Рішення

від 09.01.2023 по справі 639/6053/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/6053/21

Провадження № 2/639/173/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання Пивоварова Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/6053/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном,

установив:

Позивач ОСОБА_1 03.09.2021 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади, ОСОБА_2 , в якому просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 07.08.2018, проведену державним реєстратором Шевченко Яною Анатоліївною, Філією комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Харківській області наступного нерухомого майна - літера «Ж-2», гаражу № НОМЕР_1 ), загальною площею 23 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 27408044 та скасувати даний запис; зобов`язати ОСОБА_2 не чинити законному користувачу гаражу № НОМЕР_2 (НОМЕР_5) ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні гаражем № НОМЕР_2 (НОМЕР_5) по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право власності на гараж № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 державним реєстратором Шевченко Яною Анатоліївною Філії комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Харківській області, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 133779476 від 09.08.2018, номер запису про право власності 27408044 від 07.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617837963101. Підставою виникнення права власності вказано, зокрема, рішення Харківської міської ради народних депутатів № 444 від 27.06.1995, в якому йдеться мова лише про перейменування вулиці Свердлова на вул. Полтавський шлях. Також, іншим документом значиться рішення виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих № 412-18 від 03.НОМЕР_2.1976, копія якого на запит адвоката Коваленка А.О. від 12.08.2021 не отримана від Державного архіву Харківської області. На думку позивача, відповідач ОСОБА_2 протиправно зареєстрував право власності на спірний гараж, а державним реєстратором при державній реєстрації прав на спірне нерухоме майно допущені суттєві порушення законодавства. Так, Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 133779476 від 09.08.2018, не містить відомостей щодо прийняття в експлуатацію гаражу № НОМЕР_2 літера «Ж-2» за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Позивач зазначив, що він разом з членами його родини збудували спірний гараж за власні кошти, що підтверджується відповідними платіжними документами. Розташування гаражу узгоджено з відповідними житлово-експлуатаційними організаціями. Позивач сплачував експлуатаційні витрати по утриманню гаражу, про що 01.07.1996 укладено відповідний договір. Правомірність користування позивача гаражем підтверджується рішенням Жовтневої районної ради народних депутатів № 49-14 від 07.06.1994, відповідно до якого батькові позивача - ОСОБА_3 дозволено тимчасово користуватись гаражем по АДРЕСА_2 . Згідно плану двору будинку АДРЕСА_2 від 14.10.1993, вказаний спірний гараж позначений за номером НОМЕР_3, пізніше гараж перейменований житлово-експлуатаційною організацією під номером НОМЕР_2, в подальшому гараж № НОМЕР_2 перейменовано КП «Жилкомсервіс» під номером НОМЕР_5.

08.08.2021 ухвалою суду повернуто заявнику клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Андрія Олександровича про забезпечення (витребування) доказів у цивільній справі № 639/6053/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном (а.с.41-42 т.1).

20.09.2021 ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження та по справі призначено підготовче засідання (а.с.52-54 т.1).

23.09.2021 ухвалою суду за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Андрія Олександровича витребувано з Державного архіву Харківської області належним чином завірену копію рішення Виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих № 412-18 від 03.11.1976 (а.с.77-78 т.1).

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх безпідставними та надуманими, зазначив, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження законності користування ним спірним гаражем. Надана позивачем копія рішення Жовтневої районної ради від 07.06.1994 № 49-14 «Про тимчасове користування гаражем по АДРЕСА_2 » не має посилань на дату та підставу будівництва гаража, порядковий номер гаража, його площу, матеріал, з якого він виконаний, що не доводить його тотожність з гаражем, який перебуває у приватній власності відповідача. У наданій позивачем копії договору від 01.06.1996 вказаний гараж площею 20 кв.м, без визначення конкретного місця знаходження та порядкового номеру, а також відсутні погодження органів нагляду району, що вказує на його недійсність з часу укладення. Натомість гараж, що перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , має площу забудови 23 кв.м, отже не має ніякого відношення до гаражу, про який йдеться у договорі від 01.06.1996 площею 20 кв.м. Надана позивачем копія плану, складеного 14.09.1993 начальником ЖЕУ-85 Гусєвим Л.Н., за яким для ОСОБА_3 нібито проектувався гараж № НОМЕР_3 у дворі будинку АДРЕСА_2 на відстані 95 метрів від проїзної частини по АДРЕСА_2 , доводить лише відстань у 19 метрів з гаражем № НОМЕР_2 (НОМЕР_5), який перебуває у власності ОСОБА_2 . Вказані факти підтверджені постановою СД Новобаварського відділу поліції ГУ НП в Харківській області від 12.12.2020 у кримінальному провадженні № 12020225500000018. Гараж № НОМЕР_2(НОМЕР_5) по АДРЕСА_2 побудований у 1975 році військовою частиною № НОМЕР_4 на земельній ділянці, яка відведена рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 13/218с від 14.11.1949, з подальшою передачею для потреб коменданта управління домами, що підтверджено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/9356/16-ц. Реєстрація права власності ОСОБА_2 на гараж відбулась відповідно до п. 42 постанови КМУ від 25.12.2015 № 1127, на підставі технічного паспорту на гараж № НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 , та документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомості адреси - рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих № 412-18 від 03.11.1976, рішення ХМР № 444 від 27.06.1995. Протягом 2019 року в гаражі № НОМЕР_1 ) по АДРЕСА_2 за замовленням відповідача проводились капітальні ремонтні роботи, та тільки після завершення таких робіт позивач у квітні 2020 року протиправно проник до приміщення гаража. Будь-якого документального підтвердження порушеного права позивача позовна заява не містить, крім того, позовна заява подана після спливу трирічного строку, оскільки про реєстрацію права власності на вказаний гараж позивач мав реальну можливість дізнатися, починаючи з 10.08.2018 (а.с.92-94, 153-155 т.1).

23.11.2021 відповідач ОСОБА_2 подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що стороною позивача не доведена тотожність гаража, яким за життя нібито тимчасово користувався ОСОБА_3 , з гаражем № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ) по АДРЕСА_2 , що перебуває у власності відповідача; позивач не довів належними та допустимими доказами факт порушення його майнових прав з боку ОСОБА_2 або державного реєстратора ОСОБА_4 . Відповідач вказав, що всі рішення виконавчого комітету Жовтневої ради депутатів трудящих від 03.11.1976 та за інші дати, які прийняті стосовно військового майна, до Харківського обласного державного архіву на зберігання не передавались, а передавались районними радами безпосередньо до спеціалізованих архівних установ Міністерства оборони УРСР (а.с.160 т.1).

07.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача адвоката Коваленка А.О., в якій зазначено, що постанова СД Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області від 12.12.2020, на яку посилається у відзиві відповідач ОСОБА_2 , не є преюдиційним фактом, та обставини і висновки в ній підлягають доказуванню у загальному порядку. На думку сторони позивача, доводи відповідача ОСОБА_2 не підтверджені належними доказами. Будівництво гаражів, що позначені на плані двору позиціями АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 велось одночасно у 1993 році, та при будівництві використовувались стандартні плити розміром 6000 х 1800 х 250 - три штуки та розміром 3000 х 1800 х 250 - дві штуки; панелі монтувалися таким чином, що внутрішній розмір кожного гаража в плані дорівнює 6000 х 2650 х 2200, фактичний розмір гаража не відповідає інформації, яка наведена у Додатку 5.1, тобто плаща гаражу не співпадає. У відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація щодо гаража № НОМЕР_2 внесена Державним реєстратором Шевченко Я.А. за відсутності посилань на наявність під час здійснення державної реєстрації будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджують перехід права власності на спірний гараж до ОСОБА_2 ; факт існування рішення № 412-18 від 03.11.1976 виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих та його зміст документально не підтверджений, що вбачається з відповіді Державного архіву Харківської області від 24.09.2021. Крім того, сторона позивача зазначила, що за інформацією з каталогу електронних декларацій державний реєстратор ОСОБА_4 працювала в КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади на посаді державного реєстратора три дні, в період з 26.03.2018 по 29.03.2018, та на час державної реєстрації - 07.08.2018 о 14:28:01 ОСОБА_4 працювала в Головному територіальному управлінні юстиції у Сумській області на посаді державного виконавця Охтирського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області, отже вона не мала можливості виконати реєстрацію нерухомості. Гараж під номером НОМЕР_3 (в подальшому НОМЕР_2, в подальшому НОМЕР_5) розташований на території, яка не має відношення до військової частини № НОМЕР_4 , у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , побудований в 1993 році, не може належати ОСОБА_2 , право власності ОСОБА_2 на даний гараж документально не підтверджено (а.с.191-193 т.1).

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що посилання представника позивача у відповіді на відзив не доведені та спростовуються постановою виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 49/3 від 16.12.1993, жодна з наданих представником позивача копій накладних та квитанцій не підтверджують придбання у 1993 році трьох стандартних стінових плит розміром 6000х1800х250 та двох плит розміром 3000х1800х250, про які адвокат повідомляє у відповіді на відзив, з копій квитанцій вбачається, що вони у більшості датовані 1995 роком. Стороною позивача не надано жодного доказу на підтвердження факту зміни номеру гаражу НОМЕР_3 на номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 гараж № НОМЕР_3 ніколи зареєстрований не був і останнім не використовувався. Відповідно до листа заступника директора КП «Жилкомсервіс» від 19.11.2018 на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що номер НОМЕР_5 носить лише інформативний характер та не впливає на відомості, які були раніше внесені до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Надані представником позивача копії документів не підтверджують тотожність гаража, яким за життя нібито тимчасово користувався ОСОБА_3 , з гаражем № НОМЕР_1 ) загальною площею забудови 23 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , який перебуває у приватній власності відповідача. Відповідач зазначив, що з інформації каталогу електронних декларацій вбачається, що ОСОБА_4 26.03.2018 о 16:23 подала щорічну декларацію про отримані за 2017 рік доходи, перебуваючи на посаді державного реєстратора КП «РІС» ОТП, а 29.03.2018 о 13:44 подала декларацію через рік після звільнення з посади державного виконавця Охтирського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області, відповідно до вимог законодавства. Отже, станом на 29.03.2018 ОСОБА_4 вже рік, як не працювала в органах ДВС та перебувала на посаді державного реєстратора. Фактично Філія КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Харківській області була зареєстрована та здійснювала свою діяльність на території Харківської області, приміщення філії, до якого відповідачем подавалися на реєстрацію документи, має адресу: АДРЕСА_5 . Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно р. № 1617837963101 стосується гаража № НОМЕР_2 , а не гаража № НОМЕР_3 . В постанові про закриття кримінального провадження від 12.12.2020 лише констатовані факти, встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.10.2017 № 639/3956/16, які відповідно до положень ст. 82 ЦПК України, не потребують доказування. Крім того, представником позивача у відповіді на відзив не спростовані твердження відповідача про пропуск позовної давності (а.с.205-208 т.1).

11.07.2022 ухвалою суду за відповідним клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коваленка А.О. забезпечено проведення підготовчого засідання, яке призначено судом на 18.07.2022 року о 10-00 год. та подальші судові засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представником позивача за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (а.с.215-217 т.1).

18.07.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив про відмову у задоволенні необґрунтованих клопотань відповідача ОСОБА_2 про визнання дій адвоката Коваленка А.О. зловживанням процесуальними правами та залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 (а.с.228-229 т.1).

18.07.2022 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с.231-232 т.1).

15.08.2022 до суду від Голови комісії з припинення КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади Котляревського С.О. надійшли письмові пояснення, в яких відповідач не визнав позовні вимоги, просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що Державний реєстратор не може вважатися таким, що порушує права третіх осіб, якщо правомірно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і вносить запис про таку реєстрацію на підставі чинного та не скасованого рішення відповідного суб`єкта, який здійснює публічно-владні управлінські функції. Рішення серія та номер: 444, видане 27.06.1995. видавник: Харківська міська рада та рішення серія та номер: 412-18, видане 03.11.1976, видавник: виконком Жовтневої райради депутатів трудящих, позивачем та його представником не оскаржуються. Правовстановлюючих документів, що підтверджують право позивача на гараж № НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 до позовної заяви не надано. У відповіді КП «Жилкомсервіс» від 25.09.2018 № 16081/2/0705 йдеться мова про гаражі під порядковими номерами 7 та НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 , стосовно яких рішення державним реєстратором Філії КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Харківській області не приймались. Ані позивачем, ані його представником не надано суду доказів, які б підтверджували факт зміни номеру гаражу НОМЕР_3 на номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 . Просив суд врахувати, що ОСОБА_4 безперервно перебувала на посаді державного реєстратора Філії КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Харківській області протягом всього 2018 року, попереднє місце її роботи : Охтирський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Філія КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Харківській області, код 41256797 мала юридичну адресу: 62013 Харківська обл., Краснокутський район, с. Пархомівка, вул. Ярославська, 55, свою діяльність здійснювала в межах території м. Харкова та Харківської області. У серпні 2018 року приміщення філії фактично знаходилось за адресою: АДРЕСА_5 . Позивач не порушує перед судом питання, пов`язані з перевіркою та підтвердженням доказами наявності безпосереднього права на об`єкт нерухомості, будь-яких документів, які підтверджують це право позивач суду не надав. Позивач, звертаючись до суду, вийшов за межі здійснення наявних у нього цивільних прав, а позовні вимоги у даній справи фактично пред`явлені неналежним позивачем (а.с.242-244 т.1).

В судове засідання, призначене на 29.11.2022 представник позивача адвокат Коваленко А.О., який приймав участь у справі в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «EasyCon» на зв`язок не вийшов, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, повідомив суд по телефону про неможливість вийти на зв`язок та підключитися до мережі Інтернет (а.с.11-12 т.2).

09.12.2022 від представника позивача адвоката Коваленка А.О. до суду надійшла заява, в якій останній повідомляє суд про те, що позивачем укладено договори про надання правових послуг одночасно з двома адвокатами - Коваленком А.О. та Данко В.В.; представництво інтересів позивача по даній справі буде здійснювати адвокат Данко В.В., в зв`язку з чим адвокат Коваленко А.О. просив не сповіщати його про дату та час наступних судових засідань.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 , в судове засідання призначене на 09.01.2023 не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, розгляд справи здійснювати без його участі, вказавши, що представництво його інтересів здійснюватиме адвокат Коваленко А.О. (а.с.221 т.1).

Представник позивача адвокат Коваленко А.О., який діє на підставі ордеру (а.с.184 т.1) в судове засідання, призначене на 09.01.2023 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Стороною позивача не надано та матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження здійснення представництва інтересів позивача іншим, ніж адвокат Коваленко А.О., представником.

Відповідач ОСОБА_2 просив у задоволенні позову відмовити, врахувати його позицію, викладену у поданих ним письмових запереченнях та поясненнях, провести судовий розгляд справи без його участі, про що зазначив у письмовій заяві.

Відповідач КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в особі Голови комісії з припинення КП «РІС» ОТГ Котляревського С.О. в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу за відсутності його представника, з урахуванням наданих письмових пояснень (а.с.242-244 т.1).

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України не підлягає обмеженню право на судовий захист.

У частинах 1, 2 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, враховуючи наведене, термін перебування справи в провадженні суду, категорію справи, наявність письмового клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що відсутні підстави, передбачені статтею 223 ЦПК України, щодо відкладення 09.01.2023 судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором (ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 12 ЦПК України та частинами 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Щодо застосування позовної давності за заявою відповідача ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц.

Як встановлено судом, і підтверджується матеріалами справи, право приватної власності на об`єкт нерухомості - гараж літера «Ж-2» загальною площею 23 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_6 зареєстроване Державним реєстратором Шевченко Яною Анатоліївною Філії Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Харківській області 07.08.2018 14:28:01 за ОСОБА_2 , на підставі рішення серія та номер 444, виданий 27.06.1995, видавник: Харківська міська рада народних депутатів; рішення, серія та номер: 412-18, виданий 03.11.1976, видавник: Виконком Жовтневої райради депутатів трудящих. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617837963101, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.08.2018 № 133779476 (а.с.6-7 т.1).

Відповідно до копії технічного паспорту на гараж № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , складеного 04.12.2017 ФОП ОСОБА_6 відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, інвентаризаційна справа № 224-12/17 на замовлення ОСОБА_2 , плану гаража та його характеристики, даний гараж побудований у 1975 році, має площу 23 кв.м (а.с.137-139 т.1).

Як вбачається з копії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.10.2017 у справі № 639/9356/16-ц, яке набрало законної сили 21.11.2017, даним судовим рішенням встановлено, що корпуси №№1-3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та інфраструктура навколо нього входили до території військового містечка, що збудоване військовою частиною № НОМЕР_4 для розквартирування офіцерського складу та їх сімей. Будівництво здійснювалось на земельній ділянці, яка відведена рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 13/218ч від 14.11.1949 року. Згідно інвентарної картки обліку основних засобів № 24 управління домами офіцерського складу (форма №ЩС-6) в/ч НОМЕР_4 , яка затверджена наказом Центрального статистичного управління при Раді Міністрів СРСР від 14.12.1972 № 816, гараж за адресою: АДРЕСА_1 введений до експлуатації 17.08.1975 згідно акту вводу № 24 з початковою вартістю 176 карб. Причиною набуття зазначено наказ 49 від 24.06.1976 року, яким вказану будівлю гаража передано в постійне користування коменданту ОСОБА_7 . На теперішній час гараж має порядковий номер 11 та розташований з боку першого корпусу по АДРЕСА_1 . Відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта від 23.06.2016, гараж відповідає вимогам надійності та безпечності експлуатації (а.с.111-114 т.1).

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Стороною позивача не спростовані обставини, що встановлені у даному судовому рішенні щодо гаража АДРЕСА_7 , зокрема, щодо його побудови у 1975 році Управлінням домами офіцерського складу в/ч НОМЕР_4 , місця розташування, та введення до експлуатації 17.08.1975 згідно акту вводу № 24.

Згідно копії рішення № 412-18 виконкому Жовтневої райради депутатів трудящих від 03.11.1976, присвоєно гаражам, які збудовані Управлінням домів офіцерського складу по АДРЕСА_1 та введені в експлуатацію 17.08.1975 року, згідно акту вводу № 24, єдину адресу за їх місцезнаходженням: АДРЕСА_1 . Вирішено проводити технічну інвентаризацію гаражів згідно їх порядкових номерів (а.с.136 т.1).

Згідно відповідей Державного архіву Харківської області від 24.09.2021 № 01-43/319 та від 07.10.2021 № 01-43/335, наданих на виконання ухвали суду від 23.09.2021 про витребування доказів, та відповідно до повідомлення Державного архіву Харківської області від 03.09.2021 № 01-43/285 на ім`я адвоката ОСОБА_8 , в протоколі засідання виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих м. Харкова від 03 листопада 1976 року № 25 рішення виконкому від 03 листопада 1976 року № 412-18 немає (а.с.87,90, 194 т.1).

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 27.06.1995 № 444 повернуто вулиці ім. Я.М. Свердлова (Ленінський та Жовтневий райони) первинно-історичну назву Полтавський шлях (а.с.14-15 т.1).

З копії постанови № 49/3 від 16.12.1993, що міститься в матеріалах кримінального провадження № 12020225500000018 від 09.07.2020, вбачається, що гр. ОСОБА_5 самовільно встановила гараж, в зв`язку з чим на неї накладено адміністративне стягнення за ст. 97 КУпАП у розмірі тридцять тисяч крб. (а.с.127 т.1).

На підтвердження свого права на гараж АДРЕСА_7 позивачем зазначені і надані суду наступні документи.

Згідно з копією рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області від 07.06.94 № 49-14, дозволено ОСОБА_3 тимчасово користуватися гаражем по АДРЕСА_2 . Зобов`язано начальника ЖРЕУ-85 Гусєва Л.Н. укласти договір з гр. ОСОБА_3 на відшкодування експлуатаційних витрат (а.с.11, 117 т.1).

В даному рішенні відсутнє посилання на порядковий номер гаражу та його площу.

Також, з копії відповіді Архівного відділу виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.11.2021 на ім`я ОСОБА_9 вбачається, що документи, на підставі яких виконавчим комітетом Жовтневої районного ради народних депутатів трудящих прийнято рішення від 07.06.1994 року № 49-14 «Про тимчасове користування гаражем по АДРЕСА_2 » відсутні, до Архівного відділу на зберігання не передавались (а.с.61, 209 т.1).

01.07.1996 між ОСОБА_10 та начальником ЖЕО № 85 укладено договір на відшкодування експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням земельних дільниці з розташованими прибудинковими будівлями, передані у тимчасове користування населенню, строком дії з 01.07.1996 по 01.07.1999, предметом якого є гараж площею 20 кв.м (а.с.12 т.1).

В даному договорі відсутні відомості про порядковий номер гаражу та його місцезнаходження.

З копії листа КП «Жилкомсервіс» № 16081/г/0705 від 25.09.2018 вбачається, що по АДРЕСА_1 між танковим училищем та 1-м корпусом житлового будинку знаходяться ряд гаражів, серед яких є НОМЕР_10 і НОМЕР_9. Господарські споруди (гаражі) КП «Жилкомсервіс» в господарське ведення не передавались (а.с.16 т.1).

Згідно з копією плану, затвердженого 14.09.1993 начальником ЖЄУ-85 Жовтневого району м. Харкова Гусєвим Л.Н., за адресою: АДРЕСА_2 на відстані 95 метрів від проїзної частини, проектовані гаражі за номерами НОМЕР_8 та НОМЕР_3 для мешканців будинку АДРЕСА_2 : ОСОБА_11 і ОСОБА_3 (а.с.13 т.1).

Даний план не містить інформацію, під яким саме порядковим номером проектувався гараж для ОСОБА_3 , його площу.

Також, позивачем надані: копія накладної ЗЖБК -13 від 29.12.1992 на суму 6988,00 руб. (виготовлення металевих воріт) з копією квитанції до приходного касового ордеру від 29.12.1992 про сплату ОСОБА_3 ЗЖБК-13 на суму шість тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім руб. за виготовлення металевих воріт (а.с.8 т.1); копії квитанцій до приходного касового ордеру про сплату ОСОБА_3 ЗЖБК-13: від 19.10.1993 № 1230 на суму чотириста одинадцять тисяч шістсот сорок вісім крб. за бетон М200 ; без дати № 282 на суму шістнадцять мільйонів вісімсот тисяч крб. за бетон М200; від 27.05.1995 № 283 на суму один мільйон сімсот тисяч крб. за авто послуги бетонозмішувача; від 05.05.1995 № 287 на суму один мільйон вісім тисяч карб. за авто послуги (а.с.9 т.1); копія накладної ЗЖБК-13 № 142 від 25.05.1995 на відпуск матеріалів ОСОБА_3 на суму 14000000 (а.с.10).

Надані суду копії вказаних документів не підтверджують факту користування ОСОБА_3 гаражем АДРЕСА_7 , площею 23 кв.м.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі, якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Верховний суд у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19 зазначив, що ухвалення судових рішень, пов`язаних з питанням державної реєстрації, обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав.

Як зазначено у постанові КЦС Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 354/397/17, виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19.

Вимога про скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно не є належним способом захисту, не ґрунтується на законі, що є самостійною підставою для залишення даної вимоги без задоволення.

Крім того, позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно не може бути звернена до державного реєстратора КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади.

Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі чи не був залучений.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (провадження N 11-377апп18) зроблено висновок, що "спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано".

Пред`явлення позову до неналежного відповідача, яким у даній справі є державний реєстратор, є підставою для відмови у позові до такого відповідача.

Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18.

Стороною позивача не доведено належними, достовірними і допустимими доказами, що державна реєстрація права власності на гараж за ОСОБА_2 проведена неналежною особою.

Вимоги про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, позивачем не ставиться.

Судом встановлено, що надані стороною позивача документи не підтверджують тотожність гаража, який було надано у тимчасове користування ОСОБА_3 , з гаражем № НОМЕР_2 загальною площею забудови 23 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , який побудований та введений в експлуатацію у 1975 році, та перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_2 . Також, не надано суду доказів, які б підтверджували факт зміни гаражу номер НОМЕР_3 на номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 .

Державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на гараж АДРЕСА_7 , проведена державним реєстратором Шевченко Я.А. Філії КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Харківській області, не порушує суб`єктивні права та законні охоронювані інтереси позивача.

Враховуючи наведене у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову, в зв`язку з його необґрунтованістю.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн (а.с.5,46 т.1).

Суд розподіляє понесені судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 321, 328, 331 ЦК України, ст. 2, 11, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_8 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади, код ЄДРПОУ 40965604, адреса: Полтавська область, Зіньківський район, смт. Опішня, вул. Перемоги, буд. 3Н.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_9 .

Повне рішення складено 09.01.2023.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Світлана ГАВРИЛЮК