Ухвала

від 04.01.2023 по справі 947/19963/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/19963/22

Провадження № 1-кс/947/145/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , представника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021160000000342 від 13.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України, щодо заволодіння державними коштами під час реконструкції причалу №7 Одеського морського порту за договором №1390-В-ОДФ17 від 24.07.2017 року, на виконання якого службовими особами ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» укладено ряд договорів на виконання будівельних робіт та постачання товарно-матеріальних цінностей з підприємствами, що мають ознаки фіктивності.

Як вбачається з клопотання, під час досудового розслідування, в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля марки «РЕUGEOT» р/н НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено проект № 5 Реконструкції причалу № 7 Одеського морського порту на 29 арк, скріплений синьою стрічкою та проект № 4 Реконструкції причалу № 7 Одеського морського порту на 19 арк, скріплений синьою стрічкою, - які було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.

Слідчий звернулася до суду з клопотанням про накладання арешту на вказане в клопотанні майно, обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий в судовому засіданні наполягала на задоволенні клопотання, посилаючись на викладені в клопотанні доводи.

Представник просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на відсутність будь-якого відношення зазначеного майна до кримінального провадження.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки слідчого та представника приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч.2 п.1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно до ст.170 ч.3 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Вилучене майно, зазначене у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям зазначеним в ст.98 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Під час розгляду клопотання, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Приймаючи доуваги,правову підставудля арештумайна тобтовиключення можливостівтрати слідів злочину,можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні,розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження танаслідки арештумайна длятретіх осіб,вважаю доведениму судовомузасіданні слідчимнаявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного слідчим у клопотанні майна.

Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони розпорядження і користування, на наступні документи:

- проект № 5 Реконструкції причалу № 7 Одеського морського порту на 29 арк, скріплений синьою стрічкою;

- проект № 4 Реконструкції причалу № 7 Одеського морського порту на 19 арк, скріплений синьою стрічкою..

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1