Постанова

від 09.01.2023 по справі 520/5885/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року

м. Київ

справа №520/5885/19

касаційне провадження № К/9901/5798/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАТТАНУГА" на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАТТАНУГА" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧАТТАНУГА" (далі - скаржник, позивач, Товариство, ТОВ "ЧАТТАНУГА"), звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Управління, контролюючий орган, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 14.03.2019 №0010905605;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАТТАНУГА" (код ЄДРПОУ 39610331) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 17260431,17 грн., відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управлінням 20.02.2019 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "ЧАТТАНУГА" у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року, за результатами якої складено акт №410/20-40-56-05-06 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0010905605 від 14.03.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2018 року на 17260431 грн. Не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 24.10.2019 у задоволенні позову відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2020 апеляційну скаргу Товариства на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року повернув скаржнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги суду щодо сплати судового збору у розмірі 25933,50 грн., оскільки в даному спорі заявлені вимоги майнового (скасування податкового повідомлення-рішення на суму 17260431,00 грн.) та немайнового характеру (зобов`язання відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ позивача).

Товариство подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 і направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

В касаційній скарзі скаржник зазначив, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено при неправильному застосуванні норм матеріального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Скаржник вказав, що позовні вимоги Товариства, а саме: «зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАТТАНУГА" (код ЄДРПОУ 39610331) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 17260431,17 грн., відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних» та «скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 №0010905605» - не є позовними вимогами майнового характеру, оскільки жодна з них не призводить до зміни складу майна позивача.

Позивач в касаційній скарзі посилався на постанову Верховного Суду у справі №826/4741/17 від 30.09.2018 де встановлено, що «відповідно до сталої судової практики, звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов`язаних зі сплатою коштів, є немайновими.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.04.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29.11.2022 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 30.11.2022.

Згідно з наказами Верховного Суду від 02.12.2022 № 182-кв, від 06.12.2022 № 87-к та від 29.12.2022 № 207-кв суддя Верховного Суду Бившева Л.І. перебувала у відпустці з 09.12.2022 по 06.01.2023.

Верховний Суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 24.10.2019 у задоволенні позову відмовив.

На вказане рішення суду першої інстанції Товариством було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 апеляційна скарга Товариства була залишена без руху, а скаржнику наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Згідно поштового повідомлення скаржник отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 03.12.2019.

На адресу Другого апеляційного адміністративного суду від ТОВ "ЧАТТАНУГА" надійшло клопотання про усунення недоліків поданої апеляційної скарги із оригіналом квитанції про сплату судового збору в розмірі 5763,00 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду 16.12.2019 Товариству було продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Роз`яснено, що в даному випадку позивачем були заявлені вимоги майнового (скасування податкового повідомлення рішення на суму 17260431,00 грн.) та немайнового характеру (зобов`язання відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ позивача), тому заявнику апеляційної скарги належить надати до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 25933,50 грн. Також роз`яснено Товариству, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно поштового повідомлення скаржник отримав копію зазначеної ухвали 24.12.2019.

27.12.2019 ТОВ "ЧАТТАНУГА" було подане клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому апелянт просив відкрити апеляційне провадження у справі, оскільки, на думку скаржника, судовий збір ним був сплачений у повному розмірі, оскільки адміністративний позов має дві вимоги немайнового характеру.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 продовжено ТОВ "ЧАТТАНУГА" строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Роз`яснено, що недоліки поданої апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 25933,50 грн., оскільки в даному випадку позивачем заявлені вимоги майнового (скасування податкового повідомлення рішення на суму 17260431 грн.) та немайнового характеру (зобов`язання відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ позивача). Також роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини п`ятої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно поштового повідомлення скаржник отримав копію зазначеної ухвали 21.01.2020.

21.01.2020 ТОВ "ЧАТТАНУГА" вдруге подало клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому просило суд відкрити апеляційне провадження у справі, оскільки, на думку апелянта, судовий збір був сплачений ним у повному розмірі, оскільки адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2020 апеляційну скаргу Товариства на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апелянт не виконав вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 27.11.2019 про залишення апеляційної скарги без руху. Також, суд апеляційної інстанції звернув увагу на неодноразове роз`яснення позивачу, що в адміністративному позові заявлені вимоги майнового (скасування податкового повідомлення рішення на суму 17260431 грн.) та немайнового характеру (зобов`язання відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ позивача), з огляду на що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 31696,50 грн. ((19210,00 грн. + 1921,00 грн.) * 150% ).Отже, враховуючи те, що апелянт надав оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 5763,00 грн., то за подання апеляційної скарги слід було доплатити 25933,50 грн. (31696,50 грн. - 5763,00 грн.), тоді як апелянтом не був сплачений судовий збір у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У відповідності до приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до збільшення, або зменшення майна особи.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 10.10.2010 у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Наказом Міністерства Фінансів України №1204 від 28.12.2015 був затверджений Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях;

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за відповідними формами, зокрема, «В4» - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (додаток 8).

Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, контролюючий орган у випадку встановлення фактів завищення або заниження платником податків у поданій ним декларації показників податкового кредиту або податкових зобов`язань приймає податкове повідомлення-рішення форми «Р1» та змінює такі показники і якщо за підсумком заходів, визначених у податковому повідомлення-рішенні форми «Р1», у платника виникають грошові зобов`язання з податку на додану вартість (позитивна різниця між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом), або буде зменшено розмір бюджетного відшкодування чи нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф), контролюючий орган приймає податкове повідомлення рішення за формою, яка передбачає зміну майнового стану платника податків, як-то форми «Р», «В1», «В2», «В3», «В4» тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна вимога, скерована до Управління, щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 14.03.2019 №0010905605, в якому зазначено про порушення ТОВ "ЧАТТАНУГА" порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 17260431,00 грн., є позовною вимогою майнового характеру.

За таких обставин Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, наведених в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020, а суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права до встановлених у справі правовідносин.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 351, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАТТАНУГА" залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк