Рішення від 09.01.2023 по справі 300/677/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2023 р. справа № 300/677/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Драгомирова Олена Миколаївна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2020 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2020 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2020 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 28.03.2022 зупинено провадження в даній адміністративній справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

09.01.2023 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 23.02.2022. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача у спірний період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підлягає застосуванню січень 2016 року, як місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). З моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, базовим місяцем для нарахування індексації був встановлений березень 2018 року. При цьому зазначено, що індексація грошового забезпечення не є систематичною.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 20.11.2020 проходив військову службу у Відділі урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську.

Відповідно до довідок про грошове забезпечення за періоди з 01.01.2015 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.12.2018 та розрахунку індексації грошового забезпечення з січня 2008 по березень 2018 року відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у спірний період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця березень 2016 року.

Відповідно до відповіді від 03.02.2022 №63/20/03-48 довідок про грошове забезпечення за періоди з 01.01.2017 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2020 та розрахунку індексації грошового забезпечення з січня 2008 по березень 2018 року, відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня по грудень 2018 року та відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у спірний період з грудня 2018 року по 20.11.2020, із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2020 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року, просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2020 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Щодо визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за спірний період, суд зазначає наступне.

З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Стосовно дискреційних повноважень, слід зазначити, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад військовослужбовців не змінювався.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з січня 2008 року по 28 лютого 2018 року.

Вказана правова позиція відповідає висновкам щодо застосування норм права, викладеним Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21.

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців. І таке нарахування індексації повинно здійснюватися до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, на підставі якої розмір посадового окладу військовослужбовців з 01.03.2018 було змінено.

З огляду на наведене, з березня 2018 року при виплаті індексації грошового забезпечення базовим місяцем є березень 2018 року, а щодо спірного періоду до березня 2018 року базовий місяць повинен був залишатись незмінним, а саме: січень 2008 року.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, відповідач необґрунтовано у спірний період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.11.2020 суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 4 Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.

Таким чином, цією Постановою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Так, пункт 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам (затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено те, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

З огляду на зазначене, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, інших складових грошового забезпечення, тобто з квітня 2018 року.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 р. становив 101,1%, в квітні 2018 р. становив 100,8%, в травні 2018 р. - 100,0%, в червні 2018 р. - 100,0%, в липні 2018 р. - 99,3%, в серпні 2018 р. - 100,0%, в вересні 2018 р. - 101,9%, в жовтні 2018 р. - 101,7%.

Отже величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку №1078 порогу індексації у 103%.

При цьому, суд ураховує, що відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Подібні висновки Верховний Суд виклав у постанові від 19 травня 2022 року у справі №380/11404/21.

Відтак, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді цього ж року, то позивач набув право на виплату індексації з грудня 2018 року.

За таких обставин відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення за період з березня по грудень 2018 року.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 травня 2022 року у справі № 400/4491/20.

Отже, відповідач обґрунтовано не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня по грудень 2018 року.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по 20.11.2020 суд зазначає, що відповідно до відповіді від 03.02.2022 №63/20/03-48 довідок про грошове забезпечення за періоди з 01.01.2017 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2020 та розрахунку індексації грошового забезпечення, відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у спірний період з грудня 2018 року по 20.11.2020, із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Відтак, доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по 20.11.2020 із застосуванням базового місяця березень 2018 року є безпідставними.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині позовних вимог, тому позов підлягає до часткового задоволення, слід визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2016 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, з урахуванням раніше виплачених сум, індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць). В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 500,00 гривень.

Щодо клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що представник позивача не надала суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права позивача та наявності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

На переконання суду, відсутні підстави для встановлення вказаного виду судового контролю за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2016 року.

Зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 01184829, вул. Тополина, 3, с. Угорники, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76492) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.