Ухвала

від 10.01.2023 по справі 120/7322/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 120/7322/20-а

10 січня 2023 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Мацький Є.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міське комунальне підприємство "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" про визнання протиправним та скасування пункту рішення,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Драчук Т.О., судді Полотнянко Ю.П., Ватаманюк Р.В.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 13 грудня 2022 року о 14:00.

В ході розгляду справи до суду надійшла заява представника позивача адвоката Гордова Миколи Миколайовича про відвід суддям Драчук Т.О., Полотнянку Ю.П., Ватаманюку Р.В. у зв`язку з витребуванням неідентифікованих (неконкретизованих) доказів, а саме стосовно доказів (документів, підстав) щодо ініціювання зміни до Плану зонування м.Вінниці з мотивуванням саме зміни зональності (зони забудови) з Ж-1 на Ж-1-1.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни, суддів - Полотнянка Юрія Петровича, Ватаманюка Руслана Васильовича.

Справу № 120/7322/20-а передано для вирішення питання про відвід колегії суддів відповідно до порядку, визначеного ст. 31 КАС України.

Автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями від 09 січня 2023, головуючим суддею для вирішення питання про відвід визначено суддю Мацького Є.М.

Згідно із ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною 11 ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід суддям Драчук Т.О., Полотнянку Ю.П., Ватаманюку Р.В., суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.2 та п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід повинен бути вмотивованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Прийняття суддею (судом) процесуальних дій, передбачених КАС України, під час апеляційного розгляду, є здійснення судом правосуддя і не є обставиною, що свідчить про упередженість суддів.

Також, відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Тобто, фактично наведені заявником обставини не можуть бути підставами для відводу суддів.

Крім того, як зазначив Верховний Суд в своїй ухвалі від 01.11.2019 справа №826/2831/18 згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Як вбачається зі змісту заяви представника позивача адвоката Гордова Миколи Миколайовича про відвід суддям Драчук Т.О., Полотнянку Ю.П., Ватаманюку Р.В., останній зауважує, що колегія суддів витребувавши докази, які не були подані відповідачем до суду першої інстанції, фактично стала на сторону відповідача до винесення постанови по суті. Заявник вважає, що у відповідача було достатньо часу для подання наявних у нього доказів, у тому числі усіх доказів щодо повноти інформації, пов`язаної із мотивацією і необхідністю зміни зональності ( зони забудови) з Ж-1 на Ж-1-1 на етапі підготовчого провадження.

Щодо вказаних доводів суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3, 4 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, суд апеляційної інстанції може витребувати докази з власної ініціативи для повноти встановлення дійсності обставин справи. А обмеження на подання доказів стосується лише доказів, які учасник справи подає з власної ініціативи.

Ухвала про витребування доказів є процесуальним рішенням суддів.

Таким чином, дослідивши доводи щодо відводу колегії суддів, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що наведені у заяві про відвід обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П., Ватаманюка Р.В. як такі, що викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності вказаних суддів, оскільки за правилами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними діями, рішеннями суддів не може бути підставою для відводу.

Будь-які докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П., Ватаманюка Р.В. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, у матеріалах справи та доводах заяви про відвід відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому підстави для його задоволення відсутні.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни, суддів - Полотнянка Юрія Петровича, Ватаманюка Руслана Васильовича від розгляду справи №120/7322/20-а відмовити.

Справу №120/7322/20-а передати до відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду для передачі її попередньо визначеній колегії суддів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Мацький Є.М.