Рішення

від 03.11.2022 по справі 753/8235/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8235/21

провадження № 2/753/679/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С. за участі позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АКПП плюс» та ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, та стягнення пені,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом про захист прав споживача послуг підряду, у якому, з урахуванням заяви про залучення співвідповідача, просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АКПП плюс» та з ОСОБА_2 (далі також - ТОВ «АКПП плюс», товариство, ОСОБА_2 , відповідачі) у солідарному порядку збитки, завдані порушенням договору підряду, в розмірі 35 910 грн та пеню у зв`язку з простроченням строків виконання робіт в розмірі 249 933,60 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 13.06.2020 позивач звернувся до ТОВ «АКПП плюс» з приводу ремонту коробки перемикання передач належного йому автомобіля марки «Ssang Yong Korando». Цього ж дня керівник товариства ОСОБА_2 прийняв автомобіль позивача для ремонту, повідомив орієнтовну вартість ремонтних робіт і матеріалів та запевнив, що ремонтні роботи будуть закінчені до 20.06.2020. У подальшому підрядник неодноразово продовжував строки виконання ремонтних робіт. На виконання умов договору позивач сплатив кошти в загальному розмірі 35 910 грн, проте обіцяні ремонтні роботи виконані не були. Після перевірки автомобіля в експлуатації з`ясувалося, що проблема в автоматичному перемиканні передач так і не була усунута, а також з`явилися нові несправності. Після численних перемовин ОСОБА_2 визнав, що замість нових соленоїдів, які відповідають за перемикання передач, на автомобіль були встановлені соленоїди, які вже були у використанні. Отже ураховуючи, що після здійсненого ремонту автомобіль перебуває у несправному стані, позивачу спричинені збитки в розмірі суми, сплаченої на виконання договору. Прострочення підрядника з виконання робіт по ремонту автомобіля має місце з 20.06.2020, а тому позивач відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» має право на стягнення пені в розмірі 3% вартості роботи за кожний день прострочення.

Ухвалою від 27.04.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 10.02.2022 представник відповідача ТОВ «АКПП плюс» Кривсун Г. Р. заявила про невизнання позову пославшись на те, що товариство не укладало договір на проведення ремонту належного позивачу автомобіля.

25.08.2022 від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 .

В підготовчому засіданні 26.09.2022 суд постановив протокольну ухвалу про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 , встановив строки для подання зяяв по суті справи, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судове засідання 03.11.2022.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав пославшись на наведені у позовній заяві обставини та обґрунтування.

Відповідачі та їх представник Кривсун Г. Р. в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилися,правом на подання відзиву не скористались, жодних заяв та клопотань від них не надходило.

Заслухавши позивача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Ssang Yong», моделі «Korando», 2012 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 .

13.06.2020 ОСОБА_1 передав вказаний автомобіль відповідачу ОСОБА_2 для проведення ремонту, що підтверджується власноручною розпискою останнього.

Погоджена сторонами вартість ремонтних робіт та матеріалів (запчастин і комплектуючих) склала 35 910 грн, з яких 16 200 грн позивач за вказівкою ОСОБА_2 перерахував на картковий рахунок його працівника ОСОБА_5 , а решту суми передав особисто ОСОБА_2 , що підтверджується змістом їх переписки у мобільному додатку «Вайбер», дублікатом банківської квитанції від 24.06.2020 та не спростовано відповідачем.

З подальшої переписки позивача з ОСОБА_2 та аудіозаписів їх телефонних розмов вбачається, що після одержання автомобіля з ремонту в ході його експлуатації знову проявились несправності автоматичної коробки перемикання передач (далі також - АКПП), з метою усунення яких і проводились ремонтні роботи, також було виявлено нові несправності у вигляді протікання мастила у місці стику шлангів заміненого радіатора, однак досягнути згоди щодо усунення вказаних недоліків ремонтних робіт сторонам не вдалося, вимогу позивача про повернення сплачених за ремонт автомобіля коштів ОСОБА_2 не виконав.

03.12.2020 у розмові з позивачем ОСОБА_2 визнав, що на автомобіль були встановлені соленоїди (запчастина, яка управляє гідравлічним перемиканням режимів роботи АКПП), які вже були у використанні, після чого сторони домовились, що за рахунок позивача будуть придбані нові соленоїди.

В ході перемовин ОСОБА_2 повідомив про придбання одного соленоїда, проте строки усунення недоліків ремонтних робіт під різними приводами неодноразово переносив, на вимогу позивача про надання документів на придбані запчастини відповів відмовою, а в подальшому взагалі перестав виходити на зв`язок.

За результатами робіт з огляду та діагностики належного позивачу автомобіля, що проводились 30.01.2021 у сервісному центрі «АІС-Автоцентр», знайшов підтвердження факт появи нових несправностей АКПП, а саме: протікання мастила в місці розташування сальника гідротрансформатора, який розбирався під час здійснюваного ОСОБА_2 ремонту, що було ним визнано у телефонній розмові з позивачем.

08.02.2021 позивач звернувся до ТОВ «АКПП плюс» з письмовою претензією, у якій просив повернути сплачену за ремонт автомобіля суму та сплатити пеню за прострочення виконання зобов`язання вказуючи, що обумовлені договором ремонтні роботи не були виконані, а технічний стан транспортного засобу погіршився у зв`язку з недбалістю працівників товариства.

Вимоги даної претензії товариство не задовольнило і відповідь на неї не надало.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилом, установленим статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина перша статті 530 ЦК України).

За положенням статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).

Загальні положення про відшкодування збитків закріплює стаття 22 ЦК України, яка визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у більшому або меншому розмірі.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що юридичною підставою цивільно-правової відповідальності у зобов`язальних правовідносинах є норма закону або іншого акта цивільного законодавства, а фактичною - склад цивільного правопорушення.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

За приписами частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін, погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 цього Кодексу договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 837 ЦК України наведено визначення договору підряду, відповідно до якої за таким договором одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За положеннями статті 839 цього Кодексу підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування…

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша статті 843 ЦК України).

Власноручна розписка відповідача ОСОБА_2 про отримання транспортного засобу позивача для ремонту та зміст їх переписки у мобільному додатку доводять досягнення між ними згоди щодо виконання ОСОБА_2 на свій ризик із свого матеріалу та своїми засобами робіт з ремонту транспортного засобу за плату, що свідчить про виникнення між ними відносин підряду.

Вищевказані докази та банківська квитанція про перерахування коштів підтверджують факт оплати позивачем ремонтних робіт у повному обсязі.

Частиною першою статті 852 ЦК України передбачено, у разі відступлення підрядником від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допущення ним інших недоліків роботи, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Судом установлено, що позивач, діючи у відповідності до вимог наведеної норми, неодноразово повідомляв відповідача ОСОБА_2 про конкретні недоліки ремонтних робіт та ставив питання про їх усунення, при цьому навіть погоджувався здійснити оплату вартості нових запчастин (соленоїдів), проте його вимоги відповідач не виконав.

Ще одним правом замовника, яке виникає у нього за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, є право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина друга статті 852 ЦК України)

Згідно з нормою статті 651 ЦК України, яка визначає підстави для зміни або розірвання договору, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже ураховуючи, що метою ремонту належного позивачу транспортного засобу було усунення несправностей автоматичної коробки перемикання передач, які так і не були виправлені внаслідок неналежної якості використаних для ремонту матеріалів (запчастин), а недбалість при проведенні ремонтних робіт призвела до виникнення нових несправностей, суд дійшов висновку про те, що недоліки ремонтних робіт є істотними.

З огляду на викладене, сплачені позивачем на виконання умов договору підряду кошти є реальними збитками, а відтак вимоги позову про їх стягнення з ОСОБА_2 суд вважає обґрунтованими і доведеними та задовольняє їх.

Незважаючи на те, що єдиним учасником (засновником) та керівником ТОВ «АКПП плюс»є ОСОБА_2 , належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у спірних правовідносинах з позивачем він діяв не від свого імені, а від імені та в інтересах товариства, суду не надано.

За таких обставин правові підстави для покладення на ТОВ «АКПП плюс» відповідальності за порушення договору підряду відсутні.

Вирішуючи вимоги позову про стягнення пені, суд виходить з наступного.

За положеннями статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (частина перша статті 547 ЦК України).

Відповідно до статті 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другоюстатті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зміст наведених норм цивільного закону дає підстави для висновку, що неустойка(пеня, штраф) нараховується лише в тих випадках, якщо їх сплата або відшкодування передбачені законом або договором.

Судом установлено, що договору підряду у письмовій формі сторони не укладали і умови щодо сплати неустойки за затримку строку виконання ремонтних робіт не погоджували, проте такі положення містяться у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон про захист прав споживачів), на який позивач і посилається як на підставу своїх вимог.

Так, нормою частини 5 статті 10 цього Закону передбачено, що у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Згідно з преамбулою Закону про захист прав споживачів ним регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлюються права споживачів, а також визначається механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пункт 3 частини першої статті 1 цього Закону дає визначення виконавця як суб`єкта господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

За обставинами справи установлено виникнення відносин підряду між двома фізичними особами - замовником ОСОБА_1 та підрядником ОСОБА_2 , а відтак у спірних правовідносинах позивач не є споживачем в розумінні Закону про захист прав споживачів, а підрядник-фізична особа, не може бути суб`єктом відповідальності за прострочення виконання роботи на підставі частини п`ятої статті 10 цього Закону.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з підрядника пені на підставі Закону про захист прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Цей позов пред`являвся як позов про захист прав споживача, у зв`язку з чим за його подання позивачем судовий збір не сплачувався на підставі частини 3 статті 22 Закону про захист прав споживачів.

Отже з огляду на результат розгляду справи суд вбачає підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судового збору за ставкою, встановленою Законом України «Про судовий збір» для вимог фізичних осіб майнового характеру, що становить 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп невідомий, паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 21.09.2004 Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) збитки в сумі 35 910 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп невідомий, паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 21.09.2004 Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві) в дохід держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АКПП плюс» (код ЄДР 43079037) про відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, та стягнення пені.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 10.01.2023.