Ухвала

від 10.01.2023 по справі 915/1646/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

10 січня 2023 року Справа № 915/1646/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши заяву №13 від 06.12.2022 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик", про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18; код ЄДРПОУ 30083966; електронна пошта: kanc@ntec.mk.ua; ІНФОРМАЦІЯ_1);

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик" (54017, вул. Фалеєвська, 43, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 22441207);

про: стягнення 348813,94 грн.

27.12.2022 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою №13 від 06.12.2022 в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/1646/21 рівними платежами щомісячно наступним чином:

- до 15.02.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.03.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.04.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.05.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.06.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.07.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.08.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.09.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.10.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.11.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.12.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.01.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.02.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.03.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.04.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.05.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.06.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.07.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.08.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.09.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.10.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.11.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.12.2024 - 12737,27 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/1646/21, - позов Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик" на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль": - 251 000,00 грн. - суму основного боргу за теплову енергію; - 7 875,41 грн. - пеню; - 8 217,24 грн. - 3% річних; - 21 267,02 грн. - інфляційні втрати; - 4 597,61 грн. - судовий збір. В решті позовних вимог відмовлено.

27.12.2022 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою №13 від 06.12.2022 в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/1646/21 рівними платежами щомісячно наступним чином:

- до 15.02.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.03.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.04.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.05.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.06.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.07.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.08.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.09.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.10.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.11.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.12.2023 - 12737,27 грн.;

- до 15.01.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.02.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.03.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.04.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.05.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.06.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.07.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.08.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.09.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.10.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.11.2024 - 12737,27 грн.;

- до 15.12.2024 - 12737,27 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що через постійні обстріли та бомбардування з 24.02.2022 які проходили щоденно до 11.11.2022 і зараз проходять періодично, через небезпеку для життя та здоров`я громадян, більшість власників та мешканців ОСББ «Медик» виїхали. Наразі наявна заборгованість власників перед ОСББ «Медик» становить 212 591,05 грн. в підтвердження чого посилається на відомість про заборгованість власників будинку. Зазначає, що 27.07.2022 Верховною Радою України внесено зміни до п.10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішень про стягнення з фізичних осіб заборгованості за житлово - комунальні послуги у період дії воєнного стану. Таким чином, ОСББ «Медик» не має змоги наразі стягнути заборгованість за комунальні послуги та одночасно погасити заборгованість перед позивачем. Враховуючи ситуацію, що склалася через воєнний стан, та неможливість стягнення заборгованості з власників багатоквартирного будинку за надані комунальні послуги, з метою уникнення зупинення роботи ОСББ «Медик» та надання комунальних послуг у воєнний час, відповідач просить розстрочити сплату заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2022 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 10 січня 2023 року.

09.01.2023 стягувач надав до суду заяву в якій зазначає, що ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» є соціально орієнтовним, стратегічно важливим та соціально значимим теплопостачальним підприємством м.Миколаєва, яке забезпечує централізоване теплопостачання населення, підприємств і установ бюджетної сфери, оскільки забезпечує теплом житлові будинки та квартири, школи, дошкільні заклади, лікарні, установи та організації, що фінансуються з державного бюджету, а також інші об`єкти. Товариство забезпечує тепловою енергією більш ніж 40% споживачів теплової енергії міста Миколаєва. Товариство працює в умовах воєнного стану та переживає складні часи у зв`язку із агресією з боку Російської Федерації. Вказує, що позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення за наданим графіком відповідача і просить суд зменшити період розстрочення боргу на один рік. Зазначає, що ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» перебуває у скрутному фінансовому становищі. Через невідповідність тарифів, які не забезпечують рентабельність підприємства та низький рівень розрахунків за послуги теплопостачання споживачами послуг позивач несе збитки. Враховуючи ситуацію, що склалась у відповідача, складність процедури здійснення оплати товариство погоджує та не заперечує на розстрочення виконання рішення не більше, ніж на рік.

Також, 09.01.2023 стягувач надав заяву в якій у зв`язку з запровадженням воєнного стану, просить заяву про розстрочення виконання рішення суду розглянути за відсутності представника позивача. Вказує, що підтримує розстрочення виконання рішення на один рік.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розстрочення виконання рішення суду та письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як свідчать надані заявником докази боржник знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Боржник не має реальної можливості виконати рішення суду в повному обсязі. Позивач, не заперечує проти надання боржнику розстрочення виконання судового рішення на один рік.

Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, з огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану боржника, зважаючи на те, що боржник не уникає від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про можливість надання розстрочення виконання рішення суду з урахуванням вимог ч.5 ст.331 ГПК України терміном на 11 місяців з січня 2023 року по 16 листопада 2023 року.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву №13 від 06.12.2022 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик", про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/1646/21- задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/1646/21 на 11 місяці за наступним графіком:

-до 15.01.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.02.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.03.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.04.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.05.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.06.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.07.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.08.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.09.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.10.2023 - 26 632,48 грн.;

- до 15.11.2023 - 26 632,48 грн.;

3. В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1646/21- відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3- х років.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.24 ч.1 ст.255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.01.2023

Суддя Н.О. Семенчук