Постанова

від 10.01.2023 по справі 420/7366/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/7366/22

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Дата і місце ухвалення: 15.08.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області №1500-0305-8/45538 від 11.05.2022р.;

- зобов`язати відповідача здійснити розрахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії приватного підприємства «Тур» №23 від 17.07.2007р. та закритого акціонерного товариства «КОМУНБУДПОСТАЧ» №1423 від 23.12.2005р., починаючи з 12.01.2022р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з січня 2022 року ГУ ПФУ в Одеській області призначило їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, при розрахунку розміру пенсії територіальним органом ПФУ протиправно не враховано заробіток ОСОБА_1 , зазначений в наданих нею довідках про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р., виданій ПП «Тур», та №1423 від 23.12.2005р., виданій ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ». В рішенні №1500-0305-8/45538 від 11.05.2022р. підставою для неврахування довідки №1423 від 23.12.2005р. ГУ ПФУ в Одеській області зазначає відсутність ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ» за юридичною адресою та ненадходження від товариства до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради документів на зберігання. Такі посилання позивач вважає необґрунтованими та зазначає, що недотримання роботодавцем встановленого порядку передачі первинних документів не може бути підставою для відмови громадянину у призначенні пенсії, з урахуванням отриманого ним заробітку, оскільки останній не може нести відповідальність за недбалість роботодавця. Що ж до підстав неврахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р., виданої ПП «Тур», то спірне рішення ГУ ПФУ в Одеській області не містить відповідного обґрунтування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 15.08.2022р. з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення її позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Надані ОСОБА_1 довідки №23 від 17.07.2007р. та №1423 від 23.12.2005р. містять посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вони видані, підприємства, які їх видавали, на той час перебували на обліку, довідки підписані керівниками підприємств, головним бухгалтером, завірені печаткою, у зв`язку з чим у територіального органу ПФУ були відсутні підстави для проведення перевірки поданих довідок.

ГУ ПФУ в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що обов`язковою вимогою для врахування довідки про заробітну плату за будь-які 60 місяців до 01.07.2000р. є підтвердження відомостей з довідки первинними документами підприємства. Головним управлінням здійснено ряд можливих заходів для проведення перевірок наданих ОСОБА_1 довідок з метою підтвердження відомостей про заробітну плату. Однак, ПП «Тур» та ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ» відсутні за юридичними адресами, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значаться в стані припинення, до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради первинні документи на зберігання не подавалися. Враховуючи те, що Головне управління з об`єктивних підстав не може здійснити перевірку довідок про заробітну плату первинними документами, тому відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з січня 2022 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком ГУ ПФУ в Одеській області не врахувало надані позивачем довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р., видану ПП «Тур», та №1423 від 23.12.2005р., видану ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ».

На звернення ОСОБА_1 до територіального органу ПФУ з приводу врахування при розрахунку її пенсії заробітної плати, зазначеної у довідках №23 від 17.07.2007р. та №1423 від 23.12.2005р., листом №1500-0305-8/45538 від 11.05.2022р. ГУ ПФУ в Одеській області відмовило позивачу у здійсненні відповідних дій. Зокрема, Головне управління зазначило, що відділом контрольно-перевірочної роботи проведення перевірки довідки про заробітну плату від 23.12.2005р. №1423, за період з 01.06.1991р. по 31.12.1996р., видану КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 03331766), залишено без виконання у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» за кодом ЄДРПОУ 03331766 зареєстровано 19.10.2005р., значиться в стані припинення з 19.10.2005р. Згідно бази ЦС ОССВ КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» зареєстровано 15.05.1996р., останній звіт до органів ПФУ надано за березень 2004 року з нульовим значенням. Документи від підприємства до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради на зберігання не надані. Враховуючи вищезазначене врахувати надану довідку про заробітну плату для визначення розміру пенсії неможливо.

Не погоджуючись з правомірністю відмови ГУ ПФУ в Одеській області у врахуванні при розрахунку пенсії отриманого заробітку, зазначеного у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р., виданій ПП «Тур», та №1423 від 23.12.2005р., виданій ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ», ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. За висновками суду, дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком без врахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №1423 від 23.12.2005р., виданої КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» за 1991-1997 роки є правомірними, у зв`язку з неможливістю проведення перевірки достовірності викладеної в довідці інформації на підставі первинних документів.

Щодо доводів позивача про неврахування при призначенні їй пенсії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р., виданої ПП «Тур», то суд першої інстанції зазначив, що спірним рішенням №1500-0305-8/45538 від 11.05.2022р. ГУ ПФУ в Одеській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 не була врахована тільки довідка про заробітну плату від 23.12.2005р. №1423, видана КП «КОМУНБУДПОСТАЧ», а щодо довідки ПП «Тур» №23 від 17.07.2007р. в рішенні нічого не зазначено.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі Закон №1058-IV), статтею 1 якого страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Пунктом 2 частини першої статті 41 Закону №1058-IV передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. (ч.3 ст.44 Закону №1058-IV)

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі Порядок №22-1).

Згідно п.2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно ст.101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

З аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є подання відповідної довідки та підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

При цьому, у разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, орган Пенсійного фонду України має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ГУ ПФУ в Одеській області не врахувало, при розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, наданих нею довідок про заробітну плату за період 1991-1997р.р. (за період до 1 липня 2000 року) №23 від 17.07.2007р., видану ПП «Тур», та №1423 від 23.12.2005р., видану ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ».

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №110 від 17.08.1993р., трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

В трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 29.03.1982р. міститься запис про роботу позивача в ПП «Тур» (код ЄДРПОУ 31689729) у період з 14.04.1992р. по 04.11.2002р.

Про роботу позивача в ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 03331766) трудова книжка відповідних записів не містить.

Проте, згідно довідки ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ» від 21.12.2005р. ОСОБА_1 в період з 21.05.1991р. по 02.12.1997р. працювала за сумісництвом на посаді охоронника в обласному підрядному підприємстві спеціалізованому ремонтно-будівельному об`єднанні «Облрембудпостач».

Відповідно до п.1.1, п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок №58 на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Таким чином, на думку колегії суддів, факт роботи ОСОБА_1 у ПП «Тур» та одночасно за сумісництвом в ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ» підтверджено матеріалами справи.

Надані позивачем територіального органу ПФУ довідки про заробітну плату за період 1991-1997р.р. (за період до 1 липня 2000 року) для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р. та №1423 від 23.12.2005р. складені за формою додатку №1 до Порядку №22-1 та відповідають формі та змісту додатку №5 Порядку №22-1, чинному на час виникнення спірних правовідносин та вимогам частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Підставою для відмови у врахуванні відомостей про заробітну плату, зазначену у довідці ЗАТ «КОМУНБУДПОСТАЧ» №1423 від 23.12.2005р., при здійсненні розрахунку пенсії ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Одеській області як в своєму листі №1500-0305-8/45538 від 11.05.2022р., так і у відзиві на позовну заяву зазначає, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, значиться в стані припинення, останній звіт до органів ПФУ подало за березень 2004 року з нульовим значенням та не передало на зберігання документи до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо призначення пенсії за віком без врахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №1423 від 23.12.2005р., виданої КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» за 1991-1997 роки є правомірними, оскільки підставою неврахування заробітної плати по була саме не можливість проведення перевірки достовірності викладеної в довідці інформації на підставі первинних документів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки сам факт неможливості ГУ ПФУ в Одеській області провести перевірку відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам, на думку колегії суддів, не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної в довідці №1423 від 23.12.2005р., виданій КП «КОМУНБУДПОСТАЧ».

Зазначаючи про відсутність КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» за юридичною адресою: 6-й кілометр Овідіопольської дороги, м.Одеса, у службовій записці від 22.03.2022р. ГУ ПФУ в Одеській області посилається на акт пошуку, датований 11.04.2019р.

Зазначене дає підстави для висновку, що посадові особи ГУ ПФУ в Одеській області після надходження у 2022 році від ОСОБА_1 відповідної довідки не перевіряли знаходження юридичної особи КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» за юридичною адресою, а обмежились посиланням на наявні в Управління відомості трирічної давності.

У постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 Верховний Суд зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для неприйняття до уваги поданої довідки у відповідача були відсутні.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

В наданій ОСОБА_1 довідці про заробітну плату для обчислення пенсії №1423 від 23.12.2005р. зазначено, що така довідка видана на підставі особових рахунків та станом на дату її видачі підприємство-роботодавець перебувало на обліку.

Наразі КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» перебуває в стані припинення, що свідчить про те, що підприємство не ліквідовано та у нього не виникло обов`язку щодо передачі первинних документів архівній установі.

Колегія суддів зазначає, що ГУ ПФУ в Одеській області не позбавлене було права звернутися до КП «КОМУНБУДПОСТАЧ» з відповідним запитом щодо надання первинних документів в підтвердження відомостей про заробітну плату, які містяться в довідці №1423 від 23.12.2005р.

Однак, відповідач таким правом не скористався, безпосередню наявність юридичної особи за юридичною адресою не перевірив, чим допустив бездіяльність, наслідком якої стала необґрунтована відмова ОСОБА_1 у врахуванні відповідної довідки про заробітну плату при здійсненні розрахунку пенсії.

При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував вказаних обставин та дійшов помилкового висновку про те, що органом пенсійного фонду вчинено заходів, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для підтвердження вказаних розмірів заробітної плати позивача за період роботи з 1991 року по 1997 рік.

На підставі викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про неправомірність відмови ГУ ПФУ в Одеській області щодо здійснення розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії закритого акціонерного товариства «КОМУНБУДПОСТАЧ» №1423 від 23.12.2005р.

Що ж до неврахування відповідачем довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р., виданої ПП «Тур», то відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 у цій частині суд першої інстанції зазначив, що спірним рішенням №1500-0305-8/45538 від 11.05.2022р. ГУ ПФУ в Одеській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 не була врахована тільки довідка про заробітну плату від 23.12.2005р. №1423, видана КП «КОМУНБУДПОСТАЧ», а щодо довідки ПП «Тур» №23 від 17.07.2007р. в рішенні нічого не зазначено. Тобто, за висновками суду першої інстанції, оскільки в рішенні відповідача не йдеться про відмову у врахуванні вказаної довідки, то права позивача в цій частині не порушено.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи підтверджено, що територіальним органом ПФУ також проводилася перевірка довідки про заробітну плату за період з 01.05.1992р. по 31.12.1997р., виданої ПП «Тур», внаслідок чого її не прийнято відповідачем з підстав відсутності підприємства за юридичною адресою, перебування його в стані припинення, ненадання звітності до ПФУ та не передачі документів на зберігання до архівної установи (службова записка від 07.06.2022р.)

Сам по собі факт не відображення ГУ ПФУ в Одеській області в листі №1500-0305-8/45538 від 11.05.2022р. про неприйняття наданої ОСОБА_1 довідки ПП «Тур» або ж не надіслання з цього приводу на адресу позивача іншого листа не свідчить про те, що відповідну довідку враховано відповідачем та не порушено права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Варто зазначити, що під час розгляду даної судової справи ГУ ПФУ в Одеській області не заперечує неврахування ним при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідки ПП «Тур» №23 від 17.07.2007р. Більше того, територіальний орган ПФУ обґрунтовує правомірність своїх дій щодо неврахування відповідної довідки.

Враховуючи, що підстави неврахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р., виданої ПП «Тур», та №1423 від 23.12.2005р., виданої КП «КОМУНБУДПОСТАЧ», є ідентичними, тому колегія суддів доходить висновку про неправомірність дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо неврахування довідки ПП «Тур» з підстав, зазначених вище.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій ГУ ПФУ в Одеській області не надало жодного доказу на підтвердження скасування довідок №23 від 17.07.2007р., виданої ПП «Тур», та №1423 від 23.12.2005р., виданої КП «КОМУНБУДПОСТАЧ», або того, що записи, зазначені в них, є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону. Відповідачем не наводилося позивачу жодних доказів, що дані, які містяться в довідках про заробітну плату, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказані довідки недійсними також не визнавались, підприємствами не відкликані.

При вирішенні питання про врахування довідок, наданих позивачем, відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а не вчинення Управлінням дій щодо направлення відповідних запитів з метою перевірки наданих заявником документів, а також сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні пенсії фізичній особі.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на збільшення розміру пенсії згідно з вказаними довідками через неможливість перевірки їх достовірності органом Пенсійного фонду, тобто у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути.

Особливо неприпустимим є створення такої ситуації з боку органу державної влади, інтереси якого повинні співпадати з необхідністю належного здійснення будь-якого передбаченого законодавством права особи, що є питанням авторитету влади й Держави в цілому.

У рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні розрахунку (обчислення) її пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), зазначеної у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії №1423 від 23.12.2005р. та №23 від 17.07.2007р. (за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року).

ОСОБА_1 , заявляючи вимогу про скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області №1500-0305-8/45538 від 11.05.2022р., помилково розцінює надісланий їй відповідачем за вказаними реквізитами лист як рішення територіального органу ПФУ.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Разом із цим, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Крім того, приписами статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 по справі №1-12/2003).

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з дати її призначення на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії приватного підприємства «Тур» №23 від 17.07.2007р. та закритого акціонерного товариства «КОМУНБУДПОСТАЧ» №1423 від 23.12.2005р.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 15.08.2022р. підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 6 статті 139 Кодексу передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

На виконання ухвали від 27.05.2022р. при зверненні з даним позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено 992,40 грн. судового збору (квитанція про сплату від 06.06.2022р.), а при поданні апеляційної скарги 1488,60 грн. (квитанція від 07.10.2022р.).

А відтак, на підставі ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2481,00 грн. судового збору.

Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та розглядалася судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у врахуванні довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 17.07.2007р., виданої приватним підприємством «Тур», та №1423 від 23.12.2005р., виданої закритим акціонерним товариством «КОМУНБУДПОСТАЧ», при здійсненні обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії приватного підприємства «Тур» №23 від 17.07.2007р. та закритого акціонерного товариства «КОМУНБУДПОСТАЧ» №1423 від 23.12.2005р., та виплатити пенсію з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 січня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова