Постанова

від 10.01.2023 по справі 809/1940/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року

м. Київ

справа №809/1940/16

касаційне провадження № К/9901/41777/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радка-Україна» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Гінди О.М., судді - Кочмара В.Я., Ніколіна В.В.) у справі № 809/1940/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радка-Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2016 ТОВ «Радка-Україна» (далі у тексті - ТОВ «Радка-Україна», позивач, Товариство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі у тексті - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, відповідач, податковий орган), у якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань неподання Звіту про контрольовані операції за 2015 рік та скасувати податкове повідомлення рішення від 10.10.2016 № 0002601409.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалося на те, що між ТОВ «Радка-Україна» та компанією «BAYER INTERNATIONAL S.A» (країна реєстрації Швейцарська конфедерація, Route de Beaumont 10, CН-1701 FRIBOURG, укладено договір від 20.12.2013 № 300878-14, згідно з яким позивач, як покупець, придбав у вищезазначеного контрагента товар (різні термопластичні полімери, виробництва «Баер Матеріал Сайнс АГ», на умовах - CIP або DAP відповідно до Правил Інкотермс 2010).

За наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Радка-Україна» з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області було складено акт від 26.09.2016 № 545/09-19-14-09-12/32872882, у якому зафіксовано порушення пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірним правовідносин), у зв`язку із неподанням Звіту про контрольовані операції за звітний період 2015 року. На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2016 № № 0002601409, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 365 400, 00 грн.

Позивач вважає, що відповідно до вимог пункту 39.4 ст. 39 ПК України не зобов`язаний подавати звіт про контрольовані операції, оскільки згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. При цьому, звертає увагу суду на те, що станом на 01.05.2016 був чинним «Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пунктом 39.2 статті 39 ПК України, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р, у якому відсутня Швейцарська Конфедерація.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 адміністративний позов задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення від 10.10.2016 №0002601409 визнано протиправним та скасовано.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ставка податку на прибуток, що сплачувалась нерезидентом не є на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, а відтак, зазначені операції у відповідності до підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України не є контрольованою, а отже, це свідчить про відсутність у позивача обов`язку, визначеного пунктом 39.4 статті 39 ПК України подання звіту про контрольовану операцію.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Радка-Україна» - відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, загальна сума доходу позивача за 2015 рік складала 75 530 242, 00 грн, господарські операції із компанією нерезидентом «BAYER INTERNATIONAL S.A.» (країна реєстрації Швейцарська конфедерація) з січня по вересень за 2015 рік становили 18 164 607, 57 грн та Швейцарська конфедерація, країна реєстрації «BAYER INTERNATIONAL S.A.», з 01.01.2015 по 15.09.2015 була включена до переліку держав, які відповідають критеріям установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у позивача у 2015 році були наявні контрольовані операції. Зважаючи на що, у відповідності до ст. 39.4 Податкового кодексу України, ТОВ «Радка Україна» зобов`язане було до 01 травня року, що настає за звітним, подати звіт про контрольні операції, проте такий звіт позивачем до податкового органу не було подано, а тому відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 365 400, 00 грн.

Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, Товариство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем без достатніх правових підстав, оскільки у звітному річному періоді (2015 рік) Швейцарська Конфедерація на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №977-р не входила до переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, а отже експортні операції між позивачем та нерезидентом - «BAYER INTERNATIONAL S.A.»(Швейцарія), у 2015 році не були контрольованими у розумінні норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку по звітуванню перед контролюючим органом про ці операції в порядку підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України та виключають негативні наслідки для нього у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20.03.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радка-Україна» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2023 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 10.01.2023.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Переглядаючи прийняте у справі судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що ТОВ «Радка-Україна» (покупець) та компанією «BAYER INTERNATIONAL S.A.» (продавець) (країна реєстрації Швейцарська Конфедерація, Route de Beaumont 10, CН-1701 FRIBOURG (Фрібур) укладено договір від 20.12.2013 № 300878-14 (додатки до договору від 19.12.2014 № 1 та від 30.01.2015 № 2 «Про продовження терміну договору»). Предметом вказаного договору з додатками № 1 та № 2 є поставка товару - різних термопластичних полімерів, виробництва «Баер Матеріал Сайнс АГ», на умовах - CIP або DAP відповідно до Правил Інкотермс 2010. На виконання умов договору від 20.12. 2013 № 300878-14 з додатками № 1 та № 2 «BAYER INTERNATIONAL S.A.» поставлено протягом січня-вересня 2015 року на користь ТОВ «Радка-Україна» різні термопластичні полімери загальною фактурною вартістю 765 549, 50 Євро, що у гривневому еквіваленті становить 18 164 607, 57 грн.

У період з 14.09.2016 по 20.09.2016 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Радка- Україна» з питань неподання Звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої був складений акт від 26.09.2016 № 545/09-19-14-09-12/32872882. В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 39.4 ст. 39 ПК України, у зв`язку із неподанням Звіту про контрольовані операції за звітний період 2015 року. На підставі складеного акта перевірки від 26.09.2016 № 545/09-19-14-09-12/32872882 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.10.2016 №0002601409, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 365 400, 00 грн.

ТОВ «Радка-Україна» не погодилося з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та подало скаргу на вищевказане повідомлення-рішення від 17.10.2016 № 318 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Рішенням ДФС України від 12.12.2016 № 26805/6/99-99-11-03-01-25 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 10.10.2016 №0002601409 без змін.

Не погодившись із такими рішеннями податкового органу Товариство звернулось із адміністративним позовом до суду.

Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією. Такий перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

При цьому, згідно з підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно - операції з товарами, такими як сировина, готова продукція, тощо.

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов`язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік; обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов`язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації). Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідальність за неподання звіту про контрольовані операції передбачена положеннями пункту 120.3 статті 120 ПК України. Згідно із цією нормою неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, якщо платники податків (крім Національного банку України), здійснюючи протягом звітного періоду контрольовані операції, не подали звіт, така бездіяльність становить порушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.3 ПК України.

Судами встановлено, що на виконання умов договору від 20.12.2013 № 300878-14 з додатками № 1 та № 2 «BAYER INTERNATIONAL S.A.» (країна реєстрації Швейцарська конфедерація), (продавець) поставлено протягом січня-вересня 2015 року на користь ТОВ «Радка-Україна» (покупець) різні термопластичні полімери загальною фактурною вартістю 765 549, 50 євро, що у гривневому еквіваленті становить 18 164 607, 57 грн. Відповідно до Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, поданої ТОВ «Радка-Україна» 29.20.2016, Товариством відображено дохід від будь-якої діяльності (за врахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (код рядка 01) в розмірі 75 530 242, 00 грн.

Місцем реєстрації нерезидента компанія «BAYER INTERNATIONAL S.A.» є Швейцарська Конфедерація

Так, з 01.01.2015 по 13.05.2015 - Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 1042-р.

З 14.05.2015 по 15.09.2015 - Перелік держав (територій), які відповідають критеріям установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 449-р.

У зазначений період дії цих розпоряджень до переліку таких держав входила Швейцарська конфедерація.

У подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» визнано таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р та затверджено новий перелік відповідних держав (територій). Згідно із даним розпорядженням, Швейцарську Конфедерацію виключено із такого переліку держав (територій).

Отже, Швейцарська Конфедерація в переліках затверджених Кабінетом Міністрів України перебувала з 01.01.2015 по 15.09.2015.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає правильними висновок суду апеляційної інстанції, що господарські операції, здійснені позивачем з компанією-нерезидентом «BAYER INTERNATIONAL S.A.» (Швейцарська Конфедерація) у період з 01 січня по 15 вересня 2015 року, відповідно до вимог підпунктів 39.2.1.2 та 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України є контрольованими, а відтак Товариство зобов`язане було подати звіт про такі контрольовані операції, що, в свою чергу, свідчить про законність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу за несвоєчасне подання звіту.

Виключення відповідної країни з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, після здійснення платником податку протягом періоду контрольованих операцій, не є підставою для звільнення такого платника податку від обов`язку подати Звіт про такі контрольовані операції, здійснені у період, коли така країна перебувала у відповідному Переліку, оскільки такий обов`язок виник у платника податку у зв`язку з вчиненням у звітному періоді зазначених контрольованих операцій, які не перестають такими вважатися з настанням вказаної обставини, і мав бути виконаний за закінченням відповідного звітного року (у справі, що розглядається - за закінченням звітного 2015 року).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.02.2021 у справі №826/12668/17.

Отже, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радка-Україна» залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі №809/1940/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк