Рішення

від 06.01.2023 по справі 920/982/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.01.2023м. СумиСправа № 920/982/22

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Форс»

до - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

про стягнення 120503 грн 03 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 120503 грн 03 коп., з яких: 90298 грн 00 коп. заборгованості з оплати наданих послуг, 20531 грн 88 коп. пені, 1231 грн 91 коп. - 3% річних, 8441 грн 24 коп. інфляційних збитків, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг від 28.04.2022 №43316700/3-22 згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №169, а також судові витрати по справі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено договір про надання послуг. Позивач послуги надав. Відповідач послуги спожив, однак за послуги не сплатив, чим порушив умови зазначеного договору. Тому вказане є підставою для стягнення боргу, інфляційних збитків, 3% річних та пені.

Ухвалою суду від 06.12.2022 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

27.12.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх. №6210/22), у якому основну суму боргу відповідач визнав у повному обсязі, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% та інфляційних збитків просить суд відмовити у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

28.04.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ ФОРС» (Виконавець) та Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) (Замовник)укладений Договір про надання послуг № 43316700/3-22 (далі-Договір), за умовами якого Виконавець зобов`язався надавати послугу із здійснення реєстрації підписувана в Автоматизованій системі кваліфікованого надавача електронних послуг, з метою отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, а Замовник зобов`язався належним чином приймати та оплачувати надану Виконавцем послугу. До Договору було укладено Додаткові угоди №1 від 25.05.2022 та №2 від 28.06.2022 Вищезазначений факт підтверджується копією вказаного договору та додаткових угод до Договору (а.с.13-18).

У п. 9.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 до Договору строк дії Договору Сторони визначили до 23.08.2022 року включно.

Відповідно до п. 6.1. Договору в редакції Додаткової угоди №2 до Договору загальна ціна Договору становить 90298 грн 00 коп.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту підписання Акта наданих послуг.

Згідно з умовами п. 6.6. Договору датою належного виконання грошового зобов`язання сторони визначають дату надходження коштів на поточний рахунок виконавця.

Позивач зазначає, що належним чином надавав послуги по Договору, сторони підписали акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 24.05.2022 та акт №2 приймання-передачі наданих послуг від 28.06.2022 на загальну суму 90298 грн 00 коп., проте зазначені акти відповідачем не оплачені, у зв`язку з чим заборгованість відповідача по Договору складає 90298 грн 00 коп. Позивач надав до суду докази надання таких послуг: акти приймання-передачі наданих послуг та підписані сторонами акти звірки розрахунків (а.с. 19-27).

Відповідач, у свою чергу, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав у відзиві на позов у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону та у встановлений у зобов`язанні строк.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг виконавець зобов`язується за завдання замовника надати послугу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Факт надання позивачем послуг на загальну суму 90298 грн 00 коп. встановлений судом та підтверджений матеріалами справи, відповідач належних та допустимих доказів сплати боргу не подав, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за прострочення оплати послуги замовник на вимогу виконавця сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день затримки.

Розрахунок пені виконано позивачем в тексті позовної заяви (а.с. 5).

Позивачем заявлено до стягнення 19104 грн 87 коп. пені за період з 03.06.2022 по 18.11.2022 р. та 1427 грн 01 коп. пені за період з 08.07.2022 по 18.11.2022 р.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків виконано в тексті позовної заяви (а.с. 5-6).

Позивачем заявлено до стягнення 8441 грн 24 коп. інфляційних збитків та 1231 грн 91 коп. 3% річних, нарахованих за загальний період з 03.06.2022 по 18.11.2022 р. (по кожному факту прострочення окремо).

Відповідач заперечує проти позовних вимог в цій частині, посилаючись на п. 11.1. Договору, яким передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за порушення зобов`язань за договором, якщо таке порушення є наслідком дії непереборної сили або випадку і якщо сторона доведе наявність таких підстав.

Пунктом 11.2. Договору передбачено, що під непереборною силою у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню Сторін і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, пожежі, бурі, нагромадження снігу або ожеледь, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна, загроза війни, революції, заколоти, повстання, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, вибухи, масові страйки та локаути, бойкоти тощо), а також видання заборонних або обмежуючих актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання Сторонами цього Договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Тому сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

В обґрунтування неможливості здійснення розрахунків за договором з Позивачем відповідач просить суд врахувати пункт 19 положення Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. №590 (зі змінами), яким зокрема визначено черговість здійснення платежів та виходячи з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.

Враховуючи положення частини першої статті 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України.

Відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309, 20.05.2022 р. замовником було зареєстровано фінансове зобов`язання.

На розрахунковому рахунку Відповідача були наявні кошти на оплату наданих послуг, виконаних TOB «ІТ Форс», але в умовах воєнного стану органи Казначейства здійснюють оплати рахунків, керуючись Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 (зі змінами), в якому визначено черговість платежів, з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку. Відповідно до вищезазначеного Порядку, оплата за надання послуг не входить в обмежений перелік платежів, за якими здійснюються першочергові розрахунки.

Враховуючи те, що у даному випадку заборгованість виникла з підстав неможливості виконання бюджетного зобов`язання Відповідачем через введення в Україні воєнного стану, а не в результаті нехтування Відповідачем своїми обов`язками та зобов`язаннями. Саме видання обмежуючого акту органом державної влади стало підставою для унеможливлення виконання Відповідачем Договору.

Фактично, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції вчинялись дії щодо перерахування коштів за договором, проте, внаслідок прийняття змін до Порядку №590 йому було відмовлено у проведенні платежів. Враховуючи те, що Відповідач є бюджетною установою, фінансується з державного бюджету та розрахунково-касове обслуговування здійснюється виключно через органи казначейства, іншого порядку оплати товарів, робіт та послуг, окрім як через органи казначейства, чинними законодавством не передбачено.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20531 грн 88 коп. пені, 1231 грн 91 коп. - 3% річних, 8441 грн 24 коп. інфляційних збитків задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені частково, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору в розмірі 1859 грн 12 коп.; на позивача покладаються витрати позивача із сплати судового збору в розмірі 621 грн 88 коп.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Форс» до відповідача: Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення 120503 грн 03 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Форс» (вул. Вокзальна, буд. 5, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 41484498) 90298 грн 00 коп. основного боргу, 1859 грн 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У позові в частині стягнення зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Форс» 20531 грн 88 коп. пені, 1231 грн 91 коп. - 3% річних, 8441 грн 24 коп. інфляційних збитків відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 621 грн 88 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ Форс».

5. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІТ Форс» наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 09.01.2023.

СуддяО.Ю. Резніченко