Рішення

від 08.12.2022 по справі 917/2040/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2022 Справа № 917/2040/21

Суддя господарського суду Полтавської області Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачів: 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

2. ОСОБА_3 ,

АДРЕСА_3 . Громадська організація «Полтавський обласний центр з надання правової допомоги», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Цюрупи, 18,

про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації.

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: відсутні.

30.12.2021р. через систему «Електронний суд» до суду надійшла вказана позовна заява, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2021р. передана судді Мацко О.С. Ухвалами від 10.01.2022р. суд звернувся до відділу ведення реєстру територіальної громади Автозаводської районної державної адміністрації Кременчуцької міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 та до відділу ведення реєстру територіальної громади Крюківської районної державної адміністрації Кременчуцької міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_3 , 28.01.2022р. та 26.01.2022р. отримав відповідні відомості. Ухвалою від 02.02.2022р. залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позивачу.

Ухвалою від 15.02.2022 р. прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 . 3. Громадська організація «Полтавський обласний центр з надання правової допомоги» про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації, призначено підготовче засідання у справі та встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору. Підготовче судове засідання неодноразово відкладалися у зв"язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідачів про розгляд справи, дату та час проведення засідання, неможливістю направити ухвали учасникам справи через відсутність марок для відправки поштової кореспонденції (що підтверджується відповідними актами, складеними уповноваженими особами суду), неможливістю проводити судове засідання через довготривале оголошення в регіоні повітряної тривоги (12.10.2022р.).

Ухвалою від 08.11.2022р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті, копії вказаної ухвали направлені учасникам справи. Копії даної ухвали отримані відповідачами 1 та 2; від відповідача 3 та позивача ухвала повернулася з відмітками по відсутність адресатів за місцезнаходженям.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про відкладення підготовчих засідань направлялась на адресу відповідачів у справі, вони вважаються такими, що повідомленні належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвали суду були своєчасно розміщені судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи судом, про покладені на них обов`язки та їхні процесуальні права.

Позивач направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, яке судом задоволено. Відповідач 1 у заяві, направленій на адесу суду, позовні вимоги визнав, просив суд розглянути справу без участі відповідача та повернути позивачу 50% сплаченої при поданні позову суми судового збору. Вперше така заява надійшла до суду електронною поштою 21.06.2022р. та не була скріплена електронним цифровим підписом, у зв`язку з чим була повернута заявнику без розгляду ухвалою від 05.07.2022р. Також у вказаній ухвалі було звернуто увагу відповідача-1 на необхідність направити копії заяви іншим учасникам справи. Повторно аналогічна заява, скріплена ЕЦП, надійшла до суду від відповідача -1 02.09.2022р. (без доказів направлення іншим учасникам справи). Відповідачі 2 та 3 (ліквідована юридична особа) у встановленому порядку на позов не відреагували, відзиву на позов не надали, жодних заяв чи клопотань до суду не направляли.

У судовому засіданні 08.12.2022р. суд розглянув справу по суті з прийнятям рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у сукупності, встановив наступне:

26.07.2013р. було проведено державну реєстрацію Громадської організації «Полтавський обласний центр з надання правової допомоги» (код ЄДРПОУ 38842916). 05.05.2020р. були проведені загальні збори ГО, оформлені протоколом №1 від 05.05.2020р., на яких, серед іншого, було вирішено розпочати процедуру ліквідації ГО «Полтавський обласний центр з надання правової допомоги», обрано ліквідаційну комісію, встановлено строк для подання вимог кредиторів, в подальшому до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №1005851110005008706 від 20.10.2020р. про припинення юридичної особи ГО «Полтавський обласний центр з надання правової допомоги».

Позивач зазначає, що він був членом даної громадської організації, однак про проведення зборів та припинення юридичної особи повідомлений не був, у зборах участі не брав, тобто, фактично був позбавлений права на участь у юридичній особі та управління нею. Також вказує, що гр. ОСОБА_4 також була членом вказаної юридичної особи, однак також не брала участі в оспорюваних зборах, в той час як у протоколі з невідомих причин вказана загальна кількість членів юридичної особи 3 особи, а відтак неправильно визначено питання про правомочність загальних зборів. Відтак, позивач наполягає на тому, що вказані збори проведені за відсутності кворуму та недотримання процедури їх скликання, що є підставою для визнання їх недійсними. Разом з тим, позивач зазначає, що необхідною є і задоволення вимоги про відміну (скасування) державної реєстрації припинення громадської організації, оскільки тільки так можливий повний та ефективний захист його порушених прав.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Згідно Наказу Кременчуцького міського управління юстиції від 25.07.2013р. №87/4 було проведено державну реєстрацію Громадської організації «Полтавський обласний центр з надання правової допомоги» (код ЄДРПОУ 38842916). Згідно Статуту організації (а.с.16-29):

-Організація є добровільною неприбутковою громадською організацією, утвореною для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Організація набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації у порядку, встановленому чинним законоавством. Організаційноправова форма громадського об"єднання громадська організація, яка є непідприємницьким товариством і не має на меті одержання прибутку;

-Порядок набуття і припинення членства (участі) в організації, права ьа обов`язки членів (учаників) встановлено розд.ІІІ Статуту. Так, членами організаці є її засновники та можуть бути дієздатні громадяниУкраїни, іноземці, особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, досягли 18-річного віку, визнають її мету (цілі), завдання та Статут організації, сприяють їх реалізації, забезпечують виконання завдань, приймають участь в діяльності організації та сплачують членські внески. Прийом в члени організації здійснюється на підставі письмової заяви кандидата в члени з подальшим прийняттям відповідного рішення Правлінням. Рішення Правління про набуття кандидатом членства в Організації приймається протягом 30 календарних днів. Членство припиняється у разі добровільного виходу або виключення. Вихід з організації здійснюється за письмовим зверненням члена та подальшим прийняттям відповідного рішення Правлінням. Облік членів Організації здійснюється у Книзі реєстрації, оформленій відповідно до вимог законодавства (пронумерованій та прошнурованій належним чином).

-Члени організації мають право:

-брати участь у заходах, які проводяться організацією;

-обирати та бути обаними до органів управління Організації;

-вносити пропозиції та зауваження до органів управління щодо діялності організації;

-отримувати інформацію про діялність організації та її органів управління в устанволеному порядку;

-відстоювати права та інтереси організації.

-Порядок формування, діяльності та зміни складу, термін повноважень органів управління організацією регламентовано розд.4 Статуту (в Статуті помилково пронумерований як розд.6). Так, вищим органом управління є загальні збори, які скликаються не менше 1 разу на рік за рішенням правління організації та мають право примати рішення з усіх питань її діяльності. До виключної компетенції загальних зборів, серед іншого, належить припинення діяльності організації, створення ліквідаційної комісії або доручення правлінню здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення процедури припинення діяльності організації, і ін. Загальні збори правомочні за наявності не менше ѕ від загальної кількості членів Організації. Рішення приймаються простою більшістю голосів від числа присутніх на зборах, крім рішення рпо припинення діяльності організації , внесення змін та доповнень до статуту організації, відчуження майна організації на суму, що становить 50 і більше відсотків майна організації, що приймаються не менше як ѕ голосів присутніх членів організації (п.4.5 Статуту). Вищим постійно-діючим керівним органом Організації є правління, персональний склад якого обирається зашальними зборами. Засідання правління проводяться по мірі необхідності, але не рідше 1 раз на рік.

-Розд.11 Статуту передбачено порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації організації, а також щодо використання її коштів та іншого майна, що залишилося після саморозпуску та передбачено, що припинення діяльності організації здійснюється за рішенням загальних зборів, шляхом саморозпуску або реорганізації.

Як вбачається з протоколу №1 загальних зборів громадської організації від 05.05.2020р., зборами було вирішено розпочати процедуру ліквідації громадської організації «Полтавський центр з надання правової допомоги», обрати ліквідаційну комісію у складі Оловятенко Олена Юріївна (голова комісії), Сімонян Едгар Робертович (член комісії), встановлено строк для заявлення вимог кредиторами 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення організації, визначено місцезнаходження ліквідаційної комісії (копія протоколу а.с.14-15). В подальшому, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юуло внесено запис про припинення юридичної особи, дата запису 20.10.2020р., номер запису 1005851110005008706, підстава: рішення щодо припинення.

Вирішуючи позовні вимоги позивача, заявлені ним з підстав, наведених в описовій частині даного рішення, суд виходить з наступного:

Стосовно юрисдикційної належності спору, суд погоджується з позивачем у тому, що спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства. При цьому суд виходить з правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 17.06.2020р. у справі №826/10249/18, де зазначено що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Такий спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст.1 Закону України «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

. Згідно ст.25 Закону України, припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється, зокрема, за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;. Припинення діяльності громадського об`єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до ст.26 Закону, громадське об`єднання має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності (саморозпуск).

Рішення про саморозпуск громадського об`єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об`єднання. Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об`єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об`єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об`єднання після його ліквідації відповідно до статуту. Припинення громадського об`єднання включає: 1) припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об`єднання; 2) припинення громадського об`єднання як юридичної особи (ст.29 Закону).

Таким чином, Закон вказує, що припинення об"єднання відбувається за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об"єднання, та містить відсилку до Статуту, яким регулюється процедура припинення юридичної особи. Відповідні норми Статуту судом наведено та проаналізовано вище в даному рішенні. При цьому встановлено, що Статут не передбачає порядку скликання загальних зборів, тому суд керується загальними приписами, що регулює порядок скликання загальних зборів за аналогією з товариствами з обмеженою та додатковою відповідальністю та виходить з того, що визначальним для всіх юридичних осіб є те, що учасники юридичної особи повинні бути повідомлені про час і місце проведення загальних зборів. Також суом враховано загальні положення законодавства стосовно підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи. Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, посилається на відсутність кворуму на оспорюваних зборах та позбавлення його права (як учасника організації) на участь у зборах, які відбулися 05.05.2020р.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів: По-перше, право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів мають учасники (акціонери) товариства, які були учасниками (акціонерами) на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.

У даній справі суд, залишаючи позовну заяву без руху, звертав увагу позивача на необхідність подання до суду доказів у підтвердження того, що станом на 05.05.2020р. він був учасником громадської організації, рішення якої ним оспорюється, оскільки з наявних на той момент доказів у справі неможливо було встановити ні членство позивача, ні загальну кількість членів організації на вказану дату. Позивач обмежився посиланням на подану ним разом з позовом довідку, видану громадською організацією, згідно якої ОСОБА_1 є членом ГО «Полтавський обласний центр з надання правової допомоги» від 09.12.2019р., та звертав увагу суду на те, що ні Законом України «Пр громадські об"єднання», ні Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не передбачено повідомлення по членів громадського об"єднання та внесення про них даних до реєстру. Однак суд звертає увагу на те, що п.8 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію...» викладена у редакції, процитованій позивачем, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 03.10.2019р., який набрав законної сили 02.11.2019р. До цього, вказана частина статті Закону була викладена у наступній редакції: «В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства , місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією».

З урахуванням цього, суперечливо виглядають твердження позивача про те, що гр. ОСОБА_4 теж була членом ГО станом на травень 2020р., що підтверджується довідкою, виданою ГО 07.12.2015р., згідно якої ОСОБА_4 є членом ГО з 02.07.2014 року (а.с.10). З поданих позивачем відомостей з Єдиного державного реєстру, засновниками (учасниками) юридичної особи були ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (3 особи; керівник, представник та голова комісії з припинення ОСОБА_2 ) арк.справи 30. З отриманих судом відомостей з Єдиного державного реєстру станом на 05.05.2020р., засновниками також є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Таким чином, перевірити твердження позивача про те, що він та гр. ОСОБА_4 також були членами ГО станом на травень 2020р., і загальна кількість членів 4, з наявних у справі доказів неможливо. З урахуванням приписів Статуту, дана інформація міститься у Книзі реєстрації, яка велася для обліку членів Організації (п.3.10 Статуту), однак у справі її копія відсутня, позивачем не подана, з клопотанням про витребування доказів від відповідних органів, де вона зберігається, позивач не звертався до суду. За встановлених судом обставин, враховуючи норми Статуту організації та подані самим позивачем суперечливі докази, суд критично ставиться до довідки вих.б/н від 09.12.2019р.

До того ж, в силу положень статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України, ст. 2 ГПК України кожна особа має право на захист свого права (охоронюваного законом інтересу) у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Зі змісту позовної заяви та заяви про усунення недоліків (п.3 заяви) вбачається, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ГО, оформленого протоколом загальних зборів учасників №1 від 20.05.2020р., заявлено позивачем до осіб, які приймали участь у зборах та до самої юридичної особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 зазначено, що Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не зумовлює її припинення, а також припинення права власності на її майно. Процедура ліквідації юридичної особи може вважатися такою, що не була здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо.

У подібних випадках до ЄДР вносяться зміни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Аналогічний висновок міститься і в постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, від 08.12.2021р. у справі №914/2450/20.

Однак суд звертає увагу, що у вирішенні спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень керівних органів товариства (у тому числі з приводу прийняття рішення про припинення діяльності Товариства ), відповідачем виступає сама юридична особа, рішення керівних органів якої оскаржується, а не члени цього товариства, як учасники загальних зборів. Учасники господарського товариства не є належними відповідачами у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства, навіть у разі, якщо вирішено питання про припинення юридичної особи. Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 11.08.2020р. у справі №904/1966/19: «35. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що у вирішенні спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень керівних органів товариства (у тому числі з приводу прийняття рішення про припинення діяльності Товариства), відповідачем виступає саме товариство, як юридична особа, рішення керівних органів якої оскаржується, а не члени (акціонери) цього товариства, як учасники загальних зборів.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач (учасник) прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав, а саме - відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка відбулась на підставі рішення загальних зборів про ліквідацію організації, яке прийняте, зокрема, за відсутності кворуму для їх проведення та без повідомлення позивача.

Суд звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право та інтерес мають бути захищені у спосіб, який є ефективним, тобто відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

При цьому позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства не відповідає належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій. Тому належному способу захисту прав та інтересів у такому випадку відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

При цьому внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є виконанням судового рішення про задоволення відповідної позовної вимоги. Натомість згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором.

Наведені висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також викладені у постанові ВС КГС у справі №904/1966/19 від 11.08.2020р. (п.42 постанови) і ін.

Таким чином, вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 05.05.2020р., є неефективним способом захисту в даному випадку, що є самостійною підставою для відмови в позові в цій частині.

Водночас, як вбачається з позовної заяви, позивач сам усвідомлює це, тому додатково заявляє вимогу про відміну (скасування) державної реєстрації припинення громадської організації, яка і є ефективною та узгоджується з наведеним вище належним способом захисту прав позивача, що підтверджується і численною практикою Верховного Суду. Однак при цьому відповідачі, які вказані позивачем, не є належними відповідачами за цією вимогою. Так, за частинами першою, третьою, четвертою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022р. у справі №911/3135/20 виснувала, що вимога про внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (в т.ч. й про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи) має бути звернута до суб`єкту реєстраційної дії (якими не є відповідачі у даній справі) див. п.10.6 постанови від 16.11.2022р. у справі №911/3135/20, п.46 постанови від 11.08.2020р. у справі №904/1966/19.

Крім того, у справі №911/3135/20 Велика Палата звернула увагу, що відповідно до пункту 14 статті 1 Закону про державну реєстрацію в редакції Закону № 835-VIII від 26.11.2015 суб`єктами державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб`єкти.

Відтак, позивачем позовна вимога в цій частині заявлена до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у її задоволенні. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду за захистом своїх прав та інтересів, визначившись з належним та ефективним способом їх захисту та обравши належного відповідача.

У позовній заяві позивач зазначав виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області третьою особою (не вказуючи, на якій стороні). Суд не залучав вказану особу до участі у справі третьою особою, оскільки підстави для такого залучення, визначені ст.50 ГПК України, відсутні: рішення суду у справі не здатне вплинути на права чи обов"зки виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, а у випадку задоволення позовних вимог рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи має бути виконано будь-яким державним реєстратором, незалежно від його участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У встановленому порядку з заявами про залучення співвідповідача чи заміну відповідача (ст.48 ГПК України) позивач не звертався, в той час як це питання вирішуються судом виключно за ініціативою позивача.

Стосовно визнання позову відповідачем -1, суд зазначає, що у суду відсутній обов`язок безумовно приймати визнання позову та ухвалювати рішення про задоволення позовних вимог, що випливає з приписів ст.191 ГПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Враховуючи усі обставини у сукупності, встановлені у даній справі, а також той факт, що у справі беруть участь 3 відповідачі, визнання позову одним з них не є підставою для задоволення позовних вимог, у зв"язку з чим судом протокольною ухвалою від 08.11.2022р. відмовлено у прийнятті визнання відповідачем-1 позову та справа розглянута по суті.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі. Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.129 ГПК України, не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129,234-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадської організації «Полтавський обласний центр з надання правової допомоги» про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації припинення юридичної особи відмовити у повному обсязі.

2. Копії рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається в порядку і строки, встанволені ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 09.01.2023р. (у зв"язку з перебуванням судді на лікарняному з 12.12.2022р. до 24.12.2022р. та у відпустці з 28.12.2022р. до 07.01.2023р. включно).

Суддя О.С.Мацко