Постанова

від 09.01.2023 по справі 904/545/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023 року м.Дніпро Справа № 904/545/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

при секретарі Ковзикові В.Ю.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача: Скляр Наталія Михайлівна (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдорпостач»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2022 ( суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 904/545/22

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдорпостач», м. Кривий Ріг

про стягнення 2 622 228, 75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Криворізька міська рада звернулась до ТОВ «Промдорпостач» із позовом про стягнення 2 622 228, 75 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001, за період з 26.12.19р. до 30.04.21р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2022 у справі № 904/545/22 позовні вимоги Криворізької міської ради задоволено.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдорпостач» на користь позивача - Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 за період з 26.12.19 р. по 30.04.21 р. у розмірі 2 622 228, 75 грн. та судовий збір у розмірі 39 333,43 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - ТОВ «Промдорпостач» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, а саме: позивач вказує про те, що на теперішній час договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 між сторонами не укладений, та відповідно державна реєстрація права оренди відсутня.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції надано невірну правову оцінку обставинам справи та встановлено, що спірна земельна ділянка площею 2,5352 га., з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 є сформованою, як об`єкт цивільних прав з 22.03.2005р., що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.06.2021 року № НВ-0006992082021.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 278705582 від 08.10.2021 року запис про реєстрацію речового права Криворізької територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 вчинено 06.10.2021 року за № 44376443 Виконавчим комітетом Криворізької міської ради.

Земельна ділянка площею 2,5352 га з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 є сформованою, як об`єкт цивільних прав тільки з дати державної реєстрації речового права на неї - 06.10.2021 року.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2022 року у справі № 904/545/22 та прийняття нового рішення, яким у задоволені позовних вимог Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМДОРПОСТАЧ» про стягнення 2 622 228,75 гривень - відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промдорпостач" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2022 року у справі №904/545/22. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 05.12.2022 року об 09:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

Через відпустку судді Березкіної О.В. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 05.12.2022, не відбулось.

12.12.2022 суддя Березкіна О.В. вийшла на роботу, у зв`язку з чим колегія суддів ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2022 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промдорпостач" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2022 року у справі №904/545/22 призначила на 09.01.2023 рік о 09:30 годин.

Позивачем Криворізькою міською радою надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу а.с.193, т.1).

Представник позивача в судовому засіданні 09.01.2023року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано введенням у країні воєнного стану, перебування представника позивача за межами міста Дніпро та не можливістю прибуття в суд у зв`язку з існуючою небезпекою для життя, та зайнятістю в іншій кримінальній справі в Центрально-Міському районному суді м.Кривого Рогу, з метою всебічного захисту інтересів клієнта.

Відповідно до ч.1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів.

Оскільки суд здійснює свої повноваження, не припинив роботу, а сторони мають право взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, або подати заяву про розгляд справи без участі сторони, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Як вбачається з клопотаня представнка відповідача, воно надійшло на адресу суду засобами елктронного зв`язку, підписано електронним цифровим підписом, що свідчить про існування у даного представника доступу до мережі інтернет, у тому числі, для участі у конференцзв`язку.

Щодо зайнятості представника відповідача в іншій кримінальній справі в Центрально-Міському районному суді м.Кривого Рогу, з метою всебічного захисту інтересів клієнта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

До клопотання відповідача не надано жодного доказу того, що його представник в призначений до розгляду справи час буде приймати участь в іншому судовому засіданні.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, оскільки ним не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.

За наведених обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

09.01.2023 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Криворізької міської ради № 555 від 18.12.02 р. припинено право постійного користування Криворізького державного меблевого комбінату «Мрія» на земельну ділянку площею 2.54 га., розташовану по вул. Українська, 29 в м. Кривий Ріг та надано вказану земельну ділянку в оренду терміном на 10 років ВАТ «Криворізький меблевий комбінат «Мрія».

22.12.04 р. рішенням Криворізької міської ради договір оренди земельної ділянки площею 2,54 га., зареєстрований 28.05.04 р. за №2568, підстава реєстрації рішення Криворізької міської ради №555 від 18.12.02 р., розірвано, земельна ділянка, розташована по вул. Українській, 29 у м. Кривий Ріг передана в оренду ТОВ «Господарник».

06.07.15р. з огляду на сплив строку дії названого договору оренди земельної ділянки та перехід права власності на нежитлові будівлі, розташовані на спірній земельній ділянці, від ТОВ «Господарник» до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», між Криворізькою міською радою та ТОВ «Господарник» був підписаний акт повернення земельної ділянки.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №254148419 від 23.04.21 р. та №262523395 від 22.06.21 р., на земельній ділянці розташованій на вулиці Українська, 9 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу розташований об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 428670512110, який на праві приватної власності належав ТОВ «Господарник», та вказане право було припинено 12.08.14 р., номер запису про право власності 6640687.

12.08.14 р. на підставі договору купівлі-продажу №539 від 12.08.14 р. право приватної власності на означені нежитлові будівлі було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та припинено 24.12.19 р., номер запису про право приватної власності 6651092.

24.12.19р., на підставі договору про підтвердження виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу №2809 від 24.12.19 р. право приватної власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 26252428670512110 було зареєстровано за ТОВ «Сусід» та припинено 26.12.19 р., номер запису про право власності 34856443.

26.12.19 р. на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №3785 від 26.12.19р. нежитлові будівлі, розташовані за адресою: місто Кривий Ріг, вул. Українська, будинок 29, на праві приватної власності зареєстровані за відповідачем - ТОВ «Промдорпостач».

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.06.2021 № НВ-0006992082021, земельна ділянка площею 2,5352 га., з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 є сформованою, як об`єкт цивільних прав з 22.03.2005 р.

Звертаючись до ТОВ «Промдорпостач» із позовом про стягнення 2 622 228, 75 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 за період з 26.12.19р. до 30.04.21р., позивач - Криворізька міська рада посилався на те, що відповідач безоплатно користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї, та не сплачуючи орендну плату.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у період з 26.12.19 р. до 30.04.21 р. користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 без будь-яких правовстановлюючих документів не сплачуючи при цьому орендну плату та фактично збільшуючи свої доходи, позбавляючи при цьому територіальну громаду міста Кривого Рогу, як власника землі, права отримати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Так, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 2 622 228, 75 грн. на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності площею 2,5352 га, з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001, за адресою: місто Кривий Ріг, вул. Українська, будинок 29.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 в справі №917/1739/17, від 23.05.2018 в справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 в справі №922/3412/17.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2, п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України «Про оцінку земель»).

У відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.15р. №3728, яке набрало чинності 01.01.16р., затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.14р. у розмірі 270,60 грн.

Також, в силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України , частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до умов підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 12.07.17р. №1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» встановлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 1 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2018.

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 23.04.21 р. №6037, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Українська, 29, кадастровий номер 1211000000:08:233:0001 віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати - 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста.

27.06.18р. Криворізькою міською радою прийнято рішення №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», яке набрало чинності з 01.01.19р., в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 11.02 залишилася незмінною - 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За приписами статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з пунктами 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України , на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1.0.

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Так, за період користування земельною ділянкою відповідачем (з 26.12.19р. по 30.04.21р.) розмір орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,5352 га, з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001, яка знаходиться на вулиці Українська, 29, м. Кривого Рогу становить 2 622 228, 75 грн., виходячи з наступного розрахунку: 78 325 764,56 грн. х 0,9 % = 704 931,88 грн. - орендна плата за рік. , де:

78 325 764,56 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №572558 від 23.04.21р.; 0,9% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішень Криворізької міської ради від 12.07.18р. №1862 та від 27.06.18р. №2816.

704 931, 88 грн. : 12 місяців = 58 744, 32 грн. орендна плата за 1 календарний місяць.

Денний розмір орендної плати визначається шляхом ділення місячного розміру на кількість днів у місяці, де за період з 26.12.19р. по 31.12.19 р. сплаті підлягає 11 369,87 грн. (58 744,32 грн. : 31 день х днів = 11 369,87 грн.)

За період з 01.01.20 р. по 30.04.21 р. заборгованість складає 2 610 858,88 грн. :

78 325 764, 56 грн. х 2.5% = 1 958 144, 11 грн. орендна плата за рік, де 2,5% - ставка орендної плати за землю на території .м. Кривого Рогу від нормативної грошової оцінки земель міста у 2020-2021 рока згідно рішення Криворізької міської ради №3897 від 26.06.19 р. та №4799 від 30.06.20 р.

1 958 144, 11 грн. : 12 місяців = 163 178, 68 грн. місячна орендна плата;

163 178, х 16 місяців = 2 610 858, 88 грн.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 2 622 228, 75 грн. безпідставно збережених коштів внаслідок несплати орендної плати.

При цьому, доводи апелянта про те, що дана земельна ділянка була сформована як об`єкт цивільних прав лише 06.10.2021 року, а не 22.03.2005 року, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами 1- 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.06.2021 №НВ-0006992082021 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:233:0001 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 22.03.2005, на праві комунальної власності, з категорією земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що у свою чергу свідчить про її сформованість.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18.

А отже, внесення відомостей щодо спірної земельної ділянки до Державного реєстру прав на нерухоме майно лише 06.10.2021 жодним чином не свідчить про її не сформованість, не спростовує її віднесення до комунальної власності та у жодному випадку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити плату за її фактичне використання, як то передбачено нормами діючого законодавства України.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.022 у справі №922/2060/20 зроблено правовий висновок про те, що "за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Крім цього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості".

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20), а в постанові від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, до вирішення якої було зупинено провадження у цій справі, Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування положень статті 1212 ЦК України, згідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру взагалі залежить від конкретних обставин справи.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду звертає увагу на те, що одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності). При цьому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 ЗК України не впливає ні на її розмір, ні на обов`язок власника будівлі сплачувати за користування цією земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 129, 275, 276, 282, 284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдорпостач» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2022 року ( суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 904/545/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.01.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя С.Г.Антонік