Рішення

від 10.01.2023 по справі 904/3755/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3755/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта", м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тір Трак Сервіс", м. Дніпро

про стягнення 76 330,72грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тір Трак Сервіс" заборгованість у розмірі 76 330,72грн, з яких:

- основний борг у розмірі 49 320,00грн;

- пеня у розмірі 8 783,01грн;

- штраф 30% у розмірі 14 796,00грн;

- інфляційні втрати у розмірі 3 431,71грн;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №54 поставки нафтопродуктів від 06 грудня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані інфляційні збитки за червень-вересень 2022 року у розмірі 3 431,71грн.

На підставі пункту 5.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 8 783,01 грн. за загальний період з 10.06.2022 по 17.10.2022 та штраф 30% у розмірі 14 796,00грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2022 справу №904/3755/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Повітряна, буд. 5, м. Дніпро, 49022.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 16.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930020585872, яке повернулося до суду (а.с. 53). Строк для надання відзиву на позов сплинув. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тір Трак Сервіс" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №54 (а.с. 9-11).

В порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти, організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильними матеріалами автотранспорту покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали (надалі іменуються "ПММ") (п. 1.1 договору).

Відпуск ПММ здійснюється у мережі автозаправних станцій "БРСМ Нафта" (надалі іменується мережа АЗС). Мережа АЗС автозаправні станції, що працюють під ТМ "БРСМ Нафта", на яких покупець має право отримати ПММ відповідно до умов цього договору. З інформацією про перелік АЗС покупець може ознайомитися в мережі Інтернет на сайті: agrorozvytok.com.ua (п. 1.2 договору).

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ визначаються у рахунку-фактурі (п. 1.3 договору).

За умовами п. 1.4 договору розрахунки за відпущені через роздрібну мережу АЗС ПММ за цим договором, здійснюються виключно у безготівковій формі із застосуванням:

електронної паливної картки (старт-картка) грошова спеціального платіжного засобу у вигляді емітованої у встановленому діючим законодавством порядку пластикової картки встановленого зразку, що використовується для ініціювання переказу грошових коштів з умовного рахунку платника (п. 1.4.1).

У вартість ПММ за даним договором, включена вартість послуг зі зберігання та відпуску ПММ на АЗС, в тому числі ПДВ (п. 1.5 договору).

Порядок розрахунків та відпуск ПММ врегульовано сторонами у розділі 2 договору.

Розрахунки та відпуск пального за електронною паливною карткою (старт-картка) грошова (п. 2.1 договору).

За умовами п. 2.1.1 договору покупець перераховує у безготівковому вигляді грошові кошти в якості оплати за ПММ на банківський рахунок постачальника на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання ПММ згідно належним чином оформлених чеків, накладних та у розмірі, вказаному у рахунках-фактурах відповідно до фактично поставленого обсягу ПММ.

Постачальник на підтвердження свого обов`язку, що випливає з цього договору, видає безоплатно покупцеві у користування електронну паливну картку (старт-картку) грошову, на умовний рахунок якої зараховуються грошові кошти, сума яких попередньо була погоджена між покупцем та постачальником. Смарт-картка грошова, надана покупцю в користування, має свій серійний / порядковий номер та є дійсною упродовж строку дії даного договору. Покупець за бажанням може отримати декілька смарт карток. Смарт-картки передаються покупцю у кількості, згідно з домовленістю сторін за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1.2 договору).

ПММ відпущені постачальником покупцю, вважаються проданим/поставленим покупцю (п. 2.1.4 договору).

Після відпуску ПММ за допомогою смарт-картки грошової постачальник самостійно відраховує відповідну грошову суму вартості отриманого пального з рахунку смарт-картки грошової та видає представнику покупця чек терміналу разом з чеком РРО на відповідну кількість отриманих ПММ (п.2.1.8 договору).

За умовами п. 2.1.9 договору постачальник до 5 числа місяця наступного за звітним видає покупцю видаткову накладну на кількість і суму отриманих ПММ.

Видаткові накладні та інші документи первинного бухгалтерського обліку не підписані покупцем протягом 10 днів з дати отримання, підписані лише зі сторони постачальника вважається належно оформленими, вірним та мають юридичну силу (п. 2.1.10 договору).

Постачальник зобов`язаний надати покупцю належним чином оформлені податкові накладні або зведену податкову накладну, виписану останнім днем місяця та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог чинного законодавства (п. 2.1.11 договору).

Згідно п. 3.1 договору датою поставки нафтопродуктів та/або інших товарів, послуг вважається дата їх одержання на АЗС постачальника, яка зазначена в контрольному сліпі (чеку) за кожною операцією.

Нафтопродукти вважаються переданими постачальником та прийнятими покупцем за якістю, згідно з умовами цього договору, якщо протягом 7 (семи) днів з дати поставки, покупець не пред`явить письмової претензії до якості нафтопродуктів з наданням акту експертизи, згідно п. 4.2 цього договору (п. 3.2 договору).

За порушення умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору у разі прострочення терміну оплати за цим договором покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення. А також інфляційні збитки, що поніс постачальник та 30 (тридцять) відсотків від розміру дебіторської заборгованості штрафних санкцій. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють покупця від виконання прийнятих зобов`язань за цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31 грудня 2022 року (п. 8.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів №54 від 06.12.2021 ТОВ "Віко-Нафта" передало у користування ТОВ "Тір Трак Сервіс" наступні паливні картки мережі АЗС "БРСМ-Нафта": №120533, №120522, №120531, №120532, вид пального дизельне пальне, евродизель, бензин А-95, бензин А-95 евро, скраплений газ, бензин А-92, що підтверджується Актом приймання-передачі паливних карт від 06.12.2021 (а.с. 12).

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу ПММ, шляхом заправки автомобілів відповідача на АЗС по паливним карткам, на загальну суму 201 415,81грн, що підтверджується видатковими накладними (підписані позивачем в односторонньому порядку):

ВН-0000205 від 15.12.2021 газ автомобільний "Plus" у кількості 39.810л, ціна без ПДВ 15,41грн; паливо диз. ДП Л-Євро5-ВО у кількості 789.870л, ціна без ПДВ 22,44грн, на суму 22 007,39грн;

ВН-0000245 від 31.12.2021 бензин авт. А-95-Євро5-Е5 у кількості 40.000л, ціна без ПДВ 23,99грн, газ автомобільний "Plus" у кількості 144.020л, ціна без ПДВ 15,09грн; паливо диз. ДП Л-Євро5-ВО у кількості 1440.020л, ціна без ПДВ 22,56грн, на суму 42 741,55грн;

ВН-000000031 від 14.01.2022 газ автомобільний "Plus" у кількості 40.450л, ціна без ПДВ 15,41грн; паливо диз. ДП Л-Євро5-ВО у кількості 700.450л, ціна без ПДВ 22,02грн, на суму 19 257,06грн;

ВН-000000056 від 31.01.2022 бензин авт. А-95-Євро5-Е5 у кількості 10.000л, ціна без ПДВ 24,66грн, газ автомобільний "Plus" у кількості 72.850л, ціна без ПДВ 15,09грн; паливо диз. ДП Л-Євро5-ВО у кількості 1823.210л, ціна без ПДВ 23,67грн, на суму 53 391,18грн;

ВН-000000083 від 15.02.2022 бензин авт. А-95-Євро5-Е5 у кількості 65.940л, ціна без ПДВ 26,62грн, газ автомобільний "Plus" у кількості 101.260л, ціна без ПДВ 15,12грн; паливо диз. ДП Л-Євро5-ВО у кількості 895.000л, ціна без ПДВ 25,23грн, на суму 31 038,23грн;

ВН-000000156 від 28.02.2022 газ автомобільний "Plus" у кількості 40.820л, ціна без ПДВ 15,24грн; паливо диз. ДП Л-Євро5-ВО у кількості 1020.000л, ціна без ПДВ 26,33грн, на суму 23 980,40грн (а.с. 14-19).

Пунктом 2.1.10 встановлено, що видаткові накладні та інші документи первинного бухгалтерського обліку не підписані покупцем протягом 10 днів з дати отримання, підписані лише зі сторони постачальника вважається належно оформленими, вірним та мають юридичну силу.

Докази того, що відповідач висловив свою незгоду із зазначеним у видаткових накладних обсягом поставлених паливно-мастильних матеріалів в матеріалах справи також відсутні.

Додатково поставка ПММ підтверджується податковими накладними: №448 від 22.12.2021, №447 від 30.12.2021, №446 від 31.12.2021, №345 від 15.12.2021, № 142 від 31.01.2022, №141 від 28.01.2022, №140 від 26.01.2022, №51 від 14.01.2022, № 250 від 28.02.2022, №215 від 15.02.2022 (а.с. 29-38).

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Тір Трак Сервіс" частково розрахувалося за поставлений товар, сплатило на рахунок позивача 152 095,70грн.

Залишок несплаченої суми становить 49 320,11грн (201 415,81грн 152 095,70грн).

Окрім того, 12.09.2022 позивач направив на адресу відповідача лист за вих. №17 від 19.08.2022, з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 49 320,11грн в термін до 20.09.2022 (а.с. 22). Лист отриманий відповідачем 16.09.2022, залишений без розгляду та задоволення.

Також, 13.10.2022 позивач направив відповідачу на підписання вищезазначені видаткові накладні, акт звірки взаєморозрахунків та лист прохання про підписання та повернення повторно надісланих видаткових накладних (а.с. 20, 21).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором поставки нафтопродуктів №54 від 06.12.2021 у сумі 49 320,11грн відповідачем не сплачена.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар, пені, штрафу та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки нафтопродуктів, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За умовами п. 2.1.1 договору покупець перераховує у безготівковому вигляді грошові кошти в якості оплати за ПММ на банківський рахунок постачальника на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання ПММ згідно належним чином оформлених чеків, накладних та у розмірі, вказаному у рахунках-фактурах відповідно до фактично поставленого обсягу ПММ.

З огляду на умови договору строк оплати поставлених ПММ (товару) є таким, що настав:

за видатковою накладною №ВН-000000083 від 15.02.2022, строк оплати настав 07.03.2022;

за видатковою накладною №ВН-000000156 від 28.02.2022, строк оплати настав 18.03.2022.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 49 320,00грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 49 320,00грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням оплати за поставлений товар позивачем нараховано пеню у розмірі 8 783,01грн за загальний період із 10.06.2022 до 17.10.2022, інфляційні збитки за червень-вересень 2022 року розмірі 3 431,71грн та штраф 30% у розмірі 14 796,00грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пункту п.5.2 договору у разі прострочення терміну оплати за цим договором покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення. А також інфляційні збитки, що поніс постачальник та 30 (тридцять) відсотків від розміру дебіторської заборгованості штрафних санкцій.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п.5.2 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.

Розрахунок штрафу у сумі 14 796,00грн є вірним (49320,00грн*30%).

Загальна сума штрафних санкцій складає 23 579,01грн (8 783,01грн +14 796,00грн).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 звертає увагу на те, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на те, що нарахування у загальному розмірі складають 54,67% невиконаного зобов`язання (пеня, штраф, 3% річних), суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу, що підлягають стягненню на 30%.

Суд акцентує увагу на неможливості подальшого зменшення пені та штрафу, оскільки відповідачем не додано доказів важкого фінансового стану. Таким чином, у випадку більшого зменшення нарахувань буде нівелюватися принцип свободи договору, що є недопустимим. Відповідач добровільно погодився на такі умови договору.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 6148,11грн (8783,01грн-30%), штраф у сумі 10 357,20грн (14 796,00грн-30%) від суми основного боргу.

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сума 69 257,02грн, з яких: основний борг у сумі 49 320,00грн, пеня у розмірі 6148,11грн, штраф у розмірі 10357,20грн, втрати від інфляції у сумі 3 431,71грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №990 від 19.10.2022 (а.с. 40). Надходження судового збору у сумі 2481,00грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2481,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тір Трак Сервіс" про стягнення 76 330,72грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тір Трак Сервіс" (вул. Надпільна, буд. 248-А, м. Черкаси, 18000; ідентифікаційний код 44239182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта" (вул. Повітряна, буд. 5, м. Дніпро, 49022; ідентифікаційний код 40998603) основний борг у сумі 49 320 (сорок дев`ять тисяч триста двадцять)грн 00коп., пеню у сумі 6 148 (шість тисяч сто сорок вісім)грн 11коп., штраф у сумі 10 357 (десять тисяч триста п`ятдесят сім)грн 20коп., втрати від інфляції у сумі 3 431 (три тисячі чотириста тридцять одна)грн 71коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481 (одна тисяча чотириста вісімдесят одна)грн 00коп., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 10.01.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва