Ухвала

від 09.01.2023 по справі 405/5392/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/9/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.12.2022, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Першотравневе, Долинського району, Кіровоградської області, українці, громадянці України, маючій неповнолітню дитину, заміжній, працюючій на посаді директора ТОВ «Промспецторг», зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, до 05.02.2023

За участю сторін кримінального провадження :

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката - ОСОБА_8 ,

підозрюваної - ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб. При визначені розміру застави просив врахувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, особу підозрюваної та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заставу у розмірі 10308 (десять тисяч триста вісім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 25 574 148,00 грн, що відповідає ролі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що слідчим відділом слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, за процесуального керівництва Кіровоградської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022120000000149 від 03.10.2022, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.12.2022 застосовано підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 05.02.2023 року, із покладенням обов`язків.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Її причетність до оголошеної підозри підтверджується заявою про вчинення злочину ОСОБА_10 (а.к.10-11), протоколом допиту потерпілого (а.к. 12-13), протоколом допиту свідка (а.к. 26-28), протоколом допиту свідка (а.к. 29-31), повідомленням про підозру (а.к. 48-55).

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 є особливо тяжким злочином, за який передбачено позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваній правопорушення, на даний час існує лише один ризик, а саме: ризик того, що підозрювана ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Інші ризики на які слідчий та прокурор посилалися у клопотанні та під час судового розгляду клопотання прокурором не доведені.

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а тому при вирішенні питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрювана ОСОБА_7 має постійне місце проживання, працевлаштована, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, заміжня, має на утриманні 3-х дітей та матір похилого віку, яка потребує постійного догляду, що свідчить про сталі соціальні зв`язки. Слідчим суддею, крім іншого також враховано, що в Долинському районному суду за вказаним вище фактом розглядається цивільна справа про стягнення з підозрюваної на користь ОСОБА_10 коштів, що може свідчити про наявність між підозрюваною та ОСОБА_10 цивільно - правових відносин.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, з визначенням розміру застави.

Судом не враховано вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тяжкість вчиненого останньою кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та той факт, що неможливо уникнути ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а лише враховано позитивні характеристики останньої.

Разом з цим, усвідомлюючи тяжкість кримінальних правопорушень та розуміючи міру покарання, яка може бути до неї застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Окрім цього, підозрювана ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Разом з цим, підозрювана ОСОБА_7 , знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування, спроможна за допомогою зв`язків здобутихпід час виконання обов`язків директора ТОВ «Промспецторг», самостійно або із залученням колег та знайомих впливати на свідків, з метою схилення останніх до зміни показань у кримінальному провадженні та спотворення доказів.

Також, підозрювана ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні.

Крім того, підозрювана ОСОБА_7 , знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування, може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази підтверджуючі її вину, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і як результат схильною до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Таким чином, викладені обставини в достатній мірі свідчать про те, що підозрювана ОСОБА_7 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів. Вказані вище обставини свідчать про наявність всіх ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідача, підозрювану ОСОБА_7 та в її інтересах захисника-адвоката ОСОБА_8 , які заперечили проти апеляційної скарги сторони обвинувачення, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як убачається з ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні? судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч.1, ч.2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Доводи апеляційної скарги про невмотивованість та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання доказами, зокрема, заявою про вчинення злочину ОСОБА_10 (а.к.10-11), протоколом допиту потерпілого (а.к. 12-13), протоколом допиту свідка (а.к. 26-28), протоколом допиту свідка (а.к. 29-31), повідомленням про підозру (а.к. 48-55). та іншими матеріалами кримінального провадження, на підставі яких ОСОБА_7 повідомлено про підозру в скоєнні передбаченого ч.4 ст. 190 КК України кримінального правопорушення.

Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182).

При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання докази підтверджують причетність ОСОБА_7 до скоєння кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити кримінальне правопорушення.

При цьому, апеляційний суд погоджується і з висновком слідчого судді про недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема вчинення спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів.

Погоджуючись із указаним висновком, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку та обґрунтовано взяв до уваги те, що підозрювана ОСОБА_7 має постійне місце проживання, працевлаштована, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, заміжня, має на утриманні 3-х дітей та матір похилого віку, яка потребує постійного догляду, що свідчить про сталі соціальні зв`язки.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності лише одного ризику, а саме незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показів.

Між тим, слідчий суддя обґрунтовано врахував те, що органом досудового розслідування не надано жодних доказів наявності інших ризиків, на які слідчий та прокурор посилалися в клопотанні.

Тому, обґрунтованим і підтвердженим, на переконання апеляційного суду є висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не надано жодних доказів у підтвердження ризиків, передбачених п. п. 1,2,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Не додано таких доказів і прокурором до апеляційної скарги.

Разом із тим, апеляційний суд погоджується і з висновками слідчого судді про те, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 як підозрюваної у кримінальному провадженні, зокрема й запобігти будь-яким із передбачених ст. 177 КПК України ризикам.

Разом із тим, апеляційний суд бере до уваги і те, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про те, що інший, більш м`який, запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 . Тому, доводи слідчого та прокурора в цій частині апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені будь-якими доказами як під час розгляду клопотання, так і під час розгляду апеляційної скарги.

Апеляційний суд також вважає, що клопотання слідчого та доводи апеляційної скарги прокурора не містять переконливого обґрунтування про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, зокрема й запобіганню будь-яким із визначених ст. 177 КПК України ризикам.

Разом із тим, до апеляційної скарги прокурором не додано доказів, які б свідчили про те, що підозрювана ОСОБА_7 не виконувала чи не виконує покладені на неї процесуальні обов`язки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 не може бути безумовною підставою для застосування щодо неї найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ця обставина повинна братись до уваги у сукупності разом з іншими обставинами.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором не доведено, що інший, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема особисте зобов`язання, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 та виконання покладених на неї обов`язків як підозрюваної, а також запобіганню будь-яким із визначених ст. 177 КПК України ризикам.

Приймаючи судове рішення беруться до уваги положення, які містяться у п. п. 3 і 4 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тому, колегія суддів доходить висновку про те, що з огляду на характер та конкретні обставини вчинення діянь, які інкримінуються ОСОБА_7 , а також тяжкість покарання, яке загрожує їй у разі визнання її винуватою (позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна), запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім і необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 у кримінальному провадженні.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором не доведено, що лише за допомогою застосування щодо ОСОБА_7 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчинених нею кримінальних правопорушень.

Тому, апеляційний суд вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки як підозрюваної у кримінальному провадженні.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею обґрунтовано, з огляду на положення ч. 1 ст. 179 та ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрювану ОСОБА_7 обов`язки, ч. 1 ст. 194 КПК України, а також відповідно до ч. 7 цієї статті визначено строк їхньої дії.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу, яку подав прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.12.2022, якою застосовано підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 05.02.2023 року, із покладенням обов`язків - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4