Рішення

від 06.01.2023 по справі 910/9386/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.01.2023Справа № 910/9386/22

За позовом Українського культурного фонду

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРУС М`ЮЗІК"

про стягнення 460 000,00 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український культурний фонд (далі - позивач, Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРУС М`ЮЗІК" (далі - відповідач, ТОВ "ВІРУС М`ЮЗІК") про стягнення 460 000,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору про надання гранту інституційної підтримки №3ORG51-26573 від 19.11.2020 не подав позивачу до 25.01.2021 копії первинних бухгалтерських документів - Актів надання послуг, що підтверджують фактично понесені витрати за рахунок коштів гранту на реалізацію Проєкту інституційної підтримки у сумі 460 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву Українського культурного фонду залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

04.10.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, направлена до суду засобами поштового зв`язку 30.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 позовну заяву Фонду прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9386/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/9386/22.

24.10.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли докази на підтвердження направлення позивачем на адресу місцезнаходження відповідача копії ухвали суду про відкриття провадження у справі № 910/9386/22.

26.10.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

19.11.2020 між Українським культурним фондом (далі - Фонд, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРУС М`ЮЗІК" (далі - грантоотримувач, відповідач) було укладено Договір №3ORG51-26573 про надання гранту інституційної підтримки (далі - Договір №3ORG51-26573 від 19.11.2020 або Договір).

Відповідно до розділу І Договору ("Предмет договору") Фонд надає грантоотримувачу на умовах, визначених цим Договором, грант інституційної підтримки з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку (далі - Проєкт інституційної підтримки) в умовах обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму карантину, опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проєктній заявці та у кошторисі згідно з Додатками 1 та 2 до цього Договору, а грантоотримувач реалізує Проєкт інституційної підтримки на умовах, визначених цим Договором.

Договором визначені такі умови:

- грантоотримувач реалізує Проєкт інституційної підтримки до 31.12.2020 та надає Фонду пакет звітної документації відповідно до умов Договору до 25.01.2021 (п. 1 розділу ІІ Договору);

- грантоотримувач здійснює свою діяльність згідно з планом, зазначеним у заявці на Проєкт інституційної підтримку (проєктній заявці) та кошторису витрат, що є Додатками 1 та 2 до цього Договору (п. 2 розділу ІІ Договору);

- для підтвердження здійснення діяльності грантоотримувач надає Фонду змістовий звіт (Додаток 3), звіт про надходження та використання коштів (Додаток 4) з копіями первинних бухгалтерських документів (п. 3 розділу ІІ Договору);

- датою завершення Проєкту інституційної підтримки є день підписання Фондом акта про виконання Проєкту (п. 4 договору розділу ІІ);

- загальна сума гранту становить 460 000 грн 00 коп. без ПДВ (п. 1 розділу ІІІ Договору);

- Фонд надає суму гранту інституційної підтримки траншами у розмірі та у строки, визначені графіком платежів згідно з Додатком 5 до цього Договору (п. 2 розділу ІІІ Договору);

- сторони домовились, що фактичні витрати мають відповідати принципам раціонального управління фінансами, бути відображені в бухгалтерському обліку Грантоотримувача та відповідати витратам, передбаченим у кошторисі Проекту, форму якого наведено у Додатку 2 до цього Договору (п. 1 розділу VІІ Договору);

- типи та види витрат гранту інституційної підтримки: оплата праці; соціальні внески; оренда техніки, обладнання, земельних ділянок та приміщень: експлуатаційні витрати на утримання приміщень та комунальні послуги; придбання матеріальних засобів (за винятком капітальних витрат); витрати на послуги зв`язку, інтернет, обслуговування сайтів та програмного забезпечення; витрати на банківське обслуговування; інші витрати, пов`язані з основною діяльністю організації; аудиторські послуги (п. 2 розділу VІІ Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 1 розділу ХІІ Договору).

- невід`ємними частинами Договору є додатки до нього, а саме: Додаток 1 - проєктна заявка; Додаток 2 - кошторис Проєкту інституційної підтримки; Додаток 3 - змістовний звіт про використання Проєкту інституційної підтримки; Додаток 4 - звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проєкту інституційної підтримки; Додаток 5 - графік платежів.

Як вбачається з доводів позивача, Фонд на виконання умов Договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти гранту у розмірі 460 000,00 грн згідно графіку платежів (Додаток 5 до Договору), що підтверджується платіжним дорученням №556 від 20.11.2020.

Відповідач у термін, визначений у Договорі, надав позивачу пакет фінальної звітності (змістовий звіт про виконання Проєкту інституційної підтримки, звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проєкту інституційної підтримки з копіями первинних бухгалтерських документів), підтверджений Звітом незалежного аудитора з надання впевненості щодо достовірності та відповідності фінальної звітності про реалізацію Проекту інституційної підтримки вимогам Українського культурного фонду, підготовленим ТОВ "Аудиторська фірма "Главбух" 21.01.2021 (далі - Звіт незалежного аудитора).

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Порядку здійснення контролю за виконання суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом, затвердженого рішенням Наглядової ради Українського культурного фонду від 09.11.2020 № 217 (далі - Порядок), позивач здійснює постійний контроль за виконанням грантоотримувачами своїх зобов`язань, визначених Договором гранту інституційної підтримки. Об`єктами контролю є порядок виконання Договору гранту інституційної підтримки, дотримання строків, у тому числі проміжних, правильність та обґрунтованість витрачання коштів.

При перевірці наданих відповідачем документів фінальної звітності, позивачем було виявлено наступні порушення:

- на підставі Договору про надання послуг з організації та проведення концерту № 52/19 юр від 17.12.2019, укладеного між КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (м. Харків) (виконавець) та відповідачем, останнім за організацію проведення концерту 30.12.2020 було сплачено суму 180 000,00 грн, проте послуга по організації і проведенню концерту на суму 180 000,00 грн відповідачем не отримана, доказом чого є відсутність Акту приймання-передачі наданих послуг та відсутність інформації про цей Акт у фінальній звітності;

- на підставі Договору про надання послуг по проведенню концерту № 1112/19 від 17.12.2019, укладеного між ДП "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (м. Дніпро) (виконавець) та відповідачем, останнім за організацію проведення концерту 30.12.2020 було сплачено суму 280 000,00 грн, проте послуга по проведенню концерту на суму 280 000,00 грн відповідачем не отримана, доказом чого є відсутність Акту здачі-приймання виконаних послуг та відсутність інформації про цей Акт у фінальній звітності.

Наведені порушення, як стверджує позивач, підтверджуються також висновками Звіту незалежного аудитора, в якому зазначено:

"Згідно з Законом України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (принцип нарахування) - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. У відповідності до п. 92. ПСБО 16 "Витрати" - не визнається витратами попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг";

"…загальна сума коштів 460 000,00 грн, яка була сплачена Виконавцям послуг проведення концерту у якості авансу станом на 31.12.2020 року без надання (отримання) відповідних послуг грантоотримувачем, останнім не може вважатися понесеними витратами до моменту фактичного отримання таких послуг на підставі Актів надання послуг";

"На підставі ПСБО 10 "Дебіторська заборгованість" грантоотримувач обліковує суми дебіторської заборгованості 180 000,00 грн і 280 000,00 грн у розрізі контрагентів у власній фінансовій звітності станом на 31.12.2020 року, як поточну дебіторську заборгованість".

Отже, на твердження позивача, показники фінансової звітності відповідача фактично підтверджують факт відсутності надання КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (м. Харків) послуг на суму 180 000,00 грн та ДП "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (м. Дніпро) послуг на суму 280 000,00 грн при отриманні авансу в повному обсязі.

Підпунктом 5.5.5. пункту 5.5. Порядку передбачено, що до фінансового звіту додаються, в тому числі копії всіх первинних документів, які підтверджують фактично понесені відповідачем витрати за рахунок коштів гранту інституційної підтримки на реалізацію проекту інституційної підтримки, та інших документів, що розкривають, деталізують та конкретизують зміст господарських операцій, зазначених у первинних документах, а також підтверджують зв`язок господарських операцій з результатами інституційної діяльності, на підставі яких проведено витрати, відображені у Звіті про надходження та використання коштів гранту інституційної підтримки.

Однак, в порушення пункту 1 розділу II Договору відповідчем не було подано позивачу до 25.01.2021 копії первинних бухгалтерських документів - Актів надання послуг, що підтверджують фактично понесені витрати за рахунок коштів гранту на реалізацію Проєкту інституційної підтримки у сумі 460 000,00 грн.

Враховуючи наведене, на засіданні Дирекції Українського культурного фонду розглядалося питання здійснення витрат відповідачем за рахунок бюджетних коштів на послуги, які фактично ним не були отримані (Протокол засідання Дирекції Українського культурного фонду № 25 від 17.03.2021).

Відповідно до Рішення Дирекції Українського культурного фонду № 25 від 17.03.2021 вирішено скоротити витрати проєкту №3ORG51-26573 ТОВ "ВІРУС М`ЮЗІК" на суму 460 000,00 грн.

18.03.2021 на адресу позивача надійшов лист відповідача №15/03 від 15.03.2021, в якому було зазначено, що відповідачем отримано та використано грант в розмірі 460 000,00 грн; кошти використані на оплату послуг стадіонів, на яких буде проведений концерт (08.05.2021 на стадіоні "Металіст" в м. Харків; 05.06.2021 на стадіоні "Метеор" в м. Дніпро); повідомлено про перенесення концерту в м. Дніпро - нова дата проведення концерту 04.07.2021; поставлено питання про необхідність надання додаткових документів.

Позивач листом № 273-02/02-08 від 24.03.2021 повідомив відповідача, що за підсумками перевірки фінальної звітності щодо реалізації Проєкту інвестиційної підтримки згідно Договору було виявлено, що до фінансового звіту за рахунок коштів гранту включені витрати, які не підтверджують понесені витрати у період з 12.03.20 по 31.12.20, оскільки відсутній акт виконаних робіт до договорів № 1112/19 від 17.12.2019, № 52/19 юр від 17.12.2019. Крім того вказано, що оскільки здійснені відповідачем оплати у розмірі 460 000,00 грн не підтверджують понесені витрати у дозволеному періоді, відтак не можуть бути враховані за рахунок коштів гранту та підлягають поверненню Фонду.

Відповідач листом № 06/07 від 13.07.2021 повідомив позивача про проведені концерти: 03.07.2021 - Стадіон "Метеор" (за адресою: м.Дніпро, вул. О.М. Макарова, 27А) та 09.07.2021 - Стадіон "Металіст" (за адресою: м.Харків, вул. Плеханівська, 65); надав копії додаткових угод про перенесення строків проведення концертів (додаткова угода № 3 від 05.03.2021 до Договору № 1112/19 від 17.12.2019, додаткова угода № 3 від 19.04.2021 до Договору № 52/19 юр від 17.12.2019), копії актів наданих послуг (акт № м-м00506 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.07.2021, акт надання послуг № 308 від 09.07.2021).

28.01.2022 позивач надіслав на електронну пошту відповідача лист № 66/01-19 від 28.01.2022, яким повідомив останнього, що рішенням Дирекції Фонду № 25 від 17.03.2021 було скорочено витрати за Договором про надання гранту інституційної підтримки №3ORG51-26573 від 19.11.2020 у розмірі 460 000,00 грн, просив відповідача здійснити повернення бюджетних коштів у наведеній сумі на розрахунковий рахунок Фонду.

Оскільки відповідачем не було перераховано кошти на рахунок позивача, позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість перед Фондом у сумі 460 000,00 грн, з вимогою про стягнення якої з відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти заявленого позову заперечив у повному обсязі, зазначивши у відзиві на позовну заяву про те, що: відповідачем не було допущено порушень умов Договору; відповідач спрямував отримані кошти відповідно до грантової заявки; з моменту подання заявки відповідач зазначав, що отримані кошти будуть спрямовані на оплату послуг стадіонів з організації та проведення концертів, що були перенесені з 2020 на 2021 рік; подана відповідачем заявка проходила технічний та експертний відбір, неодноразово погоджувалась та, у фінальній редакції, була визнана належною підставою для надання гранту; Договір в односторонньому або судовому порядку Фондом розірвано не було; грошові кошти, перераховані ТОВ "ВІРУС М`ЮЗІК", були використані за призначенням; відсутні підстави для задоволення позову про повернення коштів, які були отримані ТОВ "ВІРУС М`ЮЗІК" як грант згідно Договору.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові, організаційні, фінансові засади діяльності Українського культурного фонд визначає Закон України "Про Український культурний фонд".

Український культурний фонд є бюджетною установою, що виконує передбачені цим Законом спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвиткові України. Діяльність Українського культурного фонду спрямовується та координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв (ч. 1 ст. 1 Закон України "Про Український культурний фонд").

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Український культурний фонд" основними завданнями Українського культурного фонду є, зокрема, надання інституційної підтримки; підтримка та розвиток проєктів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій, культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму та національного музичного продукту; експертний відбір, фінансування та моніторинг виконання проектів, реалізація яких забезпечується за підтримки Українського культурного фонду.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 4, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Український культурний фонд" органами управління Українського культурного фонду є Наглядова рада Українського культурного фонду (далі - Наглядова рада Фонду) і Дирекція Українського культурного фонду (далі - Дирекція Фонду). Контроль за діяльністю Українського культурного фонду здійснює Наглядова рада Фонду відповідно до Регламенту Наглядової ради Українського культурного фонду. Управління поточною діяльністю Українського культурного фонду здійснює Дирекція Фонду. Дирекція Фонду здійснює свою діяльність відповідно до Регламенту Дирекції Українського культурного фонду. Дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим і розпорядчим органом Українського культурного фонду, який здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про Український культурний фонд" під терміном "проект" у цьому Законі розуміється діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на створення певного культурного продукту, культурного блага чи культурної послуги (їх сукупності) з метою досягнення чітко визначених цілей у межах визначеного кошторису (бюджету) та здійснення якої вимагає вчинення в узгоджені строки дій, передбачених укладеною з Українським культурним фондом угодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд", підстави для надання або відмови у наданні фінансування (грантів) певному проекту, критерії конкурсного відбору проектів, підстави для залишення без розгляду заяви про надання гранту, етапи проведення конкурсного відбору, правила складення звітності та здійснення моніторингу встановлюються порядком проведення конкурсного відбору проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Українського культурного фонду, та моніторингу їх реалізації.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд", у разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.

Грант - фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб`єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому цим Законом.

Грант інституційної підтримки - фінансові ресурси, що надаються з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку в умовах дії обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму надзвичайного стану, надзвичайної ситуації або карантину, внаслідок яких скасовуються або обмежуються масові заходи або іншим чином прямо або опосередковано обмежується діяльність у сфері креативних індустрій. Гранти інституційної підтримки надаються на безоплатній і безповоротній основі юридичним особам усіх форм власності сфери культури, креативних індустрій та культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму та тим особам, основний вид діяльності яких відноситься до видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій для реалізації проекту інституційної підтримки (п. 2 Порядку здійснення контролю за виконання суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом, затвердженого рішенням Наглядової ради Українського культурного фонду від 09.11.2020 № 217).

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про Український культурний фонд" визначено, що за договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.

Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об`єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов`язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору.

Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про Український культурний фонд" визначено, що Український культурний фонд здійснює постійний контроль за виконанням суб`єктами, які отримують будь-яке фінансування, своїх зобов`язань, визначених договором про надання гранту.

Об`єктами контролю є порядок виконання договору про надання гранту, дотримання строків, у тому числі проміжних, правильність та обґрунтованість витрачання коштів.

Для здійснення контролю Український культурний фонд має право вимагати від суб`єкта, який отримав фінансування, надати будь-які документи, інформацію та пояснення щодо своїх дій, пов`язаних з виконанням договору про надання гранту та (або) витрачанням коштів.

Сторони у справі підтверджують факт укладення між ними Договору про надання гранту інституційної підтримки №3ORG51-26573 від 19.11.2020 та факт перерахування 20.11.2020 позивачем на рахунок відповідача суми гранту відповідно до укладеного договору у розмірі 460 000,00 грн платіжним дорученням №556.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач витратив отриманий на підставі Договору грант інституційної підтримки у загальній сумі 460 000,00 грн, сплативши 30.12.2020: 180 000,00 грн за Договором про надання послуг з організації та проведення концерту № 52/19 юр від 17.12.2019 та 280 000,00 грн за Договором про надання послуг по проведенню концерту № 1112/19 від 17.12.2019. Концерти на стадіонах, за послуги яких відповідачем були сплачені кошти гранту, фактично були проведені: 03.07.2021 на стадіоні "Метеор" (м. Дніпро) та 09.07.2021 - на стадіоні "Металіст" (м. Харків).

Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями таких документів:

щодо стадіону "Метеор" у м. Дніпро:

- Договір про надання послуг по проведенню концерту № 1112/19 від 17.12.2019 та додаткові угоди до нього №1 від 29.03.2020, №2 від 01.08.2020, №3 від 05.03.2021 (останньою додатковою угодою №3 внесено зміни, зокрема щодо дати концерту 03.07.2021);

- платіжне доручення № 1 від 30.12.2020;

- попередній акт здачі-приймання виконаних послуг від 30.12.2020 до Договору про надання послуг по проведенню концерту № 1112/19 від 17.12.2019;

- виписка з рахунку щодо здійснення оплати;

- акт № м-м00506 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.07.2021;

щодо стадіону "Металіст" у м. Харків:

- Договір про надання послуг з організації та проведення концерту № 52/19/юр від 17.12.2019 та додаткові угоди до нього №1 від 29.03.2020, №2 від 01.08.2020, №3 від 19.04.2021 (останньою додатковою угодою №3 внесено зміни, зокрема щодо дати концерту 09.07.2021);

- платіжне доручення № 2 від 30.12.2020;

- попередній акт здачі-приймання виконаних послуг від 30.12.2020 до Договору про надання послуг з організації та проведення концерту № 52/19/юр від 17.12.2019;

- виписка з рахунку щодо здійснення оплати;

- акт надання послуг № 308 від 09.07.2021.

За доводами відповідача, оскільки на момент подання звітності позивачу концерти фактично не були проведені, проте строк оплати послуг стадіонів з організації та проведення концертів настав (згідно умов вищенаведених договорів № 1112/19 від 17.12.2019, № 52/19/юр від 17.12.2019), то між відповідачем та виконавцями за наведеними договорами було підписано попередні акти здачі-приймання виконаних послуг від 30.12.2020, які підтверджували отримання виконавцями грошових коштів за послуги з організації та проведення концертів.

Листом № 15/03 від 15.03.2021 (а отже до прийняття Дирекцією Фонду рішення № 25 від 17.03.2021 про скорочення відповідачу витрат по Проєкту інституційної підтримки на суму 460 000,00 грн) відповідач повідомив позивача про перенесення дати концерту у м. Дніпро на 04.07.2021 та поставив питання щодо необхідності укладання додаткових документів з Фондом у зв`язку з перенесенням дати концерту та щодо необхідності подання Фонду додаткових документів.

У подальшому, листом № 06/07 від 13.07.2021 відповідач повідомив позивача про фактично проведені концерти: 03.07.2021 на стадіоні "Метеор" (м. Дніпро) та 09.07.2021 - на стадіоні "Металіст" (м. Харків), додавши до цього листа копії додаткових угод № 3 до договорів № 1112/19 від 17.12.2019, № 52/19/юр від 17.12.2019 та акти надання послуг № м-м00506 від 03.07.2021, № 308 від 09.07.2021.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що відповідач у термін, визначений у п. 1 розділу ІІ Договору (до 25.01.2021), надав позивачу пакет фінальної звітності (змістовий звіт про виконання Проєкту інституційної підтримки, звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проєкту інституційної підтримки з копіями первинних бухгалтерських документів), підтверджений Звітом незалежного аудитора.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач реалізував Проєкт інституційної підтримки відповідно до умов Договору, а також надав позивачу передбачені пунктом 3 розділу ІІ Договором документи, що підтверджують здійснення діяльності грантоотримувача, в строк, передбачений пунктом 1 розділу ІІ Договору.

Судом досліджено, що на засіданні Дирекції Фонду 17.03.2021 здійснювався розгляд питання про перевірку фінансової звітності за програмою "Культура в часи кризи: інституційна підтримка", зокрема, щодо звітності за проектом 3ORG51-26573 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІРУС МТОЗІК". Згідно протоколу № 25 від 17.03.2021, яким оформлено зазначене засідання Фонду, заслухали, що "послуги по проведенню концерту оплачені 30.12.2020, але послуги будуть надані у квітні-травні 2021. Договором передбачена передплата до 31.12.20. Послуги на суму 460 000,00 грн", вирішили скоротити зазначені витрати на суму 460 000,00 грн, оскільки "всі послуги мали бути надані до 31.12.2020".

Тобто, підставою для скорочення витрат по проєкту №3ORG51-26573 ТОВ "ВІРУС М`ЮЗІК" на суму 460 000,00 грн стало те, що послуги по проведенню концертів за рахунок коштів гранту були оплачені відповідачем у 2020 році, тоді як такі послуги не були надані до 31.12.2020.

За доводами позивача у позовній заяві, в порушення умов п. 1 розділу ІІ Договору відповідач не подав позивачу до 25.01.2021 копії первинних бухгалтерських документів - Актів надання послуг, що підтверджують фактично понесені витрати за рахунок коштів гранту.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору та Додатків 1, 2 до цього Договору, які є його невід`ємною частиною, суд відзначає, що з їх умов не вбачається, що грант надавався для здійснення оплати послуг з організації та проведення концертів, які мали відбутись саме у 2020 році.

Так, пунктом 1 Договору передбачено, що Фонд надає грантоотримувачу на умовах, визначених цим Договором, грант інституційної підтримки з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку (далі - Проєкт інституційної підтримки) в умовах обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму карантину, опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проєктній заявці та у кошторисі згідно з Додатками 1 та 2 до цього Договору, а грантоотримувач реалізує Проєкт інституційної підтримки на умовах, визначених цим Договором.

Судом досліджено, що у Проєктній заявці (Додаток 1 до Договору), у розділі "План діяльності організації до кінця 2020 року в межах окреслених у попередніх розділах напрямків", зазначено, що: "Наша організація не існує в межах одного року - специфікою нашої діяльності є довгострокове планування. Це означає, що ми в 2020 році витратили кошти на проекти, які були змушені перенести на 2021 рік. Наприклад, концерт "Монатік" в 2021р. (08.05.2020 м. Дніпро, 17.07.2021 м. Одеса, 05.06.2021 м. Харків) частково оплачений, водночас їх проведення може бути відмінене так як в нас не вистачає коштів на сплату оренди стадіонів (фінальна оплата передбачена до кінця 2020 року) - в разі відміни проектів ми втрачаємо всі сплачені кошти".

У Кошторисі проєкту інституційної підтримки (Додаток 2 до Договору) зазначено загальну запитувану сума від Фонду - 460 000,00 грн (розділ І), наведено розшифровку цієї суми (пункти 9.1, 9.2 статті 9 розділу ІІ), а саме:

- пункт 9.1. Надання послуг про проведенню концерту "Monatik: made with love and rhythm" Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) Стадіон "Метеор" в м. Дніпро - 280 000,00 грн. В обґрунтування таких витрат зазначено: "Нами організовувався концерт одного із найпопулярніших виконавців України - Дмитра Монатіка. Вказаний концерт мав відбутися 23.09.2020 на стадіоні «Метеор» в м. Дніпро. Даний концерт було перенесено";

- пункт 9.2. Надання послуг про проведенню концерту "Monatik: made with love and rhythm" Комунальне підприємство "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (код ЄДРПОУ 24477221) - Стадіон "Металіст" в м. Харків - 180 000,00 грн. В обгрунтування таких витрат зазначено: "Нами організовувався концерт одного із найпопулярніших виконавців України - Дмитра Монатіка. Вказаний концерт мав відбутися 05.06.2020 на стадіоні "Металіст" в м. Харків. Даний концерт було перенесено. Загальний розмір орендної плати становить 200 тисяч гривень. Нами сплачений попередній платіж в розмірі 20 тисяч гривень. Решту 180 тисяч необхідно сплатити до 25.11.2020".

Отже, зміст Проєктної заявки та Кошторису проєкту інституційної підтримки (Додаток 1 та 2 до Договору) свідчить, що відповідач не брав на себе зобов`язань з проведення відповідних концертів у 2020 році, а лише зазначав про необхідність здійснення у 2020 році оплати вартості послуг стадіонів з організації та проведення концертів, які перенесені та відбудуться у 2021 році.

Судом враховано, що перенесення дат проведення концертів стало наслідком запровадження карантинних обмежень, про що безпосередньо зазначено у додаткових угодах, які укладено до договорів № 1112/19 від 17.12.2019, № 52/19/юр від 17.12.2019.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами, наданими відповідачем, підтверджується, що відповідач витратив грант відповідно до умов укладеного між сторонами Договору №3ORG51-26573 від 19.11.2020, надав позивачу всі необхідні та достатні документи, що підтверджують виконання відповідачем умов Договору та фактичне проведення концертів у м. Дніпро та м. Харків.

Крім того, судом враховано наступне.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, частиною 5 статті 12 "Про Український культурний фонд" передбачено, що у разі істотного порушення умов договору про надання гранту договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду. Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні. Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень. Сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.

Пунктами 1-3 розділу ІХ Договору передбачено, що у разі істотних порушень умов цього Договору, визначених Законом України "Про Український культурний фонд", його може бути розірвано за заявою Фонду в односторонньому порядку (п. 1); рішення Фонду про розірвання договору приймається за наявності факту істотного порушення його умов (п. 2); у разі дострокового розірвання цього Договору внаслідок використання будь-якої частини гранту інституційної підтримки не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов`язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього Договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані Фондом кошти (п. 3).

Тобто, кошти отримані грантоотримувачем можуть бути ним повернуті лише у разі розірвання договору за наявності визначених законом та договором підстав. Такий правовий висновок Верховного Суду міститься у постанові від 11.11.2019 у справі № 910/1166/19.

Таким чином, єдиною підставою повернення Фонду коштів є розірвання договору. В даному випадку таке розірвання не мало місце (ні в односторонньому порядку за заявою Фонду, ні в судовому порядку), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту позовних вимог позивач не заявляє про розірвання Договору №3ORG51-26573 від 19.11.2020 в односторонньому порядку, не просить суд розірвати цей договір у судовому порядку, а лише звертається до суду з вимогою про стягнення з відповідача 460 000,00 грн коштів гранту.

У межах даного позову, позивач посилається на рішення Дирекції Фонду №25 від 17.03.2021, відповідно до якого вирішено скоротити витрати по проєкту №3ORG51-26573 ТОВ "ВІРУС М`ЮЗІК" на суму 460 000,00 грн.

Водночас, можливість, підстави та правові наслідки такого "скорочення", законом та Договором не визначено.

Більш того, рішення Дирекції Фонду №25 про скорочення витрат по проєкту №3ORG51-26573 ТОВ "ВІРУС М`ЮЗІК" на суму 460 000,00 грн було прийняте лише 17.03.2021, тобто вже після закінчення строку дії Договору (31.12.2020) та надання відповідачем Фонду пакету звітної документації (25.01.2021).

Отже, підстави для повернення відповідачем на користь позивача коштів в розмірі 460 000,00 грн відсутні.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем на обґрунтування позовних вимог.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що позивач не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та відмову в позові повністю, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 236-238, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 06.01.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА