером 21728024 та за індексним номером 21727829 відповідно. Даними додатковими угодами було внесено зміни до істотних умов договору та орендної плати.

Однак ОСОБА_1 умови договору, викладені у додатковій угоді до договору оренди землі не погоджувала та не підписувала (підпис у графі «орендодавець» не її), оскільки позивач уже більше десяти років проживає на території російської федерації. Відтак спірні договори на сьогоднішній день є неукладеними, оскільки первинний погоджений термін дії договору закінчився ще у 2017 році, а тому ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача повернути належні їй земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, належних позивачу.

Ухвалою суду від 08.11.2021 провадження у справі № 141/769/21 відкрито та призначено підготовче судове засідання на 02.12.2021.

Підготовче судове засідання, призначене на 02.12.2021, було відкладено на 05.01.2022 за письмовим клопотанням представника відповідача, директора ДП «Біріт-Надія».

Ухвалою суду від 05.01.2022 у справі №141/769/21 призначено судову почеркознавчу експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

06.01.2022 до суду надійшов відзив відповідача ДП «Біріт-Надія» на позовну заяву, поданий директором ДП «Біріт-Надія» Ходосом В.П., відповідно до змісту якого директор ДП «Біріт-Надія» Ходос В.П. просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, а посилання позивача на той факт, що додаткову угоду до договору оренди землі від 10.09.2007 вона не підписувала спростовуються видатковими касовими ордерами та відомостями на виплату коштів орендної плати за користування земельними ділянками за 2017-2020 роки. Зокрема, із вказаних документів вбачається, що ОСОБА_1 особисто отримувала орендну плату в касі підприємства і розписувалась в їх отриманні у видаткових касових ордерах та відомостях на виплату коштів, та лише у 2020 році орендну плату замість неї отримував гр. ОСОБА_3 на підставі довіреності.

Ухвалою суду від 03.03.2022 провадження у справі №141/769/21 поновлено, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 31.03.2022.

Підготовче судове засідання, призначене на 31.03.2022, було відкладено на 21.04.2022 за письмовим клопотанням представника позивача адвоката Панасюк Н.А.

Ухвалою суду від 21.04.2022 у справі №141/769/21 призначено судову почеркознавчу експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 23.06.2022 провадження у справі №141/769/21 поновлено, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 05.07.2022.

Судове засідання, призначене на 05.07.2022, не відбулось та було відкладено на 14.07.2022, у зв`язку неявкою сторін.

Ухвалою суду від 14.07.2022, у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача адвоката Панасюк Н.А. про витребування доказів, розгляд підготовчого судового засідання цивільної справи № 141/769/21 було відкладено на 26.07.2022.

Ухвалою суду від 26.07.2022 у справі №141/769/21 призначено судову почеркознавчу експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 15.09.2022 провадження у справі №141/769/21 поновлено, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 25.10.2022.

Судові засідання, призначені на 25.10.2022 та на 01.11.2022, було відкладено, відповідно, на 01.11.2022 та на 22.11.2022 за клопотаннями представників сторін.

Ухвалою суду від 22.11.2022 закрито підготовче провадження у справі № 141/769/21, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2022.

Судове засідання, призначене на 06.12.2022, було відкладено на 29.12.2022 у зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю доказів його належного повідомлення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 29.11.2022 року не з`явилася, заяв та клопотань суду не подала.

Натомість, в судовому засіданні 29.12.2022 представник позивач адвоката Панасюк Н.А. позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позові, та просила суд позов задовольнити повністю з урахуванням обставин, викладених у висновку експерта від 22.08.2022 №СЕ-19/102-22/7687-ПЧ.

Відповідач ДП «Біріт-Надія», будучи належним чином повідомленим про час, день та місце судового засідання, в судове засідання 29.12.2022 року не з`явився, повноважного представника до суду не направив. Будь-яких заяв та клопотань відповідач суду не подав.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, з`ясувавши думку представника позивача, з урахуванням конкретних обставин справи, а також наявності доказів своєчасного та належного повідомлення відповідача про час, день та місце розгляду справи, доходить висновку про можливість розгляду справи № 141/769/21 за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Панасюк Н.А. розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 365122, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,4139 га, яка розташована на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 0523181300:02:001:0135.

10.09.2007 між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ДП «Біріт-Надія» (орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,4139 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради за межами с. Животівка Оратівського району Вінницької області. Згідно п. 8, строк дії договору десять років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк шляхом письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію. Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 грудня 2007 року за № 040701700214.

Як вбачається з акту приймання-передачі об`єкта оренди від 10.09.2007 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ДП «Біріт-Надія» на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2007 року, об`єкт, що орендується згідно договору від 10.09.2007, а саме земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,4139 га відповідає для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перебуває в задовільному стані.

26 липня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ДП «Біріт-Надія» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10 вересня 2007 року, державна реєстрація якого від 17.12.2007, запис у державному реєстрі № 040701700214, згідно якого внесено зміни у договір оренди землі від 10.09.2007 та викладено пункт 5 та пункт 9 в новій редакції, а також зазначено, що договір оренди землі продовжено на десять років та він діє до 26 липня 2027 року.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 01.08.2017 року державним реєстратором Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області Патик Л.М. вчинено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 21727829 орендарем ДП «Біріт-Надія» об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1319012605231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523181300:02:001:0134 площею 2,4136 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, та яка належить орендодавцю ОСОБА_1 . Строк дії : 26.07.2027.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 365121, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,4136 га, яка розташована на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 0523181300:02:001:0134.

10.09.2007 між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ДП «Біріт-Надія» (орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,4136 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради за межами с. Животівка Оратівського району Вінницької області. Згідно п. 8, строк дії договору десять років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк шляхом письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію. Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 грудня 2007 року за № 040701700213.

Як вбачається з акту приймання-передачі об`єкта оренди від 10.09.2007 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ДП «Біріт-Надія» на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2007 року, об`єкт, що орендується згідно договору від 10.09.2007, а саме земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,1436 га відповідає для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перебуває в задовільному стані.

26 липня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ДП «Біріт-Надія» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10 вересня 2007 року, державна реєстрація якого від 17.12.2007, запис у державному реєстрі № 040701700213, згідно якого внесено зміни у договір оренди землі від 10.09.2007 та викладено пункт 5 та пункт 9 в новій редакції, а також зазначено, що договір оренди землі продовжено на десять років та він діє до 26 липня 2027 року

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 01.08.2017 року державним реєстратором Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області Патик Л.М. вчинено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 21728024 орендарем ДП «Біріт-Надія» об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1319025705231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523181300:02:001:0135 площею 2,4139 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, та яка належить орендодавцю ОСОБА_1 . Строк дії : 26.07.2027.

Оскільки додаткові угоди від 26.07.2017 до договорів оренди землівід 10.09.2007 на належні їй земельні ділянки позивач не підписувала, а тому вважає що правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином сторонами договору не набуті, правовідносини за ним не виникли, а державна реєстрація зазначених правочинів порушує її права на користування та розпорядження власністю, що й стало підставою звернення до суду.

Визначаючись щодо спірних правовідносин та встановлених обставин, суд керується наступним.

Щодо позовної вимоги про повернення земельних ділянок

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Частиною першою статті 215 ЦК України, статтями 229-233 ЦК України передбачено недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Якщо ж встановлено, що сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис (відповідно до ст. 205, 207 ЦК України) є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 22 серпня 2022 року за №СЕ-19/102-22/7687-ПЧ, підпис у додатковій угоді від 26.07.2017 року до договору оренди землі від 10.09.2007 року, державна реєстрація від 17 грудня 2007 року, кадастровий № 0523181300:02:001:0135, запис у державному реєстрі № 040701700214, укладеному між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Біріт-Надія», у графі «Реквізити сторін - Орендодавець - Підпис», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис у додатковій угоді від 26.07.2017 року до договору оренди землі від 10.09.2007 року, державна реєстрація від 17 грудня 2007 року, кадастровий № 0523181300:02:001:0134, запис у державному реєстрі № 040701700213, укладеному між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Біріт-Надія», у графі «Реквізити сторін - Орендодавець - Підпис», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

В указаному висновку зазначено, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку. В якості зразків підпису та почерку позивача для порівняльного дослідження надано матеріали справи № 141/769/21 та документи з вільними та умовно-вільними зразками підпису ОСОБА_1 .

Як роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію (п.7.11). У разі ж якщо сторони такої згоди недосягли, такий договір є неукладеним, тобто таким,що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (п.7.17). Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (п.7.18). Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок (п.7.27).

Таким чином, з огляду на положення законодавства та наведену позицію Верховного Суду, а також враховуючи висновок експерта від 22 серпня 2022 року за №СЕ-19/102-22/7687, суд доходить висновку, що оскільки додаткові угоди від 26.07.2017 року до договору оренди землі від 10.09.2007 року не підписувалися позивачем, відтак такі договори є неукладеними і вони не можуть породжувати жодних юридичних наслідків.

Відтак, суд вважає, що відповідач неправомірно, без будь-яких правових підстав використовує земельні ділянки, належні позивачеві ОСОБА_1 , а тому ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є, зокрема, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння шляхом зобов`язання ДП «Біріт-Надія» повернути позивачеві належні їй земельні ділянки площею 2,4139, кадастровий номер земельної ділянки 0523181300:02:001:0135 та площею 2,4136, кадастровий номер земельної ділянки 0523181300:02:001:0134.

Суд зауважує, що негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, про що зазначено у висновках, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19).

Отже, оскільки факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 (орендодавця) на укладення оспорюваних додаткових угод від 26.07.2017 року до договору оренди землі від 10.09.2007 року на умовах, що в них викладені, підтверджується висновком експерта від 22 серпня 2022 року за №СЕ-19/102-22/7687-ПЧ, відтак вказані договори є неукладеними, а тому позов про повернення земельних ділянок з чужого незаконного володіння є обґрунтованим.

Щодо позовної вимоги про скасування іншого речового права (права оренди земельних ділянок).

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з вимогами ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні, гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Законом України від 05.12.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року,статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній з 16.01.2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки з 16.01.2020 року законодавцем виключено такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право оренди земельної ділянки за відповідачем, які не ґрунтуються на укладених додаткових угодах від 26.07.2017 року до договорів оренди землі від 10.09.2007 року, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельними ділянками, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування права оренди на земельні ділянки за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав позивача.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 року у справі № 922/3130/19.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано належні, достовірні, допустимі та достатні докази на підтвердження обставин щодо не укладення спірних додаткових угод з відповідачем від 26.07.2017 року до договорів оренди землі від 10.09.2007 року та позовних вимог про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації спірних договорів про право оренди відповідачем земельних ділянок, належних позивачеві.

Принагідно суд зазначає, що обставини, вказані у відзиві, не спростовують висновків суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2313364450.1 від 22.10.2021, у розмірі 908 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2313367327.1 від 22.10.2021, та у розмірі 1732 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2326283722.1 від 03.11.2021. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, з ДП «Біріт-Надія» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору у загальному розмірі 3548 грн.

Щодо витрат за проведення судової експертизи

Частиною 3 ст.133 ЦПК України установлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат (ч.ч.3, 4 ст.139 ЦПК України).

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути спів мірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.6, 7, 8, 9 ст.139 ЦПК України).

Судом за клопотанням представника позивача на підставі ухвали суду було призначено судову почеркознавчу експертизу, яка проведена 22.08.2022 судовим експертом Вінницького НДЕКЦ МВС, про що надано висновок експерта №СЕ-19/102-22/7687-ПЧ.

Витрати на проведення експертизи, відповідно до ухвали суду від 21.04.2022 року, покладено судом на позивача ОСОБА_1 . Позивач у повному обсязі провела оплату за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 4983,88 грн, що вбачається із квитанції від 17.08.2022.

Оскільки вказаний висновок експерта є одним із доказів на підтвердження зазначених у позові обставин про незаконне, тобто без належних правових підстав, використання відповідачем земельних ділянок позивача, а відтак, підставою для їх витребування з незаконного володіння (повернення земельних ділянок) та задоволення позовних вимог щодо їх повернення позивачу і скасування державної реєстрації договорів оренди про право відповідача на оренду земельних ділянок, то витрати на проведення почеркознавчої експертизи, які понесені позивачем, слід, в силу вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, стягнути з ДП «Біріт-Надія».

Відтак, підлягають стягненню з відповідача на користь відповідача витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 4983,88 грн.

На підставі ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.15, 16, 316,317,321, 328, 373, 387, 391, 626, 628, 638 ЦК України, ст.ст.78, 93, 125, 152 ЗК України, ст.ст.1, 13,14, 15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.2, 26, 37 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 76-82, 89, 133, 139, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Зобов`язати Дочірнє підприємство «Біріт-Надія» (код ЄДРПОУ 34313814) повернути земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4139, кадастровий номер земельної ділянки 0523181300:02:001:0135, власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Дочірнє підприємство «Біріт-Надія» (код ЄДРПОУ 34313814) повернути земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4136, кадастровий номер земельної ділянки 0523181300:02:001:0134 власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4139, кадастровий номер земельної ділянки 0523181300:02:001:0135, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.08.2017 року за індексним номером: 21728024.

Скасувати право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4136, кадастровий номер земельної ділянки 0523181300:02:001:0134, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.08.2017 року за індексним номером: 21727829.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Біріт-Надія» (код ЄДРПОУ 34313814) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 3548,00 грн (три тисячі п`ятсот сорок вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Біріт-Надія» (код ЄДРПОУ 34313814) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 4983,88 грн (чотири тисячі вісімдесят три) гривні 88 копійок.

Копію рішення направити відповідачу згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено 09.01.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , російська федерація),

Відповідач: Дочірнє підприємство «Біріт-Надія» (вул. Жовтнева, буд. 2, с. Животівка Вінницького району Вінницької області, 22623).

Суддя С.В. Климчук