Постанова

від 07.12.2022 по справі 295/7349/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/7349/20 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В.

Категорія 53 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №295/7349/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка-Бердичів», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка-Бердичів»

на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 18 листопада 2021 року, яке ухвалене під головуванням судді Стрілецької О.В. у м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «СК «Універсальна» (далі - ПрАТ «СК «Універсальна») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка-Бердичів» (далі ТзОВ «Ласка-Бердичів»). Просив відшкодувати шкоду, заподіяну йому внаслідок пошкодження автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди, стягнувши на його користь: з ПрАТ «СК «Універсальна» 28 583,78 грн, які складаються із: 20 291,74 грн - збитків, 6 892,55 грн - пені, 723,80 грн трьох процентів річних, 675,69 грн інфляційних втрат; з ТзОВ «Ласка-Бердичів» 33 556,97 грн, які складаються із: 31572 грн - збитків, 1 126,21 грн трьох процентів річних, 858,76 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 04 квітня 2018 року на автостоянці за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Винокурний, 48, сталась дорожньо-транспортна пригода. Так, водій ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових правовідносинах із ТзОВ «Ласка-Бердичів», не поставив транспортний засіб марки «ГАЗ 330202-14» на ручні гальма, внаслідок чого автомобіль «ГАЗ 330202-14» здійснив зіткнення з його автомобілем марки «Volvo». Вину ОСОБА_2 визнав повністю, а тому на місці пригоди складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол). Автомобіль марки «ГАЗ 330202-14» застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна». ПрАТ «СК «Універсальна» частково відшкодувала йому заподіяну майнову шкоду, виплативши 28 708,26 грн, але цих коштів виявилося недостатньо для ремонту автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди заподіяна майнова шкода склала 81 572 грн, що підтверджується договором та довідкою про вартість відновлюваних робіт. Він звертався до відповідачів з вимогою про відшкодування коштів в добровільному порядку, але його звернення проігноровані, а тому просить стягнути з відповідачів також пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 03 квітня 2019 року (з моменту отримання вимоги про сплату коштів) по 09 червня 2020 року.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 18 листопада 2021 року позов задоволений частково. Стягнуто з ТзОВ «Ласка-Бердичів» на користь ОСОБА_1 52 863,74 грн. в рахунок відшкодування збитків, 1 885,71 грн. три проценти річних, 1 437, 89 грн. - інфляційні витрати, 840 грн. судового збору та 3 300 грн. витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи. У задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «Універсальна» відмовлено за безпідставністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ТзОВ «Ласка-Бердичів» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог до ТзОВ «Ласка-Бердичів» відмовити.

Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд першої інстанції, стягуючи з товариства кошти в рахунок відшкодування збитків, вийшов за межі заявлених позовних вимог. Зазначає, що належними відповідачами у спорах про відшкодування шкоди в межах суми страхового відшкодування є не страхувальник, а страховик, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц. Посилається на те, що у висновку експерта, яким визначалася вартість відновлювального ремонту, відсутні дані, що використані для ремонту автомобіля вузли та деталі або сам автомобіль зняті із виробництва, як підстава для незастосування коефіцієнта їх фізичного зносу експертом. Крім того, суд першої інстанції безпідставно визнав товариство боржником у деліктних зобов`язаннях, що виникли внаслідок ДТП, до якого можуть бути застосовані передбачені ст.625 ЦК України наслідки. Також, суд в рішенні посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду, які не є релевантними.

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Луговського Ю.В. подав відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що наведена в апеляційній скарзі судова практика була застосована до інших правовідносин, а тому вона не може бути застосована в цьому спорі, оскільки обставини справ різняться. Не застосовується коефіцієнт фізичного зносу саме до пошкоджених елементів автомобіля, які були замінені, а не в цілому до всього автомобіля та його інших незамінених елементів. Також ст.625 ЦК України поширює своє дію на всі види грошових зобов`язань, а тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних від простроченої суми відповідно до частини другої ст.625 ЦК України.

Відповідач ПрАТ «СК «Універсальна» через представника Корнілова Л.О. також подало відзив, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилається на те, що страхова компанія виконала свій обов`язок стосовно виплати страхового відшкодування в повному обсязі відповідно до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому вимоги позивача були необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 перебував з ТзОВ «Ласка-Бердичів» у трудових відносинах та виконував свої трудові обов`язки, то юридична особа зобов`язується відшкодувати завдану їхнім працівником шкоду.

У минулому судовому засіданні представник скаржника ТзОВ «Ласка-Бердичів» адвокат Ковальчук А.О. апеляційну скаргу підтримав та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошових коштів із ТзОВ «Ласка-Бердичів» на користь ОСОБА_1 скасувати та постановити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вимог до ТзОВ «Ласка-Бердичів» відмовити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 адвокат Луговський Ю.В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Пояснив, що рішення є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування у задоволеній частині відсутні, а правові позиції, на які посилається скаржник у апеляційній скарзі, до спірних правовідносин застосовані бути не можуть. Зокрема, предметом розгляду в справі №523/9076/16-ц стала предметна та суб`єктна юрисдикція, тобто до якого судочинства слід віднести розгляд справи про внесення змін до статуту господарського товариства та майна до статутного капіталу тощо.

Інші учасники справи до суду не з`явилися. Представник ТзОВ «Ласка-Бердичів» спрямував до суду заяву про відкладення розгляду справи, пославшись на зайнятість у суді першої інстанції у інших справах. Дата судового засідання із представником ТзОВ «Ласка-Бердичів» узгоджувалася, а тому надання переваги іншим справам не може бути поважною причиною для відкладення розгляду справи, приймаючи до уваги розумні строки розгляду, а також те, що розгляд справи раніше неодноразово відкладався за клопотанням ТзОВ «Ласка-Бердичів» (а.с.245 т.2, а.с.36 т.3). Інші учасники справи про причини неявки не повідомили. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд не входить в обговорення рішення в частині відмови у задоволенні вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», оскільки рішення у цій частині не оскаржене.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у частині задоволення вимог до ТзОВ «Ласка-Бердичів» відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (частина перша ст.1188 ЦК України).

За положеннями частини першої ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (п.2 частини першої ст.1192 ЦК України).

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2018 року на автостоянці за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Винокурний, 48, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої водій ОСОБА_2 не поставив транспортний засіб марки «ГАЗ 330202-14», д.р.н. НОМЕР_1 , на ручні гальма, внаслідок чого автомобіль покотився та здійснив наїзд на автомобіль марки «Volvo», д.р.н. НОМЕР_2 , який знаходився у місці для паркування. Відбулося зіткнення автомобілів, які отримали механічні пошкодження (а.с.10 т.1).

Водій ОСОБА_2 вину визнав, в результаті чого було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

На момент ДПТ (із 09 січня 2018 року по 08 липня 2019 року) ОСОБА_2 працював на посаді водія в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ласка Бердичів», тобто знаходився у трудових правовідносинах (а.с.39-40 т.1).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Автомобіль марки «ГАЗ 330202-14», номерний знак НОМЕР_1 , переданий в строкове платне користування ТзОВ «Ласка Бердичів» до 31 грудня 2030 року на підставі договору найму транспортного засобу від 14 травня 2016 року №К-8502.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Volvo», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.9 т.1).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність володільця ТзОВ «Ласка-Бердичів» (страхувальник) транспортного засобу «ГАЗ 330202-414» була застрахована в ПрАТ «СК «Універсальна» (страховик), що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26 травня 2017 року №АК 6704972. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, визначена в розмірі 100000 грн, а розмір франшизи 1 000 грн (а.с.66 т.1).

Потерпілий ОСОБА_1 05 квітня 2018 року звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.177 т.1).

Із метою визначення розміру страхового відшкодування за заявою ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» проведена оцінка вартості пошкодженого транспортного засобу автомобіля марки «Volvo», д.р.н. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, яка відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 15 травня 2018 року №07-D/41/4 складає 34589,83 грн (а.с.69-77 т.1).

Відповідно до страхового акта №39604/1, розрахунку страхового відшкодування та аварійного сертифіката сума страхового відшкодування визначена в сумі 28 708,56 грн (а.с.67,68,102, т.1).

В аварійному сертифікаті зазначено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Volvo» була розрахована на підставі висновку від 15 травня 2018 року №07-D/41/4, потерпілим ненадано документи,які підтверджуютьремонт настанції, яка є платником ПДВ, тому вартість ПДВ на складові не враховується і розмір матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 29 708,26 грн, за мінусом франшизи 1000 грн сума страхової виплати складає 28 708,26 грн (а.с.102 т.1).

ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» 29 травня 2018 року виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 28 708,26 грн, яке позивач одержав (а.с.21-22, т.1).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з розміром страхового відшкодування, визначеного ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», що в свою чергу свідчить про згоду позивача з розрахованою страховою компанією сумою страхової виплати.

Разом з тим, звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначав, що розмір заподіяного йому збитку становить 81572 грн, які він сплатив за проведення відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Volvo» на підставі договору замовленням №04-06, укладеного 04 червня 2018 року із ФОП ОСОБА_3 (а.с.15 т.1). Відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт від 13 серпня 2018 року та довідки №13-08 ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_3 81572 грн за ремонт автомобіля марки «Volvo» (а.с.14,16-17 т.1).

Із висновку судової автотоварознавчої експертизи від 12 лютого 2021 року №13, складеного експертом Кудинським В.С., розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки «Volvo» в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 04 квітня 2018 року, без урахування ПДВ, складає 35 878,40 грн. Ринкова вартість транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди становила 441 096,45 грн. Значення коефіцієнту фізичного зносу складових авто при визначенні матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 0,60. Зазначення коефіцієнту фізичного зносу складових підлягає врахуванню, якщо складові частини кузову, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації. При огляді автомобіля марки «Volvo» не надано підтверджуючих документів про час та обставини, при яких виникла деформація (вм`ятина) лів. задн. дверей та подряпини фарби на лів. центр. стояку (а.с.34-39 т.2).

За висновком судової автотоварознавчої експертизи від 12 лютого 2021 року №13 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди (величина Свр) становить 81 572 грн. та на цю суму ФОП ОСОБА_4 здійснений ремонт автомобіля марки «Volvo».

ОСОБА_1 в позові зазначив, що загальна сума невідшкодованого збитку становить 52 863,74 грн (81 572 грн 28 708,26 грн). У позовній заяві позивач просив стягнути з страхової компанії 20 291,74 грн (50 000 грн (ліміт відповідальності за європротоколом) 28 708,26 грн (сума, що виплачена страховою компанію) 1 000 грн (франшиза)), а з ТзОВ«Ласка-Бердичів»,як роботодавцявинуватця ДТП,решту сумизбитків 31572грн (81 572 грн (загальна сума збитків) - 28 708,26 грн (сума, виплачена страховою компанією) 20 291,74 грн (сума, що належить до стягнення з страхової компанії до ліміта відповідальності) 1 000 грн (франшиза)).

Відповідно до частини четвертоїст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року в справі №6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зістаттею 1194 ЦК Українищодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. За таких обставин, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховиквизначає йогоменшим страховоїсуми (лімітуйого відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зістаттею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічні по суті висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі №754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року в справі №587/1080/16-ц, від 17 жовтня 2019 року в справі №370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року в справі №753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року в справі №755/5374/18 та від 22 квітня 2020 року в справі №756/2632/17.

Відносини між ТзОВ «Ласка-Бердичів» та страховиком ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи, що ПрАТ «Страхова компанія«Універсальна» обов`язок,передбачений ст.29 ЗаконуУкраїни «Прообов`язковестрахування цивільноївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,перед потерпілимвиконала та виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування,з розміромякого позивачбеззаперечно погодився,суд першоїінстанції дійшовправильного висновкупро те,що збиткиу сумі52863,74грн належитьстягнути зТзОВ «Ласка-Бердичів»,незважаючи наліміт відповідальності.Однак,стягуючи збиткиз ТзОВ«Ласка-Бердичів»,суд першоїінстанції незвернув увагина заявлені ОСОБА_1 до цього відповідача вимоги, тобто до особи із якою винуватець ДТП знаходився на час заподіяння збитків в трудових правовідносинах.

Відповідно до частини першої ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

За змістом ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції розгляд справи здійснив у порядку загального позовного провадження та ухвалою суду від 25 травня 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду (а.с.93-104 т.2).

Матеріали справи не містять заяв чи клопотань, поданих позивачем у встановленому ЦПК України порядку, про зменшення або збільшення позовних вимог. Суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув та при ухваленні рішення вийшов за межі позовних вимог, стягнувши з ТзОВ «Ласка-Бердичів» у відшкодування збитків на користь позивача суму 52 863,74 грн, коли останній просив стягнути з цього відповідача у відшкодування заподіяних збитків лише 31 572 грн.

Враховуючи вищевикладене, з ТзОВ «Ласка-Бердичів» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню в рахунок відшкодування збитків 31572 грн.

Відповідно до частини другоїст.625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

Отже, уст.625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2018 року в справі №910/10156/17 вказала, що приписист.625 ЦК Українипоширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року в справі №3-295гс16, за змістом якого грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання шкоди особі.

Із огляду на те, що ТзОВ «Ласка-Бердичів» не виконало грошового зобов`язання з відшкодування шкоди, у ОСОБА_1 виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно дост.625 ЦК України.

Отже,належить такождо стягненнятри процентарічних всумі 1126,21грн (31572*3%:100:365дн.*434дн.)та інфляційнівтрати всумі 858,76грн (31572*102,72%(індексінфляції):100-31572грн), як відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Апеляційний суд відповідно до положень ст.376 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог до ТзОВ «Ласка-Бердичів» та ухвалює в цій частині нове судове рішення, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та не додержанні норми процесуального права.

ОСОБА_1 згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 відноситься до осіб 1 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи (а.с.23 т.1). ). Однак, відповідно до п.10 частини першої ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звертаючись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 18 червня 2020 року №0.0.1741041431.1 (а.с.1т.1). Із вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 законом звільнений від сплати судового збору, а тому позивач сплатив судовий збір помилково. Отже, сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн. належить йому повернути.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка-Бердичів» задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 18 листопада 2021 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка-Бердичів» на користь ОСОБА_1 52863 грн 74 коп. в рахунок відшкодування збитків, 1885 грн 71 коп. трьох процентів річних, 1437 грн 89 коп. інформаційних втрат, 840 грн судового збору та 3300 грн витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка-Бердичів» (вул.Руслана Слободянюка, 215, м.Кропивницький, код ЄДРПОУ 37059416) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в рахунок відшкодування збитків 31572 грн, три процента річних в сумі 1126 грн 21 коп. та інфляційні втрати в сумі 858 грн 76 коп.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн 80 коп., сплачений квитанцією від 18 червня 2020 року №0.0.1741041431.1.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Судді: