Постанова

від 09.01.2023 по справі 805/4339/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року

м. Київ

справа № 805/4339/16-а

касаційне провадження № К/9901/34603/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційної компанії «Енерготранс» (далі - Товариство) в особі філії «Енерговантажтранс» (далі - Філія Товариства) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2017 (головуючий суддя - Сухарьок М.Г., судді - Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційної компанії «Енерготранс» в особі філії «Енерговантажтранс» до Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі - Бахмутська ОДПІ) (яка є правонаступником Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області), Дзержинського відділення Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі - Дзержинське відділення Артемівської ОДПІ) про скасування вимоги,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Товариство в особі Філії Товариства звернулось до суду із позовом до Бахмутської ОДПІ, Дзержинського відділення Артемівської ОДПІ, у якому просило скасувати вимогу Дзержинського відділення Артемівської ОДПІ № Ю-157-23 від 03.08.2016 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 2931316,76 грн.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що на час настання фактів несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску Філія Товариства знаходилася на території населеного пункту, яке входить до переліку населених пунктів, де проводилась антитерористична операція. Також Товариство зазначило, що в силу положень пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 20.02.2017 позов задовольнив: скасував вимогу Дзержинського відділення Артемівської ОДПІ № Ю-157-23 від 03.08.2016 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 2931316,76 грн.

Рішення суду першої інстанції обгрунтоване тим, що оскільки Філія Товариства є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, то наявні підстави для звільнення Філії Товариства від виконання обов`язків, визначених частиною статті 6 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, або військового чи надзвичайного стану. Крім того, суд вказав, що сертифікатом № 7214 про форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили) від 30.01.2017 № 40/05.0-4 Торгово-промислова палата України відповідно до пунктів 100.4 , 100.5 статті 100 Податкового кодексу України на підставі наданих документів засвідчила Філії Товариства настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються сплавлення та сплати податків та обов`язкових платежів. На дату видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 23.06.2017 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що аналіз діючого законодавства дозволяє дійти висновку, що платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які здійснюють свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, не звільняються від обов`язку сплачувати єдиний внесок. Попри невизначене формулювання пункту 12 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язок щодо сплати єдиного внеску, передбачений статтею 9 цього Закону. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, як-то нарахування штрафу та пені до Філії Товариства застосовано не було.

Товариство в особі Філії оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.09.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що на дату прийняття оспорюваної вимоги Філія Товариства як платник єдиного соціального внеску перебувала на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, визначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», з урахуванням того, що на час подання касаційної скарги жодних рішень про виключення із чинної редакції Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» прийнято не було.

Відповідачі не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.11.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства в особі Філії до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 17.11.2022, з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08.12.1983 у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що Філія Товариства має статус відокремленого структурного підрозділу Товариства і не є юридичною особою, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи: 39051204, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 85205, Донецька область, м. Торецьк, вул. Історична, 9.

Філія Товариства перебуває на обліку в органі доходів і зборів, як платник єдиного соціального внеску, розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Дзержинське відділення Артемівської ОДПІ (ідентифікаційний код органу: 38717825) знаходиться за адресою: 85205, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, 2а. Бахмутська ОДПІ (правонаступник Артемівської ОДПІ) (ідентифікаційний код органу: 39884035) знаходиться за адресою: 85205, Донецька область, м. Бахмут, вул. В.Першина, 8.

Сертифікатом № 7214 про форс-мажорні обставини (обставини не переробної сили) від 30.01.2017 № 40/05.0-4 Торгово-промислова палата України відповідно до пунктів 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, на підставі наданих документів засвідчила Філії Товариства настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються сплавлення та сплати податків та обов`язкових платежів, зокрема, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року у граничний строк до 20 числа кожного місяця. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Також Філією Товариства була подана заява від 29.01.2015 р. № 03/41, яка адресована Дзержинському відділенню Артемівської ОДПІ, щодо звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, у тому числі нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності.

Разом з цим, 03.08.2016 Дзержинське відділення Артемівської ОДПІ сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-157-23 на суму недоїмки Філії Товариства з єдиного внеску у розмірі 2931316,76 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Абзацом 1 частини восьмої цієї статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» регламентує заходи впливу та стягнення, частиною першої якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до положень частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності з 15.10.2014, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту (пункт 9-3 в редакції Закону № 1669-VII від 02.09.2014 вважати пунктом 9-4 згідно із Законом № 219-VIII від 02.03.2015):

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».».

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів вказує, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Місто Артемівськ Донецької області (перейменоване на м. Бахмут згідно постанови Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII), на території якого розташована Бахмутська ОДПІ (яка є правонаступником Артемівської ОДПІ згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 941 «Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби»), в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває Філія Товариства, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.20154 № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу 3 пункту 9-3 (пункт 9-4 згідно із Законом № 219-VIII від 02.03.2015) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що Філія Товариства надала контролюючому органу сертифікат № 7214 про форс-мажорні обставини (обставини не переробної сили) від 30.01.2017 № 40/05.0-4 Торгово-промислова палата України відповідно до пунктів 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, на підставі наданих документів засвідчила Філії Товариства настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються сплавлення та сплати податків та обов`язкових платежів, зокрема, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року у граничний строк до 20 числа кожного місяця. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Пунктом 6.9 Регламенту встановлено, що надані Заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

За приписами пункту 6.10 Регламенту за результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Товариства в особі Філії підлягає задоволенню, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2017 підлягає скасуванню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 - залишенню в силі.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційної компанії «Енерготранс» в особі філії «Енерговантажтранс» задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2017 скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова