Ухвала

від 27.12.2022 по справі 760/19164/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19164/22 2-з/760/618/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, в якій вона просить заборонити відповідачу - ОСОБА_3 у будь-який спосіб відчужувати повністю або частково: земельну ділянку 8000000000:72:265:0127, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0096, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0091, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0093, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку 8000000000:72:174:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку 8000000000:72:174:0103, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку 8000000000:72:174:0018, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку 8000000000:72:174:0101, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ земельної ділянки 8000000000:72:174:0108, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ земельної ділянки 8000000000:72:174:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0124, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0126, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0118, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0120, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку 8000000000:72:265:0042, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 має намір подати позов про поділ спільного майна подружжя. 20 травня 1993 року було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_3 . За час шлюбу, за спільні кошти подружжя, були набуті вищевказані земельні ділянки.

Однак у період червня-липня 2022 року ОСОБА_3 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно усі зазначені вище земельні ділянки (окрім Ѕ земельної ділянки 8000000000:72:174:0108 та Ѕ земельної ділянки 8000000000:72:174:0107, які були внесені ще раніше) та зареєстровано за ним право власності. Водночас, указані земельні ділянки були набуті у власність ще у 2005 - 2010 роках. Таким чином, очевидною є підготовка відповідача до продажу цих земельних ділянок.

Крім того, заявник зазначає, що у вересні 2022 року ОСОБА_3 подав до Печерського районного суду міста Києва заяву про розірвання шлюбу з заявником, про яку ОСОБА_1 стало відомо випадково у листопаді 2022 року, оскільки ще 26 квітня 2022 року ОСОБА_3 подав заяву до Відділу у справах іноземців Департаменту праці та імміграції Уряду Іспанії, де наразі перебуває заявник, з метою первинного возз`єднання сім`ї, тобто він вчиняв дії для підтримання шлюбно-сімейних зв`язків.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 приховував від заявника свої наміри як щодо розлучення, так і щодо проведення підготовки земельних ділянок, які є спільною сумісною власністю, для продажу.

З огляду на викладене, існує реальна загроза відчуження спільного майна подружжя ОСОБА_3 , що призведе до ускладнення захисту прав заявника, тому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо позов буде задоволено, а необхідним видом забезпечення позову буде заборона відповідачу у будь-який спосіб відчужувати повністю чи частково зазначені земельні ділянки.

Беручи до уваги наведене, заявник звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Судом установлено, що 20 травня 1993 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно 12 квітня 2022 року.

Зі змісту заяви вбачається, що земельні ділянки щодо яких заявник просить застосувати заходи забезпечення позову були набуті в період шлюбу та можуть бути предметом позову про поділ майна подружжя.

Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 314529496 від 08 листопада 2022 року вбачається, що права власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за відповідачем у 2020 році та 2022 році, однак придбані вони були у 2005-2010 роках.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України).

З огляду на викладене, заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Підсумовуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна, що ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист прав позивача.

Водночас, накладення заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження земельних ділянок, до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Ураховуючи вищевикладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову та заборонити відповідачу у будь-який спосіб відчужувати повністю або частково спірні земельні ділянки.

До такого висновку суд приходить, виходячи із того, що вимоги, які містяться в заяві про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії є обґрунтованими, законними та співмірними із позовними вимогами, які заявник має намір заявити у позовній заяві, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, при цьому заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Заборонити ОСОБА_3 у будь-який спосіб відчужувати повністю або частково:

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0127, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0096, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0091, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0093, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:174:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:174:0103, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:174:0018, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:174:0101, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:174:0108, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:174:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0124, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0126, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0118, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0120, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0042, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Зазначити дані заявника (позивача): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Зазначити дані заінтересованої особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна