Ухвала

від 09.01.2023 по справі 496/5310/22

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5310/22

Провадження № 2/496/391/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Дягилева В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву представника позивача акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» адвоката Оляша Олексія Юрійовича про виправлення описки в ухвалі про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (попередня назва акціонерне товариство «Одесаобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолетта Султаналіївна, товариство з обмеженою відповідальністю «Мілан», Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 07.11.2022 року, за заявою представника позивача, було накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 , а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 1539,9 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 5881, виданий: 14.05.2021 року, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова В.С., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2358540951210.

20.12.2022року відпредставника позивачанадійшла заявапро виправленняописки вухвалі Біляївськогорайонного судуОдеської областівід 07.11.2022року,в якійвін проситьдоповнити резолютивнучастину зазначеноїухвали наступнимзмістом:«Ця ухвалапро забезпеченняпозову євиконавчим документомта виконуєтьсянегайно впорядку,встановленому ЗакономУкраїни «Провиконавче провадження».Крім того,просить зазначити в ухвалі повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та прізвище, ім`я, по батькові, адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника. Заява обґрунтована тим, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, а тому вона повинна відповідати вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Відсутність в ухвалі суду про забезпечення позову інформації про стягувача та боржника, а також вказівки на те, що ця ухвала є виконавчим документом, на думку представника позивача, унеможливлює виконання цієї ухвали відділом державної виконавчої служби.

Згідно положень ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2022 року Біляївським районним судом Одеської області було задоволено заяву представника позивача акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» адвоката Оляш О.Ю. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (попередня назва акціонерне товариство «Одесаобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолетта Султаналіївна, товариство з обмеженою відповідальністю «Мілан», Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на нерухоме майно.

Зазначеною ухвалою суду постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 , а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 1539,9 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 5881, виданий: 14.05.2021 року, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова В.С., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2358540951210.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Даною статтею передбачається можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру описки та очевидні арифметичні помилки.

Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Описки й очевидні арифметичні помилки у судових рішеннях не можна вважати процесуальними порушеннями, тому їх виправлення не потребує оскарження і перегляду судового рішення судом вищої інстанції.

Питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки у судовому рішенні суд вирішує з власної ініціативи або за заявою особи, яка брала участь у справі. Розгляд цього питання може бути ініційовано незалежно від того, чи набрало судове рішення законної сили.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року№14«Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Якнаголосив ВерховнийСуд ускладі колегіїсуддів Касаційногогосподарського судув ухвалівід 18.01.2018у справі№925/1076/16,вирішуючи питанняпро виправленняописок чиарифметичних помилок,допущених усудовому рішенні(рішенні,постанові абоухвалі),суд невправі змінюватизміст судовогорішення,він лишеусуває неточностіщодо встановленихфактичних обставинсправи (наприклад,дати події,номеру ідати документа,найменування сторін,прізвища,імені,по батьковіособи тощо),які маютьтехнічний характер(тобтовиникли привиготовленні текстурішення). Також виправлення описки не повинно зачіпати суті прийнятого рішення. Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, є підставою для зміни чи скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку.

Виходячи з позиції Верховного Суду, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

За таких обставин, аналізуючи норми чинного законодавства, дослідивши наявні у справі належні та допустимі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника позивача про виправлення описки в ухвалі суду від 07.11.2022 року про забезпечення позову шляхом доповнення резолютивної частини ухвали інформацією про те, що ця ухвала є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а також відомостями про особу боржника та стягувача слід відмовити, оскільки доповнення, про яке просить представник не може розцінюватися, як виправлення описки в судовому рішенні, а є саме зміною резолютивної частини ухвали про забезпечення позову.

Відповідно доч.ч.1,6ст.81ЦПК України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник позивача, звертаючись до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі суду та посилаючись на неможливість виконання цієї ухвали відділом державної виконавчої служби з підстав відсутності в ній вказівки, що ця ухвала є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а також відомостей про особу боржника та стягувача, доказів того, що він звертався до відділу державної виконавчої служби з даною ухвалою і з вказаних підстав державним виконавцем йому було повернуто ухвалу суду без прийняття до виконання суду не надав.

Таким чином, суд не може прийняти до уваги доводи представника позивача про неможливість виконання ухвали суду про забезпечення позову відділом державної виконавчої служби, оскільки такі об`єктивно нічим не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях.

Окрім цього, суд роз`яснює наступне.

Судові рішення, у відповідності до ст. 124 Конституції України, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Слід зазначити, що ухвала про забезпечення позову, згідно ст. 258 ЦПК України, є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, є обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадку, передбачених законом.

Отже, ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання і не позбавляє виконавця скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22.08.2018 року у цивільній справі №471/283/17ц (провадження №61-331св18 ).

Аналогічний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 27.12.2018 року у справі №469/1357/16-ц (провадження №61-32698св18), прийнятій колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Обґрунтовуючи такий висновок, Верховний Суд посилався на ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також на ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення. За умови відсутності у виконавчому листі окремих персональних даних у виконавця є можливість направити запит до відповідних державних органів для отримання цієї інформації.

Як встановлено ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд роз`яснює представнику позивача, що згідно ст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 259-261, 263, 269 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» адвоката Оляша Олексія Юрійовича про виправлення описки в ухвалі про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 09.01.2023 року.

Суддя Л.О. Пендюра