Рішення

від 09.01.2023 по справі 910/6807/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2023Справа № 910/6807/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Монтаж охоронних систем"

до фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича

про стягнення 151510,05 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Монтаж охоронних систем" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 151510,05 грн., помилково перерахованих відповідачу за платіжним дорученням від 13.04.2022 № 534. Також позивач просив зазначити в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних до моменту виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03162, м. Київ, б-р Ромена Роллана, 5б, кв. 18.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення від 13.04.2022 № 534 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 151125 грн. із призначенням платежу «оплата за консультації з безпеки згідно договору № 4/4/2022-3 від 04.04.2022 без ПДВ».

З огляду на те, що відповідний договір між сторонами не укладався та послуги фактично не надавалися, позивач звернувся 06.06.2022 до відповідача з вимогою про повернення безпідставно набутих коштів у строк до 10.06.2022 року.

Як слідує з даних веб-сайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення № 0209077682143 (вимога від 06.06.2022) не вручене 08.06.2022 під час доставки з «інших причин».

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладення між сторонами договору від 04.04.2022 № 4/4/2022-3.

Також матеріали справи не містять жодних доказів надання відповідачем послуг на суму 151125 грн.

Водночас, позивачем долучено до матеріалів справи копію договору від 04.04.2022 № 4/4/2022-3 про надання консультаційних послуг, укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем Козуліною Анною Олександрівною.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що правовідносин між сторонами мають кондиційний характер та підпадають під регулювання положень глави 83 ЦК України.

Ураховуючи, що відповідачем не подано та в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили би про наявність достатніх правових підстав для утримання ним 151125 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість даної вимоги позивача, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем нараховані на суму безпідставно набутих коштів у розмірі 151125 грн. три проценти річних у сумі 385,05 грн. за період з 11.06.2022 по 11.07.2022 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Зі змісту статей 1212, 1214 ЦК України слідує, що строк повернення набутих особою без достатньої правової підстави грошових коштів не встановлений.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

Відтак, у розумінні частини 1 статті 612, частини 2 статті 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, після спливу цього строку.

У свою чергу, позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення грошових коштів, проте дана вимога (поштове відправлення № 0209077682143) не вручена під час доставки 08.06.2022 відповідачу з «інших причин».

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже, днем пред`явлення вимоги слід вважати 08.06.2022, тобто день оформлення АТ «Укрпошта» повідомлення про неможливість вручення відправлення відповідачу, у зв`язку з чим семиденний строк на виконання зобов`язання згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України спливав 15.06.2022 року.

Відповідно до приписів статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних у межах визначеного позивачем періоду, але з 16.06.2022 до 11.07.2022, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 322,95 грн.

Поряд із цим, позивач просив зазначити на підставі частини 10 статті 238 ГПК України при прийнятті рішення про нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Відповідно до частин 11,12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, три проценти річних нараховуються: три проценти річних: Сх3хД:365:100, де: С - сума заборгованості, 3 - 3 % річних, Д - кількість днів прострочення.

Разом із цим, у нарахуванні інфляційних втрат до моменту виконання рішення суд дійшов висновку відмовити, оскільки таке нарахування не передбачено частиною 10 статті 238 ГПК України та частинами 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо заявлених позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн., то суд наразі відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів не здійснює.

У той же час, за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України, такі докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Монтаж охоронних систем" задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Монтаж охоронних систем" (02059, м. Київ, вул. Драгоманова, 2, кв. 124; ідентифікаційний код 42642117) 151125 (сто п`ятдесят одну тисячу сто двадцять п`ять) грн. безпідставно набутих коштів, 322 (триста двадцять дві) грн. 95 коп. трьох процентів річних, а також 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн. 98 коп. витрат зі сплати судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 у справі № 910/6807/22, у порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати на залишок основного боргу до моменту виконання рішення та стягнути з фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Монтаж охоронних систем" (02059, м. Київ, вул. Драгоманова, 2, кв. 124; ідентифікаційний код 42642117) три проценти річних за наступною формулою: Сх3хД:365:100, де: С - сума заборгованості, 3 - 3 % річних, Д - кількість днів прострочення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова