Постанова

від 15.12.2022 по справі 902/4/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року Справа № 902/4/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Піпко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 р. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.10.2022 р. у справі №902/4/22, судові рішення ухвалені суддею Яремчук Ю.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини 1-В)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Ватутіна, 18-А)

про стягнення 393 229,52 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" про стягнення 393 229,52 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 р. у справі №902/4/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 7 070,75 грн - плати за неоплачені лізингові платежі; 391,88 грн - інфляційних втрат за прострочення плати по лізинговим платежам; 166,75 грн - 3% річних за прострочення плати по лізинговим платежам; 555,83 грн - пені за прострочення плати по лізинговим платежам; 170 287,58 грн - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу та 2 669,05 грн - витрат на сплату судового збору. Відповідно до положень ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати на суму заборгованості 7 070,75 грн 3% річних за кожен день прострочення перерахування грошових коштів до моменту виконання судового рішення в частині сплати грошових коштів в сумі 7 070,75 грн. В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.10.2022 року у справі №902/4/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 5 007,85 грн - витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" 18 739,68 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/4/22 від 22.09.2022 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 170 287,58 грн. - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу, в цій частині прийняти нову постанову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 85 143,79 грн. - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу, а в задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовити.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 р. у справі №902/4/22, справу призначено до розгляду.

Також, не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.10.2022 та прийняти нове рішення, яким: стягнути з ТОВ "Інтек Групп" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" 10 633,75 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ТОВ "Інтек Групп" - 13 040,13 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.10.2022 р. у справі №902/4/22. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп", яка подана на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 р. у справі №902/4/22 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна", яка подана на додаткове рішення від 03.10.2022 в справі №902/4/22 для спільного розгляду, справу призначено до розгляду.

21.11.2022 р. в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" сформовано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ «ІНТЕК ГРУПП» від 23.06.2022 року залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 у справі №902/4/22 залишити без змін. Стягнути з ТОВ «ІНТЕК ГРУПП» на користь ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» судові витрати (витрати на правову допомогу), які понесені чи будуть понесені останнім під час апеляційного розгляду апеляційної скарги ТОВ «ІНТЕК ГРУП» на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 у справі №902/4/22.

23.11.2022 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://vkz.court.gov.ua).

Ухвалою від 24.11.2022 р. задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

В судовому засіданні 15.12.2022 р. представник відповідача надав додаткові пояснення по суті апеляційних скарг.

У судовому засідання 15.12.2022 р. представник позивача, який виявив бажання брати у ньому участь у режимі відеоконференції, був відсутній (офлайн) у підсистемі відеоконференцзв`язку "EаsyCon", що відображено в протоколі судового засідання в режимі конференції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 р. у справі №902/4/22 позов задоволено частково. Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи, тому позов підлягає частковому задоволенню, зокрема наявні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 7 070,75 грн - плати за неоплачені лізингові платежі; 391,88 грн - інфляційних втрат за прострочення плати по лізинговим платежам; 166,75 грн - 3% річних за прострочення плати по лізинговим платежам; 555,83 грн - пені за прострочення плати по лізинговим платежам; 170 287,58 грн - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу. В решті позову судом першої інстанції відмовлено.

У Додатковому рішенні від 03.10.2022 р. суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідному частковому задоволенню підлягають і витрати сторін на професійну правову допомогу. Таким чином, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" підлягають відшкодуванню 5 007,85 грн (23 500-78,69%) грн витрат позивача на професійну правничу допомогу у відсотковому відношенні задоволених вимог. Разом з тим із Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" підлягають стягненню на користь відповідача витрати останнього на професійну правничу допомогу в сумі 18 739,68 грн (23 817,60-21,32%) грн у відсотковому відношенні щодо вимог, за якими відмовлено у задоволенні.

2.Узагальнені доводи апеляційних скарг та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу на рішення, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" звертає увагу на те, що стягнута неустойка в розмірі 170 287,58 грн. значно перевищує розмір збитків, а також існують інші обставини, які мають істотне значення, про повідомлялися під час розгляду справи, що є передбаченими ч.3 ст.551 ЦК України підставами для зменшення розміру неустойки за рішенням суду.

На думку апелянта, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин приписи ч.3 ст.551 ЦК України, та не вирішив питання зменшення пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" вважає, що в суду є підстави зменшити неустойку, принаймні, на 50 % до суми 86 039,92 грн., що фактично відповідатиме розміру плати за користування Автомобілем. Стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми неустойки 170 287,58 грн. створює для відповідача несправедливо непомірний тягар, а для позивача джерело отримання невиправданих додаткових прибутків, що за обставин поточного матеріального становища відповідача, загальної ситуації в країні і його допомоги Збройним Силам України є незаконним, необґрунтованим і головне несправедливим.

Відтак, на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" оскаржуване рішення в частині неустойки не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з винесенням постанови про часткове задоволення цих вимог.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" зазначає наступне.

Встановивши обставини, якими сторони обґрунтовували свої вимоги у заявах про ухвалення додаткового рішення у цій справі, суд першої інстанції невірно визначив суми витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами пропорційно до суми частково задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші витрати, зокрема і витрати на правову допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» заявляло до стягнення 393 229,52 грн (ціна позову).

Суд першої інстанції частково задовольнив позов та стягнув на користь позивача всього 177 916,96 грн, що становить 45,25 % від ціни позову: 117 916,96 * 100% / 393 229,52 = 45,25%.

В той же час загальна сума позовних вимог, у задоволенні яких суд першої інстанції відмовив становить 215 312,56 грн, що становить 54,75 % від ціни позову: 215 312,56 * 100% / 393 229,52 = 54,75%.

Тобто розмір витрат Позивача на правову допомогу, які покладаються на Відповідача, становить 10 633,75 грн (23 500 грн*45,25% = 10 633,75 грн).

Натомість у Додатковому рішенні Господарський суд Вінницької області необґрунтовано зазначив, що стягнута з відповідача сума становить лише 21,32% від ціни позову, а тому розмір витрат на правову допомогу, який покладається на відповідача, становить лише 5 007,85 грн.

В свою чергу, витрати відповідача на правову допомогу, які покладаються на позивача, становлять 13 040,13 грн (23 817,60 грн *54,75% = 13 040,13 грн).

Натомість у Додатковому рішенні Господарський суд Вінницької області необґрунтовано зазначив, що сума боргу, у стягненні якої суд відмовив, становить аж 78,69% від ціни позову. А тому, позивач має компенсувати відповідачу понесені ним витрати на суму 18 739,68 грн.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" у відзиві вказує на те, що позивач з апеляційною скаргою не погоджується з огляду на її необґрунтованість та безпідставність. Доводи Скаржника не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать чинному законодавству. Оскільки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч.2 ст. 785 ЦК України). З огляду на зазначене, суд першої інстанції, встановивши обставини протиправного користування відповідачем автомобілем (після дострокового припинення Договору лізингу) цілком обґрунтовано стягнув із відповідача неустойку за ч.2 ст. 785 ЦК України, захистивши у такий спосіб порушені майнові права позивача.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

09.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (Лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" (Лізингоодержувач, відповідач) укладено Договір про фінансовий лізинг №00014622 (Договір), невід`ємними частинами якого є загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та графік покриття витрат та виплати лізингових платежів.

Відповідно до погоджених сторонами умов Договору, Лізингодавець зобов`язався передати в розпорядження Лізингоодержувача транспортний засіб Volkswage, LNF New Amarok VOLCANO 3.OTDI V6, номер шасі (кузова) № НОМЕР_1 , Двигун №DDX 031010 (Об`єкт лізингу), а Лізингоотримувач зобов`язався прийняти Об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору, на загальну суму 1 149 242, 40 грн (вартість Об`єкта лізингу), кількість лізингових платежів - 60. За умовами Договору передбачено авансовий платіж, який Лізингоодержувач має сплатити на користь Лізингодавця в сумі 34 359,45 грн.

Додатком до Договору про фінансовий лізинг та його невід`ємною частиною є Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (Умови), які разом з договором складають Контракт.

Відповідно до п.п.3.2. - 3.4. Умов Порше Лізинг Україна придбаває Об`єкт лізингу (отримує право власності на Об`єкт лізингу) та передає Лізингоодержувачу Об`єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього Контракту. Лізингоодержувач користується об`єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію Об`єкта лізингу у відповідності до Контракту. Після завершення строку лізингу за Контрактом лізингоодержувач придбаває Об`єкт лізингу у Порше Лізинг Україна за купівельною ціною, що буде визначена Порше Лізинг Україна з урахуванням виконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за цим Контрактом. За умови повної сплати Лізингоодержувачем всіх платежів за Контрактом, а також виходячи з припущення, що відповідне законодавство України, що регулює відносини сторін за Контрактом, не зазнає змін, після остаточного погашення лізингоодержувачем всіх належних до сплати платежів за Контрактом, купівельна ціна об`єкта лізингу буде вважатися належним чином сплаченою Лізингоодержувачем. У разі неповної сплати Лізингоодержувачем будь-яких платежів за Контрактом, розмір купівельної ціни буде визначений відповідним чином.

Згідно із пунктом 4.1. Умов Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на Об`єкт лізингу, в той час як Лізингоодержувач матиме право на експлуатацію Об`єкта лізингу впродовж усього строку дії Контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Україна матиме право розірвати цей Контракт/відмовитися від Контракту та вимагати повернення Об`єкта лізингу, як зазначено в цьому Контракті).

Положеннями пункту 4.2. Умов сторони погодили, що після завершення строку дії цього Контракту та здійснення останнього лізингового платежу, інших платежів за цим Контрактом і виконання всіх зобов`язань Лізингоодержувачем, право власності на об`єкт лізингу перейде до Лізингоодержувача. З цією метою сторони укладуть договір купівлі-продажу, підпишуть додаткову угоду до цього Контракту або оформлять таке придбання в інший спосіб, визначений Порше Лізинг Україна.

Пунктом 5.4. Умов передбачено, що Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки Об`єкта лізингу шляхом підписання Лізингоодержувачем та Порше Лізинг Україна акта приймання-передачі.

Згідно із пунктом 6.1. Умов для експлуатації об`єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця зобов`язаний здійснювати на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину Контракту, та інших положень Контракту. Кожний лізинговий платіж включає: - частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості Об`єкта лізингу); - проценти (винагорода Порше Лізинг Україна за отримання та використання Лізингоодержувачем Об`єкта лізингу); - комісії; - покриття витрат, пов`язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом, та інші витрати, передбачені або безпосередньо пов`язані з Контрактом.

Відповідно до пункту 6.4. Умов у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) відображаються лізингові платежі з урахуванням відсотків (процентів/процентної ставки) за використання обсягу фінансування, розмір яких (якої) узгоджений сторонами.

Якщо Лізингоодержувач є юридичною особою, у випадках зміни процентної ставки відповідно до пункту 6.4.1. Порше Лізинг направляє Лізингоодержувачу відповідне повідомлення та оновлений графік покриття витрат та виплат лізингових платежів не пізніше 10 (десяти) календарних днів до дата застосування нового розміру процентної ставки. Новий розмір лізингових платежів вступає в силу та застосовується починаючи з першого дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено коригування розміру процентної ставки. Новий графік покриття витрат та виплат лізингових платежів не потребує Підписання Лізингоодержувачем та вважається погодженим з моменту його отримання. Якщо новий графік покриття витрат та виплат лізингових платежів було належним чином відправлено проте не отримано з будь-яких підстав, такий графік вважається отриманим на 10 день з дня його відправлення. Шляхом здійснення платежу(ів) відповідно до нового графіку покриття витрат Лізингоодержувач додатково погоджує вказані зміни (п.п. 6.4.2. Загальних умов).

У пунктах 6.5., 6.10. Умов сторонами узгоджено, що лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених Контрактом. Лізингоодержувач здійснює лізингові платежі відповідно до термінів, визначених у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Згідно із п. 6.9. Договору Лізингоодержувач інформує Порше Лізинг Україна протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення рахунка щодо можливого неотримання такого рахунка.

Відповідно до п. 6.12. Умов, якщо Лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усіх його зобов`язань перед Порше Лізинг Україна, та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені лізингоодержувачем, розподілятимуться таким чином (у послідовності, як зазначено нижче): а) витрати на відновлення стану Об`єкта лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку страховика Об`єкта лізингу відповідно до умов Контракту, в тому числі державний технічний огляд/обов`язковий технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника тощо; b) штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів; c) лізингові платежі (причому в першу чергу проценти, комісії, а потім частина від Обсягу фінансування); d) інші компенсації інших витрат Порше Лізинг Україна у зв`язку з цим Контрактом.

Пунктом 6.17. Умов передбачено, що зобов`язання зі сплати всіх та будь-яких платежів за Контрактом покладається на Лізингоодержувача, якщо інше прямо не передбачено Контрактом. Лізингоодержувач зобов`язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5-ти робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг Україна відповідної вимоги та/або рахунку, якщо інший термін не обумовлено у Контракті або погоджено сторонами додатково.

За змістом п.6.18. Умов сторони погоджуються, що у випадку розірвання Контракту/відмови від Контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 Контракту, Лізинговий платіж буде вважатися платою за користування Об`єктом лізингу.

Згідно з пунктом 8.2. Умов, у випадку прострочення сплати платежу до Лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня в розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (підпункт 8.2.1. Умов); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (пункт 8.3.1 цього Контракту): 250 (двісті п`ятдесят) українських гривень за першу вимогу, 300 (триста) українських гривень за другу вимогу, 350 (триста п`ятдесят) українських гривень за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку третю вимогу) (підпункт 8.2.2. Умов); компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна, та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем відповідно до Контракту (підпункт 8.2.3. Умов).

Відповідно до пункту 8.3.2. Умов, якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату одного лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг"), Порше Лізинг Україна має право розірвати Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати Об`єкт лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Пунктом 8.6. Умов сторони погодили, що будь-які збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов`язків за Контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до штрафних санкцій передбачених Контрактом.

Згідно з пунктами 12.1., 12.2. Умов строк лізингу за Контрактом визначається у Договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Строк лізингу починається з дати підписання Акта приймання-передачі Лізингоодержувачем об`єкта лізингу (пункт 5.4. Умов).

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а у випадку нотаріального посвідчення - з моменту такого посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 12.3. Умов).

За приписами п.п.12.6.1. п.12.6. Умов Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати цей Контракт/відмовитися від Контракту та, також, серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, зокрема, у випадку, коли Лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Пунктом 12.7. Умов передбачено, що день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від Контракту, визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає Лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від Контракту та, за можливості, зв`язується з ним доступними засобами зв`язку для повідомлення про розірвання/відмову від Контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням Лізингоодержувача (для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців)/місцем реєстрації (для фізичних осіб). У випадку неотримання Лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, Лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ "Укрпошта" про прийняття повідомлення для відправки.

Лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у зв`язку з вилученням (поверненням) Об`єкта лізингу, у тому числі витрати, пов`язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов`язані з вилученням Об`єкта лізингу (п. 13.5. Умов).

Сторонами Контракту підписано Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), надалі - Графік виплати платежів (а.с. 40-43, т. 1).

Згідно з указаним Графіком виплати платежів: строк лізингу - 60 місяців; вартість Об`єкта лізингу 1 436 553,00 грн; авансовий платіж 287 310,60 грн, обсяг фінансування -1149 242,40грн. Відповідно до вказаного Графіку платежів перший лізинговий платіж підлягав сплаті 19.09.2017, а останній 15.09.2022.

Як підтверджується актом прийому-передачі від 29.09.2017 до Договору позивач передав відповідачу Об`єкт лізингу вартістю 1 436 553,00 грн (а.с. 46, т. 1).

У зв`язку зі зміною процентної ставки ТОВ "Порше Лізинг Україна" в порядку п.п. 6.4.2 Умов 01.09.2020 надіслало відповідачу новий Графік відшкодування (а.с. 48, т.1). При цьому, як слідує з матеріалів справи, внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором, яке настало 16.12.2020, позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору (а.с. 54-55, т. 1).

За змістом вказаної вимоги позивач просив відповідача погасити поточну заборгованість за лізинговими платежами, а саме 98 979,66 грн - несплачених лізингових платежів та 1 749,27 грн - штрафних санкцій) протягом 3-х днів з дня отримання вимоги. Крім того, за змістом вказаної вимоги, позивач повідомив відповідача про відмову від Договору про фінансовий лізинг № 00014622 від 09.10.2017 та вимагав від відповідача повернути об`єкт лізингу впродовж 10-ти робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу місцезнаходження/проживання відповідача.

Відповідно до витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень зазначена вище вимога отримана відповідачем 22.02.2021 (а.с. 56 т. 1).

Згідно умов пункту 12.13. Договору/Контракту, у випадках, передбачених пунктами 12.6. та 12.12. контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Враховуючи положення п. 12.13 Контракту та сукупність наявних у справі доказів з приводу надсилання повідомлення з метою розірвання договору лізингу, на думку суду, Договір слід вважати припиненим у зв`язку з відмовою позивача від нього з 05.03.2021 (десятий робочий день з дня надіслання вимоги).

Позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог підпункту 12.9 Договору/Контракту зобов`язання щодо повернення Об`єкту лізингу своєчасно не виконано.

Так, одержавши вимогу 22.02.2021 відповідач був зобов`язаний повернути Об`єкт лізингу до 08.03.2021 (десятий робочий день з дня отримання вимоги).

20.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. вчинений виконавчий напис №1511 про повернення лізінгоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь лізингодавця - ТОВ "Порше Лізинг Україна" об`єкта фінансового лізингу Volkswage, LNF New Amarok VOLCANO 3.OTDI V6, номер шасі (кузова) № НОМЕР_1 , Двигун №DDX 031010, вартістю 482 220,11 грн, який був переданий в користування на підставі Договору про фінансовий лізинг №00014622 від 09.10.2017, та підлягає поверненню за несплачені лізингові платежі в період з 16.12.2020 по 16.02.2021, розмір яких станом на 16.02.2021 складав 98 979,66 грн (а.с.63, т. 1).

20.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діною Петрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65588565 про примусове виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса №1511, виданого 20.05.2021.

Відповідно до Акту приватного виконавця Мойсеєнко Діни Петрівни від 27.05.2021 Об`єкт фінансового лізингу вилучено та повернуто позивачу (а.с. 37 т. 2).

Внаслідок порушення відповідачем умов Контракту щодо сплати лізингових платежів та прострочення повернення Об`єкта лізингу після розірвання договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення:- неоплачених лізингових платежів (з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат, пені внаслідок прострочення оплати лізингових платежів); - плати за фактичне користування Об`єктом лізингу після припинення Договору (з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат, пені внаслідок прострочення повернення Об`єкта лізингу); - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу у подвійному розмірі плати за фактичне користування Об`єктом лізингу в силу приписів ч. 2 ст. 806 ЦК України, ч.2 ст.785 ЦК України; - інших витрат (збитків) на підставі пунктів 8.6, 13.5. Умов (з нарахуванням 3% річних, інфляційних втрат, пені внаслідок прострочення відшкодування збитків).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 р. у справі №902/4/22 позов задоволено частково.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом (параграф 6. Лізинг) та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

У статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, у зв`язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Відтак, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Обов`язок своєчасної сплати лізингових платежів лізингоодержувачем передбачено умовами договору фінансового лізингу, підпунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 7 070,75 грн - плати за неоплачені лізингові платежі; 391,88 грн - інфляційних втрат за прострочення плати по лізинговим платежам; 166,75 грн - 3% річних за прострочення плати по лізинговим платежам; 555,83 грн - пені за прострочення плати по лізинговим платежам.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач не погоджується із рішенням Господарського суду Вінницької області лише в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 170 287,58 грн. - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу, в цій частині відповідач просить прийняти нову постанову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 85 143,79 грн. - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу, а в задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовити.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд в даному випадку переглядає рішення Господарського суду Вінницької області 22.09.2022 у справі №902/4/22 лише в частині 170 287,58 грн. - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу.

З позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" просило стягнути з відповідача 170 287,58 грн. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу за період з 05.03.2021 р.-27.05.2021 р.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" звертає увагу на те, що стягнута неустойка в розмірі 170 287,58 грн. значно перевищує розмір збитків. На думку апелянта, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України, та не вирішив питання зменшення пені. Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" вважає, що в суду є підстави зменшити неустойку, принаймні, на 50 % до суми 86 039,92 грн.

Досліджуючи вище вказані мотиви апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судами, Договір про фінансовий лізинг № 00014622 від 09.10.2017 було припинено за ініціативою позивача з 05.03.2021, при цьому, фактичне повернення відповідачем Об`єкта лізингу відбулося лише 27.05.2021.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку щодо негайного повернення об`єкта лізингу після 05.03.2021 (дата припинення Договору), є порушенням умов Договору, що породжує підстави для застосування відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, виконуючи покладений на суд обов`язок щодо надання правової кваліфікації відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, суд першої інстанції вірно вказав на те, що до правовідносин сторін в частині наслідків користування майном після припинення Договору підлягає застосуванню правова норма ч. 2 ст. 785 ЦК України.

За викладених вище обставин, заявлена до стягнення з відповідачів сума, яка нарахована за час користування об`єктом лізингу після припинення договору, підлягає сплаті за правилами ч. 2 ст. 785 ЦК України, як неустойка за невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення предмета лізингу.

При цьому, суд першої інстанції вірно вказав на те, що в даному випадку не вбачається підстав для застосування до спірних правовідносин умов пункту 6.18. Договору, що передбачає внесення плати за фактичне користування об`єктом лізингу, адже після припинення Договору, плата за користування річчю, як договірний платіж за правомірне користування, не може бути застосована до охоронних правовідносин які регламентують наслідки невиконання обов`язку щодо негайного повернення предмета лізингу. При цьому судом вірно враховано усталену практику, застосовувану в межах правовідносин за договором найму: яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 ЦК (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 ЦК) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).

Щодо застосування до спірних правовідносин приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на суб`єкта господарювання нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Майнові ж інтереси наймодавця (у цьому випадку лізингодавця) на випадок невиконання лізингоодержувачем свого обов`язку повернути автомобіль, захищені у спосіб, визначений ч.2 ст. 785 ЦК України.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч.2 ст. 785 ЦК України).

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, встановивши обставини користування відповідачем автомобілем після дострокового припинення Договору лізингу цілком обґрунтовано стягнув із відповідача неустойку за ч.2 ст. 785 ЦК України, захистивши у такий спосіб порушені майнові права позивача.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Правовий аналіз статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України та ч. 2 статті 785 ЦК України дає підстави для висновку про те, що штраф, передбачений статтею 230 ГК України та статті 549 ЦК України, та неустойка, передбачена ч. 2 статті 785 ЦК України, є різними правовими інститутами.

Можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) як заходу цивільно-правової відповідальності передбачена статтею 551 ЦК України, за замістом якої розмір неустойки може бути зменшений за домовленістю сторін, за рішенням суду або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов`язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України.

У чинному законодавстві відсутній правовий механізм зменшення неустойки у вигляді подвійного розміру плати за користування річчю, нарахованої на підставі ч. 2 статті 785 ЦК України.

До неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю, передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України, приписи ст.551 ЦК України щодо можливості зменшення її розміру не застосовуються.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №914/730/17, 30.10.2019 у справі №924/80/19 та 07.04.2020 у справі №924/599/19.

Тобто, аргумент скаржника про те, що господарський суд, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, мав зменшити розмір неустойки, є необґрунтованим та помилковим.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 170 287,58 грн неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу.

Стосовно доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" на наявність підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 03.10.2022 р. колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

У відповідності до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Як слідує з матеріалів справи, 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Есквайр" (Виконавець) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги (Договір).

Відповідно до предмету Договору (п. 1.1.) сторони укладають наступний договір про надання професійної правничої допомоги Виконавцем (далі за текстом - "Послуги") стосовно питань, пов`язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, в тому числі щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних Послуг визначаються умовами Договору та погоджуються Сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід`ємну частину цього Договору. Підписання Сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеній в такій угоді послуги Замовником.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23500 грн.

Оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору перша частина винагороди за супроводження справи в суді першої інстанції оплачується після підписання Сторонами заявки щодо надання послуг по визначеній справі, прийняття рішення про подання апеляційної/касаційної скарги, або відкриття апеляційного, касаційного провадження по такій справі. Оплата послуг здійснюється Замовником на підставі рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг Виконавця протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання.

Згідно із п. 3.3. Договору друга частина винагороди оплачується після отримання Замовником належної копії повного тексту ухвали/рішення/постанови суду відповідної інстанції, винесенням яких завершено розгляд справи у відповідній судовій інстанції. Оплата здійснюється на підставі рахунку Виконавця до акту приймання - передачі, підписаного Сторонами відповідно до п. 3.4. Договору. Зазначений рахунок надається Виконавцем протягом 5 робочих днів з дня отримання Замовником відповідної належної копії ухвали/ рішення/ постанови суду, та підлягає оплаті Замовником протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку.

Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до повного виконання Сторонами договірних зобов`язань (п. 9.1. Договору).

18.11.2021 між Адвокатським об`єднанням "Есквайр" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (Замовник) підписано Заявку на надання професійної правничої допомоги №9 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, відповідно до п. 1 якої Замовник передає, а Виконавець приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Інтек Групп" за договором про фінансовий лізинг №00014622.

Факт надання Виконавцем послуг щодо прийняття на супроводження справи по стягненню заборгованості з ТОВ "Інтек Групп" за договором про фінансовий лізинг №00014622 від 09.10.2017 підтверджується Актами про надані послуги № 9-1 від 22.11.2021 та № 9-1 від 22.11.2021

Такі витрати є фактично понесеними, що підтверджується копіями платіжних доручень №0051010883 від 23.12.2021 та № 0051012225 від 23.09.2022, кожен з яких на суму 11750 грн (що сукупно становить 23500 грн).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 21.01.2022 між Адвокатським бюро "Піпко і Партнери" (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" (Клієнт) укладено Договір №2 про надання правової допомоги (далі - Договір №2), відповідно до п. 1.1. якого Адвокатське бюро зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій у справі за позовною заявою ТОВ "Порше Лізинг Україна" про стягнення з Клієнта 393 229,52 грн і 5 898,44 грн судового збору і пов`язаних з цим питань (далі - Справа), а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, визначені Договором.

На підставі ст. 4, 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від імені Адвокатського бюро "Піпко і Партнери" діє адвокат Піпко Андрій Миколайович, якому видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 789 від 10.12.2012 року згідно рішення Вінницької кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури № 11 від 10.12.2012 року, відтак адвокат Піпко Андрій Миколайович здійснює адвокатську діяльність у організаційній формі адвокатського бюро (п. 1.2. Договору №2).

Пунктом 3.1. Договору №2 сторони погодили, що Клієнт сплачує Адвокатському бюро за надання правової допомоги гонорар в розмірі 40 (сорок) відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. За надання правової допомоги гонорар сплачується таким чином: протягом п`яти днів з часу пред`явлення Адвокатським бюро Клієнту рахунку та акту приймання - передачі наданих послуг. У разі бажання Клієнта заявити до відшкодування весь розмір гонорару він повністю сплачується ним Адвокатському бюро на стадії завершення розгляду справи (до судових дебатів) або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у Справі на користь Клієнта.

Дата складення акту приймання-передачі наданих послуг в цілому в порядку, передбаченому цим Договором є датою закінчення дії Договору, а щодо зобов`язань по завершенню розрахунків Сторін Договір діє до повного його виконання (п. 4.3. Договору №2).

Відповідно до підписаного 08.09.2022 між Адвокатом та Клієнтом Акту №1 приймання-передачі наданих послуг сторони погодили та підтвердили факт надання професійної правової допомоги (адвокатських послуг) на загальну суму 19848 грн (а.с. 88 Т.2).

26.09.2022 між Адвокатом та Клієнтом Акту №2 приймання-передачі наданих послуг сторони погодили та підтвердили факт надання професійної правової допомоги (адвокатських послуг) на загальну суму 3 969,60 грн з розрахунку витраченого часу в загальній кількості 4 год.

Факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 23 817,60 грн підтверджується платіжними дорученнями на вказану суму.

Також матеріали справи містять, зокрема, копію ордеру про надання професійної правничої (правової) допомоги на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" адвокатом Піпком Андрієм Миколайовичем у складі Адвокатського бюро "Піпко і Партнери".

Господарський суд Вінницької області додатковим рішенням від 03.10.2022 частково задоволив заяву позивача про розподіл судових витрат. Стягнув з відповідача - на користь позивача 5 007,85 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції та стягнув з позивача - на користь відповідача 18 739,68 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.

Суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення керувався пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та виходив з того, що із заявлених позивачем вимог, позов задоволено частково. У зв`язку з чим, суд першої інстанції зазначив про наявність підстав для часткового задоволення заяв про розподіл судових витрат, як позивача так і відповідача.

Перевіривши розрахунок судових витрат, який було здійснено судом першої інстанції, колегія суддів вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і є співрозмірними із обсягом виконаної роботою адвокатів.

Відтак, наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відтак, додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.10.2022 відповідає матеріалам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційних скаргах не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційних скарг, а також не встановивши у рішенні та додатковому рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та додаткового рішення, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення та додаткового рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційних скарг висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення та додаткового рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2022 р. та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.10.2022 р. у справі №902/4/22 - залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/4/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "22" грудня 2022 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.