Постанова

від 02.03.2017 по справі 809/1940/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р. Справа № 809/1940/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.,

За участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представників позивача Федюка О.О., Дем'янчука І.Р.,

представника відповідача Дутки-Гефко Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радка Україна"

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002601409 від 10.10.2016,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі-ТзОВ) Радка-Україна звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002601409 від 10.10.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТзОВ Радка- Україна та компанією BAYER INTERNATIONAL S.A. ( країна реєстрації Швейцарська Конфедерація, Route de Beaumont 10, CН-1701 FRIBOURG (Фрибур) укладено договір від 20.12.2013 № 300878-14, згідно з яким позивач як покупець придбав у вищезазначеного контрагента товар (різні термопластичні полімери, виробництва Байер Матеріал Сайнс АГ, на умовах FCA, CIP або DAP відповідно до INCOTERMS 2010.)

За наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Радка- Україна з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області було складено акт №545/09-19-14-09-12/32872882 від 26.09.2016, в якому зафіксовано порушення пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі- ПК України), у зв'язку з неподанням Звіту про контрольовані операції за звітний період 2015 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2016 №0002601409, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 365400,00 гривень. ТзОВ Радка-Україна не погодилося з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його в адміністративному порядку до ГУ ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України, проте рішення було залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення.

Позивач вважає, що не зобов'язаний був відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 ПК України подавати звіт про контрольовані операції, оскільки згідно підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. При цьому звертає увагу суду на те, що станом на 01.05.2016 був чинним Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України , затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №977-р, в якому відсутня Швейцарська Конфедерація, де зареєстрований його іноземний контрагент - компанія BAYER INTERNATIONAL S.A. . Крім того ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) для компанії BAYER INTERNATIONAL S.A. в Швейцарії на території кантону FRIBOURG ( Фрибур) протягом 2015 року складала 19,27 %, а в Україні у вказаний період податок на прибуток становив 18%.

Також позивач вказує, що чинним податковим законодавством не врегульовано правовідносин у тому випадку, коли господарська операція відбувається в період чинності одного Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, а звіт слід подавати в період чинності іншого Переліку, в якому вже відсутні країни, зазначені в попередньому. У звязку з цим вважає, що в даному випадку існує неоднозначне (множинне) трактування його прав та обовязків, тому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4. статті 4 та підпункту 56.21 статті 56 ПК України повинна діяти презумпція правомірності рішень платника податку, а контролюючий орган зобов'язаний прийняти рішення на користь такого платника податку. Із вказаних підстав позивач звертався до офісу Ради бізнес-омбудсмена України, яким 27.10.2016 було направлено звернення до ДФС України, одне останнє контролюючим органом не було взяте до уваги при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення.

На підставі наведеного позивач просить визнати протиправними дії ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ Радка-Україна з питань неподання Звіту про контрольовані операції за 2015 рік та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002601409 від 10.10.2016.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.(арк..справи 53-55, 72-73). Вказала, що контрагент позивача був зареєстрований у Швейцарській Конфедерації , яка була включена до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затвердженим розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №1042-р.та № 449-р від 14.05.2015. Таким чином, оскільки господарські операції між ТзОВ Радка- Україна та компанією BAYER INTERNATIONAL S.A. були здійснені під час дії вказаних Переліків, тому такі господарські операції є контрольованими. У зв'язку з цим представник відповідача вважає, що позивачем не наведено вагомих аргументів та не надано належних доказів, які б спростовували викладені в акті перевірки порушення податкового законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими. В задоволенні позову просила відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТзОВ Радка- Україна ( покупець) та компанією BAYER INTERNATIONAL S.A. ( продавець) ( країна реєстрації Швейцарська Конфедерація, Route de Beaumont 10, CН-1701 FRIBOURG( Фрибур) укладено договір від 20.12.2013 № 300878-14 ( додатки до договору від 19 грудня 2014 року № 1 та від 30 січня 2015 року № 2 Про продовження терміну договору ). Предметом вказаного договору з додатками № 1 та № 2 є поставка товару- різних термопластичних полімерів, виробництва Байер Матеріал Сайнс АГ, на умовах FCA, CIP або DAP відповідно до INCOTERMS 2010.) На виконання умов договору від 20.12. 2013 № 300878-14 з додатками № 1 та № 2 BAYER INTERNATIONAL S.A. поставлено протягом січня-вересня 2015 року на користь ТзОВ Радка-Україна різні термопластичні полімери загальною фактурною вартістю 765 549,50 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 18 164 607,57 гривень.

З 14.09.2016 по 20.09.2016 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ Радка- Україна ( код ЄДРПОУ 32872882) з питань неподання Звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої був складений акт №545/09-19-14-09-12/32872882 від 26.09.2016.

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: пункту 39.4 ст.39 ПК України, у зв'язку з неподанням Звіту про контрольовані операції за звітний період 2015 року.

Позивач не погодився із вищезазначеними висновками ГУ ДФС в Івано-Франківській області та подав заперечення на акт перевірки (арк..справи 22-23), які податковим органом не були взяті до уваги, що підтверджується відповіддю на заперечення від 06.10.2016 №2658/10/09-19-14-18 (арк..справи 24-25).

На підставі складеного акта перевірки №545/09-19-14-09-12/32872882 від 26.09.2016 ГУ ДФС в Івано-Франківській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.10.2016 №0002601409, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 365400,00 гривень. ( арк..справи 26).

ТзОВ Радка-Україна не погодилося з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та подало скаргу на вищевказане повідомлення-рішення від 17.10.2016 за № 318 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області . ( арк.. справи 27-30).

Крім того, в зв'язку із зверненням ТзОВ "Радка-Україна до Ради бізнес-омбудсмена, 27.10.2016 бізнес-омбудсменом ОСОБА_6 направлено листа до Голови ДФС України Насірова Р.М. щодо забезпечення повного, всебічного та неупередженого розгляд скарги на податкове повідомлення -рішення №0002601409 від 10.10.2016. ( арк. справи 31-33).

Рішенням ДФС України № 26805/6/99-99-11-03-01-25 від 12.12.2016 скаргу ТзОВ Радка-Україна залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 10.10.2016 №0002601409 без змін. ( арк..справи 35-37).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. (ст. 61 Податкового кодексу України).

Для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В судовому засіданні було встановлено, що копію наказу №889 від 13.09.2016 Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ Радка-Україна ( арк..справи 57) і направлення на перевірку № 1096 від 13.09.2016 14.09.2016 було вручено під розписку директору ТзОВ Радка-Україна Федюку Олексію Олександровичу Перевірка проводилася з відома та в присутності директора Федюка О.О. Крім того судом встановлено, що підставою для прийняття вказаного наказу є службова записка управління аудиту від 08.09.2016 №414.

Таким чином, враховуючи норми статті 78 ПК України, суд вважає, що у відповідача були законні підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТзОВ Радка-Україна з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, а відтак позовні вимоги про визнання протиправними дії ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ Радка-Україна з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік є необґрунтованими.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про неправомірність винесеного податковим органом повідомлення-рішення від 10.10.2016 №0002601409 з огляду на наступне.

Висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: пункту 39.4 статті 39 ПК України, у зв'язку з неподанням станом на 01.05.2016 Звіту про контрольовані операції за звітний період 2015 року контролюючим органом зроблено на підставі того, що у 2015 році ТзОВ Радка-України здійснено операції з імпорту різних термопластичних полімерів на 765 549,50 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 18 164 607,57 гривень від контрагента-нерезидента компанії BAYER INTERNATIONAL S.A. ( продавець) ( країна реєстрації Швейцарська Конфедерація, Route de Beaumont 10, CН-1701 Фрибур), яка зареєстрована у державі (на території), що внесена до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №1042 -р та № 449-р від 14.05.2015 та відповідає критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України. У звязку з тим, що Швейцарська Конфедерація була включена у вищезазначені переліки з 01.01.2015 по 15.09.2015, а також обсяг таких господарських операцій платника податків з контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, тому такі господарські операції контролюючий орган вважає контрольованими, а відтак позивач зобов'язаний був подати про неї зазначений звіт.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

-держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

-держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

-річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

-обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до підпункту.39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу вищевикладених норм слідує, що в розумінні ПК України операція є контрольованою за умови, якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, при цьому однією із сторін такої операції є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні. Враховуючи це, обов'язок з подання до відповідного органу виконавчої влади звіту про контрольовані операції виникає тільки у тих платників податків, які здійснювали контрольовані операції протягом звітного періоду.

З матеріалів справи слідує, що обсяг господарських операцій ТзОВ Радка-України з контрагентом-нерезидентом компанією BAYER INTERNATIONAL S.A. ( продавець) ( країна реєстрації Швейцарська Конфедерація, Route de Beaumont 10, CН-1701 Фрибур) за 2015 рік перевищив 5 мільйонів гривень.

Суд зазначає, що протягом 2015 року відповідно до підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України діяли декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України переліків держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, а саме:

Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №1042-р (діяв до 14.05.2015). У зазначений період дії розпорядження до переліку таких країн віднесено Швейцарську Конфедерацію;

Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пункту .39.2 статті .39 ПК України, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №449-р (термін дії з 14.05.2015 року до 16.09.2015 року). У зазначений період дії розпорядження до переліку таких країн віднесено Швейцарську Конфедерацію

Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пункту .39.2 статті .39 ПК України затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №977-р (діє з 16.09.2015 року та є чинним на даний час). У вказаному переліку Швейцарська Конфедерація відсутня.

Із зазначеного слідує, що протягом 2015 року Швейцарська Конфедерація була як включена, так і відсутня у переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. В результаті цього вказані розбіжності впливають на права та обов'язки позивача в частині звітування про контрольовані господарські операції, щодо яких змінилися критерії віднесення їх до контрольованих.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач повідомляв відповідача у запереченнях на акт перевірки від 29.09.2016 за № 299 (арк.справи.22-23) про те, що ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) для компанії BAYER INTERNATIONAL S.A. зареєстрованою в Швейцарській Конфедераціії є вищою ніж в Україні, а тому вищезазначена господарська операція відповідно до підпункту.39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України не відноситься до контрольованої.

Судом встановлено, що у Швейцарській Конфедерації встановлено три ставки податку на прибуток підприємств: федеральний, кантональний та муніципальний (комунальний), при цьому у кожному кантоні Швейцарської Конфедерації встановлено різні розміри податку на прибуток підприємств, що не враховано відповідачем під час складення акта перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що компанія BAYER INTERNATIONAL S.A. зареєстрована у кантоні Фрибур, де ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) протягом 2015 року становила 19,27 %.

Відповідно до пункту 136.1 статті 136 ПК України ставка податку на прибуток підприємств у 2015 році становила 18%. Із зазначеного слідує, що ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) для компанія BAYER INTERNATIONAL S.A. є більшою ніж в Україні, а не меншою на 5 відсоткових пунктів, як це передбачено підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вказує на те, що сума господарських операцій позивача з компанією BAYER INTERNATIONAL S.A. дійсно перевищує 5 млн гривень, однак разом з тим ставка податку на прибуток, що сплачувалась нерезидентом не є на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, а відтак суд дійшов висновку про те, що зазначені операції у відповідності до підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України не є контрольованою, а отже, це свідчить про відсутність у позивача обов'язку, визначеного пунктом 39.4 статті 39 ПК України подання звіту про контрольовану операцію.

Крім того, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що податкове законодавство ґрунтується, в тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, який передбачає можливість трактування норм права на користь платника податку у випадку неоднозначності трактування (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України).

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Серков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував зазначені твердження позивача щодо ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) у відповідному кантоні Швейцарської Конфедерації, до якого відноситься контрагент позивача, не довів правомірність висновків, викладених в акті перевірки за №545/09-19-14-09-12/32872882 від 26.09.2016 , а відтак прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення №0002601409 від 10.10.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 3 статті 94 КАС України підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ТзОВ Радка-Україна судовий збір в розмірі 5481, 00 гривень, сплачений згідно платіжного доручення АТ УкрСиббанк № 7 від 05.01.2017. ( арк..справи 2).

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення №0002601409 від 10.10.2016 визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області ( 76018 вул. Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радка Україна" ( 76018 вул. Січових Стрільців,10, оф.13, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32872882) судовий збір в розмірі 5481 ( п'ять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня, 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.03.2017.