Ухвала

від 09.01.2023 по справі 910/11383/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.01.2023Справа № 910/11383/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши клопотання Фермерського господарства "Кушнір О.Ф." від 5 січня 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 910/11383/22 за позовом Фермерського господарства "Кушнір О.Ф." до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" про стягнення 2 066 692,52 грн,

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Фермерське господарство "Кушнір О.Ф." (далі - Фермерське господарство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (далі - Товариство) 2 066 692,52 грн, з яких: 1 924 492,51 грн - основний борг, 120 310,56 грн - інфляційні втрати, 21 889,45 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов по оплаті товару за договором поставки сільськогосподарської продукції від 21 квітня 2022 року № 374-04/22С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року відкрито провадження в справі № 910/11383/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 1 грудня 2022 року.

15 листопада 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшов відзив від 15 листопада 2022 року № 15-11.

29 листопада 2022 року на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 28 листопада 2022 року.

1 грудня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 12 січня 2023 року.

6 січня 2023 року на електронну адресу суду та 9 січня 2023 року чрез загальний відділ діловодства суду від Фермерського господарства надійшло клопотання від 5 січня 2023 року, в якому останнє просило суд забезпечити пред`явлений ним позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі ціни позову - 2 066 692,52 грн, що знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках.

В обґрунтування цієї заяви Фермерське господарство посилалося на те, що відповідач ухиляється від належного виконання зобов`язання з оплати товару за договором та вчиняє дії для затягування даної судової справи, шляхом пред`явлення іншого позову. Також в обґрунтування свого клопотання позивач вказав, що Товариство має значний обсяг непогашених грошових зобов`язань, що свідчить про недобросовісність останнього та може істотно утруднити виконання рішення в даній справі.

Розглянувши зазначене клопотання Товариства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як було зазначено вище, обґрунтовуючи подане клопотання, Фермерське господарство посилалося на наявність припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову.

У зв`язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У той же час позивачем в установленому законом порядку не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Саме лише посилання позивача у своєму клопотанні на наявність у відповідача спірної заборгованості, непогашення її у добровільному порядку та наявність інших судових справ, в яких відповідачем є Товариство, не є достатніми підставами для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Оскільки Фермерське господарство у своєму клопотанні про забезпечення позову не навело достатніх обґрунтувань та не довело належними доказами того факту, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення його вимог до Товариства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні цього клопотання.

Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фермерського господарства "Кушнір О.Ф." від 5 січня 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 ГПК України.

Дата підписання: 9 січня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко