Постанова

від 12.08.2010 по справі 2/55-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2010 р.                                                         Справа № 2/55-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Карбань І.С., судді Бабакової Л.М., судді Фоміної В.О.,

при секретарі  - Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача  – не прибув,

відповідача  – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. №2247С/2-4) Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп,  на ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2010р. по справі  № 2/55-10,

за позовом  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп,     

до   Товариство з обмеженою відповідальністю «Красний металіст», м. Конотоп,  

про затвердження мирової угоди, -

встановила:

Фізична особа –підприємця ОСОБА_1 звернувся з позовом, в яком упросив стягнути з  ТОВ «Красний металіст»35000,00 грн. заборгованості за надання юридичних послуг відповідно до укладеного договору від 30.12.2008р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.05.2010р. позов задоволено, стягнено з відповідача   на користь позивача  35000,00 грн. боргу, 350,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

31.05.2010 р. до господарського суду Сумської області від сторін надійшла заява  від 27.05.2010 р. про затвердження мирової угоди.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2010р. (суддя Соп’яненко О.Ю.)  відмовлено в затвердженні мирової угоди, укладеної між ТОВ «Красний металіст»та ФОП ОСОБА_1  27.05.2010р.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2010р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив  скасувати ухвалу   суду першої інстанції та прийняти нове рішення на користь позивача,  посилаючись на порушення норм чинного законодавства, а саме, ч. 1 ст. 19 Конституції України, де передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Апелянт стверджував, що суть цього порушення полягає у тому, що чинне законодавство не містить заборони на відчуження майна саме в такій, передбачений мировою угодою, спосіб. Більш того, законодавець дозволяє таке відчуження, оскільки згідно з п. 11 додатка 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.20 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за №157/6445, ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідач відзив не надав.

Представники  позивача та відповідача  в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Про причини неприбуття представники позивача  та відповідача в судове засідання суд не повідомили. Враховуючи, що неприбуття  представників позивача та відповідача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  погоджується в повному обсязі з висновками  господарського суду Сумської області по даній справі, виходячи з наступного.

27.05.2010 р. сторони по справі уклади мирову угоду, відповідно до якої відповідач в рахунок заборгованості в розмірі 35 000 грн. передає у власність позивача 9/10 частки гуртожитку від загальної площі 5818,2 кв.м. балансовою вартістю 2906,00 грн. з обладнанням, інвентарем та комунікаціями, що знаходиться за адресою: вул. Бр. Радченків, 49 в м. Конотоп Сумської області, а позивач  повністю відмовляється від примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 12.05.2010 р. у справі № 2/55-10 (а.с. 38).

Згідно з ч. 4 ст. 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 ГПК України  мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

Згідно з Роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»мирова угода не може вирішувати питання про права і обов’язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому. Укладення мирової угоди неможливе у випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватися волевиявленням сторін. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону.

За своєю суттю спірна мирова угода є угодою про відчуження (купівля-продаж) будівлі соціально-побутового призначення –гуртожитку,   загальною площею 5818,2 кв.м.,  за балансовою вартістю 2906 грн.,  з обладнанням, інвентарем та комунікаціями, яке належить на праві власності ТОВ «Красний металіст» в рахунок оплати за надання  ФОП ОСОБА_1 юридичних послуг.

Статтею ст. 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу нерухомого   майна   укладається у письмовій формі  і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Для оформлення такої угоди сторонам необхідна надати низку документів, в тому числі: договір на користування земельною ділянкою під будівлею гуртожитку та на її обслуговування, технічний паспорт будівлі з поверховим планом, описом приміщень та їх характеристикою, незалежну оцінку стосовно ринкової вартості будівлі, обладнанням, інвентарем та комунікаціями на час укладання спірної мирової угоди (ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», технічний висновок про  стан будівлі, інші документи, передбачені Тимчасовим порядком державної реєстрації право чинів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671. данні про наявність мешканців в цій будівлі, правові підстави знаходження їх в цьому гуртожитку і чи були приватизовані ними займані приміщення тощо, а також докази сплати відповідних податків та мита.

Згідно зі ст. 33 ГПК України сторонами в обґрунтування вимог для укладання мирової угоди не було надано вище перелічених документів, а також доказів щодо складу учасників ТОВ «Красний металіст»та розміру їх часток у статутному капіталі товариства, розмір статутного фонду ТОВ «Красний металіст», доказів погодження загальними зборами ТОВ «Красний металіст» (п.8.1.2 Статуту ТОВ «Красний металіст») на відчуження спірного майна на умовах спірної мирової угоди, оскільки відчуження майна товариства стосується і майнових прав його учасників.  

З врахуванням викладеного   колегія суддів вважає правомірними висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні в затвердженні мирової угоди, укладеної між ТОВ «Красний металіст»та ФОП ОСОБА_1 27.05.2010р., в зв’язку з відчуженням відповідачем нерухомого майна  з порушенням вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що  ухвала  господарського суду Сумської області від 17.06.2010р. по справі  № 2/55-10 прийнята у відповідності до норм чинного законодавства  та матеріалів справи і підстави для її скасування відсутні, у зв’язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.  75, 99, 101, п. 1 ст. 103,   ст. 105  ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без  задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2010р. по справі  № 2/55-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                          Карбань І.С.

                     Суддя                                                          Бабакова Л.М.

                       Суддя                                                           Фоміна В.О.

Повний текст постанови підписано 12.08.2010р.